На західній околиці Мукачева, на вершині згаслого вулкана гордовито височить оспівана легендами і бойовою славою середньовічна фортеця – замок «Паланок».
Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам’яток Закарпаття ХІV–ХVІІ ст. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею 13 930 м кв. Точна дата заснування замку невідома, але про нього згадується вже у документах, датованих XI ст. Власне природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. Ще коли замок був дерев’яний, у 1089 р. його впродовж 50 днів намагався захопити половецький хан Кутєшко, так і відступивши без усякої надії на успіх. У 1241 р. шестидесятитисячна орда хана Батия двічі чинила облогу та обидва рази не змогла підкорити його. З 1396 р. гарнізон замку відбив не одну потужну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
З 1396 по 1414 рр. замком володів подільський князь Федір Корятович. Він на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок і перетворив його на свою резиденцію. У цей же час у скелястій горі був видовбаний 85-метровий колодязь. Протягом ХV–ХVІ ст. замок належав багатьом володарям, які продовжували його укріплювати та розбудовувати. З 1782 р. замок перетворили на політичну в’язницю Австро-Угорської імперії. За майже 120 років тут побувало понад 20 тисяч в’язнів. Кам’яний, але дещо модифікований, замок зберігся і до наших днів.
Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам’яток Закарпаття ХІV–ХVІІ ст. Замок розташований на горі вулканічного походження заввишки 68 м і площею 13 930 м кв. Точна дата заснування замку невідома, але про нього згадується вже у документах, датованих XI ст. Власне природа створила цей замок непереможним. За всю історію існування він жодного разу не був підкорений у відкритій і чесній боротьбі. Ще коли замок був дерев’яний, у 1089 р. його впродовж 50 днів намагався захопити половецький хан Кутєшко, так і відступивши без усякої надії на успіх. У 1241 р. шестидесятитисячна орда хана Батия двічі чинила облогу та обидва рази не змогла підкорити його. З 1396 р. гарнізон замку відбив не одну потужну атаку ворога, його стіни витримали не одну багаторічну облогу.
З 1396 по 1414 рр. замком володів подільський князь Федір Корятович. Він на місці старого дерев’яного побудував новий, кам’яний замок і перетворив його на свою резиденцію. У цей же час у скелястій горі був видовбаний 85-метровий колодязь. Протягом ХV–ХVІ ст. замок належав багатьом володарям, які продовжували його укріплювати та розбудовувати. З 1782 р. замок перетворили на політичну в’язницю Австро-Угорської імперії. За майже 120 років тут побувало понад 20 тисяч в’язнів. Кам’яний, але дещо модифікований, замок зберігся і до наших днів.
День украї́нської писе́мності та мо́ви — свято розвитку державної мови, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
У День української писемності та мови за традицією:
▫️покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
▫️відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
▫️заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця — послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
У День української писемності та мови за традицією:
▫️покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю;
▫️відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
▫️заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.
У фільмосховищі Довженко-Центру.
Національний центр Олександра Довженка або Довженко-Центр — складається з фільмосховища, музею кіно, кінокопіювальної лабораторії, кіноархіву, медіатеки та перформативного майданчика.
Це державний фільмофонд, найбільший кіноархів України, заснований у 1994 році у Києві. Тут зберігається більше шести тисяч українських та іноземних фільмів. У часи СРСР фонд розміщувався на території єдиної української і найбільшої в Європі Київської кінокопіювальної фабрики.
Національний центр Олександра Довженка або Довженко-Центр — складається з фільмосховища, музею кіно, кінокопіювальної лабораторії, кіноархіву, медіатеки та перформативного майданчика.
Це державний фільмофонд, найбільший кіноархів України, заснований у 1994 році у Києві. Тут зберігається більше шести тисяч українських та іноземних фільмів. У часи СРСР фонд розміщувався на території єдиної української і найбільшої в Європі Київської кінокопіювальної фабрики.
Дві українські поштові марки вибороли нагороди міжнародного конкурсу Nexofil Award 2020 в Мадриді (Іспанія).
Зазначається, що золото здобула поштова марка "Слава Україні!" за найоригінальніший формат у світі. Марка надрукована на самоклейному папері у формі карти України, а шрифт до неї спеціально розроблений художницею-каліграфинею Ольгою Верменич.
Друге місце у категорії "Найкраща марка світу за технологією офсетного друку" посіла теж українська марка – "Сорочка (фрагмент). Чернігівська область" із серії "Українська вишивка – код нації". На ній зображений експонат із колекції Музею Івана Гончара зі зразком вишивки.
Зазначається, що золото здобула поштова марка "Слава Україні!" за найоригінальніший формат у світі. Марка надрукована на самоклейному папері у формі карти України, а шрифт до неї спеціально розроблений художницею-каліграфинею Ольгою Верменич.
Друге місце у категорії "Найкраща марка світу за технологією офсетного друку" посіла теж українська марка – "Сорочка (фрагмент). Чернігівська область" із серії "Українська вишивка – код нації". На ній зображений експонат із колекції Музею Івана Гончара зі зразком вишивки.
DAO УКРАЇНА
На західній околиці Мукачева, на вершині згаслого вулкана гордовито височить оспівана легендами і бойовою славою середньовічна фортеця – замок «Паланок». Мукачівський замок є однією з найцінніших історичних і військово-архітектурних пам’яток Закарпаття ХІV–ХVІІ…
А так він виглядає вночі. Неймовірно 😊
Корпусний сад — парк круглої форми в центрі Полтави, закладений 1840 року.
Таку назву отримав через те, що був під опікою місцевого кадетського корпусу.
У центрі є монумент, споруджений на честь трагічної для України Полтавської битви.
У XIX ст. навколо парку звели адміністративні будівлі, площа стала центром життя міста.
Таку назву отримав через те, що був під опікою місцевого кадетського корпусу.
У центрі є монумент, споруджений на честь трагічної для України Полтавської битви.
У XIX ст. навколо парку звели адміністративні будівлі, площа стала центром життя міста.
Українець знову – найсильніша людина планети: титул виборов Новіков.
Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети – World Strongest Man у Брейдентоні, Флорида, США.
Деталі: Українець знову здобуває найпрестижніший титул найсильнішої людини вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк (2004 і 2007 роки).
У свої 24 роки киянин Новіков став наймолодшими атлетом у світі, який здобув цей титул.
Він подужав вагу у 537,5 кг (1188 фунтів) і встановив новий рекорд.
Перед цим, два місяці тому в боротьбі з Павлом Кордіякою Олексій Новіков втратив титул "Найсильнішого українця", яким володів 4 роки поспіль.
Майже всі змагання світового "стронгмену" були скасовані через пандемію, але World Strongest Man 2020 таки провели, хоч і перенесли на 6 місяців.
Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети – World Strongest Man у Брейдентоні, Флорида, США.
Деталі: Українець знову здобуває найпрестижніший титул найсильнішої людини вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк (2004 і 2007 роки).
У свої 24 роки киянин Новіков став наймолодшими атлетом у світі, який здобув цей титул.
Він подужав вагу у 537,5 кг (1188 фунтів) і встановив новий рекорд.
Перед цим, два місяці тому в боротьбі з Павлом Кордіякою Олексій Новіков втратив титул "Найсильнішого українця", яким володів 4 роки поспіль.
Майже всі змагання світового "стронгмену" були скасовані через пандемію, але World Strongest Man 2020 таки провели, хоч і перенесли на 6 місяців.
Палац Галаганів, «Український Парнас» - Сокиринці, Чернігівська область
С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.
Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метров.
Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури (Гера та Церера)
Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.
У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.
Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.
У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.
С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.
Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метров.
Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури (Гера та Церера)
Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.
У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.
Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.
У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.
У Запоріжжі знайшли могилу скіфського воїна-гіганта
Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця" виявила на території острова унікальне поховання, вік якого становить 2 500 років.
У катакомбі, глибина якої становить приблизно три метри, похований 40-річний чоловік. Покійний мав високий зріст для свого часу - близько 180 сантиметрів.
Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже, вчені зможуть зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.
"Поховання здійснено в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля, - говорить Дмитро Никоненко, - У нього добре збереглися зуби, тобто це людина, яка добре харчувалась. Воїн прожив чимало років. Приблизно 40. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був сагайдак зі стрілами, це вказує, що він був воїном.
Такі знахідки свідчать про те, що в скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важким, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут жили, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на іншу. Тобто Хортиця тоді була дуже важливим стратегічним місцем".
Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі невідомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшого дослідження поховання.
Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця" виявила на території острова унікальне поховання, вік якого становить 2 500 років.
У катакомбі, глибина якої становить приблизно три метри, похований 40-річний чоловік. Покійний мав високий зріст для свого часу - близько 180 сантиметрів.
Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже, вчені зможуть зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.
"Поховання здійснено в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля, - говорить Дмитро Никоненко, - У нього добре збереглися зуби, тобто це людина, яка добре харчувалась. Воїн прожив чимало років. Приблизно 40. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був сагайдак зі стрілами, це вказує, що він був воїном.
Такі знахідки свідчать про те, що в скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важким, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут жили, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на іншу. Тобто Хортиця тоді була дуже важливим стратегічним місцем".
Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі невідомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшого дослідження поховання.