🌍 Українська митниця у світовому діалозі: позиція довіри й ініціативи
З 26 по 28 червня 2025 року у Брюсселі відбулися 145-146-те засідання Ради Всесвітньої митної організації (ВМО) - вищого статусного органу організації, який ухвалює ключові рішення стосовно її діяльності.
Цьогорічне засідання Ради проходило на тлі масштабних геополітичних змін, трансформацій світової торгівлі та загроз міжнародній безпеці. У таких умовах митні органи дедалі більше виступають не лише як адміністратори фіскальних процедур, а як гаранти стабільності та передбачуваності в глобальному просторі. У цьому контексті позиція України була не лише почутою, а й глибоко інтегрованою в порядок денний сесій.
Особливу увагу було приділено ролі митниці у ситуаціях нестабільності й конфліктів. Європейський регіон ВМО запропонував підготувати проєкт Збірки кращих практик митних адміністрацій з ролі митниці у ситуаціях нестабільності і конфліктів, базуючись на українському досвіді, який по суті є унікальним і має слугувати практичним прикладом для інших країн.
У своєму виступі перед Радою ВМО очільник української митниці Сергій Звягінцев подякував Секретаріату організації, Політичній комісії та Європейському регіону за підтримку української ініціативи. Він підкреслив, що тема ролі митниці в конфліктних ситуаціях вже інтегрована в робочі плани відповідних комітетів ВМО, а наступним кроком має стати розробка конкретних документів - Збірки кращих практик та Рекомендацій митним адміністраціям для дій у подібних умовах.
Кульмінацією засідань стали вибори на ключові посади ВМО. Головою Ради ВМО затвердили Башира Адениї, керівника митної адміністрації Нігерії, а заступницею голови Ради ВМО по Європейському регіону - Меган Шоу, постійну представницю Великобританії у ВМО. До Політичної комісії, Фінансового комітету та Аудиторського комітету від Східної підгрупи Європейського регіону ВМО увійшли відповідно Азербайджан, Казахстан та Узбекистан.
Особливої уваги заслуговує те, що вже у 2026 році, завдяки активній позиції та досягненням у роботі Україна вперше за останні 25 років отримає членство у Політичній комісії ВМО, що є визнанням України як повноцінного учасника формування глобального порядку денного.
Окремим напрямом роботи української делегації на полях сесій Ради ВМО стали двосторонні зустрічі з делегаціями ЄС, Німеччини, Польщі, Норвегії, Бельгії, Австралії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Великобританії, Швеції, Молдови та Японії. За їх результатами досягнуто домовленостей про подальший розвиток двосторонньої співпраці, укладення міжвідомчих меморандумів, запуск нових форматів експертного діалогу та організацію обміну досвідом.
«Міжнародна співпраця для нас - не про присутність, а про дії. Ми зростаємо не лише у цифрах чи процедурах, а у якості партнерства, у здатності бути частиною спільних рішень і спільної відповідальності перед безпечним торговельним простором. Подальший прогрес залежить не лише від амбіцій, а від послідовності у реалізації започаткованих ініціатив. Тож системна взаємодія з партнерами і зосередженість на практичних реформах - це ті напрямки, що визначатимуть розвиток української митниці в найближчі роки», - зазначив Сергій Звягінцев.
Детальніше - https://is.gd/r49tTX
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
З 26 по 28 червня 2025 року у Брюсселі відбулися 145-146-те засідання Ради Всесвітньої митної організації (ВМО) - вищого статусного органу організації, який ухвалює ключові рішення стосовно її діяльності.
Цьогорічне засідання Ради проходило на тлі масштабних геополітичних змін, трансформацій світової торгівлі та загроз міжнародній безпеці. У таких умовах митні органи дедалі більше виступають не лише як адміністратори фіскальних процедур, а як гаранти стабільності та передбачуваності в глобальному просторі. У цьому контексті позиція України була не лише почутою, а й глибоко інтегрованою в порядок денний сесій.
Особливу увагу було приділено ролі митниці у ситуаціях нестабільності й конфліктів. Європейський регіон ВМО запропонував підготувати проєкт Збірки кращих практик митних адміністрацій з ролі митниці у ситуаціях нестабільності і конфліктів, базуючись на українському досвіді, який по суті є унікальним і має слугувати практичним прикладом для інших країн.
У своєму виступі перед Радою ВМО очільник української митниці Сергій Звягінцев подякував Секретаріату організації, Політичній комісії та Європейському регіону за підтримку української ініціативи. Він підкреслив, що тема ролі митниці в конфліктних ситуаціях вже інтегрована в робочі плани відповідних комітетів ВМО, а наступним кроком має стати розробка конкретних документів - Збірки кращих практик та Рекомендацій митним адміністраціям для дій у подібних умовах.
Кульмінацією засідань стали вибори на ключові посади ВМО. Головою Ради ВМО затвердили Башира Адениї, керівника митної адміністрації Нігерії, а заступницею голови Ради ВМО по Європейському регіону - Меган Шоу, постійну представницю Великобританії у ВМО. До Політичної комісії, Фінансового комітету та Аудиторського комітету від Східної підгрупи Європейського регіону ВМО увійшли відповідно Азербайджан, Казахстан та Узбекистан.
Особливої уваги заслуговує те, що вже у 2026 році, завдяки активній позиції та досягненням у роботі Україна вперше за останні 25 років отримає членство у Політичній комісії ВМО, що є визнанням України як повноцінного учасника формування глобального порядку денного.
Окремим напрямом роботи української делегації на полях сесій Ради ВМО стали двосторонні зустрічі з делегаціями ЄС, Німеччини, Польщі, Норвегії, Бельгії, Австралії, Фінляндії, Литви, Латвії, Естонії, Великобританії, Швеції, Молдови та Японії. За їх результатами досягнуто домовленостей про подальший розвиток двосторонньої співпраці, укладення міжвідомчих меморандумів, запуск нових форматів експертного діалогу та організацію обміну досвідом.
«Міжнародна співпраця для нас - не про присутність, а про дії. Ми зростаємо не лише у цифрах чи процедурах, а у якості партнерства, у здатності бути частиною спільних рішень і спільної відповідальності перед безпечним торговельним простором. Подальший прогрес залежить не лише від амбіцій, а від послідовності у реалізації започаткованих ініціатив. Тож системна взаємодія з партнерами і зосередженість на практичних реформах - це ті напрямки, що визначатимуть розвиток української митниці в найближчі роки», - зазначив Сергій Звягінцев.
Детальніше - https://is.gd/r49tTX
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6👍4🔥1
📄 Нові підходи до відповідальності у митній сфері: чого торкнуться зміни?
Завтра, 4 липня, набирає чинності Закон України №4323-ІХ, який став важливим кроком у модернізації системи відповідальності за порушення митних правил. Цей документ забезпечує реалізацію принципів індивідуалізації покарання за порушення митних правил, що відповідає рішенням Конституційного Суду України і відображає сучасні стандарти захисту прав людини.
Головна ідея - забезпечити, щоб покарання за порушення митних правил було не просто формальним, а справедливим і пропорційним конкретним обставинам справи. Законодавець обирає такі види адміністративних стягнень, які підтримують права і свободи особи, при цьому ефективно досягаючи мети відповідальності. Закон надає судам можливість застосовувати альтернативні розміри штрафів за порушення митних правил, що дозволяє більш справедливо реагувати на різні ситуації.
Цей правовий документ охоплює низку ключових напрямів:
Індивідуалізація відповідальності: кожна справа розглядається з урахуванням усіх обставин, що дозволяє справедливо визначити міру покарання. Це дає змогу врахувати характер порушення, мотиви, обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання та інші важливі фактори.
Удосконалення процедур провадження: врегульовано умови для відкриття або закриття справ, визначено механізм передачі до інших органів у разі ознак кримінального правопорушення, а також переглянуто строки давності. Також порушник тепер має право ознайомлюватися з матеріалами справи на будь-якому етапі провадження.
Врегулювання через компроміс: Закон удосконалює механізм мирових угод, що розширює можливість завершити справу, сплативши мінімальну межу штрафу.
Нові підходи в системі контролю поштових відправлень: якщо відомості про товар вказано невірно у декларації чи товаросупровідних документах, або пересилається заборонений до переміщення вантаж - це підстава для притягнення до відповідальності.
Захист прав інтелектуальної власності: посилено відповідальність за переміщення контрафактних товарів, що підвищує захист законних інтересів правовласників.
Окремо документ встановлює можливість звільнення від відповідальності осіб, які до 01.04.2024 року добровільно передали транспортні засоби, які знаходились на території України з порушенням вимог відповідного митного режиму, на потреби Збройних сил України або до інших підрозділів Сил оборони України.
Усе це - фундаментальні зміни, що формують основу прозорої, відповідальної та справедливої системи митного контролю.
📑 Текст Закону - https://www.golos.com.ua/documents/z-4323-ix.pdf
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Завтра, 4 липня, набирає чинності Закон України №4323-ІХ, який став важливим кроком у модернізації системи відповідальності за порушення митних правил. Цей документ забезпечує реалізацію принципів індивідуалізації покарання за порушення митних правил, що відповідає рішенням Конституційного Суду України і відображає сучасні стандарти захисту прав людини.
Головна ідея - забезпечити, щоб покарання за порушення митних правил було не просто формальним, а справедливим і пропорційним конкретним обставинам справи. Законодавець обирає такі види адміністративних стягнень, які підтримують права і свободи особи, при цьому ефективно досягаючи мети відповідальності. Закон надає судам можливість застосовувати альтернативні розміри штрафів за порушення митних правил, що дозволяє більш справедливо реагувати на різні ситуації.
Цей правовий документ охоплює низку ключових напрямів:
Індивідуалізація відповідальності: кожна справа розглядається з урахуванням усіх обставин, що дозволяє справедливо визначити міру покарання. Це дає змогу врахувати характер порушення, мотиви, обставини, що пом’якшують або обтяжують покарання та інші важливі фактори.
Удосконалення процедур провадження: врегульовано умови для відкриття або закриття справ, визначено механізм передачі до інших органів у разі ознак кримінального правопорушення, а також переглянуто строки давності. Також порушник тепер має право ознайомлюватися з матеріалами справи на будь-якому етапі провадження.
Врегулювання через компроміс: Закон удосконалює механізм мирових угод, що розширює можливість завершити справу, сплативши мінімальну межу штрафу.
Нові підходи в системі контролю поштових відправлень: якщо відомості про товар вказано невірно у декларації чи товаросупровідних документах, або пересилається заборонений до переміщення вантаж - це підстава для притягнення до відповідальності.
Захист прав інтелектуальної власності: посилено відповідальність за переміщення контрафактних товарів, що підвищує захист законних інтересів правовласників.
Окремо документ встановлює можливість звільнення від відповідальності осіб, які до 01.04.2024 року добровільно передали транспортні засоби, які знаходились на території України з порушенням вимог відповідного митного режиму, на потреби Збройних сил України або до інших підрозділів Сил оборони України.
Усе це - фундаментальні зміни, що формують основу прозорої, відповідальної та справедливої системи митного контролю.
📑 Текст Закону - https://www.golos.com.ua/documents/z-4323-ix.pdf
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4👍3🤔3
🚧 Обмежено рух в п/п “Солотвино - Сігету Мармацієй”!
На кордоні з Румунією розпочались ремонтні роботи на дорожній частині, тротуарах, а також на інфраструктурі мосту через річку Тиса.
Так, орієнтовно до 03.09.2025 року піший рух у п/п “Солотвино - Сігету Мармацієй” буде обмежено з 9:00 до 15:00 для проведення відновлювальних робіт.
Рекомендуємо врахувати ці обставини під час планування маршруту подорожі. За потреби - спланувати перетин кордону через інший міжнародний пункт пропуску.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
На кордоні з Румунією розпочались ремонтні роботи на дорожній частині, тротуарах, а також на інфраструктурі мосту через річку Тиса.
Так, орієнтовно до 03.09.2025 року піший рух у п/п “Солотвино - Сігету Мармацієй” буде обмежено з 9:00 до 15:00 для проведення відновлювальних робіт.
Рекомендуємо врахувати ці обставини під час планування маршруту подорожі. За потреби - спланувати перетин кордону через інший міжнародний пункт пропуску.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤1
🌍 Українська митниця на міжнародній арені: представницю Держмитслужби обрано Головою Віртуальної робочої групи ВМО з гендерної рівності
Україна зміцнює свої позиції в міжнародній митній спільноті: під час червневого засідання Віртуальна робоча група Всесвітньої митної організації з питань гендерної рівності та різноманітності на митниці (ВРГ ВМО ГРР) оновила свій керівний склад. Одноголосним рішенням делегатів від Європейського Союзу, країн-учасниць ВМО та структурних підрозділів ВМО новою Головою ВРГ ВМО ГРР обрана Тетяна Коржинська, представниця Держмитслужби. Віце-головою стала Намуколо Мвале з Управління доходів Замбії.
Це призначення стало не лише визнанням професіоналізму українських фахівчинь, а й знаком зростаючої довіри до інституційного потенціалу митної служби України у впровадженні сучасних, інклюзивних підходів до управління.
До обов’язків Голови групи входить очолювання щорічних засідань ВРГ ВМО ГРР, а також модерування однієї з панельних дискусій під час щорічної віртуальної конференції мережі ВМО з гендерної рівності та різноманітності.
Відкривав засідання заступник Генерального секретаря ВМО пан Тревіньо Чапа, який відзначив включення тематики ГРР до нового Стратегічного плану ВМО на 2025-2028 роки та значне зростання активності групи - з кількох членів у 2017 році до представників із 75 країн. Також у заході взяла участь радниця Голови Держмитслужби з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Катерина Гунько.
Учасники зустрічі обговорили результати щорічного опитування митних адміністрацій щодо впровадження діагностичних інструментів із ГРР, політик рівності, запобігання насильству, підтримки балансу між роботою та особистим життям, тренінгів, а також співпраці зі стейкхолдерами. Було представлено прогрес у формуванні третього видання Збірника кращих практик, оновлення ресурсів на платформі CLiKC!, а також результати комунікаційної кампанії «Жінки в митній справі».
Митні адміністрації Чилі та Греції презентували власні ініціативи, включно з планами дій з гендерної рівності, навчальними програмами для персоналу, механізмами протидії домаганням і програмами підтримки жіночого лідерства.
Ця подія стала вагомим сигналом, що Держмитслужба є активною частиною глобального діалогу про гендерну рівність, прозорість і відповідальне лідерство.
☝🏼Нагадаємо, що ВРГ ВМО ГРР – це онлайн-платформа для обміну кращим досвідом з питань просування гендерної рівності митними та правоохоронними адміністраціями.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Україна зміцнює свої позиції в міжнародній митній спільноті: під час червневого засідання Віртуальна робоча група Всесвітньої митної організації з питань гендерної рівності та різноманітності на митниці (ВРГ ВМО ГРР) оновила свій керівний склад. Одноголосним рішенням делегатів від Європейського Союзу, країн-учасниць ВМО та структурних підрозділів ВМО новою Головою ВРГ ВМО ГРР обрана Тетяна Коржинська, представниця Держмитслужби. Віце-головою стала Намуколо Мвале з Управління доходів Замбії.
Це призначення стало не лише визнанням професіоналізму українських фахівчинь, а й знаком зростаючої довіри до інституційного потенціалу митної служби України у впровадженні сучасних, інклюзивних підходів до управління.
До обов’язків Голови групи входить очолювання щорічних засідань ВРГ ВМО ГРР, а також модерування однієї з панельних дискусій під час щорічної віртуальної конференції мережі ВМО з гендерної рівності та різноманітності.
Відкривав засідання заступник Генерального секретаря ВМО пан Тревіньо Чапа, який відзначив включення тематики ГРР до нового Стратегічного плану ВМО на 2025-2028 роки та значне зростання активності групи - з кількох членів у 2017 році до представників із 75 країн. Також у заході взяла участь радниця Голови Держмитслужби з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків Катерина Гунько.
Учасники зустрічі обговорили результати щорічного опитування митних адміністрацій щодо впровадження діагностичних інструментів із ГРР, політик рівності, запобігання насильству, підтримки балансу між роботою та особистим життям, тренінгів, а також співпраці зі стейкхолдерами. Було представлено прогрес у формуванні третього видання Збірника кращих практик, оновлення ресурсів на платформі CLiKC!, а також результати комунікаційної кампанії «Жінки в митній справі».
Митні адміністрації Чилі та Греції презентували власні ініціативи, включно з планами дій з гендерної рівності, навчальними програмами для персоналу, механізмами протидії домаганням і програмами підтримки жіночого лідерства.
Ця подія стала вагомим сигналом, що Держмитслужба є активною частиною глобального діалогу про гендерну рівність, прозорість і відповідальне лідерство.
☝🏼Нагадаємо, що ВРГ ВМО ГРР – це онлайн-платформа для обміну кращим досвідом з питань просування гендерної рівності митними та правоохоронними адміністраціями.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍4❤3🤬1
Зазначена сума надходжень на 10,2 млрд грн перевищує показник червня 2024 року і на 1,3 млрд грн більша у порівнянні з минулим місяцем.
Незважаючи на складні умови воєнного стану, які призводять до змін у структурі зовнішньої торгівлі, починаючи з початку року прослідковується тенденція поступового зростання обсягу надходжень митних платежів до бюджету.
Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у червні 2025 року, лідирують:
- нафтопродукти – 12,4 млрд грн;
- автомобілі легкові та вантажні – 5,9 млрд грн;
- гази нафтові – 1,6 млрд грн;
- сигари, сигарили та сигарети – 1 млрд грн;
- машини для збирання, обмолоту сільськогосподарських культур - 0,8 млрд грн;
- вугілля кам’яне – 0,8 млрд грн.
Завдяки активності субʼєктів зовнішньоекономічної діяльності у червні 2025 року зросли обсяги оподаткованого імпорту в порівнянні з минулим роком:
- обсяги імпорту по вазі збільшились на 16,2%;
- обсяги імпорту по вартості у доларовому еквіваленті - на 15,4%.
Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у червні цього року порівняно із червнем 2024 року стали:
- автомобілі легкові – на 1,7 млрд грн;
- нафтопродукти – на 1,27 млрд грн;
- гази нафтові – на 817 млн грн;
- сигари, сигарети, цигарки – на 696 млн грн;
- вугілля кам’яне – на 524 млн грн;
- машини та механізми с/г призначення – на 479 млн грн.
При цьому вагомим фактором впливу на стан надходжень до бюджету залишається зростання частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затверджених пільг.
Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у червні 2025 року на 41% перевищила показник 2024 року і склала 27,6 млрд грн.
Детальніше про товарну структуру імпорту, динаміку податкового навантаження та фактори, які впливали на стан надходжень митних платежів до державного бюджету – https://is.gd/OVTcrN
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤2👍2
Після тривалого перебування у ворожому полоні наш колега, Іван Мацурський, повенувся додому. Його сила духу, витримка і віра стали прикладом для кожного з нас.
Іван − справжній фахівець своєї справи, патріот, людина честі. До того, як прийшов працювати до Вінницької митниці, був прикордонником. З 2016 року він добровольцем мужньо захищав рідну державу, був участником АТО.
Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі, де тримав позиції на заводі ім. Ілліча. Під час боїв він отримав поранення, попри це до останнього продовжував виконувати завдання. На жаль, 12 квітня 2022 року захисник потрапив у полон, де пробув майже 2 роки.
Про те, як віра та любов до Батьківщини допомогли йому вистояти — чоловік розповів Суспільному.
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤🔥26❤12
🛃 За перше півріччя 2025 року митні органи виявили 4 873 порушення митних правил на 6 млрд грн
У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 213 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 122 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
💰 валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 213 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 122 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
💰 валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3👍3
☝️Корупція має наслідки: яку відповідальність передбачає закон?
Особи, які вчиняють корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, мають усвідомлювати: порушення закону не залишиться безкарним. Національне законодавство передбачає дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність - залежно від тяжкості правопорушення, розміру неправомірної вигоди, ролі особи та інших обставин.
Важливо: відповідальність несуть як ті, хто отримує неправомірну вигоду, так і ті, хто її пропонує.
Дисциплінарна відповідальність
Настає за порушення службової етики, недотримання обмежень або вимог антикорупційного законодавства. Може включати догану, звільнення або інші заходи дисциплінарного впливу.
Адміністративна відповідальність
Застосовується, наприклад, за несвоєчасне подання декларації, конфлікт інтересів або інші дії, що порушують вимоги законодавства, але не є злочинами. Карається штрафами, забороною обіймати посади тощо.
Цивільно-правова відповідальність
Може наставати у формі відшкодування збитків, завданих державі або юридичним чи фізичним особам унаслідок корупційного правопорушення. Такі вимоги можуть розглядатися в судовому порядку незалежно від притягнення особи до інших видів відповідальності.
Кримінальна відповідальність
Передбачена у випадках, коли йдеться про тяжкі порушення, наприклад: отримання або надання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, службове підроблення. Покарання - від штрафів і обмеження волі до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Більше у розділі «Запобігання корупції» за посиланням https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Особи, які вчиняють корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, мають усвідомлювати: порушення закону не залишиться безкарним. Національне законодавство передбачає дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність - залежно від тяжкості правопорушення, розміру неправомірної вигоди, ролі особи та інших обставин.
Важливо: відповідальність несуть як ті, хто отримує неправомірну вигоду, так і ті, хто її пропонує.
Дисциплінарна відповідальність
Настає за порушення службової етики, недотримання обмежень або вимог антикорупційного законодавства. Може включати догану, звільнення або інші заходи дисциплінарного впливу.
Адміністративна відповідальність
Застосовується, наприклад, за несвоєчасне подання декларації, конфлікт інтересів або інші дії, що порушують вимоги законодавства, але не є злочинами. Карається штрафами, забороною обіймати посади тощо.
Цивільно-правова відповідальність
Може наставати у формі відшкодування збитків, завданих державі або юридичним чи фізичним особам унаслідок корупційного правопорушення. Такі вимоги можуть розглядатися в судовому порядку незалежно від притягнення особи до інших видів відповідальності.
Кримінальна відповідальність
Передбачена у випадках, коли йдеться про тяжкі порушення, наприклад: отримання або надання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, службове підроблення. Покарання - від штрафів і обмеження волі до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Більше у розділі «Запобігання корупції» за посиланням https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4👍3👏2😁2🤝1
🤝 Синергія з громадськістю: Держмитслужба відкрила публічне обговорення професійного стандарту «Інспектор митний»
Державна митна служба України завершує процес розробки професійного стандарту «Інспектор митний» і відкрила його проєкт для публічного громадського обговорення. Метою цієї ініціативи є оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх посадових осіб на основі єдиних вимог до знань, навичок і компетенцій.
Проєкт стандарту створений робочою групою, до складу якої увійшли фахівці апарату Держмитслужби та її територіальних підрозділів.
Відповідно до Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, документ підлягає обов’язковому громадському обговоренню. Його проведення передбачає врахування думки зацікавлених сторін щодо змісту і структури документа.
Закликаємо вас долучитися до обговорення та надіслати свої пропозиції й зауваження до проєкту на електронну адресу i.chervinska@customs.gov.ua або post@customs.gov.ua.
Листи приймаються до 15 серпня 2025 року. З повним текстом проєкту можна ознайомитися на офіційному сайті Держмитслужби у вкладці “Організаційний розвиток та проєкти” - https://customs.gov.ua/robota-z-personalom
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Державна митна служба України завершує процес розробки професійного стандарту «Інспектор митний» і відкрила його проєкт для публічного громадського обговорення. Метою цієї ініціативи є оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх посадових осіб на основі єдиних вимог до знань, навичок і компетенцій.
Проєкт стандарту створений робочою групою, до складу якої увійшли фахівці апарату Держмитслужби та її територіальних підрозділів.
Відповідно до Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, документ підлягає обов’язковому громадському обговоренню. Його проведення передбачає врахування думки зацікавлених сторін щодо змісту і структури документа.
Закликаємо вас долучитися до обговорення та надіслати свої пропозиції й зауваження до проєкту на електронну адресу i.chervinska@customs.gov.ua або post@customs.gov.ua.
Листи приймаються до 15 серпня 2025 року. З повним текстом проєкту можна ознайомитися на офіційному сайті Держмитслужби у вкладці “Організаційний розвиток та проєкти” - https://customs.gov.ua/robota-z-personalom
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9👍4😁4👏2🤯1
☝️Нагадуємо, що при поданні документів на отримання авторизації митного брокера необхідно уважно заповнювати анкету самооцінки (подавати її потрібно навіть за наявності вже чинної авторизації).
❗️Зверніть увагу на типові помилки під час заповнення анкети:
• Невідповідність даних у анкеті інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів;
• Відсутність реквізитів документів, що додаються до заяви;
• Заяву підписано не керівником підприємства без належного підтвердження повноважень підписанта;
• Не визначено відповідальну особу за митні питання або не розписано її обов’язки;
• Неправильна нумерація відповідей в анкеті.
Наразі Держмитслужба публікує лише дані про скасовані дозволи. Нові дозволи тимчасово не надаються – до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку створення та ведення реєстрів.
З огляду на це, просимо уважно ознайомитися з діючими нормами законодавства у разі звернення до Держмитслужби.
Більш детальна інформація - за посиланням: https://is.gd/8BuPm2
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
❗️Зверніть увагу на типові помилки під час заповнення анкети:
• Невідповідність даних у анкеті інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів;
• Відсутність реквізитів документів, що додаються до заяви;
• Заяву підписано не керівником підприємства без належного підтвердження повноважень підписанта;
• Не визначено відповідальну особу за митні питання або не розписано її обов’язки;
• Неправильна нумерація відповідей в анкеті.
Наразі Держмитслужба публікує лише дані про скасовані дозволи. Нові дозволи тимчасово не надаються – до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку створення та ведення реєстрів.
З огляду на це, просимо уважно ознайомитися з діючими нормами законодавства у разі звернення до Держмитслужби.
Більш детальна інформація - за посиланням: https://is.gd/8BuPm2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8👎5❤4👏2⚡1🔥1🤨1
🛃 За перше півріччя 2025 року товарообіг України склав $58,3 млрд
📅 Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-червні 2025 року склало 0,52 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $8,2 млрд, Польща — $3,5 млрд і Німеччина — $3,2 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі — на $2,4 млрд, Туреччини — на $1,7 млрд, Італії — на $1,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-червні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $14,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 93,4 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $6,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 48,5 млрд грн, що складає 15% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $4,9 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 87,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $11,2 млрд
⚙️метали та вироби з них — $2,3 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $1,9 млрд
За 6 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 137,6 млн грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
📅 Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-червні 2025 року склало 0,52 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $8,2 млрд, Польща — $3,5 млрд і Німеччина — $3,2 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі — на $2,4 млрд, Туреччини — на $1,7 млрд, Італії — на $1,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-червні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $14,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 93,4 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $6,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 48,5 млрд грн, що складає 15% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $4,9 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 87,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $11,2 млрд
⚙️метали та вироби з них — $2,3 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $1,9 млрд
За 6 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 137,6 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍2🏆2😐2
🧿 Звичайна біжутерія приховувала справжній скарб 1-12 століття: митники вилучили намисто
Київські митники зупинили спробу вивезення за кордон прикраси, частина якої — справжні археологічні скарби, визнані культурними цінностями. Йдеться про намисто, окремі намистинки якого належать до 1-12 століть.
Прикрасу митники виявили під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Білгород-Дністровського до Німеччини. Відправник задекларував вміст посилки як біжутерію.
Та митники запідозрили щось недобре і передали намисто на експертизу до Національного музею історії України.
Результат вразив навіть експертів: 16 із 35 намистин — автентичні артефакти І–XII століть і є предметами археології та належать до культурних цінностей. Подібні предмети відомі на античних та черняхівських пам’ятках давньоруського часу. Вони виготовлені переважно з кольорового скла, мають характерну іризацію (той самий райдужний блиск).
Решта намистин — сучасна дешева підробка. Імовірно, саме так відправник і намагався приховати справжню цінність серед звичайного намиста.
Вкотре нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі держави.
Стосовно відправника складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Намисто вилучено.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Київські митники зупинили спробу вивезення за кордон прикраси, частина якої — справжні археологічні скарби, визнані культурними цінностями. Йдеться про намисто, окремі намистинки якого належать до 1-12 століть.
Прикрасу митники виявили під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Білгород-Дністровського до Німеччини. Відправник задекларував вміст посилки як біжутерію.
Та митники запідозрили щось недобре і передали намисто на експертизу до Національного музею історії України.
Результат вразив навіть експертів: 16 із 35 намистин — автентичні артефакти І–XII століть і є предметами археології та належать до культурних цінностей. Подібні предмети відомі на античних та черняхівських пам’ятках давньоруського часу. Вони виготовлені переважно з кольорового скла, мають характерну іризацію (той самий райдужний блиск).
Решта намистин — сучасна дешева підробка. Імовірно, саме так відправник і намагався приховати справжню цінність серед звичайного намиста.
Вкотре нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі держави.
Стосовно відправника складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Намисто вилучено.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6👍5😁4⚡2👏2🤯1
👥 Інститут викривачів у Держмитслужбі: як це працює?
Бути викривачем - це не просто повідомити про факт корупції. Це - важлива громадянська позиція та реальний внесок у побудову доброчесної системи. Водночас викривач - це не кожен, хто став свідком порушення.
Хто може бути викривачем?
Згідно із законодавством, викривачем є особа, яка повідомляє про можливе корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інформація про яке стала їй відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською чи службовою діяльністю.
Які гарантії має викривач?
• Конфіденційність: персональні дані не розголошуються.
• Захист від переслідування: заборонене звільнення, переведення, інші негативні дії у зв’язку з повідомленням.
• Право на винагороду: у разі, якщо повідомлення викривача допомогло викрити корупційне правопорушення, яке призвело до бюджету відшкодувань чи вироку - викривач має право на грошову винагороду.
Куди звертатися?
Надіслати повідомлення можна через Єдиний портал повідомлень викривачів: https://nazk.gov.ua/uk/metodychni-rekomendatsiyi/
Як це впроваджується в Держмитслужбі?
У Держмитслужбі створено канали для подання повідомлень викривачами, у тому числі з можливістю анонімного інформування. Повідомлення реєструються відповідно до вимог законодавства та вносяться до Єдиного порталу. Водночас уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції проводять розгляд таких повідомлень, забезпечуючи належний захист викривачів, зокрема у разі внутрішнього інформування. Митниця також проводить інформаційну роботу серед працівників, щоб роз’яснити права, механізми подачі та гарантії, передбачені для викривачів.
В Україні вже є практичні приклади, коли за результатами розгляду повідомлень викривачів винних осіб було притягнуто до відповідальності, а викривач отримав встановлену законом винагороду.
Разом будуємо культуру доброчесності!
Уся інформація про запобігання корупції в Держмитслужбі зібрана за посиланням: https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1. Розділ розроблено за підтримки Програми EU4PFM.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Бути викривачем - це не просто повідомити про факт корупції. Це - важлива громадянська позиція та реальний внесок у побудову доброчесної системи. Водночас викривач - це не кожен, хто став свідком порушення.
Хто може бути викривачем?
Згідно із законодавством, викривачем є особа, яка повідомляє про можливе корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інформація про яке стала їй відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською чи службовою діяльністю.
Які гарантії має викривач?
• Конфіденційність: персональні дані не розголошуються.
• Захист від переслідування: заборонене звільнення, переведення, інші негативні дії у зв’язку з повідомленням.
• Право на винагороду: у разі, якщо повідомлення викривача допомогло викрити корупційне правопорушення, яке призвело до бюджету відшкодувань чи вироку - викривач має право на грошову винагороду.
Куди звертатися?
Надіслати повідомлення можна через Єдиний портал повідомлень викривачів: https://nazk.gov.ua/uk/metodychni-rekomendatsiyi/
Як це впроваджується в Держмитслужбі?
У Держмитслужбі створено канали для подання повідомлень викривачами, у тому числі з можливістю анонімного інформування. Повідомлення реєструються відповідно до вимог законодавства та вносяться до Єдиного порталу. Водночас уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції проводять розгляд таких повідомлень, забезпечуючи належний захист викривачів, зокрема у разі внутрішнього інформування. Митниця також проводить інформаційну роботу серед працівників, щоб роз’яснити права, механізми подачі та гарантії, передбачені для викривачів.
В Україні вже є практичні приклади, коли за результатами розгляду повідомлень викривачів винних осіб було притягнуто до відповідальності, а викривач отримав встановлену законом винагороду.
Разом будуємо культуру доброчесності!
Уся інформація про запобігання корупції в Держмитслужбі зібрана за посиланням: https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1. Розділ розроблено за підтримки Програми EU4PFM.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍3🤝3👎1
✅ Результати «митного безвізу» за ІI кв. 2025 року: рекордні майже 34 тис. транзитних декларацій
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3👍2❤🔥1