І ні, не подумайте. Це не означає, що я написав дві статті за один день. Це означає, що вони в один день вийшли.
Мої колеги журналісти зрозуміють, у чому проблема 😉

ВЛАСНІСТЬ – КРАДІЖКА, КОНСТИТУЦІЯ – БРЕХНЯ

Публікуємо наш старий текст до сьогоднішньої дати. Він не втрачає актуальності.

Сьогодні в календарі значиться День Конституції, яку вже встигли змінити ледь не десяток разів (що суперечить кореню цього слова, який означає усталений порядок, сталу величину) за вимогою висуванців олігархічних угрупувань та міжнародного капіталу, які неодноразово змінювались в кріслах на Печерських пагорбах.

Важко зрозуміти святковий настрій націоналістів, що відзначають день повністю світської, секулярної Конституції, наголошуючи на тому, що сама то по собі вона хороша, але якби не...

Повний текст за посиланням: https://telegra.ph/VLASN%D0%86ST--KRAD%D0%86ZHKA-KONSTITUC%D0%86YA--BREHNYA-06-28

З запізненням у кілька днів все ж публікую.
23 червня під стінами Конституційного суду Нацкорпус вийшов захистити закон про люстрацію. На цій акції я мав можливість висловити все, що думаю про суддів та їх дії.

Детальніше – у відео ⤴️

Огого! Виявляється, я доріс до того рівня, що мій стрім критикує вже сам Шарій!
Просто зацініть ⤴️

А тепер по суті. Нєкто Шарій каже, ніби Національний Корпус продався ОП і став на замовлення травити його "партію". Віртуальна партія, ага, мені теж смішно. Але чорт з ним.
Пам'ятаю, активно ця риторика звучала раніше, тільки вже в сторону свинарчуків: ніби ми забули про них по вказівці ОП. Темники з часом не змінюються.
Поясню для розумово відсталого Толі та його послідовників:

1. Вас, ватної погані, в Україні забагато розвелось: Шарій, ОПЗЖ, Єрмак – на всіх сил не вистачає. Про очільника ОП ніхто не забув – до нього руки дійдуть. Просто він, на відміну від Толі, взагалі зараз бездієвий, якщо не вважати його суперечки з Леросом.
Враховуючи, що НК виступає фактично проти всіх політичних сил, що є при владі, аналогічно нам можна дорікнути за те, що ми не виступаємо проти Юлькі, Вакарчука і Пороха. Нелогічність подібних заяв очевидна. Але чому тоді не очевидно те, що ми переключили увагу з Єрмака на Шарія?

2. На відміну від Шарія, Єрмак не звозив масовку у Київ, не винаймав тітушню, яка напала на азовців у метро, не кричав про те, що вулиця належить їм. Загалом, він здає інтереси України лише на політичній арені, де ми не маємо впливу.
Але націоналісти мають вплив на вулицях. І з 2014 року нам дуже добре відомо, що буває, коли вата виходить на вулицю – Донецьк, Луганськ і Крим вже встигли відчути "прєлєсті руского міра" сповна. А там, де ми маємо вплив — там мирні міста і спокійно живуть люди. От і робіть висновки.

І так, мені не подобається, що так активно відбуваються вуличні протистояння. Але на будь-яку дію завжди є причина. І вона лежить не в ОП, як думає Шарій.

Все набагато прозаїчніше. В 2014 році, попри початок війни з Росією, у нас не були заборонені всі партії та ГО, які бодай якось були пов'язані з Кремлем. Через це сьогодні ці персонажі починають вилазити та розкривати свою смердючу пельку. А деякі, як шаріївці, навіть виходять на вулиці.

Я – за мирне, законне врегулювання конфлікту. Тому я за те, щоб заборонили партію Шарія та ОПЗЖ як такі, що загрожують територіальній цілісності України.
А поки ця ватна ракова пухлина не буде вирізана – доведеться боротись з неї імунній системі. Тобто нам.

🤔Чи поновить Росія активні бойові дії проти України?
Цим питанням ми неодноразово цікавились, але в світлі заяв командувача Об’єднаних сил Сергія Наєва про можливий наступ русні з півдня, це питання стало актуальнішим. Вікіпедія проаналізував ситуацію, і описав всі аспекти у своєму лонгріді

Боже, які вони ущербні))
Вчора у Вінниці побили чергового шаройоба. І його патрони не знайшли кращого шляху привернути до нього увагу, ніж виставити його фото з батьками. Мені цікаво, чи це хоч на йоту змінює той факт, що він – відкритий прибічник помічника окупанта? Чи тепер кожен, у кого є старі батьки – недоторканий?

Хай скажуть це хлопцям, які загинули на фронті. У них теж були старі батьки. І загинули вони від таких мразот, які сьогодні є членами ОПЗЖ та партії Шарія.

​​У світі існувала лише одна розвідка, яка могла переплюнути Штазі. Ім'я їй – Абвер.
І от тут я намагаюся розповісти про те, що це була за служба.

Випуск – тут
🔼🔼🔼

Таймкоди:

1:11 – пояснюю передумови виникнення Абверу
4:02 – про голову Абвера, Вільгельма Канаріса
6:48 – про структуру Абвера
9:55 – кого і як вербував Абвер
13:08 – про те, як Канаріс став головою Абвера
16:52 – коли Абвер був ефективним і чому
18:55 – що таке "Бранденбург-800"
20:25 – чи був Канаріс "мучеником світу"

UPD: відео перезаливали через знайдену помилку, зараз посилання правильне

Хаха, перший символічний рубіж :)

Для мене мова має значення!🇺🇦

Нещодавно мав цікаву розмову з добрим другом. Говорили про формування ідентичності, що більше впливає на неї. Зійшлись на наступному: хоча від зовнішніх факторів дуже багато залежить, саме кровна, генетична ознака визначає твій потенціал, який ти можеш розвинути.
Загалом, я це перевірив на собі. Ще з дитинства у мене було відчуття того, що зі світом щось не так і що треба щось змінювати. І лише після того, як я почав спілкуватись українською, то в мені стала прокидатись самосвідомість.

Про це я згадав і у своїй промові під стінами Конституційного Суду — можете глянути відео ⤴️

Я би міг тут довго розписувати, але нема сенсу — все сказано ще зранку, коли виступав перед кількома десятками однодумців. І те, що нас було так мало, не вирок і не катастрофа — а реальність буття. До щоденного спротиву готові одиниці. Щоденну боротьбу на політичному фронті витримують далеко не усі.
Але якщо вже обрав свій шлях — йди ним до кінця.

В суботу 18 липня о 19:00 відбудеться Великий збір Азовського Руху.
У програмі: виступ лідера Руху Андрія Білецького, бої ММА, виступи реконструкторів, фолк музыка, фуд корт.
Місце проведення: Київ, територія заводу АТЕК.

Приєднуйтесь!

Короче говоря, так: не справился пролетариат с наивными мечтаниями просвещенных аристократов 18-19-го вв. о нем и его возможностях. Все сказки, которые себе придумали добрые и наивные ребята в кружевных жабо, с моноклями и с позированием портретистам в плаще и с томиком «Die Leiden des jungen Werthers» на фоне грозных гор и драматических водопадов – вот все эти сказки провалились, и обернулись кошмаром и хамством со стороны тех, кому люди эстетики хотели улучшить жизнь.

Кого перестреляли, к кому подселились – уплотнили, как говорится. Поэтому я убежден в необходимости возвращения 12-часового рабочего дня и детского труда на тяжелом производстве! Образованные помнят, сколько климаксического текста в учебниках истории посвящено теме отмены этих двух положений во второй 19-го – начале 20-го. Наивные добряки-самоубийцы из правящего класса тогда полагали, что, получив т.н. досуг, быдло сразу начнет читать Шиллера и де Нерваля, воспитается и т.д. В итоге – никакого Монтескье: от мерзкого пролетарского гумуса только шум и проблемы. Взрослые пролетарии у меня под окнами по пять часов орут матом на школьном поле утром в воскресенье, пока гоняют в слякоти кусок резины; их шпана-подростки шумит с пивом во дворе по ночам, их выблядки-дети визжат за коммунальными социалистическими стенами. Нет ни одного парка (городского или приусадебного), где бы пролетарии не портили вид, звук и вообще все (а в рашке они еще и шашлыки жарят!). Пролетарии уничтожают самый смысл парка – места отдыха и размышлений рафинированного и достойного белого человека. Теперь у них там пьянство, аттракционы и орава двуногих скотов. А если бы скоты работали по 12 часов вместе с выводком, то их не было бы видно и слышно. И то ведь они – ни себе Шиллера почитать – ни людям.

То есть еще раз: если пролетариат не вернуть в вольер, то все плоды великой цивилизации уничтожатся! Без разграничений и иерархии не будет тишины, без тишины – мы это проверили практикой – нет ни великих композиторов, ни великих писателей, ни приличной архитектуры. А сейчас к местным примитивным толпам леваки дополнительно запустили вообще человекообразных дикарей со всех сторон света. Причем, справок о том, что эти пришлые принадлежат к одному с нами виду, предъявлено не было. И вот здесь уже – точно трагический финал.

P.S. Только не надо мне разводить демагогию про больших деятелей «из низов»: кто талантлив ВСЕГДА пробивался и занимал положение: и римские императоры были из семей рабов, и Ломоносов пришел из там, где нет географии, и т.д. В любом случае, когда пролетариат пустили в дом и в сад, Моцарты, Стендали и Палладио исчезли. Кто со мной не согласен – тот полный пролетарий без справки о принадлежности к виду.

"В Украине ходит слух, что Бужанский Макс – петух"

Мій виступ під Верховною Радою. Коротко:
▪️Бужанський належить до окремого виду – homo soveticus
▪️Бужанський намагається створити в Україні російськомовне гетто
▪️Бужанський прописує новий Емський указ в інтересах Кремля

​​«Ми не повинні націлюватися на кількість. Це пастка, яка, прикриваючись маскою недоторканної демократії, безцільно розпорошує енергію природних лідерів. Ми повинні орієнтуватися на мале число. Еліту. Решта підуть за ними. А якщо - ні, то ми обійдемося без них.»

Серж де Бекетч

​​У кожного свій фронт

Я вам скажу, ви тільки не ображайтесь. У нас триває війна. Вже сьомий рік. У нас майже щодня гинуть хлопці на фронті. Саме ті хлопці, завдяки яким сьогодні Харків, Київ, Одеса та Львів живуть мирним життям і дихають вільним повітрям. Ці люди пожертвували усіма своїми інтересами заради великої мети — захисту Батьківщини.

Що, комусь неприємно це чути? Хтось втомився від війни? Хтось вважає, що з Путіним можливо домовитись, і взагалі, треба просто "перестать стрєлять"?

А я втомився вислуховувати подібний плач пацифістів, щурів, людозвірів. Про це скиглять зазвичай ті, хто війну жодного дня не бачив наяву. Хто всі сім років просидів на дивані та нічого не зробив для того, щоб ця війна закінчилась. Це або напівпритомні ватани, або ультратолерантні лібєрасти.

Боже, та про це вже сказали за сім років всі, кому не ліньки. Починаючи від розлогих дописів Павла Казаріна, закінчуючи картинками у стилі "Я Дартан'ян а всі упирі" у правих пабліках.
Чому я про це раніше не писав?

Бо я не страждаю всяким пустозвонством і не пишу про те, про що пишуть усі. Краще цей час витратити на те, щоб зробити корисну справу.
Вчора, наприклад, взяв участь у в'язанні сітки для військових. Шість годин безперервної підготовки маскувального полотна навіть розслабляють — це певний вид медитації.

Нашим хлопцям на фронті більше допоможе наша сітка, ніж мій допис. Бо в кожного свій фронт. І одна справа, коли диванні воїни проривають ворожу інформаційну блокаду. Зовсім інша — коли окрім цих диванних воїнів більше нікого нема.

Дякую ГО "Веста" за організацію заходу, а також Пташці і Грицьку, що склали чудову компанію.

#війнадоперемоги #воляукраїниабосмерть

Кульмінація "Чорного дзеркала", яке з самого ранку триває в моєму рідному Луцьку.

Багато кому цей жест сподобається. Мовляв, народний президент все робить для порятунку. І що ще можна зробити в такій ситуації.
Але цим відео Зеленський також дав зрозумілий сигнал, що він може піддатися тиску. І цей сигнал вловлять не лише в Україні, а й за її межами.
В цій же ситуації потрібно було доручити працювати відповідним органам. Наприклад, ЦСО "А".

Висновки ж з сьогоднішнього дня, які треба зробити:

1. Проблема закону про зброю вкотре оголилася. Неодноразово судимому чоловіку не було жодних проблем дістати зброю та вибухівку, щоб захопити автобус. А от зупинити його законослухняним громадянам банально немає чим. Натомість, терориста, який 8 січня 2017 року в'їхав в натовп військових вантажівкою в Єрусалимі, зупинив простий екскурсовод з пістолетом.
Завтра якраз буде засідання робочої групи з розробки законопроекту про зброю. Якщо хочемо, щоб могло бути так, як в Єрусалимі - короткоствол повинен бути у законослухняних громадян, які повинні мати право його носити.

2. Ліві рухи небезпечні. Вони за своєю сутністю спрямовані на руйнування інститутів держави та сім'ї. При чому, руйнування і є їх екзистенційною метою. Будувати чи творити вони не здатні, сіетлська комуна тому ще один доказ.
При тому, в Україні ліві якось органічно тяжіють до "руского міру". Чи то намагаються косплеїти неосовок, чи то просто отримують касу. В будь-якому випадку - боротися з ними треба в ім'я захисту нашої держави.

3. З самого початку було зрозуміло, що із Зеленським ми Крим і Донбас не відвоюємо. Але тепер доводиться переживати, щоб ми не втратили ще щось - території, національні інтереси, суверенітет.

І останнє. Зараз такі часи, що точно потрібно мати зброю і коло однодумців, з якими можна буде захистити Україну. Тож гуртуймося.

Автор: Віктор Шендибило, юрист, доброволець полку Азов

​​До останнього не хотів про це писати, але цей пост принесе більше добра, аніж зла

Луцький терорист — переміг. Він отримав те, чого хотів. Він отримав увагу, і різна ліва наволоч дрочитиме на його постать ще дуже довго.

Всі його вимоги, за великим рахунком, були виконанні. Адже не важливо, чи Порошенко, Ахмєтов, Коломойський запостять у себе завітні для терориста слова: «я терорист в законі», бо медіа цих людей вже надцять раз про це написали/сказали.

Ба більше, наш президент Володимир Зеленський, виконав його умову, і записав відео зі закликом дивитись лайно-фільм. Тобто, це чіткий сигнал для всіх додіків-терористів: просіть, що хочете – все зроблю. Цікаво, коли хтось надихнеться 1 серією серіалу “Чорне Дзеркало” і вимагатиме у Зеленського виїбати свиню.

Він переміг, тепер багато людей подивиться фільм-пропаганду про веганство (пишучи цей текст, я їм бігмак), прочитають його третьосортну книгу, і навіть замисляться над його абсолютно божевільними словами.

Ситуація показова, адже поки МВС витрачає мільйони, щоби пасти і переслідувати правих патріотів, звичайний ватний комуно-анархіст з вконтактє, який між іншим сидів за незаконне зберігання зброї і був відправлений на примусове психічне лікування, без жодних труднощі захоплює маршрутку з людьми, і вже успішно її утримує 12 годин.

На цілу країну не знайшлось жодного переговорника, який прочитав роботи Кріса Восса, і не зміг становити контакт з терористом. А між іншим, у нас йде війна, і уявіть, що буде, якщо таких терористів буде по одному в кожному великому місті нашої прекрасної країни. За 6 років війни так і ніхто не створив гідну структуру з переговорниками.

Велике «дякую» нашим ЗМІ, які навіть не замислились над тим, чи варто транслювати цю подію. ВАМ ВІДКРИТО НАПИСАЛИ, ЗВЕРНІТЬ НА МЕНЕ УВАГУ, ЖУРНАЛІСТИ АУ, І ВИ ПІШЛИ НА ПОВОДУ У ТЕРОРИСТА. Про що це я, рейтинги і перегляди ж важливіші, аніж життя і здоров’я заручників. Ви зробили те, що хотів терорист, ви його пособники. Завдяки вам, таких випадків буде все більше.

Ситуація пахне Арсеном Аваковим. Адже за дуже дивним збігом обставин, саме в цей день, київський спецпідрозділ “Альфа” перебував саме в Луцьку, де стався інцидент. Маршрутка за дивним збігом обставин дуже зручно зупинилась навпроти відділку поліції і біля будівлі, де дуже легко спостерігати за ситуацією. Ну і ці казочки, що Аваков ледь не особисто брав участь в штурмі і вообщє його ледь не підстрелили.

Зараз нам казатимуть, що потрібно затягнути гайки, і мусоризувати країну. Скажімо, впровадити випадкові обшуки при вході в громадський транспорт, чи зобов’язання надавати мусарам всю особисту інформацію з соціальних мереж, тощо.

Але давайте пограємось в альтернативну історію, і уявімо, що б було, якби Україна була адекватною державою, і у нас було б легальне вільне носіння короткоствольної зброї. Уявімо, що б було, якби хоч у одного заручника була б зброя. Все б закінчилось дуже швидко. Терорист б програв, він б зник в залупі інфопростору, не встигши там з’явитись.

Але ні, ми далі несемось в мусарську державу, і право на захист – це лише наші вогкі мрії.

Критично мисліть, мої котики.

Стодоля

Поки суспільна увага привернута до гучних та медійних справ Стерненка або фігурантів «справи Шеремета», в Києві декілька днів тому судили добровольця за (sic!) розповсюдження книжок.

Тобто привіт, Росія. Скоро будемо сідати за «неправильні» репости в Фейсбуці. Але це не спричинило і п‘яти відсотків того галасу, що відбувається під час судів вищеозначених персон.

Наш автор Олександр Радковський на прикладі справи добровольця Пітера розмірковує про питання єдності правого руху, історичні паралелі та наше з вами майбутнє.

Читайте за посиланням.

https://catars.is/peters-case/

На днях ватного депутата Волошина невідомі патріоти пофарбували зеленкою. За це їх судили у Печерному Судилищі. Національний Корпус підтримав бравих хлопців (їх звуть Олександр та Ігор), ну а я не оминув нагоди та сказав пару слів.

▪️Справа Ігора — одна з багатьох, на які ми маємо звернути увагу.
▪️Пасіонарії — це імунна система, ми не можемо ображатись на всю націю тільки за те, що вона хворіє. Ми просто маємо виконувати свою роботу.
▪️В незалежності від ідеологічних розбіжностей, ми будемо стояти по одну сторону барикад.

Більше — у відео мого виступу

​​Пішов з життя Олег Черевко, позивний «Смерть». Азовець, який пройшов війну, але зустрів смерть у мирному Запоріжжі.

Він заступився за дівчину на вулиці і був жорстоко побитий напівкримінальними покидьками. З тяжкою травмою голови Олег лежав в комі, а нацгвардійське командування заборонило азовцям виїжджати з бази для здачі крові побратиму. А суд взагалі випустив вбивцю за символічні 40 тисяч гривень.

Ми не будемо нити, як ниє вата за своїми побитими фітнес-тренерами. Ми зробимо все, щоб покидьок, який вбив нашого побратима, поніс заслужене покарання. І в'язниця для нього в цій ситуації буде порятунком.

Білецький.

Орден ініціює створення петиції про надання сержанту ЗСУ, Журавлю Ярославу Сергійовичу, звання «Герой України» (посмертно).

Ярослав Журавель з групою розвідки пішов шукати тіло загиблого побратима. І штаб ООС, і 35-а бригада стверджують, що «режим тиші» на період пошукової операції був гарантований через ОБСЄ.

Журавель йшов першим. І першим прийняв на себе удар ворога. Ось чого варті «гарантії» ОБСЄ. Група намагалась надати допомогу сержанту, який відповзав убік. Але шквальний вогонь ворога не дав це зробити.

Ярослава «бачили» з дрона розвідки, тоді він був ще живий. Потім зник з поля зору – ймовірно, впав у балку. Але ворогу не здався.

4 дні він помирав, так і не зрадивши державі, яка кинула його на призволяще.

Імпотентна зелена влада має хоч якось реабілітуватись після цієї ганебної ситуації. І присвоїти Ярославу звання «Герой України». Тим паче, що його вчинок в останні дні та години життя заслуговує на це.

Підписати петицію та поділитись посиланням з друзями – лише дві хвилини вашого часу. Але це моральний обов‘язок всіх свідомих громадян.

Ярослав на це заслуговує.

https://petition.president.gov.ua/petition/102944