💰 У І півріччі 2025 року до держбюджету спрямовано 318,5 млрд грн митних платежів

Зазначена сума надходжень на 37,6 млрд грн або на 13,4% більше показника аналогічного періоду 2024 року.

Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у січні-червні 2025 року, лідирують:

- нафтопродукти – 71,1 млрд грн;
- автомобілі легкові та вантажні – 30,3 млрд грн;
- гази нафтові – 9,3 млрд грн;
- добрива мінеральні – 6,8 млрд грн;
- фунгіциди, гербіциди – 6,0 млрд грн;
- телефонні апарати – 4,1 млрд грн;
- сигари, сигарили та сигарети – 4,0 млрд грн;
- вугілля кам’яне – 3,9 млрд грн.

Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у І півріччі цього року порівняно із аналогічним періодом минулого року, стали:

- нафтопродукти – на 8,2 млрд грн;
- гази нафтові – на 4,8 млрд грн;
- автомобілі легкові – на 3,7 млрд грн;
- сигари, сигарети, цигарки – на 3,2 млрд грн;
- вугілля кам’яне – на 2,3 млрд грн;
- машини та механізми с/г призначення – на 1,1 млрд грн;
- електроенергія – на 1,1 млрд грн.

У свою чергу на стан надходжень митних платежів до бюджету впливало постійне збільшення частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затвердженого переліку пільг.

Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у січні-червні поточного року склала 140,12 млрд грн, що на 42% або на 41,61 млрд грн більше показника січня-червня 2024 року.

🔗Детальніше про товарну структуру імпорту, динаміку податкового навантаження та фактори, які впливали на стан надходжень митних платежів до державного бюджету – https://is.gd/jZmRFm

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

💊 Фіктивна пільга на ліки: митники запобігли багатомільйонним втратам бюджету

Департамент боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби викрив схему ухилення від сплати митних платежів при імпорті лікарських засобів на понад 86 млн грн. Вона полягала у неправомірному застосуванні ставки ПДВ у розмірі 7% замість 20%.

Так, при ввезенні в Україну лікарського засобу субʼєкт зовнішньоекономічної діяльності заявив ставку податку на додану вартість у розмірі 7 %. Як підставу для її застосування надав реєстраційне посвідчення на лікарський засіб, в якому зазначалося, що вказаний препарат вироблено іноземним та українським підприємствами.

Однак зʼясувалося, що насправді виробником лікарського засобу є лише іноземна компанія і відомості щодо даного препарату іноземного виробництва відсутні в Державному реєстрі лікарських засобів України. Це на запит митників підтвердила Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Оскільки надане до митного оформлення реєстраційне посвідчення розповсюджується на лікарський засіб, для виробництва якого обов’язкова участь двох підприємств: іноземного та українського, воно не може розповсюджуватися на заявлені до оформлення препарати як підстава для застосування ставки ПДВ у розмірі 7%.

За даним фактом митними органами складено протокол за ст. 485 Митного кодексу України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів) на загальну суму завданої шкоди 405 тис. гривень.

Враховуючи наявний ризик імпорту лікарських засобів за аналогічною схемою, Держмитслужба провела перевірку ввезення в Україну лікарських засобів із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 7%. У результаті виявлено близько 100 аналогічних фактів імпорту лікарських засобів із неправомірним застосуванням пільги.

Крім того, зʼясувалося, що за кордоном в українських виробників відсутні ліцензовані виробничі потужності, на яких можливо виробляти лікарські засоби у відповідності до вимог чинного законодавства.

На цей час триває документування порушень митного законодавства. Загальна сума потенційних втрат державного бюджету становить близько 86 мільйонів гривень.

Довідково: Відповідно до Податкового кодексу України, операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

У разі якщо при ввезенні на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, їх ввезення на митну територію України оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

☝🏼 До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності!

У зв’язку з проведенням 12.07.2025 року в Державній казначейській службі України технологічних робіт по обслуговуванню інформаційних ресурсів, робота сервісів інформаційного обміну з Державною митною службою України буде тимчасово призупинена.

🕚 Початок проведення робіт заплановано 12 липня о 09:30. Орієнтовний час проведення – 2 години.

Для безперебійного здійснення митного оформлення у цей період рекомендуємо платникам податків заздалегідь здійснити авансові платежі на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі для Держмитслужби та її територіальних органів.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

☝️ Індивідуалізація покарання та відповідальність за порушення митних правил: що змінює Закон №4323-ІХ?

На початку липня набрав чинності Закон України № 4323-ІХ, який удосконалює підходи до адміністративної відповідальності у сфері порушення митних правил. Один із ключових аспектів нового законодавства - індивідуалізація покарання.

Цей підхід передбачає, що покарання більше не буде шаблонним у всіх випадках.

Навпаки - суди отримують право враховувати не лише сам факт порушення митних правил, але й конкретні обставини справи (характер правопорушення, наміри особи, а також інші пом’якшуючі чи обтяжуючі обставини). Це дозволить забезпечити справедливу і пропорційну відповідальність, як цього вимагають сучасні правові стандарти.

Також Законом передбачено нові діапазони розміру штрафів за найпоширеніші порушення, зокрема:

• порушення строків транзиту або тимчасового ввезення транспортних засобів (частини шості статей 470 та 481 МКУ) - від 8 до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (ст. 472 МКУ) - від 50 до 100% вартості таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, передбачена можливість альтернативного застосування стягнення у вигляді конфіскації товарів.

Варто зазначити, що раніше санкція за недекларування (ст. 472 МКУ) передбачала суворіші наслідки, ніж відповідальність за більш серйозне правопорушення — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ). Закон № 4323-ІХ усунув цей дисбаланс, зробивши санкції більш співмірними із рівнем суспільної небезпеки діяння.

Такий підхід узгоджується з принципом справедливості та мінімізує ризики порушення прав людини.

У разі, якщо суд у справах про порушення митних правил, передбачених частинами шостими статей 470 та 481 МКУ, не застосував конфіскацію авто, або справа була закрита, або ж завершилася мировою угодою - закон зобов’язує особу у десятиденний строк вивезти транспортний засіб за межі митної території України, або помістити його в інший митний режим.

Невиконання цього обов’язку - наприклад, залишення авто в Україні - тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або конфіскації транспортного засобу (ст. 481¹ МКУ).

Разом із тим, Закон звільняє від відповідальності осіб, які до 1 квітня 2024 року добровільно передали транспортні засоби, що перебували в Україні з порушенням митного режиму, на потреби Збройних Сил України або інших підрозділів Сил безпеки та оборони України.

📄 Текст Закону: https://www.golos.com.ua/documents/z-4323-ix.pdf

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X