🛃 За перше півріччя 2025 року митні органи виявили 4 873 порушення митних правил на 6 млрд грн
У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 213 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 122 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
💰 валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
У 1 780 справах про порушення митних правил тимчасово вилучено предмети правопорушень на суму майже 370 млн гривень. Зокрема:
⚙️ промислових товарів на 213 млн грн;
🚗 транспортних засобів на понад 122 млн грн;
🧀 продовольчих товарів на понад 33 млн грн;
💰 валюти на 2,2 млн грн.
У 899 справах про порушення митних правил, у тому числі заведених у попередніх періодах, митницями застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму 31 млн грн, стягнуто до Держбюджету 31 млн грн з урахуванням справ, розглянутих за попередній період.
⚖️ На розгляд до суду митницями передано 2 689 справ про порушення митних правил на суму понад 5,5 млрд грн. За результатами розгляду справ судами, у тому числі заведених у попередні періоди, накладено стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму 2,5 млрд грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3👍3
☝️Корупція має наслідки: яку відповідальність передбачає закон?
Особи, які вчиняють корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, мають усвідомлювати: порушення закону не залишиться безкарним. Національне законодавство передбачає дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність - залежно від тяжкості правопорушення, розміру неправомірної вигоди, ролі особи та інших обставин.
Важливо: відповідальність несуть як ті, хто отримує неправомірну вигоду, так і ті, хто її пропонує.
Дисциплінарна відповідальність
Настає за порушення службової етики, недотримання обмежень або вимог антикорупційного законодавства. Може включати догану, звільнення або інші заходи дисциплінарного впливу.
Адміністративна відповідальність
Застосовується, наприклад, за несвоєчасне подання декларації, конфлікт інтересів або інші дії, що порушують вимоги законодавства, але не є злочинами. Карається штрафами, забороною обіймати посади тощо.
Цивільно-правова відповідальність
Може наставати у формі відшкодування збитків, завданих державі або юридичним чи фізичним особам унаслідок корупційного правопорушення. Такі вимоги можуть розглядатися в судовому порядку незалежно від притягнення особи до інших видів відповідальності.
Кримінальна відповідальність
Передбачена у випадках, коли йдеться про тяжкі порушення, наприклад: отримання або надання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, службове підроблення. Покарання - від штрафів і обмеження волі до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Більше у розділі «Запобігання корупції» за посиланням https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Особи, які вчиняють корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, мають усвідомлювати: порушення закону не залишиться безкарним. Національне законодавство передбачає дисциплінарну, адміністративну та кримінальну відповідальність - залежно від тяжкості правопорушення, розміру неправомірної вигоди, ролі особи та інших обставин.
Важливо: відповідальність несуть як ті, хто отримує неправомірну вигоду, так і ті, хто її пропонує.
Дисциплінарна відповідальність
Настає за порушення службової етики, недотримання обмежень або вимог антикорупційного законодавства. Може включати догану, звільнення або інші заходи дисциплінарного впливу.
Адміністративна відповідальність
Застосовується, наприклад, за несвоєчасне подання декларації, конфлікт інтересів або інші дії, що порушують вимоги законодавства, але не є злочинами. Карається штрафами, забороною обіймати посади тощо.
Цивільно-правова відповідальність
Може наставати у формі відшкодування збитків, завданих державі або юридичним чи фізичним особам унаслідок корупційного правопорушення. Такі вимоги можуть розглядатися в судовому порядку незалежно від притягнення особи до інших видів відповідальності.
Кримінальна відповідальність
Передбачена у випадках, коли йдеться про тяжкі порушення, наприклад: отримання або надання неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, службове підроблення. Покарання - від штрафів і обмеження волі до позбавлення волі з конфіскацією майна.
Більше у розділі «Запобігання корупції» за посиланням https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤4👍3👏2😁2🤝1
🤝 Синергія з громадськістю: Держмитслужба відкрила публічне обговорення професійного стандарту «Інспектор митний»
Державна митна служба України завершує процес розробки професійного стандарту «Інспектор митний» і відкрила його проєкт для публічного громадського обговорення. Метою цієї ініціативи є оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх посадових осіб на основі єдиних вимог до знань, навичок і компетенцій.
Проєкт стандарту створений робочою групою, до складу якої увійшли фахівці апарату Держмитслужби та її територіальних підрозділів.
Відповідно до Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, документ підлягає обов’язковому громадському обговоренню. Його проведення передбачає врахування думки зацікавлених сторін щодо змісту і структури документа.
Закликаємо вас долучитися до обговорення та надіслати свої пропозиції й зауваження до проєкту на електронну адресу i.chervinska@customs.gov.ua або post@customs.gov.ua.
Листи приймаються до 15 серпня 2025 року. З повним текстом проєкту можна ознайомитися на офіційному сайті Держмитслужби у вкладці “Організаційний розвиток та проєкти” - https://customs.gov.ua/robota-z-personalom
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Державна митна служба України завершує процес розробки професійного стандарту «Інспектор митний» і відкрила його проєкт для публічного громадського обговорення. Метою цієї ініціативи є оновлення підходів до професійної підготовки майбутніх посадових осіб на основі єдиних вимог до знань, навичок і компетенцій.
Проєкт стандарту створений робочою групою, до складу якої увійшли фахівці апарату Держмитслужби та її територіальних підрозділів.
Відповідно до Порядку розроблення, введення в дію та перегляду професійних стандартів, документ підлягає обов’язковому громадському обговоренню. Його проведення передбачає врахування думки зацікавлених сторін щодо змісту і структури документа.
Закликаємо вас долучитися до обговорення та надіслати свої пропозиції й зауваження до проєкту на електронну адресу i.chervinska@customs.gov.ua або post@customs.gov.ua.
Листи приймаються до 15 серпня 2025 року. З повним текстом проєкту можна ознайомитися на офіційному сайті Держмитслужби у вкладці “Організаційний розвиток та проєкти” - https://customs.gov.ua/robota-z-personalom
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤9👍4😁4👏2🤯1
☝️Нагадуємо, що при поданні документів на отримання авторизації митного брокера необхідно уважно заповнювати анкету самооцінки (подавати її потрібно навіть за наявності вже чинної авторизації).
❗️Зверніть увагу на типові помилки під час заповнення анкети:
• Невідповідність даних у анкеті інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів;
• Відсутність реквізитів документів, що додаються до заяви;
• Заяву підписано не керівником підприємства без належного підтвердження повноважень підписанта;
• Не визначено відповідальну особу за митні питання або не розписано її обов’язки;
• Неправильна нумерація відповідей в анкеті.
Наразі Держмитслужба публікує лише дані про скасовані дозволи. Нові дозволи тимчасово не надаються – до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку створення та ведення реєстрів.
З огляду на це, просимо уважно ознайомитися з діючими нормами законодавства у разі звернення до Держмитслужби.
Більш детальна інформація - за посиланням: https://is.gd/8BuPm2
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
❗️Зверніть увагу на типові помилки під час заповнення анкети:
• Невідповідність даних у анкеті інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів;
• Відсутність реквізитів документів, що додаються до заяви;
• Заяву підписано не керівником підприємства без належного підтвердження повноважень підписанта;
• Не визначено відповідальну особу за митні питання або не розписано її обов’язки;
• Неправильна нумерація відповідей в анкеті.
Наразі Держмитслужба публікує лише дані про скасовані дозволи. Нові дозволи тимчасово не надаються – до затвердження Кабінетом Міністрів України Порядку створення та ведення реєстрів.
З огляду на це, просимо уважно ознайомитися з діючими нормами законодавства у разі звернення до Держмитслужби.
Більш детальна інформація - за посиланням: https://is.gd/8BuPm2
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍8👎5❤4👏2⚡1🔥1🤨1
🛃 За перше півріччя 2025 року товарообіг України склав $58,3 млрд
📅 Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-червні 2025 року склало 0,52 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $8,2 млрд, Польща — $3,5 млрд і Німеччина — $3,2 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі — на $2,4 млрд, Туреччини — на $1,7 млрд, Італії — на $1,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-червні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $14,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 93,4 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $6,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 48,5 млрд грн, що складає 15% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $4,9 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 87,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $11,2 млрд
⚙️метали та вироби з них — $2,3 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $1,9 млрд
За 6 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 137,6 млн грн.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
📅 Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд.
При цьому оподаткований імпорт склав $28,9 млрд, що становить 76% загальних обсягів імпортованих товарів.
Податкове навантаження на 1 кг оподаткованого імпорту у січні-червні 2025 року склало 0,52 дол/кг.
➡️Країни, з яких найбільше імпортували товарів до України: Китай — $8,2 млрд, Польща — $3,5 млрд і Німеччина — $3,2 млрд.
⬅️Експортували з України найбільше до: Польщі — на $2,4 млрд, Туреччини — на $1,7 млрд, Італії — на $1,2 млрд.
У загальних обсягах ввезених у січні-червні 2025 року товарів 68% склали такі категорії товарів:
🚗 машини, устаткування та транспорт — $14,8 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 93,4 млрд грн, що складає 29% надходжень митних платежів;
👨🔬 продукція хімічної промисловості — $6,2 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 48,5 млрд грн, що складає 15% надходжень митних платежів;
⛽️ паливно-енергетичні — $4,9 млрд
при митному оформленні зазначених товарів до бюджету сплачено 87,9 млрд грн, що складає 27% надходжень митних платежів.
До трійки найбільш експортованих з України товарів увійшли:
🧀продовольчі товари — $11,2 млрд
⚙️метали та вироби з них — $2,3 млрд
🚗машини, устаткування та транспорт — $1,9 млрд
За 6 місяців 2025 року при митному оформленні експорту товарів, на які встановлене вивізне мито, до бюджету сплачено 137,6 млн грн.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍2🏆2😐2
🧿 Звичайна біжутерія приховувала справжній скарб 1-12 століття: митники вилучили намисто
Київські митники зупинили спробу вивезення за кордон прикраси, частина якої — справжні археологічні скарби, визнані культурними цінностями. Йдеться про намисто, окремі намистинки якого належать до 1-12 століть.
Прикрасу митники виявили під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Білгород-Дністровського до Німеччини. Відправник задекларував вміст посилки як біжутерію.
Та митники запідозрили щось недобре і передали намисто на експертизу до Національного музею історії України.
Результат вразив навіть експертів: 16 із 35 намистин — автентичні артефакти І–XII століть і є предметами археології та належать до культурних цінностей. Подібні предмети відомі на античних та черняхівських пам’ятках давньоруського часу. Вони виготовлені переважно з кольорового скла, мають характерну іризацію (той самий райдужний блиск).
Решта намистин — сучасна дешева підробка. Імовірно, саме так відправник і намагався приховати справжню цінність серед звичайного намиста.
Вкотре нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі держави.
Стосовно відправника складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Намисто вилучено.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Київські митники зупинили спробу вивезення за кордон прикраси, частина якої — справжні археологічні скарби, визнані культурними цінностями. Йдеться про намисто, окремі намистинки якого належать до 1-12 століть.
Прикрасу митники виявили під час митного контролю міжнародного поштового відправлення, яке прямувало з Білгород-Дністровського до Німеччини. Відправник задекларував вміст посилки як біжутерію.
Та митники запідозрили щось недобре і передали намисто на експертизу до Національного музею історії України.
Результат вразив навіть експертів: 16 із 35 намистин — автентичні артефакти І–XII століть і є предметами археології та належать до культурних цінностей. Подібні предмети відомі на античних та черняхівських пам’ятках давньоруського часу. Вони виготовлені переважно з кольорового скла, мають характерну іризацію (той самий райдужний блиск).
Решта намистин — сучасна дешева підробка. Імовірно, саме так відправник і намагався приховати справжню цінність серед звичайного намиста.
Вкотре нагадуємо, що предмети археології не можуть бути предметами продажу, колекціонування приватними особами та вивозитися за межі держави.
Стосовно відправника складено протокол про порушення митних правил за ст. 473 Митного кодексу України. Намисто вилучено.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤6👍5😁4⚡2👏2🤯1
👥 Інститут викривачів у Держмитслужбі: як це працює?
Бути викривачем - це не просто повідомити про факт корупції. Це - важлива громадянська позиція та реальний внесок у побудову доброчесної системи. Водночас викривач - це не кожен, хто став свідком порушення.
Хто може бути викривачем?
Згідно із законодавством, викривачем є особа, яка повідомляє про можливе корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інформація про яке стала їй відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською чи службовою діяльністю.
Які гарантії має викривач?
• Конфіденційність: персональні дані не розголошуються.
• Захист від переслідування: заборонене звільнення, переведення, інші негативні дії у зв’язку з повідомленням.
• Право на винагороду: у разі, якщо повідомлення викривача допомогло викрити корупційне правопорушення, яке призвело до бюджету відшкодувань чи вироку - викривач має право на грошову винагороду.
Куди звертатися?
Надіслати повідомлення можна через Єдиний портал повідомлень викривачів: https://nazk.gov.ua/uk/metodychni-rekomendatsiyi/
Як це впроваджується в Держмитслужбі?
У Держмитслужбі створено канали для подання повідомлень викривачами, у тому числі з можливістю анонімного інформування. Повідомлення реєструються відповідно до вимог законодавства та вносяться до Єдиного порталу. Водночас уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції проводять розгляд таких повідомлень, забезпечуючи належний захист викривачів, зокрема у разі внутрішнього інформування. Митниця також проводить інформаційну роботу серед працівників, щоб роз’яснити права, механізми подачі та гарантії, передбачені для викривачів.
В Україні вже є практичні приклади, коли за результатами розгляду повідомлень викривачів винних осіб було притягнуто до відповідальності, а викривач отримав встановлену законом винагороду.
Разом будуємо культуру доброчесності!
Уся інформація про запобігання корупції в Держмитслужбі зібрана за посиланням: https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1. Розділ розроблено за підтримки Програми EU4PFM.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Бути викривачем - це не просто повідомити про факт корупції. Це - важлива громадянська позиція та реальний внесок у побудову доброчесної системи. Водночас викривач - це не кожен, хто став свідком порушення.
Хто може бути викривачем?
Згідно із законодавством, викривачем є особа, яка повідомляє про можливе корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інформація про яке стала їй відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською чи службовою діяльністю.
Які гарантії має викривач?
• Конфіденційність: персональні дані не розголошуються.
• Захист від переслідування: заборонене звільнення, переведення, інші негативні дії у зв’язку з повідомленням.
• Право на винагороду: у разі, якщо повідомлення викривача допомогло викрити корупційне правопорушення, яке призвело до бюджету відшкодувань чи вироку - викривач має право на грошову винагороду.
Куди звертатися?
Надіслати повідомлення можна через Єдиний портал повідомлень викривачів: https://nazk.gov.ua/uk/metodychni-rekomendatsiyi/
Як це впроваджується в Держмитслужбі?
У Держмитслужбі створено канали для подання повідомлень викривачами, у тому числі з можливістю анонімного інформування. Повідомлення реєструються відповідно до вимог законодавства та вносяться до Єдиного порталу. Водночас уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції проводять розгляд таких повідомлень, забезпечуючи належний захист викривачів, зокрема у разі внутрішнього інформування. Митниця також проводить інформаційну роботу серед працівників, щоб роз’яснити права, механізми подачі та гарантії, передбачені для викривачів.
В Україні вже є практичні приклади, коли за результатами розгляду повідомлень викривачів винних осіб було притягнуто до відповідальності, а викривач отримав встановлену законом винагороду.
Разом будуємо культуру доброчесності!
Уся інформація про запобігання корупції в Держмитслужбі зібрана за посиланням: https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1. Розділ розроблено за підтримки Програми EU4PFM.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤5👍3🤝3👎1
✅ Результати «митного безвізу» за ІI кв. 2025 року: рекордні майже 34 тис. транзитних декларацій
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.
Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.
Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.
Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).
Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.
Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤3👍2❤🔥1 1
Сьогодні окупанти вкотре завдали удару по столиці нашої держави. Від ворожої атаки постраждали і митні підрозділи - пошкоджено будівлю Київської митниці
Вогонь, уламки, вибиті вікна й дим над дахами — це був черговий удар по тилу. В безпосередній близькості від епіцентру — будівля митниці.
Постраждало кілька автомобілів з товарами, які перебували в зоні митного контролю. На щастя обійшлося без жертв.
Це вже не вперше, коли митні органи опиняються в епіцентрі ракетних і дронових атак. Раніше зазнали руйнувань митні підрозділи у Сумській, Чернігівській, Тернопільській, Одеській областях.
Десятки митних постів уздовж північно-східного кордону були зруйновані внаслідок нищівних обстрілів ще у перші дні повномасштабного вторгнення.
Російські ракети перетворюють на руїни вантажні митні термінали, від обстрілів постійно потерпає митна інфраструктура поблизу портів Великої Одеси. Попри безпосередню близькість до території Румунії здійснюються систематичні дронові атаки на митний пост «Орлівка».
Але попри все – ми продовжуємо працювати.
Митники залишаються на постах. Оформлення вантажів триває. Перевірки, контроль, електронні сервіси – усе функціонує без збоїв.
Ми розуміємо: за кожною декларацією – стоять життєво необхідні медикаменти, пальне, обладнання, одяг, провізія. Те, що підтримує фронт та допомагає тилу.
Ми всі зараз у точці, де робота - це не лише функція. Це опора. Це здатність нести світло у темні часи.
Вдячні кожному, хто щодня виконує свою роботу в умовах загроз!
🌐 Сайт Держмитслужби
😎 Facebook 🕊 Instagram 📹 YouTube 🏢 WhatsApp 📩 Telegram 👥 X
Вогонь, уламки, вибиті вікна й дим над дахами — це був черговий удар по тилу. В безпосередній близькості від епіцентру — будівля митниці.
Постраждало кілька автомобілів з товарами, які перебували в зоні митного контролю. На щастя обійшлося без жертв.
Це вже не вперше, коли митні органи опиняються в епіцентрі ракетних і дронових атак. Раніше зазнали руйнувань митні підрозділи у Сумській, Чернігівській, Тернопільській, Одеській областях.
Десятки митних постів уздовж північно-східного кордону були зруйновані внаслідок нищівних обстрілів ще у перші дні повномасштабного вторгнення.
Російські ракети перетворюють на руїни вантажні митні термінали, від обстрілів постійно потерпає митна інфраструктура поблизу портів Великої Одеси. Попри безпосередню близькість до території Румунії здійснюються систематичні дронові атаки на митний пост «Орлівка».
Але попри все – ми продовжуємо працювати.
Митники залишаються на постах. Оформлення вантажів триває. Перевірки, контроль, електронні сервіси – усе функціонує без збоїв.
Ми розуміємо: за кожною декларацією – стоять життєво необхідні медикаменти, пальне, обладнання, одяг, провізія. Те, що підтримує фронт та допомагає тилу.
Ми всі зараз у точці, де робота - це не лише функція. Це опора. Це здатність нести світло у темні часи.
Вдячні кожному, хто щодня виконує свою роботу в умовах загроз!
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥342👍171😁129🤩89😢21🤯5❤4🤬2
Зазначена сума надходжень на 37,6 млрд грн або на 13,4% більше показника аналогічного періоду 2024 року.
Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у січні-червні 2025 року, лідирують:
- нафтопродукти – 71,1 млрд грн;
- автомобілі легкові та вантажні – 30,3 млрд грн;
- гази нафтові – 9,3 млрд грн;
- добрива мінеральні – 6,8 млрд грн;
- фунгіциди, гербіциди – 6,0 млрд грн;
- телефонні апарати – 4,1 млрд грн;
- сигари, сигарили та сигарети – 4,0 млрд грн;
- вугілля кам’яне – 3,9 млрд грн.
Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у І півріччі цього року порівняно із аналогічним періодом минулого року, стали:
- нафтопродукти – на 8,2 млрд грн;
- гази нафтові – на 4,8 млрд грн;
- автомобілі легкові – на 3,7 млрд грн;
- сигари, сигарети, цигарки – на 3,2 млрд грн;
- вугілля кам’яне – на 2,3 млрд грн;
- машини та механізми с/г призначення – на 1,1 млрд грн;
- електроенергія – на 1,1 млрд грн.
У свою чергу на стан надходжень митних платежів до бюджету впливало постійне збільшення частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затвердженого переліку пільг.
Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у січні-червні поточного року склала 140,12 млрд грн, що на 42% або на 41,61 млрд грн більше показника січня-червня 2024 року.
🔗Детальніше про товарну структуру імпорту, динаміку податкового навантаження та фактори, які впливали на стан надходжень митних платежів до державного бюджету – https://is.gd/jZmRFm
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥5👍3❤1😁1