👥 Інститут викривачів у Держмитслужбі: як це працює?

Бути викривачем - це не просто повідомити про факт корупції. Це - важлива громадянська позиція та реальний внесок у побудову доброчесної системи. Водночас викривач - це не кожен, хто став свідком порушення.

Хто може бути викривачем?

Згідно із законодавством, викривачем є особа, яка повідомляє про можливе корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, інформація про яке стала їй відома у зв’язку з трудовою, професійною, господарською, громадською чи службовою діяльністю.

Які гарантії має викривач?

• Конфіденційність: персональні дані не розголошуються.
• Захист від переслідування: заборонене звільнення, переведення, інші негативні дії у зв’язку з повідомленням.
• Право на винагороду: у разі, якщо повідомлення викривача допомогло викрити корупційне правопорушення, яке призвело до бюджету відшкодувань чи вироку - викривач має право на грошову винагороду.

Куди звертатися?

Надіслати повідомлення можна через Єдиний портал повідомлень викривачів: https://nazk.gov.ua/uk/metodychni-rekomendatsiyi/

Як це впроваджується в Держмитслужбі?

У Держмитслужбі створено канали для подання повідомлень викривачами, у тому числі з можливістю анонімного інформування. Повідомлення реєструються відповідно до вимог законодавства та вносяться до Єдиного порталу. Водночас уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції проводять розгляд таких повідомлень, забезпечуючи належний захист викривачів, зокрема у разі внутрішнього інформування. Митниця також проводить інформаційну роботу серед працівників, щоб роз’яснити права, механізми подачі та гарантії, передбачені для викривачів.

В Україні вже є практичні приклади, коли за результатами розгляду повідомлень викривачів винних осіб було притягнуто до відповідальності, а викривач отримав встановлену законом винагороду.

Разом будуємо культуру доброчесності!

Уся інформація про запобігання корупції в Держмитслужбі зібрана за посиланням: https://customs.gov.ua/zapobigannia-proiavam-koruptsiyi-1. Розділ розроблено за підтримки Програми EU4PFM.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

✅ Результати «митного безвізу» за ІI кв. 2025 року: рекордні майже 34 тис. транзитних декларацій

Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.

Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.

Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення. 

Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).

Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.

Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

💰 У І півріччі 2025 року до держбюджету спрямовано 318,5 млрд грн митних платежів

Зазначена сума надходжень на 37,6 млрд грн або на 13,4% більше показника аналогічного періоду 2024 року.

Серед основних бюджетоформуючих товарів, що забезпечили найбільші надходження у січні-червні 2025 року, лідирують:

- нафтопродукти – 71,1 млрд грн;
- автомобілі легкові та вантажні – 30,3 млрд грн;
- гази нафтові – 9,3 млрд грн;
- добрива мінеральні – 6,8 млрд грн;
- фунгіциди, гербіциди – 6,0 млрд грн;
- телефонні апарати – 4,1 млрд грн;
- сигари, сигарили та сигарети – 4,0 млрд грн;
- вугілля кам’яне – 3,9 млрд грн.

Основними бюджетоформуючими товарами, зростання імпорту яких забезпечило суттєве збільшення надходжень митних платежів у І півріччі цього року порівняно із аналогічним періодом минулого року, стали:

- нафтопродукти – на 8,2 млрд грн;
- гази нафтові – на 4,8 млрд грн;
- автомобілі легкові – на 3,7 млрд грн;
- сигари, сигарети, цигарки – на 3,2 млрд грн;
- вугілля кам’яне – на 2,3 млрд грн;
- машини та механізми с/г призначення – на 1,1 млрд грн;
- електроенергія – на 1,1 млрд грн.

У свою чергу на стан надходжень митних платежів до бюджету впливало постійне збільшення частки умовно нарахованих митних платежів при ввезенні в Україну окремих товарів відповідно до законодавчо затвердженого переліку пільг.

Так, загальна сума звільнень від сплати митних платежів при імпорті товарів у січні-червні поточного року склала 140,12 млрд грн, що на 42% або на 41,61 млрд грн більше показника січня-червня 2024 року.

🔗Детальніше про товарну структуру імпорту, динаміку податкового навантаження та фактори, які впливали на стан надходжень митних платежів до державного бюджету – https://is.gd/jZmRFm

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

💊 Фіктивна пільга на ліки: митники запобігли багатомільйонним втратам бюджету

Департамент боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Держмитслужби викрив схему ухилення від сплати митних платежів при імпорті лікарських засобів на понад 86 млн грн. Вона полягала у неправомірному застосуванні ставки ПДВ у розмірі 7% замість 20%.

Так, при ввезенні в Україну лікарського засобу субʼєкт зовнішньоекономічної діяльності заявив ставку податку на додану вартість у розмірі 7 %. Як підставу для її застосування надав реєстраційне посвідчення на лікарський засіб, в якому зазначалося, що вказаний препарат вироблено іноземним та українським підприємствами.

Однак зʼясувалося, що насправді виробником лікарського засобу є лише іноземна компанія і відомості щодо даного препарату іноземного виробництва відсутні в Державному реєстрі лікарських засобів України. Це на запит митників підтвердила Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

Оскільки надане до митного оформлення реєстраційне посвідчення розповсюджується на лікарський засіб, для виробництва якого обов’язкова участь двох підприємств: іноземного та українського, воно не може розповсюджуватися на заявлені до оформлення препарати як підстава для застосування ставки ПДВ у розмірі 7%.

За даним фактом митними органами складено протокол за ст. 485 Митного кодексу України (дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів) на загальну суму завданої шкоди 405 тис. гривень.

Враховуючи наявний ризик імпорту лікарських засобів за аналогічною схемою, Держмитслужба провела перевірку ввезення в Україну лікарських засобів із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 7%. У результаті виявлено близько 100 аналогічних фактів імпорту лікарських засобів із неправомірним застосуванням пільги.

Крім того, зʼясувалося, що за кордоном в українських виробників відсутні ліцензовані виробничі потужності, на яких можливо виробляти лікарські засоби у відповідності до вимог чинного законодавства.

На цей час триває документування порушень митного законодавства. Загальна сума потенційних втрат державного бюджету становить близько 86 мільйонів гривень.

Довідково: Відповідно до Податкового кодексу України, операції з ввезення на митну територію України лікарських засобів підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою податку у розмірі 7% за умови, що такі лікарські засоби:
- дозволені для виробництва і застосування в Україні;
- внесено до Державного реєстру лікарських засобів.

У разі якщо при ввезенні на митну територію України лікарських засобів/медичних виробів не дотримано хоча б однієї із зазначених умов, їх ввезення на митну територію України оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

☝🏼 До уваги суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності!

У зв’язку з проведенням 12.07.2025 року в Державній казначейській службі України технологічних робіт по обслуговуванню інформаційних ресурсів, робота сервісів інформаційного обміну з Державною митною службою України буде тимчасово призупинена.

🕚 Початок проведення робіт заплановано 12 липня о 09:30. Орієнтовний час проведення – 2 години.

Для безперебійного здійснення митного оформлення у цей період рекомендуємо платникам податків заздалегідь здійснити авансові платежі на депозитні рахунки, відкриті в Казначействі для Держмитслужби та її територіальних органів.

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X

☝️ Індивідуалізація покарання та відповідальність за порушення митних правил: що змінює Закон №4323-ІХ?

На початку липня набрав чинності Закон України № 4323-ІХ, який удосконалює підходи до адміністративної відповідальності у сфері порушення митних правил. Один із ключових аспектів нового законодавства - індивідуалізація покарання.

Цей підхід передбачає, що покарання більше не буде шаблонним у всіх випадках.

Навпаки - суди отримують право враховувати не лише сам факт порушення митних правил, але й конкретні обставини справи (характер правопорушення, наміри особи, а також інші пом’якшуючі чи обтяжуючі обставини). Це дозволить забезпечити справедливу і пропорційну відповідальність, як цього вимагають сучасні правові стандарти.

Також Законом передбачено нові діапазони розміру штрафів за найпоширеніші порушення, зокрема:

• порушення строків транзиту або тимчасового ввезення транспортних засобів (частини шості статей 470 та 481 МКУ) - від 8 до 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
• недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (ст. 472 МКУ) - від 50 до 100% вартості таких товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Крім того, передбачена можливість альтернативного застосування стягнення у вигляді конфіскації товарів.

Варто зазначити, що раніше санкція за недекларування (ст. 472 МКУ) передбачала суворіші наслідки, ніж відповідальність за більш серйозне правопорушення — переміщення товарів з приховуванням від митного контролю (ст. 483 МКУ). Закон № 4323-ІХ усунув цей дисбаланс, зробивши санкції більш співмірними із рівнем суспільної небезпеки діяння.

Такий підхід узгоджується з принципом справедливості та мінімізує ризики порушення прав людини.

У разі, якщо суд у справах про порушення митних правил, передбачених частинами шостими статей 470 та 481 МКУ, не застосував конфіскацію авто, або справа була закрита, або ж завершилася мировою угодою - закон зобов’язує особу у десятиденний строк вивезти транспортний засіб за межі митної території України, або помістити його в інший митний режим.

Невиконання цього обов’язку - наприклад, залишення авто в Україні - тягне за собою адміністративну відповідальність у вигляді штрафу або конфіскації транспортного засобу (ст. 481¹ МКУ).

Разом із тим, Закон звільняє від відповідальності осіб, які до 1 квітня 2024 року добровільно передали транспортні засоби, що перебували в Україні з порушенням митного режиму, на потреби Збройних Сил України або інших підрозділів Сил безпеки та оборони України.

📄 Текст Закону: https://www.golos.com.ua/documents/z-4323-ix.pdf

🌐 Сайт Держмитслужби

😎Facebook 🕊Instagram 📹YouTube 🏢WhatsApp 📩Telegram 👥X