Вы уже, наверное, видели новые требования Американской киноакадемии к фильмам, которые будут выдвигаться на Оскар с 2024 года.

Квоты для представителей лгбт-сообщества, расовых меньшинств, людей с инвалидностью и женщин. Если в фильме или в команде, которая работала над фильмом, их недостаточно — номинации на «Лучший фильм» картина не получит, всего доброго.

Так, один из моих любимых фильмов «Нефть» Пола Томаса Андерсона при таких условиях на Оскар вряд ли смог бы номинироваться, например. Думаю, часть ваших любимых фильмов тоже бы не отметили, хотя картины этого и заслуживали. Но это ладно.

Проблема не в том, что кто-то не хочет видеть на экране людей определенных рас, сексуальных ориентаций и полов. Кому-то во время просмотра «Властелина колец» мешало то, что актер, сыгравший Гэндальфа, гей? Мне — нет. Или может кто-то пошел удалять из памяти просмотр «Карточного домика», узнав, что Кевин Спейси спит с мужиками? Вряд ли. Они хорошо сыграли свои роли, и всем было наплевать, чем занимаются эти люди в свободное от съемок в кино время.

Дело в самой вот этой разнарядке, которая до ужаса напоминает то, как снимали кино, например, в советском союзе. Выполняете все идеологические требования? Пропускаем. Не выполняете — фильм ваш будет пылиться в архиве и никто его не увидит.

Диктат чего-угодно кем-угодно художнику — это, по меньшей мере, сомнительная затея с любой точки зрения, если только вы не строите новый тоталитаризм с опорой на культурные институты. Ой, погодите.

Но интересно тут вовсе не то, что качество произведения искусства уже давно никого не интересует — об этом сказано уже очень много. В конце-концов «Оскаром» всё не ограничивается, хотя новые требования и являются скорее приметой времени, которая будет появляться все в новых отраслях и сторонах жизни. Выделить в этом параде «позитивной» дискриминации стоит и хорошие стороны. А они, безусловно, есть.

Настоящая контркультура сегодня, учитывая все вот такие требования солидных культурных институций, возможна только в реакционном ключе. Сам того не понимая, левый истеблишмент создает невероятно благодатную почву для появления и развития альтернативной культуры, которая, хочет она того или нет, рефлексирует ли на данный момент свои задачи, или же пока находится в состоянии полусна, будет вынуждена формироваться вокруг идей реакционных.

И эти реакционные идеи не обязательно будут проходить под флагами какого-то из вариантов консерватизма или условно правых идей. Просто в определенный момент художникам надоест вот этот партийный курс борцов за социальную справедливость, и маятник качнется в правильную сторону, и времени больше не будет, то есть к свободе.

К настоящей свободе, где агитатора задвинули куда подальше, центральный комитет партии болтается на суку, а фильмы режиссеры снимают какие хотят и с теми актерами, которых они выбирают не по цвету кожи, сексуальной ориентации или полу, а согласно требованиям сюжета и мастерству этих самых актеров.

Только в антилиберальном (и под «либеральным» здесь стоит понимать именно его современную левую версию, то есть скорее сам ярлык с полным набором декларируемых под его вывеской ценностями) дискурсе сегодня возможно настоящее искусство, которое бросает вызов мировому порядку несвободы.

Вот этой уравниловке обязательно будет дан ответ, который нам всем необходимо услышать. Без благодарной и вменяемой аудитории иному искусству, иной повестке, иному дискурсу с леволиберальным монстром не справится.

Растить нужно не только новое поколение мыслителей, писателей, художников и режиссеров. Вместе с ними должна появиться и публика, которая сможет поддержать все эти начинания не только бурными овациями, но и монетой.

Поэтому найдите тех деятелей искусства, чье творчество вам нравится, и которые не прогибаются под неосоциалистическое безумие, и топите за них как можете, вкладывая в них свои поддержку и, конечно, деньги.

#ГіркийДіарій #ГіркаСінематека

​​Зелена енергетика: за чи проти?

Сьогодні у прес-центрі "Інтерфакс-Україна" відбулась прес-конференція на тему загрози знищення "зеленої енергетики" в Україні. Представники різних асоціацій та груп висловили своє загальне обурення щодо подання 47 нардепів до Конституційного Суду, у якому вони просять перевірити конституційність "зеленого тарифу".

⏩Повне відео прес-конференції можна глянути тут. А в цьому документі я виклав коротко основні тези.

Загалом, я поділяю обурення представників "зеленої енергетики", адже зрозуміло, що проти нього виступають зацікавлені олігархи, яким зовсім не хочеться позбавлятись своїх фінансових потоків на енергетиці — одна тільки вугільна галузь імені Ахмєтова чого вартує.

Але варто зазначити важливий аспект: за "білими і пушистими зеленими енергетиками" криється справжня загроза для України — на кін поставлена наша енергетична незалежність. Зокрема, саме "зелена енергетика" вже найближчим часом може стати причиною смерті "Енергоатома", а разом з нею і ядерної енергії в Україні загалом.

Чому це буде катастрофа і чому це треба терміново виправляти? Спеціально для НК писав статтю на цю тему, забув сюди викласти. Краще пізно, ніж ніколи.

📎Читайте за посиланням

Один добрий камрад вирішив прокоментувати цю ситуацію, додав багато цікавих думок. Дублюю:

"Проблема Энергоатома заключается в коррупции папередникив. Существовала достаточно обширная, но не замысловатая схема по скупке энергии по копеечным ценам определенными «БЕНЕфициарами», и не только БЕНЕфициарами.

Энергоатом продавал свою энергию (85%) центральному дистрибьютору - так называемый Гарантований Покупець. ГарПок, следуя логике, продавал свою энергию на РДН (на день вперед). Но вот приколяс- Энергоатом ТОЖЕ продаёт свою энергию на РДН, тем самым конкурируя с собственной энергией, которая в руках Гарпока.

Очевидно, что не вся энергетика продаётся. Та, что осталась после «дня вперёд», идёт на «Балансирующий рынок», где идёт скидка на энергетику до -45%. Она, в свою очередь, скупается определенными частными трейдерами, которые продают эту энергию в Центрэнерго (единственный орган, который может подавать заявки на покупку электроэнергии для стратегически важных предприятий, в том числе металлургические) скупает их, соотвественно, дороже, но это «дороже» выходит из государственного цикла в частные руки

После этого уже энергия попадает в руки бенефициаров по копеечной цене при том, что параллельно энергосеть и компании никто не обслуживает, потому что идёт потеря до 50% дохода

Это если очень грубо изводя из того, что я помню"

​​Який мир пропонує Зеленський Україні? | Випуск#10

Якого миру хочуть люди? Якого миру нам слід прагнути?

Відповіді на ці питання у Випуск#10 ⤵️

@sobersthoughts

​​🔥Рейдерське захоплення коледжа: як це було

Коротко про факти:
Сьогодні близько 11 години до Олімпійського коледжу імені Піддубного прибув ректор університету фізичного розвитку та спорту Євген Імас. У супроводі поліції він намагався через рішення Шмигаля віджати коледж та приєднати до свого університету. Викладацький склад коледжу, студенти та активісти київського осередку Національного Корпусу прибули, щоб чинити супротив, адже після ухвалення цього рішення школу, де навчаються школярі з 6 по 11 клас, просто ліквідовують, їй нема місця у системі університету фізкультури

🛑Між поліціянтами та студентами зав'язалась сутичка, спровокована антиукраїнською поведінкою Імаса. Будучи представником часів Януковича, за 29 років Незалежності він навіть не зміг вивчити українську мову. У підсумку поліціянти без пояснення причин затримали двох студентів та відвезли до райвідділку.

На політичних маніпуляціях спробували піаритись "Слуги народу", які з серйозними обличчями почали заявляти, що все вирішать. Але після того, як на місце прибули спецпризначенці у червоних беретах і почали в'язати студентів, депутати зникли у загадковому напрямку.

💰Ця боротьба за коледж ведеться не перший рік. Прем'єр-міністр Шмигаль вважає, що коледж можна ліквідувати через брак коштів, але останні роки він знаходиться на самозабезпеченні.
Справжня причина бажання уряду доєднати коледж до університету фізкультури– це гроші. Поблизу нього у парку Кіото активно ведуть будівництво торгівельного комплексу. Адміністрація коледжу вважає, що у разі ліквідації закладу на його території буде продовжено будівництво.

Але ми цього не допустимо! Націоналісти будуть і надалі підтримувати студентів у їх праві навчатись там, де вони хочуть, та праві розвивати український спорт.

Долучайтесь! Поборемо несправедливість разом!
📲+380953184142
🤖@nc_kyiv_feedback_bot

@national_corp_kyiv🇺🇦

Мав нагоду у співпраці з Бюро досліджень історії спеціальних служб проаналізувати реформу СБУ, яку готує чинний президент з його командою. Вийшли доволі цікаві висновки.

Усім рекомендую почитати, спробував написати максимально простою і не занудною мовою :)

Новий закон про СБУ: куди пішла реформа🇺🇦

Просто про складне:
🔹Аналіз розсекреченого законопроекту
🔹Який шлях реформи обрала влада?
🔹Сурове КГБ чи тактовне ФБР?
🔹Люди, гроші і люстрація

Читайте у #Стаття Радковського:
https://bdis.org.ua/articles/2020/09/reforma-kdb-sbu

Підписатись

Пізнавальне: "Хто Ми"

Свого роду маленька реклама з мого боку. Просто тому, що мені хочеться про цей канал розповісти.

Часто нарікаю на те, що люди не вміють простою мовою пояснювати історію. Навіть я часто переходжу від простої мови до складних аналогій, дат і персоналій. Звісно, такий підхід звичайній людині швидко набридає.
На щастя, люди, які вміють легко та невимушено писати про історію — є. І це — один з тих випадків.

Канал "Хто Ми" був заснований не так давно, але особисто в моїх очах вже встиг зарекомендувати себе. Пости виходять з помірною частотою, невеликі за обсягом, а головне — цікаві та прості для розуміння. Там тобі і коротко пояснять, хто-що-чому, і про цікавий факт з історії встигнуть доповісти.

Одним словом — РЕКОМЕНДУЮ.

📎https://news.1rj.ru/str/hto_my

​​Вимагаю замалювати вінтажного блмщика Манделу.

Декілька днів тому я проводила опитування у себе в інстаграмі щодо муралу з обличчям Нельсона Мандели прямо посеред Києва? Так от, робила я це не просто так, адже мені дійсно цікава думка людей відносно цього питання. Опитування показало, що 98% моїх підписників проти цього ганебного для європейців муралу.

Але що такого поганого я вбачаю в ньому?
Якщо просто скористатися гуглом, то стане зрозуміло, що з будь-якої ліберальної помийки досі лунають історії про темношкірого героя, який пішов проти "белого угнєтєнія" (чит. апартеїду), боровся за права чорних, писав книжки, отримав Нобелівську премію миру, тощо. Проте, майже ніхто з них не пише про катування білого населення ПАР, про сотні, або навіть тисячі замордованих дітей та жінок, про теракти, які влаштовував Мандела зі своїми поплічниками. Мабуть не вигідно показувати звірства "людини", яку тільки-но показали героєм своєї раси.
Чого варті тільки тогочасні забавки чорних, коли вони ловили на вулицях когось з білого населення, надягали на шиї автомобільні шини та підпалювали, називаючи це "зроби білого чорним". Га, що, "нєт расізму", казали вони?

Саме тому я подала запит про законність муралу, бо вважаю, що цієї пики не має бути посеред нашого міста та вже є перший крок до невеликої перемоги – мій запит направили до РДА Печерського району.