Рідненький Луцьк🖤

1993 рік.

Серійний вбивця Андрій Чикатило співає українську народну пісню «Посадила огірочки» та відповідає на запитання у камері смертників.

Уривки з фільму «Мій дивовижний світ чи Чикатило на тлі…»

У гравюрах того часу появилися нові, сповнені титанічної сили, герої, запозичені з української та античної міфології або біблійної історії. Це юний воїн, який захищає дохристиянські язичні святині рідного народу, що свідчать про давню його історію.
Античні герої та біблійні постаті (Прометей, Тезей, Ніоба, Ікар, Харон, Самсон, Гедеон, Йона, Каїн) набувають в її інтерпретації символічного звучання. У низці гравюр вона відтворила шанованих в українському народі святих – Ольгу, Володимира, Антонія та Теодозія Печерських, Бориса і Гліба, Йосафата, архистратига Михаїла, св. Юрія Змієборця, супроводжуючи їх зображення написами, що уособлювали релігійні вірування та популяризували національно-патріотичні ідеї серед різних верств галицького суспільства.
Найвищим виявом громадянської позиції художниці є її заповіт, складений 29 серпня 1957 року, згідно з яким увесь свій мистецький доробок вона передала в дар українському народові в особі Львівського державного музею українського мистецтва (нині Національний музей у Львові імені А. Шептицького).

Трохи турбофолку на вечір