🎥 Київські митники зупинили вивезення легендарної кінокамери до Чехії
Під час митного контролю одного з міжнародних поштових відправлень, що прямувало з України до Чехії, столичні митники виявили справжній раритет — кінознімальний апарат "Конвас-автомат 1КСР" 1957 року випуску. Це легендарна ручна камера, яку фахівці називають прототипом сучасних екшн-камер на кшталт GoPro.
Як з’ясували експерти Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського, камера не просто раритет — вона має значну культурну та історичну цінність.
Цей тип камер використовували на радянських космічних кораблях «Восток», активно застосовували в українських кіностудіях — «Укртелефільм», «Укркінохроніка», кіностудії ім. О. Довженка та інших. Вони
дозволяли знімати кіно не статичними планами, панорамами чи проїздами на крані чи візку, а у русі з рук, з авто, човна, літака — ідеально для документалістики та хроніки. «Конвас» відкрив нові горизонти для радянського і українського кінематографа в середині ХХ століття. За словами фахівців, подібні камери досі можуть використовуватися.
Відповідно до українського законодавства, для вивезення культурних цінностей за кордон необхідне спеціальне свідоцтво. У цьому випадку такого документу не було, тож камеру вилучено.
Знахідка може поповнити Музейний фонд України і зайняти почесне місце серед технічних експонатів, що зберігають історію нашого кіно.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Під час митного контролю одного з міжнародних поштових відправлень, що прямувало з України до Чехії, столичні митники виявили справжній раритет — кінознімальний апарат "Конвас-автомат 1КСР" 1957 року випуску. Це легендарна ручна камера, яку фахівці називають прототипом сучасних екшн-камер на кшталт GoPro.
Як з’ясували експерти Державного політехнічного музею імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського, камера не просто раритет — вона має значну культурну та історичну цінність.
Цей тип камер використовували на радянських космічних кораблях «Восток», активно застосовували в українських кіностудіях — «Укртелефільм», «Укркінохроніка», кіностудії ім. О. Довженка та інших. Вони
дозволяли знімати кіно не статичними планами, панорамами чи проїздами на крані чи візку, а у русі з рук, з авто, човна, літака — ідеально для документалістики та хроніки. «Конвас» відкрив нові горизонти для радянського і українського кінематографа в середині ХХ століття. За словами фахівців, подібні камери досі можуть використовуватися.
Відповідно до українського законодавства, для вивезення культурних цінностей за кордон необхідне спеціальне свідоцтво. У цьому випадку такого документу не було, тож камеру вилучено.
Знахідка може поповнити Музейний фонд України і зайняти почесне місце серед технічних експонатів, що зберігають історію нашого кіно.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍1
З початку війни для забезпечення належного рівня національної безпеки і оборони Державна митна служба України невідкладно пропускає через кордон військову та гуманітарну допомогу. Найчастіше в якості гуманітарної допомоги ввозяться транспортні засоби, військова амуніція та технічні засоби для потреб Збройних Сил України.
Щоб ці товари використовувались за призначенням, Держмитслужба і Міністерство оборони України здійснюють оперативний обмін інформацією, який дозволяє підтверджувати отримання гуманітарної допомоги військовими частинами, а також виявляти факти незаконної діяльності.
У ході перевірок Департаментом боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби та Департаментом внутрішнього аудиту Міноборони виявлено численні факти порушень законодавства.
Так, викрито цілу схему продажу через інтернет-платформу транспортних засобів, ввезених релігійною організацією в якості гуманітарної допомоги для ЗСУ. Всього організація ввезла майже 440 авто, прикриваючись благодійністю. У разі оформлення їх у режимі імпорту митні платежі склали б понад 60 млн грн. Матеріали передані до Нацполіції, якою зафіксовані факти продажу та затримані причетні особи.
В іншому випадку виявлено керівника благодійної організації, який на підставі дозволів, виданих Національною поліцією України, здійснював ввезення в Україну в якості гуманітарної допомоги нарізної мисливської зброї та набоїв до неї для ЗСУ. Однак, при проведенні перевірки встановлено факти недекларування запчастин до зброї, оптичних прицілів, глушників та 9 тис. набоїв, а також недоставляння окремих одиниць зброї до військових частин.
Також митники встановили факти ввезення в Україну під виглядом гуманітарної допомоги шоломів та бронежилетів на суму близько 100 млн грн на підставі підроблених сертифікатів кінцевого споживача. Перевіркою встановлено, що військова амуніція не була передана Збройним Силам України. Матеріали направлені до правоохоронного органу.
Загалом з початку дії воєнного стану в Україні митницями складено вже 1339 протоколів про порушення митних правил щодо гуманітарної допомоги. У 708 випадках отримувачами були військові частини.
Крім того, до правоохоронних органів направлено 920 повідомлень про можливі злочини, передбачені статтями 190, 358, 201-2 Кримінального кодексу України, з яких 650 - щодо гуманітарної допомоги для ЗСУ.
Загальна вартість предметів правопорушень склала 548,2 млн грн. За рішеннями судів накладено штрафи та застосовано конфіскацію на суму 325 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Митниця в режимі Live: стартує впровадження багаторівневої системи відеонагляду на кордоні
Рішенням Уряду визначено процедуру застосування митниками бодікамер у всіх пунктах пропуску.
Державна митна служба України впроваджує інноваційні технології, які докорінно змінюють підходи до митного контролю, встановлюючи нові стандарти прозорості, швидкості та ефективності. Одним із ключових рішень стало використання індивідуальних портативних відеокамер під час митного оформлення.
Пілотний проект із застосування митниками бодікамер розпочався у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею. Він став наглядною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об'єктивно, без можливості втручання. Так, вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також збільшення надходжень до бюджету на 36%. Саме ці показники стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Рішенням Уряду (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 370») передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних і з бодікамер.
Ключовий аспект - миттєва передача відео в моніторинговий центр, де забезпечується централізоване спостереження, оперативне реагування та зберігання матеріалів.
Технічні параметри бодікамер виключають можливість втручання у відеозапис, зокрема, його видалення або редагування. Камери працюють у тому числі в нічному режимі.
Очікується, що запровадження системи повного відеонагляду забезпечить:
- виявлення причин і умов, що сприяють контрабанді й іншим порушенням митних правил, та їх усунення;
- профілактику зловживань на митниці;
- захист посадових осіб від необґрунтованих звинувачень.
«Використання митниками бодікамер - це не просто фіксація подій. Це інструмент швидкої аналітики, якісної перевірки та формування об’єктивної доказової бази. Із бодікамерами кожна дія - чітка, кожне рішення - аргументоване. Це крок до нової моделі взаємодії, де технології підтримують професіоналізм, а контроль - це не тиск, а запорука довіри", - зазначив очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Рішенням Уряду визначено процедуру застосування митниками бодікамер у всіх пунктах пропуску.
Державна митна служба України впроваджує інноваційні технології, які докорінно змінюють підходи до митного контролю, встановлюючи нові стандарти прозорості, швидкості та ефективності. Одним із ключових рішень стало використання індивідуальних портативних відеокамер під час митного оформлення.
Пілотний проект із застосування митниками бодікамер розпочався у листопаді 2023 року в пункті пропуску «Рава-Руська» на кордоні з Польщею. Він став наглядною демонстрацією нової якості роботи митниці, де кожна дія фіксується об'єктивно, без можливості втручання. Так, вдалося досягти скорочення часу митного оформлення товарів і транспортних засобів, а також збільшення надходжень до бюджету на 36%. Саме ці показники стали підґрунтям для масштабування ініціативи на інші пункти пропуску.
Рішенням Уряду (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 р. № 370») передбачено запровадження багаторівневої системи повного відеонагляду шляхом поєднання відеоспостереження зі стаціонарних і з бодікамер.
Ключовий аспект - миттєва передача відео в моніторинговий центр, де забезпечується централізоване спостереження, оперативне реагування та зберігання матеріалів.
Технічні параметри бодікамер виключають можливість втручання у відеозапис, зокрема, його видалення або редагування. Камери працюють у тому числі в нічному режимі.
Очікується, що запровадження системи повного відеонагляду забезпечить:
- виявлення причин і умов, що сприяють контрабанді й іншим порушенням митних правил, та їх усунення;
- профілактику зловживань на митниці;
- захист посадових осіб від необґрунтованих звинувачень.
«Використання митниками бодікамер - це не просто фіксація подій. Це інструмент швидкої аналітики, якісної перевірки та формування об’єктивної доказової бази. Із бодікамерами кожна дія - чітка, кожне рішення - аргументоване. Це крок до нової моделі взаємодії, де технології підтримують професіоналізм, а контроль - це не тиск, а запорука довіри", - зазначив очільник Держмитслужби Сергій Звягінцев.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏3❤2🔥2😁1
🤝🏻 Високі стандарти українського бізнесу: група компаній Modern Expo підтверджує надійність партнерства з митницею
У світі, де технології щодня змінюють правила гри, недостатньо створювати тільки якісний продукт. Потрібно діяти на випередження: бути гнучким, передбачати потреби ринку, вибудовувати довіру на кожному етапі співпраці.
Modern Expo - одна з тих компаній, яка не просто реагує на зміни, а підвищує ефективність міжнародної діяльності. Тому зробила стратегічний вибір - отримала статус Авторизованого економічного оператора (АЕО), та вже користується перевагами:
- прозорі та прискорені митні процедури;
- спрощений рух товарів через кордон;
- офіційне визнання надійності компанії;
- додаткові можливості для міжнародного партнерства та масштабування.
«Загальний час митного оформлення та пропуску вантажів на кордоні суттєво скоротився. Ми оформляємо наші вантажі на різних митницях, і всюди бачимо швидку і конструктивну взаємодію. В цілому АЕО - це про час, який ми дуже цінуємо. На що ми раніше витрачали день, тепер ідуть години», - констатує Директор департаменту логістики СП ТОВ «Модерн-Експо» Василь Маркевич.
АЕО - це новий рівень відповідальності. Статус, що засвідчує готовність компанії працювати за принципами розвинених економік світу: відкритості, прогнозованості, надійності.
У новому ролику про шлях вітчизняного бізнесу до статусу АЕО розповідає одна з компаній, що рухають Україну вперед у світовому просторі.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У світі, де технології щодня змінюють правила гри, недостатньо створювати тільки якісний продукт. Потрібно діяти на випередження: бути гнучким, передбачати потреби ринку, вибудовувати довіру на кожному етапі співпраці.
Modern Expo - одна з тих компаній, яка не просто реагує на зміни, а підвищує ефективність міжнародної діяльності. Тому зробила стратегічний вибір - отримала статус Авторизованого економічного оператора (АЕО), та вже користується перевагами:
- прозорі та прискорені митні процедури;
- спрощений рух товарів через кордон;
- офіційне визнання надійності компанії;
- додаткові можливості для міжнародного партнерства та масштабування.
«Загальний час митного оформлення та пропуску вантажів на кордоні суттєво скоротився. Ми оформляємо наші вантажі на різних митницях, і всюди бачимо швидку і конструктивну взаємодію. В цілому АЕО - це про час, який ми дуже цінуємо. На що ми раніше витрачали день, тепер ідуть години», - констатує Директор департаменту логістики СП ТОВ «Модерн-Експо» Василь Маркевич.
АЕО - це новий рівень відповідальності. Статус, що засвідчує готовність компанії працювати за принципами розвинених економік світу: відкритості, прогнозованості, надійності.
У новому ролику про шлях вітчизняного бізнесу до статусу АЕО розповідає одна з компаній, що рухають Україну вперед у світовому просторі.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1👍1
🤝🏻 Митниця в діалозі з бізнесом: нові виклики, нові правила
Світова торгівля наразі переживає епоху трансформації. Глобальні виклики, спричинені війною та глибинними змінами формують нову архітектуру економічних відносин. Саме у цьому контексті відбулася щорічна міжнародна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту – 2025», яка стала дискусійною платформою для представників влади, бізнесу, міжнародних компаній і фахівців з питань зовнішньоекономічної діяльності.
Цьогорічна конференція була присвячена обговоренню питань торговельного захисту, антикризового перезапуску експорту, розвитку логістичних коридорів та нових можливостей для української економіки в умовах повномасштабної війни. Особливу увагу приділено темі «Український бізнес у нових умовах», де обговорювалися виклики для національного виробника, вплив антидемпінгових заходів, адаптація і стратегія виживання в умовах геополітичної турбулентності.
У рамках цієї сесії виступив заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, який розповів про інструменти, які держава може застосувати для захисту бізнесу. На сьогодні Держмитслужбою забезпечується виконання 26 рішень щодо застосування антидемпінгового мита та 1 рішення щодо застосування спеціального мита.
Основні ризики після введення відповідних рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі – це недостовірне декларування країни походження, заниження митної вартості та невірна класифікація товарів. Саме тому минулого року Митний кодекс України було доповнено положеннями, які передбачають, що у випадку встановлення фактів підробки документів про походження таких товарів митні органи вправі, через 45 днів після розміщення відповідного повідомлення на сайті, вимагати від декларанта також документи що підтверджують якісні характеристики, торговельну марку, відомості щодо виробника товарів та маршрут перевезення від виробника до одержувача в Україні. Зазначені заходи вже вживаються щодо окремих товарів походженням з Малайзії та Румунії - https://customs.gov.ua/informatsia-dlia-opryliudnenia-zgidno-z-ugodoiu-sot.
«Тут важливо пам’ятати, що якщо мито – це зброя торговельного захисту або війни, то митниця – рука. Що міцнішою буде рука, то ефективніше працюватиме зброя. Тому власне і відбувається трансформація митної служби відповідно до Національної стратегії доходів у інституційно сильніший державний орган, спроможний ефективно утримувати баланс між сприянням бізнесу і захистом інтересів країни», - зазначив Владислав Суворов.
Подібні заходи відкривають нові можливості для відкритого діалогу, обміну досвідом та напрацювання єдиного бачення, як забезпечити чесні умови гри на ринку. В умовах змін митниця лишається надійним партнером для бізнесу та гарантом справедливості на кордоні.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Світова торгівля наразі переживає епоху трансформації. Глобальні виклики, спричинені війною та глибинними змінами формують нову архітектуру економічних відносин. Саме у цьому контексті відбулася щорічна міжнародна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту – 2025», яка стала дискусійною платформою для представників влади, бізнесу, міжнародних компаній і фахівців з питань зовнішньоекономічної діяльності.
Цьогорічна конференція була присвячена обговоренню питань торговельного захисту, антикризового перезапуску експорту, розвитку логістичних коридорів та нових можливостей для української економіки в умовах повномасштабної війни. Особливу увагу приділено темі «Український бізнес у нових умовах», де обговорювалися виклики для національного виробника, вплив антидемпінгових заходів, адаптація і стратегія виживання в умовах геополітичної турбулентності.
У рамках цієї сесії виступив заступник Голови Державної митної служби України Владислав Суворов, який розповів про інструменти, які держава може застосувати для захисту бізнесу. На сьогодні Держмитслужбою забезпечується виконання 26 рішень щодо застосування антидемпінгового мита та 1 рішення щодо застосування спеціального мита.
Основні ризики після введення відповідних рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі – це недостовірне декларування країни походження, заниження митної вартості та невірна класифікація товарів. Саме тому минулого року Митний кодекс України було доповнено положеннями, які передбачають, що у випадку встановлення фактів підробки документів про походження таких товарів митні органи вправі, через 45 днів після розміщення відповідного повідомлення на сайті, вимагати від декларанта також документи що підтверджують якісні характеристики, торговельну марку, відомості щодо виробника товарів та маршрут перевезення від виробника до одержувача в Україні. Зазначені заходи вже вживаються щодо окремих товарів походженням з Малайзії та Румунії - https://customs.gov.ua/informatsia-dlia-opryliudnenia-zgidno-z-ugodoiu-sot.
«Тут важливо пам’ятати, що якщо мито – це зброя торговельного захисту або війни, то митниця – рука. Що міцнішою буде рука, то ефективніше працюватиме зброя. Тому власне і відбувається трансформація митної служби відповідно до Національної стратегії доходів у інституційно сильніший державний орган, спроможний ефективно утримувати баланс між сприянням бізнесу і захистом інтересів країни», - зазначив Владислав Суворов.
Подібні заходи відкривають нові можливості для відкритого діалогу, обміну досвідом та напрацювання єдиного бачення, як забезпечити чесні умови гри на ринку. В умовах змін митниця лишається надійним партнером для бізнесу та гарантом справедливості на кордоні.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🤩4👍3❤1
За підсумками 2024 року рівень «сірого імпорту» в Україні досяг найнижчого показника за всі роки спостережень - 11,6%. Таку середню оцінку надали українські експортери та імпортери у рамках IX хвилі щорічного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій у межах проєкту “Підтримка громадської ініціативи “За чесну та прозору митницю” за підтримки Представництва ЄС в Україні та Міжнародного фонду "Відродження" – http://www.ier.com.ua/.../2025_IER_FTC_FINAL_UA%20(1).pdf
Сірий імпорт - це товари, які потрапляють до країни з порушенням митних правил. Його наслідки відчувають усі: зменшення надходжень до бюджету, тиск на легальний бізнес, зниження рівня безпеки споживачів. Тому його мінімізація — це справжній показник змін, які відбуваються.
Так, за оцінками бізнесу, у 2018 році частка «сірого імпорту» складала 25,3%. Відтоді середній показник зменшився більш ніж удвічі, що свідчить про значне скорочення нелегального сегменту на ринку (у 2020 році – 24,2%, у 2021 – 21,1%, у 2022 – 17,3%, у 2023 – 13,4%, а в 2024 – 11,6%).
Зберегти позитивну динаміку вдалося завдяки впровадженню сучасних технічних засобів митного контролю та розвитку міжнародної взаємодії. Окремою важливою складовою є співпраця митниці з бізнесом, яка спрямована на спільне створення чесного та передбачуваного середовища для зовнішньоекономічної діяльності.
Такі результати є важливим маркером змін у сфері митного адміністрування. Вони демонструють, що навіть в умовах воєнного стану та під впливом зовнішніх викликів бізнес все частіше діє в рамках правового поля, а державні інституції - забезпечують належний контроль.
☝️Нагадаємо, що відповідно до іншого дослідження, українці підтримують посилення ролі митниці у боротьбі з нелегальним товарообігом і надання їй повноважень розслідувати контрабанду товарів - http://www.ier.com.ua/ua/institute/news?pid=7677.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
😁7🔥3👏3🏆2❤1
☝️До уваги правовласників об’єктів права інтелектуальної власності та їх уповноважених представників!
Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності Держмитслужба веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв правовласників. Реєстр містить інформацію про оригінальні товари та ті, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, що дає можливість митним органам виявляти контрафакт при ввезенні товарів в Україну.
Правовласники об’єктів права інтелектуальної власності, які мають підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені їх права, мають право безоплатно подати до Держмитслужби заяву для реєстрації таких об’єктів у митному реєстрі.
❕ Нагадуємо, що Держмитслужбою розроблено серію відеоінструкцій, які допоможуть під час заповнення заяв та у роботі з митним реєстром - https://customs.gov.ua/intelektualna-vlasnist-ipr
❔З інших питань, які виникають при роботі з митним реєстром об’єктів права інтелектуальної власності в особистому кабінеті на вебпорталі Держмитслужби та не охоплені відеоінструкціями, просимо надсилати інформаційні повідомлення на поштову скриньку: iprprotect@customs.gov.ua
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Для сприяння захисту прав інтелектуальної власності Держмитслужба веде митний реєстр об’єктів права інтелектуальної власності на підставі заяв правовласників. Реєстр містить інформацію про оригінальні товари та ті, що підозрюються у порушенні прав інтелектуальної власності, що дає можливість митним органам виявляти контрафакт при ввезенні товарів в Україну.
Правовласники об’єктів права інтелектуальної власності, які мають підстави вважати, що під час переміщення товарів через митний кордон України порушуються чи можуть бути порушені їх права, мають право безоплатно подати до Держмитслужби заяву для реєстрації таких об’єктів у митному реєстрі.
❔З інших питань, які виникають при роботі з митним реєстром об’єктів права інтелектуальної власності в особистому кабінеті на вебпорталі Держмитслужби та не охоплені відеоінструкціями, просимо надсилати інформаційні повідомлення на поштову скриньку: iprprotect@customs.gov.ua
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5❤2🔥1🤝1
✅ Надання авторизацій для поміщення товарів у митні режими: що потрібно знати підприємствам?
Після набуття чинності 19 квітня 2025 року нових вимог до застосування митних режимів, були запроваджені авторизації як обов’язкова умова для поміщення товарів у відповідні режими.
Для цього підприємство подає заяву з комплектом необхідних документів до відповідного митного органу залежно від режиму, у який планується поміщення товарів.
З покроковим алгоритмом дій для отримання відповідних авторизацій можна ознайомитись за посиланням - https://customs.gov.ua/normativna-baza
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Після набуття чинності 19 квітня 2025 року нових вимог до застосування митних режимів, були запроваджені авторизації як обов’язкова умова для поміщення товарів у відповідні режими.
Для цього підприємство подає заяву з комплектом необхідних документів до відповідного митного органу залежно від режиму, у який планується поміщення товарів.
З покроковим алгоритмом дій для отримання відповідних авторизацій можна ознайомитись за посиланням - https://customs.gov.ua/normativna-baza
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍5👎2🤯2
📖 «Полный курс истории россии»: митники зупинили партію друкованої продукції країни-агресора
У пункт пропуску «Рава-Руська – Хребенне» із Польщі прибув автомобіль під керуванням 21-річного українця. Для проходження митного контролю водій обрав смугу «червоний коридор» та вказав у декларації про переміщення особистих речей.
Однак, під час огляду мікроавтобуса працівники митниці виявили у валізі громадянина 36 книг, надрукованих на території росії. Серед них «Бесы» Ф. Достоєвського, «Война и мир» Л. Толстого, 5-ти томник «Полный курс истории россии», «Фальшивки и мистификации» А. Мосякіна, «Странствия убийцы» Р. Хоббіна та інші.
За цим фактом складено адмінпротокол, відповідно до ч. 3 ст. 471 МКУ (недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони чи обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами).
☝🏼Нагадуємо, відповідно до статті 28-1 Закону України від 05.06.1997 № 318/97-ВР: ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У пункт пропуску «Рава-Руська – Хребенне» із Польщі прибув автомобіль під керуванням 21-річного українця. Для проходження митного контролю водій обрав смугу «червоний коридор» та вказав у декларації про переміщення особистих речей.
Однак, під час огляду мікроавтобуса працівники митниці виявили у валізі громадянина 36 книг, надрукованих на території росії. Серед них «Бесы» Ф. Достоєвського, «Война и мир» Л. Толстого, 5-ти томник «Полный курс истории россии», «Фальшивки и мистификации» А. Мосякіна, «Странствия убийцы» Р. Хоббіна та інші.
За цим фактом складено адмінпротокол, відповідно до ч. 3 ст. 471 МКУ (недекларування товарів, що підпадають під встановлені законодавством заборони чи обмеження щодо ввезення на митну територію України та які переміщуються громадянами).
☝🏼Нагадуємо, відповідно до статті 28-1 Закону України від 05.06.1997 № 318/97-ВР: ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ввезення на митну територію України та/або розповсюдження на її території видавничої продукції, що має походження або виготовлена або випущена у світ, та/або ввозиться з території держави-агресора, республіки білорусь, тимчасово окупованої території України.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍6❤4
Олег Мрихін – головний державний інспектор Львівської митниці. У 2014 році його мобілізували у прикордонну службу. Пройшов АТО. Повернувся до роботи, якій віддав понад 30 років. Далі знову війна. Бахмут, Сіверськ, Серебрянка, Вовчанськ. Окопи, обстріли і бойові друзі.
Тому сьогодні, 23 травня, у День Героїв України наша історія – з уст одного із них: https://is.gd/fei88c
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥19❤12🤝2👀1
🤝 Інтерпол відзначив внесок української митниці у міжнародну операцію "Pandora" із захисту культурних цінностей
Операція «Pandora» - це масштабна міжнародна ініціатива, спрямована на боротьбу з незаконним обігом археологічних пам’яток, творів мистецтва, монет, музичних інструментів та інших предметів, які мають культурну чи історичну цінність.
Черговий етап проходив за підтримки Європолу, Інтерполу та Всесвітньої митної організації, об’єднавши зусилля митних і правоохоронних органів із 23 країн світу, серед яких і Україна.
Загалом країни-учасниці повідомили про 258 випадків виявлення культурних цінностей, які намагалися незаконно перемістити через кордони. Серед них — результати роботи української митниці, які окремо відзначив Інтерпол: йдеться про виявлення двох ікон святого Серафима Саровського та 36 старовинних монет.
Держмитслужба на постійній основі запобігає незаконному вивезенню з України об’єктів культурної спадщини. Серед збережених екземплярів - численні палеонтологічні знахідки, середньовічні прикраси і зброя, рідкісні зразки раритетної зброї, антикварні музичні інструменти, а також старовинні видання книг.
Протидія незаконному обігу культурних цінностей є частиною спільної відповідальності за збереження пам’яті, традицій та унікальності культур різних народів. Для української митниці це важлива місія, що виходить за межі кордонів.
❕ Новину Інтерполу читайте за посиланням - https://www.facebook.com/share/p/16eEfQEkTt/
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Операція «Pandora» - це масштабна міжнародна ініціатива, спрямована на боротьбу з незаконним обігом археологічних пам’яток, творів мистецтва, монет, музичних інструментів та інших предметів, які мають культурну чи історичну цінність.
Черговий етап проходив за підтримки Європолу, Інтерполу та Всесвітньої митної організації, об’єднавши зусилля митних і правоохоронних органів із 23 країн світу, серед яких і Україна.
Загалом країни-учасниці повідомили про 258 випадків виявлення культурних цінностей, які намагалися незаконно перемістити через кордони. Серед них — результати роботи української митниці, які окремо відзначив Інтерпол: йдеться про виявлення двох ікон святого Серафима Саровського та 36 старовинних монет.
Держмитслужба на постійній основі запобігає незаконному вивезенню з України об’єктів культурної спадщини. Серед збережених екземплярів - численні палеонтологічні знахідки, середньовічні прикраси і зброя, рідкісні зразки раритетної зброї, антикварні музичні інструменти, а також старовинні видання книг.
Протидія незаконному обігу культурних цінностей є частиною спільної відповідальності за збереження пам’яті, традицій та унікальності культур різних народів. Для української митниці це важлива місія, що виходить за межі кордонів.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👏4👍1🏆1