​Дві українські поштові марки вибороли нагороди міжнародного конкурсу Nexofil Award 2020 в Мадриді (Іспанія).

Зазначається, що золото здобула поштова марка "Слава Україні!" за найоригінальніший формат у світі. Марка надрукована на самоклейному папері у формі карти України, а шрифт до неї спеціально розроблений художницею-каліграфинею Ольгою Верменич.

Друге місце у категорії "Найкраща марка світу за технологією офсетного друку" посіла теж українська марка – "Сорочка (фрагмент). Чернігівська область" із серії "Українська вишивка – код нації". На ній зображений експонат із колекції Музею Івана Гончара зі зразком вишивки.

​Українець знову – найсильніша людина планети: титул виборов Новіков.

Українець Олексій Новіков виборов титул Найсильнішої людини планети – World Strongest Man у Брейдентоні, Флорида, США.

Деталі: Українець знову здобуває найпрестижніший титул найсильнішої людини вперше відтоді, як ним володів Василь Вірастюк (2004 і 2007 роки).

У свої 24 роки киянин Новіков став наймолодшими атлетом у світі, який здобув цей титул.

Він подужав вагу у 537,5 кг (1188 фунтів) і встановив новий рекорд.

Перед цим, два місяці тому в боротьбі з Павлом Кордіякою Олексій Новіков втратив титул "Найсильнішого українця", яким володів 4 роки поспіль.

Майже всі змагання світового "стронгмену" були скасовані через пандемію, але World Strongest Man 2020 таки провели, хоч і перенесли на 6 місяців.

​Палац Галаганів, «Український Парнас» - Сокиринці, Чернігівська область

С початку 18 сторіччя територія парку стала родовим маєтком українського полковника Гната Галагана. У 19 сторіччі спадок перейшов до онука полковника Павла Галагана.

Саме тоді в центрі садиби було побудовано білосніжний, мурований, двоповерховий, прямий на плані, з великим декоративним куполом у центрі палац на 60 кімнат у стилі ампір. (1823-1829 роки) Загальна довжина палацу 105 метров.

Фасад прикрашає шестиколонний портик, від якого на рівні парадних кімнат 2-го поверху відходить пандус, який розширюється до низу й плавно сполучається з парком. Наприкінці 19 ст. на вході встановлені дві мармурові античі скульптури (Гера та Церера)

Авторами палацово-паркового ансамблю стали архітектор-проектувальник Павло Дубровський та ландшафтний дизайнер Йоганн Бістерфельд. Австрієць розбив навколо палацу великий парк з альтанками, церквою та каплицею, греблею і двома мостами.

У палаці була велика мистецька галерея (стала основою для заснування Чернігівського художнього музею), унікальна коштовна колекція посуду та зброї. Тут діяв кріпацький театр і хор.

Українська еліта називала садибу Галаганів «Українським Парнасом». Тут збирались культурні діячі та письменники - Тарас Шевченко, Пантелеймон Куліш, український композитор Микола Лисенко, художник Лев Жемчужніков, кобзар Остап Вересай.

У 1920 році в палаці розмістилась агрономічна школа, пізніше - Сокиринський с.-г. технікум, що тепер - Сокиринський професійний аграрний ліцей.

​У Запоріжжі знайшли могилу скіфського воїна-гіганта

Археологічна експедиція Національного заповідника "Хортиця" виявила на території острова унікальне поховання, вік якого становить 2 500 років.

У катакомбі, глибина якої становить приблизно три метри, похований 40-річний чоловік. Покійний мав високий зріст для свого часу - близько 180 сантиметрів.

Керівник археологічної експедиції, провідний науковий співробітник відділу охорони пам'яток історії, археології та природи Національного заповідника "Хортиця" Дмитро Никоненко зазначив, що поховання не було розграбоване. За його словами, всі кістки скіфського воїна збереглися, отже, вчені зможуть зробити велику кількість аналізів, як антропологічних, так і інших. Він назвав це дуже великою удачею з наукової точки зору.

"Поховання здійснено в катакомбі, тобто це не звичайна яма, а така імпровізована підземна будівля, - говорить Дмитро Никоненко, - У нього добре збереглися зуби, тобто це людина, яка добре харчувалась. Воїн прожив чимало років. Приблизно 40. Пізніше буде більш точно відомо. У нього був сагайдак зі стрілами, це вказує, що він був воїном.

Такі знахідки свідчать про те, що в скіфський час Хортиця була місцем, де проживали скіфи у великій кількості. Вона мала важливе значення, оскільки на Хортиці була переправа з одного берега Дніпра на інший. А для кочових племен подолання річкових перешкод було дуже важким, і переправи дуже цінувалися. І люди, які тут жили, якраз контролювали і забезпечували переправи племен з одного боку на іншу. Тобто Хортиця тоді була дуже важливим стратегічним місцем".

Виявлений поряд з тілом сагайдак був виготовлений зі шкіри та оздоблений залізом. Скільки стріл було в ньому, наразі невідомо: точну кількість мають встановити археологи під час подальшого дослідження поховання.

​Україна відзначає сьогодні День Гідності та Свободи

Сьогодні в Україні відзначають День Гідності та Свободи - у день початку подій, які стали для України історичними: Помаранчевої революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.

У цей день відзначають сьому річницю початку масових акцій громадського протесту, що відбулися під час Революції Гідності у листопаді 2013 — лютому 2014 року, вшановуватимуть громадянський подвиг учасників Помаранчевої революції та Революції Гідності.

Революція Гідності — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 року до лютого 2014 року, викликані відходом політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою протидією цьому курсу.

У зв’язку з подіями під час Революції Гідності, указом п’ятого президента України у квітні 2016 року державному закладу “Меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні — Музей Революції гідності” було надано статусу національного.

Чорнобильська зона відчуження.

​​Сьогодні в Україні проходять заходи вшанування пам'яті людей, що померли під час Голодоморів 1932-33 років.

День пам'яті жертв Голодомору проводиться щорічно в четверту суботу листопада, що цього року припадає на 28 число. Вперше вшановувати пам'ять загиблих почали в 1998 році з указом Леоніда Кучми. Сучасну назву і дату дня визначив указ Віктора Ющенка в травні 2007 року.

На початку 20 століття Україна пережила три Голодомори: 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років. Найбільш трагічним з них виявився голод 32-33 років, що був організований радянською владою під час сталінських репресій. Керівництво Радянського Союзу довгий час приховувало факт смерті українців від штучного голоду. Лише після оголошення незалежності України почалося розслідування масштабів Голодомору. За різними оцінками, від 4,5 до 10 мільйонів українців померли під час жахливих подій 1932-1933 років.

Щороку в Києві та інших містах проводяться різні заходи для вшанування загиблих українців. Найбільш поширеною є акція "Запали свічку" - на підвіконня ставлять запалену свічку на згадку про жертв голоду. Долучитися до цієї акції може кожен українець. Окрім того, свічки традиційно запалюють на центральних площах міст та біля міських пам'ятників жертв Голодомору.