Добре. напишу і я про "досягнення" Зеленського за рік, про які нам сьогодні написав ОП:

1. "Запровадити ринок землі - можливо".

Хто ж сперечається? Можливо. І можливо було ЗАВЖДИ, от тільки ЯКИЙ ринок? Закон про ринок землі, який на початках епопеї внесли в Парламент - не можна було ухвалювати взагалі! Тільки титанічна робота, передовсім "Батьківщини" та "ЄС" змогла надати Закону хоч приблизно притомного вигляду і то! Попереду розгляд в КСУ

2. "Міністр не святий: якщо він не впорується - може залишити посаду навіть за місяць"

Десь на цьому моменті "взорал" тимчасовий Арсен Аваков

3. "Монобільшість не означає диктатуру - як було б у Росії"

"Почему ко мне подходят люди и на ухо говорят про мои правки "Перестань их подавать!", - Депутатка від "СН" Анна Скороход під час одного з засідань Парламенту. А нє - вже не від "СН". Її якраз після цього виключили з фракції. "Жодної диктатури", ага...

4. "Полонені можуть повертатися навіть з Мордору"

Хороша і правильна справа. От тільки з Мордору вони повертались і раніше. Правда ж? Тому не треба "навіть". Менше пафосу в цьому питанні.

5. "Депутатська недоторканість, не повірите - знімається".

Ага - тільки після особистої санкції Генпрокурора. Себто ніколи. Це абсолютно не те, за що я виходив на Протест під Парламентом за Велику Політичну Реформу у 2017-2018рр. Так само і АБСОЛЮТНО не те - Закон про імпічмент Президента, який також був серед основних наших вимог. Ну як ви собі уявляєте збір понад 300 підписів за умов пропрезидентської монобільшості?

6. "Щоб відправити у відставку Генпрокурора - не потрібно чекати наступного Президента або дзвінка з Вашинґтону".

Ага. Зате можна
а) Казати Президенту США, який телефонує з Вашинґтону, "Новий Генпрокурор буде 100% моя людина"
б) Після "100 моєї людини" ставити 100% людину Портнова Венедиктову

7. "Прем'єра можуть насварити за високі зарплати чиновників".

"Айяйяй - поганий Прем'єр! Поганий! Айяйяй... Ііііі..." Я теж насварив зараз. І що?

8. "Президент може давати прес-конференцію 14 годин до останнього запитання".

Я теж можу 14 годин розмовляти ні про що та про все одразу. Головне не в кількості годин, а в суті, змісті. сенсах.

9. "Міністр може добровільно піти на карантин, тільки щоб заспокоїти людей".

Ну дааааа.... Пандемія, медицина в жопє, купа невідкладних питань на рівні Міністра - Скалецька грає в пінґ-понґ. Заспокоїла, правда ж?

10. "Держава може оплатити десятки літаків, щоб повернути додому громадян, які застрягли за кордоном".

Це не досягнення, це - обов'язок Держави.

11. Президентська партія може добровільно відмовитись від Державного фінансування"

Брехня - заява про відмову від бюджетних грошей не надходила в НАЗК - орган, який за законом Про політичні партії в Україні, розглядає заяви про відмову від фінансування.

12. "Під час пандемії, Президент може звертатися до людей частіше, ніж мер вашого міста".

Нагадайте мені: на який день пандемії COVID-19, Зеленський вперше з'явився перед людьми? Коли там була "Це я вбила Еріку?" "Белла Осмаловська", "Мотузка ворсинками вгору"... Не треба нагадувати: на пожежі в Чорнобильській Зоні Зеленський відреагував на 11 день, правду про збиття двома ракетами рейсу PS-752 в небі над Тегераном - він сказав після самого Ірану, а не в унісон з лідерами Держав цивілізованого світу.... "Оперативно", нічого не скажеш.
То ж, де досягнення? Може ви підкажете, Друзі?

Как известно, образование не убивает глупость. Оно её вооружает.

​​Бо пломінь я і я палаю

Мені минуло вісімнадцять, я не Кобзар і не Пророк.
Не пас ягнат я коло краю, не знаю, як, чого й кого.
О Боже, хто я? Чи я смертний? Індивід чи лиш проєкт?
Так кажу до себе вранці, піднімаюсь, йду вперед.

Так, я смертний, всі ми смертні. Тіло висохне й згорить.
Тільки Дух мій нескорений у Яру продовжить жить.
І та пора — неначе казка, і далека, і близька.
Кожен з них — в моєму серці, чую їхні голоса.

Скоропадського накази, Коновальця постанови,
Чую військо Сагайдака і Шухевича загони.
Кров і плоть Героїв вічних, що загинули за мене.
Передали естафету, підхопив Штандарт знаменний.

Я — це Дух у тілі змінним, і я граю у цю гру.
Вісімнадцять років — прожив, інші я віддам Вождю,
В боротьбі запеклій, лютій Дух і тіло загартую,
Щоби Славі моїх Предків бути вірним. Я їх чую.

Чую, як стучить у жилах Кров, що віддана Землі.
Знаю — маю Чин я звести. Дав обітницю собі.
Я змагаю проти часу, бо мій вік давно пройшов.
В цім борні з собою маю: Труд, Ідею і Любов.

Вогонь несу, вогнем караю, вогень — то Дух, то корінь мій.
Бо пломінь я, і я палаю, згорю, воскресну, стану в бій.
Збудую Космос я словами: Честь моя — то моя Вірність.
Кров на подвиг покликає. Все спалити, кров'ю вимитись.

У тім вогні, де світ палає, мені вбачається минуле.
Минув ще рік, життя проходить, а я сліпий, в полоні Юги.
І хоч так мало знаю-вмію, а сум залишу я при вступі.
Сьогодні маю я спочити, щоб завтра — бути в поготові.

​​І останнє, що вам сьогодні треба про мене знати.

У 2006 році, 3 травня телескоп Hubble зняв оцю чудову галактику ESO 239-2. Вважаю, що коли Україна стане космічною імперією, то можу претендувати на неї у якості колоній 🇺🇦

#космоснаш

Давайте розставимо всі крапки над І. Щоб далі не було дурних питань.
Мені відверто не подобається, що за мене починають заступатись у приватних розмовах мої друзі, а помилки скоюю я. Ці помилки я готовий визнавати і, якщо треба, нести за них відповідальність. Але я не здатен читати думки, і якщо мені не вказати на похибку прямо — то я й не дізнаюсь про це.

Так, колись в чаті казав, мовляв, не розумію хейту в сторону ЕНО. З того часу мені доступно пояснили, що до чого, хто кому друг і ворог.
Тому моя позиція позиція наступна: ЕНО — негідники останнього гатунку, які вносять деструктив у правий рух та займаються ультрапопулізмом.
Я можу зрозуміти "критику справа", коли вона конструктивна і обгрунтована. Але коли ціла організація будується на конспірологічному ресентименті по відношенню до євреїв та ідеологічному шовінізмі — це дурний тон, не притаманний навіть скінхедам 90-их.

І наступного разу, якщо я пишу якусь дічь або роблю якусь дічь — кажіть про це прямо і виправляйте. Не ускладнюйте собі життя і не гадайте на кавовій гущі, чого я там думав чи не думав. Спитайте.

Хай мені пробачать всі моралфаги, але я не можу це не скинути)))
С "днєм пабєди" 🤣

​​Влада натовпу і могутність мідяка

Отже, тепер повністю викладаю тут усю статтю, яку писав для Філіжанки.
Спочатку, коли ми домовились про статтю, це мав бути просто допис на кшталт "що зробити, щоб демократія працювала". Але по ходу справи виявилось, що тема занадто обширна для того, щоб умістити все в один міні-конспект. Тому довелося розбивати на 3 частини.

 головне: у статті я відображаю своє суб'єктивне бачення майбутнього Великої України, засновуючись на досвіді історії та філософських концепцій.

ЧАСТИНА І: Чому демократія не працює?

ЧАСТИНА ІІ: Чому комунізм — не альтернатива?

ЧАСТИНА ІІІ: То який же вихід?

Друзі, ремарочка.
Щоб побратими з ТіП не палали і не задавали одне й те ж питання 100500 разів, пояснюю: так, помилився, коли написав про всіх активістів "Традиції і порядку" як про монархістів.
Мав на увазі кількох з них, зараз в статті це вже виправлено.

Абсолютно абсурдним виглядає солідарність українців з кримськими татарами, у яких сьогодні 75-та річниця початку депортації з Криму.
Власне кримськотатарська нація була і лишається недружньою для нас - їх держава, Кримське ханство, існувало переважно на грабунках нашої землі, продажу наших людей, як худоби. Сторіччями татари спустошували Русь-Україну. В Криму вони такі ж загарбники, як і москалі. Крим належав Києву ще тоді, коли пращури кримських татар пасли отари в Монголії.
Українські націоналісти не можуть визнавати титульною нацією паразитуючий організм, що 800 років тому захопив частину нашої території.
Ставлення кримських татар до України за ці роки не змінилося. В 2014 р. 232 тисячний кримськотатарський народ не спромігся організувати жодного добровольчого батальйону, не зміг організувати реальний рух опору російський окупації в Криму.
При цьому лідери кримськотатарського народу мають сміливість вимагати від України створення Кримськотатарської автономії та підіймають це питання в міжнародних установах.
Кримські татари були і лишаються ворожою для українців нацією, але зараз вони заслабкі, щоб відкрито це проявити.

На злобу дня. Особливо це стосується усіх адептів націонал-демократизму та братів Капранових, які в своїй історії України намагаються відбілити кримських татар, представляючи їх історичними союзниками українського народу.

Маска Зими

Вірш - рефлексія на Теорасологію, яку я мав змогу осмислити під час прогулянки Личаківським цвинтарем, де сотні душ пращурів говорили з моїм Духом. Щоб сховатись від сучасного світу, я вдягнув Маску...

Я народжений у Тьмі, що наш світ бере туманом,
Що, неначе хуртовина, серце сковує в льодах.
Я вдягаю свою маску, піднімаю Роду стяги,
Руна Тейваз запалає, вкаже всім Героям шлях.

Десь на дні мого єства зберіглася тінь усмішки,
Що крізь маску проглядає, наче сірий карнавал...
Я не можу посміхатись, коли в світі правлять миші,
Над якими владу має долар й сірий кардинал.

Ти не бачиш мого лику навіть в променях солярних.
Я — лиш тінь свого поета, що творив у вирі часу.
Я вдягаю свою маску, щоб сховатись від незрячих,
Щоб піти услід Зимі, щоб сховатися від маси.

Я візьму Солярне Сяйво — хай весь Всесвіт запалає.
Хай згорить у циклі Калі, хай помре від Сонця жару.
Не сховатись звіролюдям, Судний День для них настане,
І Герої всі повстануть у бої на смерть останнім!

І тоді зніму я маску, як пройде всесвітній Морок,
Як засяє обрій ясно — всі згорять, хто чинить спротив.
Розтоплю притомне серце, вип'ю з чаші крові й поту
І прокинуся в печері, щоб піти на зов Героїв.

​Пам'яті Бунтівного Серця 🕯

Традиція — це вибір. Це шепіт минувщини й того, що буде. Вона розповідає мені про те, хто я. Вона розповідає мені, що я звідкись. Що я з країв дерев і лісів, дубів і кабанів, виноградників і крутих дахів, епічних поем і казок про фей, зимового сонцестояння та Іванового дня влітку, білявих дітей та чистих поглядів, впертих дій і божевільних мрій, країв підкорення, країв мудрості. Я звідти, де кожен робить те, що має робити, бо несе зобов'язання перш за все перед самим собою.
Ось чому Я бунтівне серце.
Бунтівне, бо вірне.

Цього дня у не такому й далекому 2013 році світ брудної матерії та втраченого світла ідеалів покинув один з найяскравіших представників європейського правого фронту. Сім років тому Домінік Веннер пішов з життя за власним бажанням: постріл пістолета у твердій руці борця обірвав його матеріальне буття, а його Дух навіки посів почесне місце у Пантеоні Героїв Європи. По собі він залишив маніфест, адресований до найближчих людей, французьких та іноземних побратимів та тих, хто бажає смерті нашій цивілізації.

Домінік Веннер за своє довге життя встиг стати свого роду образом, на який будуть рівнятись ще дуже довго. Ветеран війни в Алжирі, історик, інтелектуал, філософ, засновник "нових правих" — він є ідейним рушієм переродження правого Руху Франції у той час, коли всі так розчарувались у де Голі. Він став тим, хто вказав справжні засади правого світогляду та одним з перших після Леона Дегреля, хто знову піднімав штандарти Європи Націй у своїх книгах та промовах.

Сьогодні ми шануємо пам'ять цього видатного сина землі Франції.

Домінік Веннер: 16.04.1935 — вічність

🇺🇦Друзі, всі ми вболіваємо за українське (я сподіваюсь, що всі). Ви самі знаєте, як важливо підтримувати українське, особливо на початках. Тож до вашої уваги серіал Точка нуль. Серіал про війну і ветеранів, знімали його ті ж ветерани. Однозначно рекомендуємо! Не пожлобіться на лайк, і надішліть посилання знайомим захисникам, їм буде приємно✌️