Чи є у вас українські фандоми, по яким би ви хотіли пограти? По яким вам треба більше рольових!! Тет-а-тет, чи в групі — немає різниці

Не український фандом, але я досі в щирому нерозумінні, чому на основі світу ДА не створити групову рольову. Зазвичай я надихаюсь окремими елементами для своїх тет-а-тет, але… блін… Із задоволенням пограла б в невеличкій компанії по ДА, щось таке легесеньке, але даркове, знову із обсмакованою всіма частинами ціллю врятувати Тедас.

Що ви взагалі думаєте з цього приводу? Якщо адаптовувати всесвіт від гру. Який період слід було б узяти? Чи дозволили ви б у такій грі грати за вже канонічних персонажів? І чи не пересварилось би пів чату в питанні кола магів та тамплієрів?))

Слухайте, а є питання по рольовому етикету. Якщо використали у пості невідому для співгравця лексику/термінологію — ви залишаєте в кінці зноску з розтлумаченням чи вважаєте, що це не потрібно при постійному доступі співгравця до гугла? Відкидаємо просте вирішення типу "це індивідуально обговорюємо з кожним своїм співгравцем". Як би, на вашу думку, було б прийнято в загальному? І як для вас найкомфортніше: самостійно гуглили чи щоб гравець пояснював від себе?

Фраза "Не вбивати персонажа без згоди гравця" достатньо часто вживана особливо в групових рольових, але гадаю що в тому чи іншому форматі вона використовується і в особистих іграх. І з нею є певна проблема, якщо задуматись то це "правило" існує для того щоб захистити персонажа від неадекватних гравців. І в цьому немає нічого поганого, але... Проблема в тому що це перетворилось на абсолютну мета-сюжетну броню. Не важливо в якій небезпеці персонаж неважливо що він робить поки гравець не скаже що він помер або травмувався персонаж невразливий. Зауважте що у фразі є слово "... згода..." тож мається на увазі що ця згода повинна бути надана, а для цього треба вміти визнавати поразку. А як часто ви визнаєте поразку свого персонажа, ні не того якого ви створили аби з нього познущатись і прописувати як він страждає а того з мріями сподіваннями цілями ?

#Пліткуємо

Маю цікаву тему “на поговорити” за чашкою чаю, приєднуйтесь.
Оскільки Дахейм - одна з найбільших і найперспективніших фентазі-груп нашої спільноти, я час від часу з цікавістю читаю новини групи. І одна з останніх - це те, що всі події можна відкатити у будь-який момент. Можна будь-що - і це не має жодних наслідків, жодного впливу, не несе жодних змін. Хочеш - події справлять вплив на твого персонажа, а ні - просто викресли їх, наче їх і не було. Персонаж їх не переживав і взагалі ніколи про них не чув.
Від себе скажу, що ще не визначилась як до цього ставитись. Так, без сумніву, це - унікальна для рольових груп механіка. А з іншого боку хіба це не робить світ якимось беззмістовно-безпечним, а існування персонажів в ньому - безсенсовим? Що б не робив твій персонаж, які б дії не приймав, що б не віддав заради своєї мети, кого б не врятував - нічого не зміниться. Навіть історію про спробу щось змінити світ не запам'ятає. Просто уявіть якби Володар Перстнів, наприклад, був лише сном маленького хобіта Фродо, котрий прокинувся у себе вдома після того, як закемарив пообіді, сказав “Насниться ж таке” і пішов готувати вечерю?..
Чи я неправа, і все це має під собою зовсім інший - значно глибший - грунт, котрий просто не одразу кидається в очі? Цікаво було б почути думки як авторів і гравців групи щодо цієї механіки, так і рольовиків, котрі мають свої думки щодо таких можливостей.

Гарний жіночий персонаж, який вміє користуватись своїми чарами = чіт-код на вирішення 90% проблем партії. З гарним чоловічим персонажем ця стрілочка взагалі не повертається((((((

Т.зв. "жіночі чари" — це сам по собі доволі мізогінний троп, де жінка, як завжди, спокусниця, користується сексуальністю, виступає в ролі об'єкта чужого бажання і так далі. От би такого в ролі було поменше і жінок прописували як чоловіків — особистостей зі своїми якостями характеру, а не спокусительницями під копірку.

Про ті самі жіночі чари. А які приклади ви бачили в іграх? Давайте зберемо якісь частовживані шаблони або фрази, які бачиш настільки часто, що вже дратують? Я почну:
“Зазирнула в очі і м’яко посміхнулась”

Питання на подумати і не зовсім про рольові. Перебуваючи в різних просторах протягом життя, все частіше помічаю, що люди люблять висловлювати думки, от тільки не завжди готові їх сприймати, особливо, якщо вони контраверсійні їхнім. Світ настільки великий а люди настільки багатогранні, але сумно бачити, що насправді немає де висловити контраверсійну думку, щоб не отримати хейт замість розумного дискусу. Так от, планую зробити щось типу анонімки-клубу, де можна було б висловлюватись на різні думки, але завжди аргументовуючи їх, а не в стилі "вона крінж бо вона крінж". Й разом з цим утворювати дискус в коментарях до того з людьми, обговорювати ті чи інші аспекти і підтримувати багатогранність нашого буття не скочуючись у рамки і крайнощі. Ну і плюс дещо обмежити доступ наприклад зробити його через бота де треба буде відповісти на якесь питання щоб адміністрація вирішила чи варто пускати людину чи ні й таким чином відсіяти неготовий до того контингент.

Що думаєте з приводу такого концепту?

А якщо мені потрібен товариш для створення рольової, куди я можу написати? Ніби створювали такий канал? У мене є ідея, але дуже мало соціальних навичок хд 🥴

Чому ви все ще не в Дахеймі? Або чому ви там якщо ви там?

Душа бажає драми. Розкажіть вашу будь-яку сумну рольову історію, плізззз

Яка для вас верхня межа віку для співгравця? І нижня теж (але підозрюю, що у всіх буде просто 18+)

Раз пішла вже така тема про вік, то скористаюсь нагодою і спитаю те, що давно цікавить. Рольовики з власними дітьми (знаю, ви є), що змінилось у вашому рольовому сприйнятті після того, як ви стали батьками? Часу, зрозуміло, стало меньше, а у самому відіграші? Чи змінився типаж персонажів, яким надаєте перевагу? Чи граєте персонажів, у котрих є діти (з питанням чи грали ви їх, коли були бездітними)? Чи стало більше триггерити насильство над дітьми в рольових? Чи стали ваші персонажі більш опікуючими або м'якшими? Може, маєте якісь поради по відіграшу персонажів-батьків, персонажів-дітей? Хочу покращити свій відіграш, буду вдячна за слушні поради по ньому.

Відчуваю себе як поганець, бо я перегоріла до рольової і співрольовика, але не хочу кидати рольові загалом. У мене зараз є багато інших речей які забирають мій час, інша творчість, інші захоплення. Але я б хотіла продовжувати грати, але точно не в цьому сеттінгу, можливо не з цими людьми. Через те, що я початково перегоріла до своєї минулої активної рольової і вже багато місяців не відписую пости, я відчуваю якусь провину і внутрішній конфлікт, через що не можу дозволити собі почати щось нове. Що мені робити, анони?