🇩🇪 Соціал-демократична партія Німеччини перемогла на місцевих виборах у Бранденбурзі. Втім, результат у 30.2% голосів виборців залишає соціал-демократів у регіоні перед важким питанням: а з ким все-таки має бути сформована коаліція в Ландтазі? Кожен доступний варіант відображає своєрідну проблему для правлячої партії: не можна суттєво поступатися ні ключовим опонентам влади з ХДС, ані іншим партіям лівого спрямування, які можуть потенційно забрати у СДПН частку електорату.
Залишається загрозливий для СДПН варіант: сформувати коаліцію із політсилою Сари Вагенкнехт. З одного боку, на загальнонаціональному рівні СДПН і Союз Сари Вагенкнехт явні опоненти, адже вагенкнехтівцям властивий особливо критичний щодо ініціатив влади популістський підхід, а самі соціал-демократи зазвичай вважають їх радикалами та крайніми демагогами з антидемократичними ідеями. Водночас, лідер Бранденбурзьких соціал-демократів Войдке в значній мірі зміг домогтися перемоги саме тому, що виступав у якості критика і дистанціювався від багатьох ініціатив свого однопартійця Шольца.
Перед виборами Сара Вагенкнехт заявляла, що вступатиме до місцевих коаліцій у Ландтагах лише у разі, якщо місцеві осередки партій у даних коаліціях публічно виступлять проти постачання зброї до України з Німеччини. Тим самим, СДПН у Бранденбурзі хоч і перемогли за підсумковими цифрами, однак фактично поставлені на розтяжку між підтримкою курсу влади і протилежним йому консенсусом з вимушеними партнерами по коаліції. Ситуацією уже скористалася німецька Зелена партія, публічно закликавши СДПН не входити до жодної коаліції, де буде поставлено під сумнів допомогу Україні. Коаліції з Сарою Вагенкнехт у Бранденбурзі суттєво заважає коаліція соціал-демократів з Зеленими на національному рівні, і це той випадок де парламентська республіка є важкою вимогою до усіх домовлятися під загрозою втрати влади.
Ситуацію у Бранденбурзі цілком можна порівняти з наслідками виборів у Тюрінгії, які відбулися на початку вересня. Спроби домовитися про коаліцію для переможців в особі ХДС наштовхуються на кілька значних розломів між партіями: по-перше, між ідеологічно правими ХДС і їх лівими опонентами з СДПН, Союзу Сари Вагенкнехт та Партією Зелених, по-друге між класичними партіями («фолькспартай») - ХДС і СДПН проти нових популістських сил радикальнішого спрямування (Альтернатива для Німеччини, Союз Сари Вагенкнехт, Ді Лінке). Зважаючи на відносні електоральні успіхи AдН і Союзу Сари Вагенкнехт, саме питання про формування коаліцій стає дуже важким для ключових партій. Ігнорувати роль популістських радикальних рухів стає важче, позаяк створення строкатої коаліції усіх «не-популістів» / спроба повторити ідею коаліції «Ямайка» (обʼєднання досить різних між собою ХДС, Зелених та Вільних демократів) виглядають неприроднім кроком.
Зважаючи на ситуацію з коаліційними перемовинами між ХДС, СДПН та Союзом Сари Вагенкнехт у Саксонії та Тюрінгії, свіжі дебютанти виборів - крайня ліва партія Вагенкнехт цілком імовірно увійде до регіональних коаліцій у Ландтагах. А це, так чи інакше, посприяє реалізації цього сценарію і щодо Бранденбургу. У підсумку у трьох регіонах колишньої НДР буде сформована система дещо відмінна від політичної ситуації в усіх інших регіонах: тут концепція санітарного кордону про невходження до владних коаліцій крайніх лівих та крайніх правих політсил буде серйозно порушена.
Водночас, цілком можливо саме місцеві вибори у Бранденбурзі та Тюрингії стануть своєрідним тестовим майданчиком для пошуку відповіді: «що робити, коли радикали набирають третину голосів і більше?». Ця електоральна ситуація цілком закономірно буде підштовхувати партії змінювати свої електоральні та ідеологічні стратегії у майбутньому.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Залишається загрозливий для СДПН варіант: сформувати коаліцію із політсилою Сари Вагенкнехт. З одного боку, на загальнонаціональному рівні СДПН і Союз Сари Вагенкнехт явні опоненти, адже вагенкнехтівцям властивий особливо критичний щодо ініціатив влади популістський підхід, а самі соціал-демократи зазвичай вважають їх радикалами та крайніми демагогами з антидемократичними ідеями. Водночас, лідер Бранденбурзьких соціал-демократів Войдке в значній мірі зміг домогтися перемоги саме тому, що виступав у якості критика і дистанціювався від багатьох ініціатив свого однопартійця Шольца.
Перед виборами Сара Вагенкнехт заявляла, що вступатиме до місцевих коаліцій у Ландтагах лише у разі, якщо місцеві осередки партій у даних коаліціях публічно виступлять проти постачання зброї до України з Німеччини. Тим самим, СДПН у Бранденбурзі хоч і перемогли за підсумковими цифрами, однак фактично поставлені на розтяжку між підтримкою курсу влади і протилежним йому консенсусом з вимушеними партнерами по коаліції. Ситуацією уже скористалася німецька Зелена партія, публічно закликавши СДПН не входити до жодної коаліції, де буде поставлено під сумнів допомогу Україні. Коаліції з Сарою Вагенкнехт у Бранденбурзі суттєво заважає коаліція соціал-демократів з Зеленими на національному рівні, і це той випадок де парламентська республіка є важкою вимогою до усіх домовлятися під загрозою втрати влади.
Ситуацію у Бранденбурзі цілком можна порівняти з наслідками виборів у Тюрінгії, які відбулися на початку вересня. Спроби домовитися про коаліцію для переможців в особі ХДС наштовхуються на кілька значних розломів між партіями: по-перше, між ідеологічно правими ХДС і їх лівими опонентами з СДПН, Союзу Сари Вагенкнехт та Партією Зелених, по-друге між класичними партіями («фолькспартай») - ХДС і СДПН проти нових популістських сил радикальнішого спрямування (Альтернатива для Німеччини, Союз Сари Вагенкнехт, Ді Лінке). Зважаючи на відносні електоральні успіхи AдН і Союзу Сари Вагенкнехт, саме питання про формування коаліцій стає дуже важким для ключових партій. Ігнорувати роль популістських радикальних рухів стає важче, позаяк створення строкатої коаліції усіх «не-популістів» / спроба повторити ідею коаліції «Ямайка» (обʼєднання досить різних між собою ХДС, Зелених та Вільних демократів) виглядають неприроднім кроком.
Зважаючи на ситуацію з коаліційними перемовинами між ХДС, СДПН та Союзом Сари Вагенкнехт у Саксонії та Тюрінгії, свіжі дебютанти виборів - крайня ліва партія Вагенкнехт цілком імовірно увійде до регіональних коаліцій у Ландтагах. А це, так чи інакше, посприяє реалізації цього сценарію і щодо Бранденбургу. У підсумку у трьох регіонах колишньої НДР буде сформована система дещо відмінна від політичної ситуації в усіх інших регіонах: тут концепція санітарного кордону про невходження до владних коаліцій крайніх лівих та крайніх правих політсил буде серйозно порушена.
Водночас, цілком можливо саме місцеві вибори у Бранденбурзі та Тюрингії стануть своєрідним тестовим майданчиком для пошуку відповіді: «що робити, коли радикали набирають третину голосів і більше?». Ця електоральна ситуація цілком закономірно буде підштовхувати партії змінювати свої електоральні та ідеологічні стратегії у майбутньому.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍18🤔7
🇪🇺🇨🇳 Новий виток торгової війни Євросоюзу з Китаєм
– передає Блумберг.
Автомобільний сектор Китаю опинився в складній ситуації. З одного боку – державні субсидії, які заохочують водіїв продавати старі автомобілі і значною мірою спричинили сплеск продажів електромобілів. З іншого – тривала цінова війна серед автодилерів. Так, найбільш продаваний автомобільний бренд країни, BYD, на початку року розпочав нову хвилю знижок, яка триває з початку 2023 року.
На фоні цього, в Брюсселі відбулися перемовини представників ЄС та Китаю на яких не було досягнено прориву щодо мит на електромобілі китайського виробництва. Глава торгового блоку Єврокомісії Валдіс Домбровскіс після від'їзду китайського міністра торгівлі Ван Вентао заявив, що Пекін отримає ще один шанс.
– заявив Домбровскіс
Історія з митами розпочалася минулого року коли Єврокомісія відкрила розслідування щодо застосування Китаєм субсидій для стимулювання власного сектору електро-автомобілебудування, результатом якого стала пропозиція встановити мита на електромобілі китайського виробництва в розмірі від 8% до 35%. Різниця виникла через те, що деякі компанії (Tesla) співпрацювали з Єврокомісією, а інші (SAIC) – ні, а також тому, що Комісія дійшла висновку, що вони отримували різні рівні державних субсидій.
Головним пунктом перемовин є «зобов'язання щодо ціни та обсягів», які обидві сторони не змогли погодити. ЄС очікує зустрічної пропозиції щодо зобов'язань від китайської сторони. Минулого тижня Комісія категорично відхилила перші такі пропозиції, аргументуючи це тим, що в них недостатньо уваги приділено державним субсидіям, які Китай щедро надає своїй електромобільній індустрії. Ці субсидії є основною темою розслідування. На думку Комісії, вони створюють несправедливу перевагу над європейськими виробниками електромобілів.
Найближчим часом країни-члени ЄС проголосують за впровадження мит. Однак, не всі країни погоджуються з таким рішенням. Так влітку на неофіційному голосуванні таке рішення підтримали 12 країн, 4 проголосували проти (Угорщина, Словаччина, Кіпр, Мальта) та 11 утрималися (очолює цей табір Німеччина). Найбільш кардинально після літнього голосування змінила свою позицію Іспанія. Під час відвідин Китаю прем'єр-міністр Педро Санчес заявив про те, що ЄС повинен «переглянути» мита. Оскільки, Пекін націлився на іспанський експорт свинини, очевидно, у відповідь на мита на автомобілі. Схожу позицію займає й Німеччина побоючися китайських мит на свою продукцію у відповідь, але через те, що коаліція соціал-демократів, зелених і лібералів не може дійти згоди щодо підходу до Китаю, Берлін може бути змушений утриматися при голосуванні.
Тим часом, в кінці серпня, Китай ініціював своє розслідування щодо певних молочних продуктів виготовлених в ЄС. Розслідування стосується субсидій в рамках Спільної аграрної політики ЄС, а також певних національних та регіональних програм. Єврокомісія не чекаючи результатів вирішила парирувати цей удар.
– заявив Домбровскіс.
Так виглядає торгова політика – в четвер тиснути руку з розрахунку на подальшу співпрацю, а в понеділок – подати офіційну скаргу на контрагента. Валдіс Домбровскіс знає це краще за всіх.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Автодилери по всьому Китаю несуть збитки у розмірі майже 20 мільярдів доларів США, оскільки споживачі утримуються від великих покупок, а автомобілі накопичуються на складах автосалонів
– передає Блумберг.
Автомобільний сектор Китаю опинився в складній ситуації. З одного боку – державні субсидії, які заохочують водіїв продавати старі автомобілі і значною мірою спричинили сплеск продажів електромобілів. З іншого – тривала цінова війна серед автодилерів. Так, найбільш продаваний автомобільний бренд країни, BYD, на початку року розпочав нову хвилю знижок, яка триває з початку 2023 року.
На фоні цього, в Брюсселі відбулися перемовини представників ЄС та Китаю на яких не було досягнено прориву щодо мит на електромобілі китайського виробництва. Глава торгового блоку Єврокомісії Валдіс Домбровскіс після від'їзду китайського міністра торгівлі Ван Вентао заявив, що Пекін отримає ще один шанс.
Конструктивна зустріч з Міністром торгівлі КНР Ван Вентао. Обидві сторони домовилися активізувати зусилля з пошуку ефективного, дієвого та сумісного з СОТ рішення у справі [акумуляторних електромобілів]. Що не вплине на розслідування ЄС та його терміни
– заявив Домбровскіс
Історія з митами розпочалася минулого року коли Єврокомісія відкрила розслідування щодо застосування Китаєм субсидій для стимулювання власного сектору електро-автомобілебудування, результатом якого стала пропозиція встановити мита на електромобілі китайського виробництва в розмірі від 8% до 35%. Різниця виникла через те, що деякі компанії (Tesla) співпрацювали з Єврокомісією, а інші (SAIC) – ні, а також тому, що Комісія дійшла висновку, що вони отримували різні рівні державних субсидій.
Головним пунктом перемовин є «зобов'язання щодо ціни та обсягів», які обидві сторони не змогли погодити. ЄС очікує зустрічної пропозиції щодо зобов'язань від китайської сторони. Минулого тижня Комісія категорично відхилила перші такі пропозиції, аргументуючи це тим, що в них недостатньо уваги приділено державним субсидіям, які Китай щедро надає своїй електромобільній індустрії. Ці субсидії є основною темою розслідування. На думку Комісії, вони створюють несправедливу перевагу над європейськими виробниками електромобілів.
Найближчим часом країни-члени ЄС проголосують за впровадження мит. Однак, не всі країни погоджуються з таким рішенням. Так влітку на неофіційному голосуванні таке рішення підтримали 12 країн, 4 проголосували проти (Угорщина, Словаччина, Кіпр, Мальта) та 11 утрималися (очолює цей табір Німеччина). Найбільш кардинально після літнього голосування змінила свою позицію Іспанія. Під час відвідин Китаю прем'єр-міністр Педро Санчес заявив про те, що ЄС повинен «переглянути» мита. Оскільки, Пекін націлився на іспанський експорт свинини, очевидно, у відповідь на мита на автомобілі. Схожу позицію займає й Німеччина побоючися китайських мит на свою продукцію у відповідь, але через те, що коаліція соціал-демократів, зелених і лібералів не може дійти згоди щодо підходу до Китаю, Берлін може бути змушений утриматися при голосуванні.
Тим часом, в кінці серпня, Китай ініціював своє розслідування щодо певних молочних продуктів виготовлених в ЄС. Розслідування стосується субсидій в рамках Спільної аграрної політики ЄС, а також певних національних та регіональних програм. Єврокомісія не чекаючи результатів вирішила парирувати цей удар.
Сьогодні ми оскаржили в СОТ антисубсидійне розслідування Китаю проти молочних продуктів з ЄС. Ми впевнені, що експорт молочних продуктів з ЄС не завдає шкоди молочній промисловості Китаю. Ми захищаємо виробників ЄС від будь-яких зловживань інструментами торговельного захисту та відстоюємо торгівлю, засновану на правилах
– заявив Домбровскіс.
Так виглядає торгова політика – в четвер тиснути руку з розрахунку на подальшу співпрацю, а в понеділок – подати офіційну скаргу на контрагента. Валдіс Домбровскіс знає це краще за всіх.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍16
🇩🇪 Якщо європейці приходили до тями від важкого звіту Маріо Драґі німці отримали ще два «останніх попередження».
На початку вересня Кільський інститут опублікував осінній прогноз стану економіки Німеччини. Згідно цього прогнозу у 2024 році економіка Німеччини, скоротиться на 0,1%, знову, після падіння на 0,5% в попередньому році. Те, що відбувається з німецькою економікою дослідники охарактеризували як кризу, яка має не лише циклічний, але й структурний характер. На 2025 рік прогноз зростання знизився з 1,1% до 0,5%. Разом з тим економіка Єврозони продовжує зростати +0,5% в 2023 році, очікується +0,9% цього року та +1,2% наступного року.
Друге попередження надійшло від Федерації німецьких промислових підприємств, яка опублікувала через день після звіту Маріо Драґі своє дослідження «Шляхи трансформації Німеччини як індустріальної країни». Німецькі промисловці опублікували детальний аналіз свого становища і перспектив які на них очікують. Картина вийшла похмура.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
На початку вересня Кільський інститут опублікував осінній прогноз стану економіки Німеччини. Згідно цього прогнозу у 2024 році економіка Німеччини, скоротиться на 0,1%, знову, після падіння на 0,5% в попередньому році. Те, що відбувається з німецькою економікою дослідники охарактеризували як кризу, яка має не лише циклічний, але й структурний характер. На 2025 рік прогноз зростання знизився з 1,1% до 0,5%. Разом з тим економіка Єврозони продовжує зростати +0,5% в 2023 році, очікується +0,9% цього року та +1,2% наступного року.
У цьому році слабке приватне споживання (+0,4%) негативно впливає на прогноз, домогосподарства утримують витрати, незважаючи на зростання реальних доходів. Крім того, промисловість (-2,7%) та будівництво (-4,3%) все глибше занурюються в рецесію. Інвестиції страждають від невизначеності економічної політики, що призвело до падіння інвестицій в основний капітал на 7,2%.
Друге попередження надійшло від Федерації німецьких промислових підприємств, яка опублікувала через день після звіту Маріо Драґі своє дослідження «Шляхи трансформації Німеччини як індустріальної країни». Німецькі промисловці опублікували детальний аналіз свого становища і перспектив які на них очікують. Картина вийшла похмура.
Німеччина стоїть на роздоріжжі. Енергетична криза стала шоком для німецької промисловості, спричинивши значний спад виробництва. Однак, Німеччина стикається і з низкою інших структурних викликів, які становлять фундаментальну загрозу для сутності Німеччини як промислового центру. Полікриза б'є по країні, яка виявилася значною мірою непідготовленою після двох десятиліть підйому.
Німеччина не змогла передбачливо використати дивіденди цих двох десятиліть, занадто боязко підійшовши до перспективних інвестицій в освіту та дослідження, відновлювані джерела енергії, модернізацію інфраструктури чи цифровізацію. Як наслідок, вона втратила значну конкурентоспроможність як промислова країна. Ключові промислові сектори не змогли взяти курс на технологічні зміни та нове зростання. Без рішучих контрзаходів на Німеччину очікує повзуча деіндустріалізація, за якої енергоємні промислові сектори поступово переносять своє виробництво в інші місця, автомобільна промисловість втрачає значну частку світового ринку електромобілів, а німецькі компанії відстають у розвитку технологій майбутнього.
Однак цей сценарій не є неминучим. Німеччина продовжує залишатися країною ідей з відмінним інженерним досвідом і надійними передовими технологіями, які будуть потрібні як ніколи в найближчі десятиліття – особливо для боротьби зі зміною клімату.
Німеччина повинна «інвестувати свій шлях у майбутнє». Позиціонування країни в найближчі десятиліття як промислового центру для нового зростання вимагатиме фундаментальних перетворень, які виходять далеко за межі простого покращення внутрішніх умов для промисловості. Щоб підготувати свій промисловий сектор до наступних десятиліть, Німеччина потребує багатогранної трансформації, яка має бути здійснена разом з Європою і для Європи.
Окреслені тут шляхи трансформації є пропозицією для такого порядку денного промислової політики, в основі якої лежить бачення технологічно сильної індустріальної нації – нації з широкою промисловою базою на шляху до кліматичної нейтральності, яка може похвалитися поєднанням інноваційних внутрішніх ринків, потужним місцевим створенням доданої вартості та постійним високим рівнем експорту. Якщо ця трансформація буде успішною, Німеччина зможе очолити розвиток, який має відбутися в усьому світі в довгостроковій перспективі, що дозволить німецькій промисловості залишатися рушієм зростання і продовжити свою історію успіху в найближчі десятиліття.
Ціна питання – понад 1 трлн євро до 2030 року. Державному сектору необхідно інвестувати близько 460 млрд євро (1,6% ВВП) – рівень, який можна порівняти з коштами, використаними в рамках Плану Маршалла (1,3% ВВП), і прямою допомогою розвитку для відбудови Східної Німеччини (1,0% ВВП).
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍19🤔2
Призначений сьогодні на посаду генеральний секретар НАТО Марк Рютте буде мати перед собою ряд важливих викликів, що уже сьогодні кидають виклик життєздатності Альянсу як структури.
Тим часом європейська оборонна ініціатива стає все менш теоретичною, і переходить у практичну площину.
Як саме - читайте в матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍33
Канцлер Австрії Карл Нехаммер у вівторок закликав президента країни доручити ультраправій партії Свободи сформувати коаліцію після перемоги на загальних виборах у неділю, навіть незважаючи на те, що її шанси на успіх видаються незначними.
Минулого разу прихід партії Свободи до влади був справжнім шоком.
В результаті виборів 1999го року Народна партія яка зайняла третє місце, відмовилася формувати коаліцію з соціал-демократами. І ось тут випав шанс заручитися підтримкою партії ультраправих яка була чільною в найбагатшому регіоні країни – Каринтії. Був сформований уряд на чолі з лідером Народної партії, партія Свободи отримала більшість міністерських портфелів.
Така історія не сподобалася іншим країнам ЄС, членом якої Австрія стала 4 роки до того.
На той момент, Євросоюз ще не мав механізмів покарання своїх членів тому рішення було прийнято «від імені 14 держав-членів». У ній повідомлялося, що «уряди 14 держав-членів не підтримуватимуть і не прийматимуть жодних офіційних двосторонніх контактів на політичному рівні з австрійським урядом, який інтегрує партію Свободи; австрійські кандидати, які претендують на посади в міжнародних організаціях, не матимуть підтримки; австрійські посли в столицях ЄС прийматимуться лише на технічному рівні».
Єврокомісія заявила, що поділяє занепокоєння 14 країн-членів ЄС і, як охоронець договорів, продовжуватиме стежити за дотриманням їхніх положень та цінностей.
З часом, виявилося, що підстав для таких дій не було – Австрія не порушила жодних положень Угод тому під кінець року коли стало зрозуміло, що австрійці вцілому підтримують такий уряд обмеження скасували.
Того ж таки 2000 року на саміті в Ніцці вирішили, що втрутитися можна якщо «існує загроза порушення Угод», але звісно вислухавши обвинувачену сторону і скликавши спеціальний Комітет для розслідування.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Минулого разу прихід партії Свободи до влади був справжнім шоком.
Брюссельські таксисти відмовляли австрійцям у перевезенні; австрійських школярів більше не приймали в Парижі в рамках програми шкільного обміну; австрійці були виключені з різних спортивних і культурних заходів в інших державах-членах ЄС.
В результаті виборів 1999го року Народна партія яка зайняла третє місце, відмовилася формувати коаліцію з соціал-демократами. І ось тут випав шанс заручитися підтримкою партії ультраправих яка була чільною в найбагатшому регіоні країни – Каринтії. Був сформований уряд на чолі з лідером Народної партії, партія Свободи отримала більшість міністерських портфелів.
Така історія не сподобалася іншим країнам ЄС, членом якої Австрія стала 4 роки до того.
На той момент, Євросоюз ще не мав механізмів покарання своїх членів тому рішення було прийнято «від імені 14 держав-членів». У ній повідомлялося, що «уряди 14 держав-членів не підтримуватимуть і не прийматимуть жодних офіційних двосторонніх контактів на політичному рівні з австрійським урядом, який інтегрує партію Свободи; австрійські кандидати, які претендують на посади в міжнародних організаціях, не матимуть підтримки; австрійські посли в столицях ЄС прийматимуться лише на технічному рівні».
Єврокомісія заявила, що поділяє занепокоєння 14 країн-членів ЄС і, як охоронець договорів, продовжуватиме стежити за дотриманням їхніх положень та цінностей.
З часом, виявилося, що підстав для таких дій не було – Австрія не порушила жодних положень Угод тому під кінець року коли стало зрозуміло, що австрійці вцілому підтримують такий уряд обмеження скасували.
Того ж таки 2000 року на саміті в Ніцці вирішили, що втрутитися можна якщо «існує загроза порушення Угод», але звісно вислухавши обвинувачену сторону і скликавши спеціальний Комітет для розслідування.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
🤔13👍2
"Італійські технократи" безупинно продовжують нагадувати європейським можновладцям про те, що настав час діяти.
Цього тижня в Брюсселі відбулися ряд заходів на яких Маріо Драґі та Енріко Летта обговорювали з зацікавленою публікою, свої звіти. Нагадаємо, що звіт Летти щодо спільного ринку ЄС був презентований всередині літа, а звіт Драґі щодо конкурентоспроможності ЄС майже місяць назад.
Звіт Енріко Летти менш медійний тому що покликаний відповісти на питання як завершити спільний ринок ЄС, будівництво якого почалося майже сорок років тому за керівництвом президента Єврокомісії Жака Делора, який за словами пана Летти запропонував йому, за чотири місяці до смерті написати цей звіт.
Дивно як ЄС швидко зміг ввести спільну валюту, однак провалив інтеграцію національних фінансових регуляторів, секторів телекомунікацій та енергетики, що в свою чергу сприяє конкурентам від Уолл Стріт до Китаю. Більш того фрагментація створює додаткові робочі місця, однак не в ЄС, а в Мічигані, Туреччині, Південній Кореї. Окремо пан Летта згадує і про ВПК – в разі нагальної потреби європейці понесли гроші за межі Європи. І ще складніша ситуація в фінансовій сфері.
- сказав Летта на заході, організованому брюссельським аналітичним центром Bruegel.
Однак приклад колонії це провокація і не антиамериканізм тому що Летта в своєму звіті пропонує трансатлантичний спільний ринок.
Власне про поглиблення спільного ринку говорив і Драґі. Наголошуючи, що це найважливіший аспект його роботи. Не питання залучення 800 мільярдів євро, у виглялі інвестицій, а подальша інтеграція ринків.
Задача технократів вкрай важка – переконати європейських політиків у нагальності таких рішень.
Проблема в тому, що питання подальшої інтеграції означає обмеження компетенцій окремих урядів тому вони з меншим бажанням включаються в цей процес, концентруючись на національних проблемах. Більш того Німеччина та Франція поглинуті внутрішніми політичними суперечками і не можуть знайти спільної мови щодо того яким чином фінансувати інтеграцію, що робити з китайськими елетромобілями. Національні уряди не готові брати на себе відповідальність за майбутнє Європи. Чи зможе Єврокомісія очолити цей процес?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Цього тижня в Брюсселі відбулися ряд заходів на яких Маріо Драґі та Енріко Летта обговорювали з зацікавленою публікою, свої звіти. Нагадаємо, що звіт Летти щодо спільного ринку ЄС був презентований всередині літа, а звіт Драґі щодо конкурентоспроможності ЄС майже місяць назад.
Звіт Енріко Летти менш медійний тому що покликаний відповісти на питання як завершити спільний ринок ЄС, будівництво якого почалося майже сорок років тому за керівництвом президента Єврокомісії Жака Делора, який за словами пана Летти запропонував йому, за чотири місяці до смерті написати цей звіт.
Дивно як ЄС швидко зміг ввести спільну валюту, однак провалив інтеграцію національних фінансових регуляторів, секторів телекомунікацій та енергетики, що в свою чергу сприяє конкурентам від Уолл Стріт до Китаю. Більш того фрагментація створює додаткові робочі місця, однак не в ЄС, а в Мічигані, Туреччині, Південній Кореї. Окремо пан Летта згадує і про ВПК – в разі нагальної потреби європейці понесли гроші за межі Європи. І ще складніша ситуація в фінансовій сфері.
Я думаю, що ми все більше і більше стаємо колонією США у фінансовому плані,
- сказав Летта на заході, організованому брюссельським аналітичним центром Bruegel.
Американські платформи, що базуються на даних, є власниками всіх наших даних, а ми є їхньою колонією... Американські платформи отримують мільярди комісійних з транзакцій між європейськими споживачами в Європі... Що для мене є дивним, так це те, що всі різні країни [ЄС] змагаються за те, щоб підняти свій національний прапор. По-моєму, це схоже на те, як ми піднімаємо наші власні прапори як колонії. Єдиний спосіб уникнути статусу колонії – бути разом... Тому ми повинні працювати над собою і вийти зі статусу колонії, наприклад, у фінансовій системі, та інтегруватися.
Однак приклад колонії це провокація і не антиамериканізм тому що Летта в своєму звіті пропонує трансатлантичний спільний ринок.
Я не думаю, що з Трампом буде можливо мати якийсь єдиний [трансатлантичний] ринок. Я думаю, що з Гарріс ми можемо розпочати дискусію... Але, звичайно, [ми можемо] відкрити дискусію лише тоді, коли ми не будемо колонією.
Власне про поглиблення спільного ринку говорив і Драґі. Наголошуючи, що це найважливіший аспект його роботи. Не питання залучення 800 мільярдів євро, у виглялі інвестицій, а подальша інтеграція ринків.
Всі наші країни занадто малі для того щоб впоратися з масштабом нинішніх проблем. Тому питання суверенітету, яке лежить в основі моєї роботи – це питання Європейського суверенітету. Все, що ми бачимо сьогодні говорить нам про те, що національний суверенітет занадто слабкий, занадто слабкий концептуально.
Задача технократів вкрай важка – переконати європейських політиків у нагальності таких рішень.
Проблема в тому, що питання подальшої інтеграції означає обмеження компетенцій окремих урядів тому вони з меншим бажанням включаються в цей процес, концентруючись на національних проблемах. Більш того Німеччина та Франція поглинуті внутрішніми політичними суперечками і не можуть знайти спільної мови щодо того яким чином фінансувати інтеграцію, що робити з китайськими елетромобілями. Національні уряди не готові брати на себе відповідальність за майбутнє Європи. Чи зможе Єврокомісія очолити цей процес?
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍22🤔5
🇪🇺🇺🇦В кінці вересня в Києві офіційно відкрили Офіс оборонних інновацій ЄС
Головні задачі якого:
Створення офісу відповідає цілям Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яка була прийнята 5 березня 2024 року. Ключовим фокусом EDIS є підтримка українського оборонно-промислового комплексу (DTIB), забезпечення того, щоб нові технологічні рішення досягали передової, сприяння більш тісній співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.
Поява офісу є одним з елементів розбудови Європейської оборони. Про останні процеси якої читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Головні задачі якого:
📌 виступати в ролі координатора з українською владою для вивчення військових та оборонних потреб і можливостей на етапі НДДКР;
📌 визначати проблеми та можливості у співпраці між Україною та ЄС у сфері оборонних інновацій;
📌 підтримувати та заохочувати співпрацю між інноваційними компаніями з України та ЄС;
📌 зосередити увагу на інноваційних аспектах інтеграції України в екосистему оборонної промисловості ЄС;
📌 посилити загальну співпрацю між оборонними галузями України та ЄС;
📌 підтримати підготовку до участі України в майбутніх оборонних програмах ЄС.
Створення офісу відповідає цілям Європейської оборонно-промислової стратегії (EDIS), яка була прийнята 5 березня 2024 року. Ключовим фокусом EDIS є підтримка українського оборонно-промислового комплексу (DTIB), забезпечення того, щоб нові технологічні рішення досягали передової, сприяння більш тісній співпраці між українською та європейською оборонною промисловістю.
Поява офісу є одним з елементів розбудови Європейської оборони. Про останні процеси якої читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍23
🇨🇳🇫🇷 Першою жертвою нового витку торгової війни Китаю з ЄС стала Франція.
В понеділок Міністерство торгівлі КНР вирішило вдарити першим – ввести тимчасові «антидемпінгові заходи» щодо бренді імпортованих з ЄС. Це стало відповіддю на те, що в п'ятницю торгові представники країн-членів ЄС «мовчки» погодили пропозицію Єврокомісії ввести мита на китайські електромобілі. Тепер до кінця місяця Єврокомісія має опублікувати своє рішення. Франція очолила табір прихильників введення мит (10 країн), Німеччина – противників (5 країн і серед них Угорщина та Словаччина), решта – 12 країн – утрималися. І саме на Францію прийшовся удар КНР.
Так, в 2023 році Китай закупив міцного алкоголю на 2,8 млрд.дол з яких на 1,75 млрд.дол (62%) імпортовано алкоголю з Франції. Для Франції Китай є другим ринком після США і займає 24% екпорту (США – 30%). І це на фоні того, що Франція продовжує боротися зі своїми виноградниками – буквально знищуючи їх.
🇩🇪 Німеччина споглядає трохи нервуючися. Є за, що переживати – автомобільні легкові транспортні засоби – кожен третій долар витрачений китайцями йде в Німеччину (15 млрд.дол). І це також є найбільшою статтею екпорту Німеччини в Китай (15 зі 106 млрд.дол.). Німеччина голосуючи проти мит в пʼятницю, навіть не утримавшись, спробувала таким чином задобрити Китай і відвести від себе головний удар.
Однак, бренді далеко не головна стаття французького експорту до Китаю (лише 5%) тому поки Китай лише робить попереджувальні і болючі удари. За бренді просив сам Макрон під час візиту пана Сі до Парижу.
Єврокомісія в свою чергу заявила, що буде оскаржувати рішення Китаю в рамках СОТ. А також допоможе європейським виробникам які постраждали від таких дій.
Про основні баталії навколо китайських електромобілів та у відповідь – європейської молочної продукції читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
В понеділок Міністерство торгівлі КНР вирішило вдарити першим – ввести тимчасові «антидемпінгові заходи» щодо бренді імпортованих з ЄС. Це стало відповіддю на те, що в п'ятницю торгові представники країн-членів ЄС «мовчки» погодили пропозицію Єврокомісії ввести мита на китайські електромобілі. Тепер до кінця місяця Єврокомісія має опублікувати своє рішення. Франція очолила табір прихильників введення мит (10 країн), Німеччина – противників (5 країн і серед них Угорщина та Словаччина), решта – 12 країн – утрималися. І саме на Францію прийшовся удар КНР.
Так, в 2023 році Китай закупив міцного алкоголю на 2,8 млрд.дол з яких на 1,75 млрд.дол (62%) імпортовано алкоголю з Франції. Для Франції Китай є другим ринком після США і займає 24% екпорту (США – 30%). І це на фоні того, що Франція продовжує боротися зі своїми виноградниками – буквально знищуючи їх.
🇩🇪 Німеччина споглядає трохи нервуючися. Є за, що переживати – автомобільні легкові транспортні засоби – кожен третій долар витрачений китайцями йде в Німеччину (15 млрд.дол). І це також є найбільшою статтею екпорту Німеччини в Китай (15 зі 106 млрд.дол.). Німеччина голосуючи проти мит в пʼятницю, навіть не утримавшись, спробувала таким чином задобрити Китай і відвести від себе головний удар.
Однак, бренді далеко не головна стаття французького експорту до Китаю (лише 5%) тому поки Китай лише робить попереджувальні і болючі удари. За бренді просив сам Макрон під час візиту пана Сі до Парижу.
Єврокомісія в свою чергу заявила, що буде оскаржувати рішення Китаю в рамках СОТ. А також допоможе європейським виробникам які постраждали від таких дій.
Про основні баталії навколо китайських електромобілів та у відповідь – європейської молочної продукції читайте в нашому матеріалі.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍12🤔2
🇪🇺 Зовнішньоекономічна політика в руках Єврокомісії.
Звісно, ЄС в першу чергу це митний союз в якому установлена єдина зовнішня торгова політика і Єврокомісія реалізує таку політику, в тому числі і веде перемовини щодо Угод про вільну торгівлю. Однак, необхідний міцний консенсус всередині ЄС для того щоб легітимізувати такі дії Єврокомісії. Так було завжди, тому що дві головні країни ЄС – Німеччина та Франція знаходили спільне рішення для будь-якої проблеми. Схоже, що ці часи в минулому. Принаймні найближчі пару років.
Історія розходження поглядів президента Франції та канцлера Німеччини продовжується.
Так, виступаючи на Берлінському глобальному діалозі між двома лідерами спалахнула ідейна суперечка. Пан Макрон розпочав досить гостро:
Олаф Шольц лише мовчки посміхнувся – «протекціонізм це погано», все, що він зміг заявити.
Додамо, що Маріо Драґі згадував, що раніше з Китаєм було вигідно вести бізнес саме тому його й прийняли в СОТ, але не дивлячись на це ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю.
Ця суперечка не завершилася лише словами. Як ми вже згадували – минулої п'ятниці представники країн-членів «мовчки» погодили пропозицію Єврокомісії ввести мита на китайські електромобілі. 10 країн проголосували ствердно, 12 утрималося і 5 проголосували проти. Франція (а також Італія, Польща, країни Балтії) голосувала – за, Німеччина (Угорщина та Словаччина) – проти.
Отже, країни-члени ЄС вирішили не протистояти пропозиції Єврокомісії, однак, одностайно її і не підтримали. Наступний крок за Єврокомісією, яка до кінця місяця має опублікувати своє рішення (міністр фінансів Німеччини Лінднер навіть тегнув Фрідріха Мерца, лідера ХДС, в твіттері щоб той пояснив пані Урсулі, що стоїть на кону – торгова війна).
Ситуація з голосуванням викликає запитання. Так, в останній момент пан Шольц змінив свою позицію, оскільки раніше планував утриматися, чим розгнівив Зелених які займають жорстку позицію стосовно Китаю. Цей випад був зроблений на випадок китайської відповіді – «ми були проти». І це оцінили в Китаї бо першою жертвою обрали не німецькі автомобілі і навіть не іспанську свинину (прем'єр Іспанії після поїздки в Китай змінив свою думку і утримався від голосування), а французьке бренді.
Наступне велике торгове питання – угода про вільну торгівлю з блоком Меркосур. І ось тут вже пану Макрону необхідно переживати. Для ухвалення Угоди необхідна підтримка 15 країн-членів ЄС (які репрезентують 65% населення ЄС) і вже 11 країн заявили про свою підтримку. На початку року однією СМСкою Макрон зміг заблокувати Угоду, тоді він пригрозив пані Урсулі, що не підтримає її кандидатуру на пост президента Єврокомісії. Ті часи минули і сьогодні Макрон навіть не має свого комісара в Брюсселі (Тьєррі Бреттон пішов у відставку місяць назад через конфлікт з фон дер Ляєн).
Головною причиною чому президент Франції виступає проти – побоювання наслідків для французьких фермерів. А також проблеми з вирубкою лісів для введення нових земель в обробіток.
Цю главу завершує Олаф Шольц який заявив після тієї ж Берлінської конференції, що Угоду необхідно швидко підписувати. Апелюючи до німецьких експортерів які очікують хоч якихось рішень на свою користь.
Час Єврокомісії вирішувати суперечки.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Звісно, ЄС в першу чергу це митний союз в якому установлена єдина зовнішня торгова політика і Єврокомісія реалізує таку політику, в тому числі і веде перемовини щодо Угод про вільну торгівлю. Однак, необхідний міцний консенсус всередині ЄС для того щоб легітимізувати такі дії Єврокомісії. Так було завжди, тому що дві головні країни ЄС – Німеччина та Франція знаходили спільне рішення для будь-якої проблеми. Схоже, що ці часи в минулому. Принаймні найближчі пару років.
Історія розходження поглядів президента Франції та канцлера Німеччини продовжується.
Так, виступаючи на Берлінському глобальному діалозі між двома лідерами спалахнула ідейна суперечка. Пан Макрон розпочав досить гостро:
ЄС може померти, ми стоїмо на порозі дуже важливого моменту... Наша колишня модель вже не працює – ми надмірно регулюємо і недостатньо інвестуємо. У найближчі два-три роки, якщо ми будемо слідувати нашому класичному порядку денному, ми опинимося поза ринком... Двадцять п'ять років тому ми думали, що зі вступом Китаю до СОТ він буде дотримуватися законів. Це не так... В 2022 році США також вирішили не дотримуватися правил СОТ, пов'язаних із Законом про регулювання рибальства... І у мене є пропозиція – коли і США, і Китай не дотримуються правил, ми не повинні бути єдиними в кімнаті, хто просто дотримується правил. Це не спрацює... Я не пропоную намагатися стати протекціоністами, це жахливий світ, але, принаймні, треба бути чесними. З нашою промисловістю, з нашими фермерами, з нашими людьми.
Олаф Шольц лише мовчки посміхнувся – «протекціонізм це погано», все, що він зміг заявити.
Додамо, що Маріо Драґі згадував, що раніше з Китаєм було вигідно вести бізнес саме тому його й прийняли в СОТ, але не дивлячись на це ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю.
Ця суперечка не завершилася лише словами. Як ми вже згадували – минулої п'ятниці представники країн-членів «мовчки» погодили пропозицію Єврокомісії ввести мита на китайські електромобілі. 10 країн проголосували ствердно, 12 утрималося і 5 проголосували проти. Франція (а також Італія, Польща, країни Балтії) голосувала – за, Німеччина (Угорщина та Словаччина) – проти.
Отже, країни-члени ЄС вирішили не протистояти пропозиції Єврокомісії, однак, одностайно її і не підтримали. Наступний крок за Єврокомісією, яка до кінця місяця має опублікувати своє рішення (міністр фінансів Німеччини Лінднер навіть тегнув Фрідріха Мерца, лідера ХДС, в твіттері щоб той пояснив пані Урсулі, що стоїть на кону – торгова війна).
Ситуація з голосуванням викликає запитання. Так, в останній момент пан Шольц змінив свою позицію, оскільки раніше планував утриматися, чим розгнівив Зелених які займають жорстку позицію стосовно Китаю. Цей випад був зроблений на випадок китайської відповіді – «ми були проти». І це оцінили в Китаї бо першою жертвою обрали не німецькі автомобілі і навіть не іспанську свинину (прем'єр Іспанії після поїздки в Китай змінив свою думку і утримався від голосування), а французьке бренді.
Наступне велике торгове питання – угода про вільну торгівлю з блоком Меркосур. І ось тут вже пану Макрону необхідно переживати. Для ухвалення Угоди необхідна підтримка 15 країн-членів ЄС (які репрезентують 65% населення ЄС) і вже 11 країн заявили про свою підтримку. На початку року однією СМСкою Макрон зміг заблокувати Угоду, тоді він пригрозив пані Урсулі, що не підтримає її кандидатуру на пост президента Єврокомісії. Ті часи минули і сьогодні Макрон навіть не має свого комісара в Брюсселі (Тьєррі Бреттон пішов у відставку місяць назад через конфлікт з фон дер Ляєн).
Головною причиною чому президент Франції виступає проти – побоювання наслідків для французьких фермерів. А також проблеми з вирубкою лісів для введення нових земель в обробіток.
Цю главу завершує Олаф Шольц який заявив після тієї ж Берлінської конференції, що Угоду необхідно швидко підписувати. Апелюючи до німецьких експортерів які очікують хоч якихось рішень на свою користь.
Час Єврокомісії вирішувати суперечки.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍20🤔4
В своїх звітах Маріо Драгі та Енріко Летта наголошували на гострій необхідності подальшої інтеграції Європейського Спільного Ринку. Наступним постає питання – яким чином фінансувати спільні проекти. І якщо питання спільного боргу чи окремих спеціальних фондів досить віддалене в часі є вже працюючі інституції. Одним з них є Європейський Інвестеційний банк.
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – це довгострокова кредитна установа Європейського Союзу, що належить його державам-членам. Він надає довгострокове фінансування для надійних інвестицій, що сприяють досягненню цілей політики ЄС.
Саме на ЄІБ були покладенні першочергові завдання – підтримка розвитку Союзу ринків капіталів, фінансування проектів ВПК та інноваційних компаній.
Минулого тижня президент ЄІБ Надя Кальвіньо презентувала міністрам фінансів ЄС План дій, який буде впроваджено Групою ЄІБ з метою підтримки розвитку Союзу ринків капіталів.
Одним з пунктів якого є:
Також План включає заходи, спрямовані на вивільнення приватних заощаджень і спрямування їх у продуктивні інвестиції, стимулювання інновацій, конкурентоспроможності, стратегічної автономії та зростання продуктивності в Європі. Покращення інтеграції ринку «зелених» та цифрових облігацій. Мобілізаціяю крупномасштабних інвестицій для фінансування пріоритетів політики ЄС.
– зазначила президент ЄІБ.
Група ЄІБ має унікальні можливості для підтримки розвитку Європейського союзу заощаджень та інвестицій, оскільки це єдина справді загальноєвропейська фінансова установа, яка працює в кожній країні-члені та в кожному регіоні ЄС.
Паралельно з цим ЄІБ поглиблює свої оборонні проекти.
Так, на початку місяця ЄІБ оновив Меморандум про взаєморозуміння з Європейським оборонним агентством, за допомогою якого міністерства оборони країн учасників налагоджують співпрацю та розвивають спільні проекти. Оновлений Меморандум дозволить обом організаціям визначати потреби у фінансуванні спільних оборонних проектів за участю країн-членів ЄС та їхньої оборонної промисловості.
Ключовою особливістю переглянутого Меморандуму є посилення таких механізмів, як Механізм спільного фінансування, призначений для підтримки загальноєвропейських оборонних ініціатив за допомогою комплексного пакету, що включає сприяння, закупівлі і фінансування. Меморандум про взаєморозуміння також сприяє більшому обміну знаннями між Групою ЄІБ, Європейським інвестиційним фондом та Європейським оборонним агентством, що дозволяє проводити більш достовірну оцінку ринкового попиту та промислових потужностей у державах-членах. Відповідно до нової концепції, ЄОА надаватиме Групі ЄІБ консультації з питань промислової оборони, в той час як ЄІБ ділитиметься своїм досвідом у сфері фінансових ринків для підтримки цілей ЄОА.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) – це довгострокова кредитна установа Європейського Союзу, що належить його державам-членам. Він надає довгострокове фінансування для надійних інвестицій, що сприяють досягненню цілей політики ЄС.
Група ЄІБ є найбільшим постачальником венчурного боргового капіталу в Європі та найбільшим публічним інвестором у європейські венчурні фонди. Він також є основним фінансистом кліматичних інвестицій, випустивши понад 100 мільярдів євро «зелених» облігацій, і має намір підтримати 1 трильйон євро «зелених» інвестицій у критично важливе десятиліття до 2030 року.
Саме на ЄІБ були покладенні першочергові завдання – підтримка розвитку Союзу ринків капіталів, фінансування проектів ВПК та інноваційних компаній.
Минулого тижня президент ЄІБ Надя Кальвіньо презентувала міністрам фінансів ЄС План дій, який буде впроваджено Групою ЄІБ з метою підтримки розвитку Союзу ринків капіталів.
Одним з пунктів якого є:
Подолання розриву у фінансуванні протягом усього циклу розвитку компанії та інновацій: Група ЄІБ планує розширити підтримку ринків венчурного капіталу та прямих інвестицій в ЄС, щоб допомогти подолати розрив у фінансуванні та зберегти найбільш інноваційні стартапи в Європі.
Для фінансування масштабування європейських компаній-єдинорогівпланується створення нового спеціального фонду, «вихідної платформи», для фінансування придбань та лістингу технологічних стартапів європейськими компаніями.
Також План включає заходи, спрямовані на вивільнення приватних заощаджень і спрямування їх у продуктивні інвестиції, стимулювання інновацій, конкурентоспроможності, стратегічної автономії та зростання продуктивності в Європі. Покращення інтеграції ринку «зелених» та цифрових облігацій. Мобілізаціяю крупномасштабних інвестицій для фінансування пріоритетів політики ЄС.
Група ЄІБ сама по собі вже є інструментом Союзу ринків капіталу. План дій, обговорений з міністрами, допоможе європейським інноваторам розширити свій бізнес і сприятиме спрямуванню заощаджень у продуктивні інвестиції, стимулюватиме інновації, створюватиме робочі місця і вестиме Європу до більш стійкої моделі зростання, гарантуючи, що європейські компанії, народжені в Європі, залишатимуться в Європі.
– зазначила президент ЄІБ.
Група ЄІБ має унікальні можливості для підтримки розвитку Європейського союзу заощаджень та інвестицій, оскільки це єдина справді загальноєвропейська фінансова установа, яка працює в кожній країні-члені та в кожному регіоні ЄС.
Паралельно з цим ЄІБ поглиблює свої оборонні проекти.
Так, на початку місяця ЄІБ оновив Меморандум про взаєморозуміння з Європейським оборонним агентством, за допомогою якого міністерства оборони країн учасників налагоджують співпрацю та розвивають спільні проекти. Оновлений Меморандум дозволить обом організаціям визначати потреби у фінансуванні спільних оборонних проектів за участю країн-членів ЄС та їхньої оборонної промисловості.
Ключовою особливістю переглянутого Меморандуму є посилення таких механізмів, як Механізм спільного фінансування, призначений для підтримки загальноєвропейських оборонних ініціатив за допомогою комплексного пакету, що включає сприяння, закупівлі і фінансування. Меморандум про взаєморозуміння також сприяє більшому обміну знаннями між Групою ЄІБ, Європейським інвестиційним фондом та Європейським оборонним агентством, що дозволяє проводити більш достовірну оцінку ринкового попиту та промислових потужностей у державах-членах. Відповідно до нової концепції, ЄОА надаватиме Групі ЄІБ консультації з питань промислової оборони, в той час як ЄІБ ділитиметься своїм досвідом у сфері фінансових ринків для підтримки цілей ЄОА.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍19
🇪🇺 Європейська Комісія тестує новий формат роботи готуючись до розширення?
17 вересня Урсула фон дер Ляєн представила склад нової Єврокомісії. Звісно, цей склад лише номінований на відповідні посади і має пройти погодження Європарламентом після чого бути призначеним Єврорадою (про процедуру ми згадували в нашому подкасті про Європарламент). Однак, вже зараз ми можемо зрозуміти розподіл сил в майбутній Єврокомісії. Це важливо тому що Єврокомісія не має постійного переліку посад – лише сфери та компетенції які президент ЄК розподіляє самостійного.
В своїй промові пані фон дер Ляєн заявила, що нова структура більш струнка, взаємозалежна та взаємопов'язана і в ній немає додаткового рівня віце-президентів. Звучить дивно, тому що в цій структурі наявні 6 виконавчих віце-президенти, які відрізняються від звичайних тим, що мають певну сферу діяльності за яку вони мають звітувати. Більш того сфери їхньої компетенцій настільки широкі, що звичайні комісари з їхніми вужчими компетенціями підпадають під контроль «рівних» з ними комісарів – виконавчих віце-президентів.
Звучить заплутано, але логічно – вибудувати чітку структуру Єврокомісії і глобально розподілити компетенції. Так, наприклад, Тереза Рібера буде виконавчим віце-президентом з питань чистого, справедливого та конкурентного переходу. Вона також відповідатиме за політику у сфері конкуренції. Під цю широку смугу відповідальності підпадають аж чотири єврокомісари:
- Вопке Хукстра – комісар з питань клімату, нульових викидів та чистого зростання.
- Джессіка Розволл – комісар з питань навколишнього середовища, водної сталості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
- Дан Йоргенсен – комісар з питань енергетики та житла.
- Олівер Варгелі – комісар з питань охорони здоров'я та добробуту тварин (також звітує і виконавчому віце-президенту з питань людей, компетенцій та підготовленості).
Таким чином ми бачимо, що задача виконавчого віце-президента досягнути певної стратегічної цілі, яка складається з менших компонентів за які відповідальні комісари.
Але це все лише ліричний відступ. Чому? Тому, що така структура перегукується з певними пропозиціями щодо реформування Єврокомісії на шляху до розширення.
Почнемо здалеку. На сьогоднішній день близько 10 країн прямують до членства в ЄС. Після їх прийняття Єврокомісія поповниться 10 новими комісарами довівши їх загальну кількість до 37, що ускладнить роботу і обтяжить структуру тому вже не перший рік висловлюються різни пропозиції як вирішити цю проблему.
Одна з пропозицій – повернутися до Угод на яких заснований ЄС.
Європейське законодавство визначає кількісний Склад Єврокомісії як 2/3 від кількості держав-членів тобто 18 комісарів, якщо Єврорада не прийме інше рішення. Власне, що вона і зробила в 2013 році надавши кожній країні право мати одного комісара.
Очевидно, що жодна країна не відмовиться від власного єврокомісара тому така пропозиція виглядає найменш реалістично.
Франко-німецька експертна група запропонувала запровадити систему Провідного та звичайного комісара, які будуть працювати разом. Право засідати і голосувати в Єврокомісії пропонується залишити тільки Провідному комісару. І разом з цим впровадити ротацію Провідного та звичайного комісара через 2,5 роки. Цей варіант досить складний і потребує внесення змін до Угод, тому теж є вкрай малоймовірним.
Пропозиція Європарламенту виглядає ще більш радикальною. Першочергово – перейменувати ЄК на Європейську Виконавчу Колегію і обмежити її склад 15-ма членами, які будуть обиратися на ротаційній основі, а їх заступники призначатимуться з числа тих хто не потрапив до Колегії.
Єврокомісія ж поки не озвучила власного бачення щодо можливого складу після розширення.
Тож ми можемо поглянути на запропоновану структуру наступної Єврокомісії в контексті майбутнього розширення. Якщо така структура виправдає очікування найбільш ймовірно вона стане основою для розширеної Європейської Комісії.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
17 вересня Урсула фон дер Ляєн представила склад нової Єврокомісії. Звісно, цей склад лише номінований на відповідні посади і має пройти погодження Європарламентом після чого бути призначеним Єврорадою (про процедуру ми згадували в нашому подкасті про Європарламент). Однак, вже зараз ми можемо зрозуміти розподіл сил в майбутній Єврокомісії. Це важливо тому що Єврокомісія не має постійного переліку посад – лише сфери та компетенції які президент ЄК розподіляє самостійного.
В своїй промові пані фон дер Ляєн заявила, що нова структура більш струнка, взаємозалежна та взаємопов'язана і в ній немає додаткового рівня віце-президентів. Звучить дивно, тому що в цій структурі наявні 6 виконавчих віце-президенти, які відрізняються від звичайних тим, що мають певну сферу діяльності за яку вони мають звітувати. Більш того сфери їхньої компетенцій настільки широкі, що звичайні комісари з їхніми вужчими компетенціями підпадають під контроль «рівних» з ними комісарів – виконавчих віце-президентів.
Звучить заплутано, але логічно – вибудувати чітку структуру Єврокомісії і глобально розподілити компетенції. Так, наприклад, Тереза Рібера буде виконавчим віце-президентом з питань чистого, справедливого та конкурентного переходу. Вона також відповідатиме за політику у сфері конкуренції. Під цю широку смугу відповідальності підпадають аж чотири єврокомісари:
- Вопке Хукстра – комісар з питань клімату, нульових викидів та чистого зростання.
- Джессіка Розволл – комісар з питань навколишнього середовища, водної сталості та конкурентоспроможної циркулярної економіки.
- Дан Йоргенсен – комісар з питань енергетики та житла.
- Олівер Варгелі – комісар з питань охорони здоров'я та добробуту тварин (також звітує і виконавчому віце-президенту з питань людей, компетенцій та підготовленості).
Таким чином ми бачимо, що задача виконавчого віце-президента досягнути певної стратегічної цілі, яка складається з менших компонентів за які відповідальні комісари.
Але це все лише ліричний відступ. Чому? Тому, що така структура перегукується з певними пропозиціями щодо реформування Єврокомісії на шляху до розширення.
Почнемо здалеку. На сьогоднішній день близько 10 країн прямують до членства в ЄС. Після їх прийняття Єврокомісія поповниться 10 новими комісарами довівши їх загальну кількість до 37, що ускладнить роботу і обтяжить структуру тому вже не перший рік висловлюються різни пропозиції як вирішити цю проблему.
Одна з пропозицій – повернутися до Угод на яких заснований ЄС.
Європейське законодавство визначає кількісний Склад Єврокомісії як 2/3 від кількості держав-членів тобто 18 комісарів, якщо Єврорада не прийме інше рішення. Власне, що вона і зробила в 2013 році надавши кожній країні право мати одного комісара.
Очевидно, що жодна країна не відмовиться від власного єврокомісара тому така пропозиція виглядає найменш реалістично.
Франко-німецька експертна група запропонувала запровадити систему Провідного та звичайного комісара, які будуть працювати разом. Право засідати і голосувати в Єврокомісії пропонується залишити тільки Провідному комісару. І разом з цим впровадити ротацію Провідного та звичайного комісара через 2,5 роки. Цей варіант досить складний і потребує внесення змін до Угод, тому теж є вкрай малоймовірним.
Пропозиція Європарламенту виглядає ще більш радикальною. Першочергово – перейменувати ЄК на Європейську Виконавчу Колегію і обмежити її склад 15-ма членами, які будуть обиратися на ротаційній основі, а їх заступники призначатимуться з числа тих хто не потрапив до Колегії.
Єврокомісія ж поки не озвучила власного бачення щодо можливого складу після розширення.
Тож ми можемо поглянути на запропоновану структуру наступної Єврокомісії в контексті майбутнього розширення. Якщо така структура виправдає очікування найбільш ймовірно вона стане основою для розширеної Європейської Комісії.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
👍29
Так, Євросоюз готується до можливих наслідків виборів в США. Звісно, готуються до перемоги Трампа або Гарріс, однак саме перший кандидат викликає найбільше побоювань.
Саме на випадок перемоги Трампа створена група швидкого реагування на чолі з Єврокомісією. До таких дій Євросоюз спонукає минула політика Трампа, наприклад, неочікуване встановлення мит на алюміній з ЄС, а також сьогоднішня риторика, серед якої є й думки щодо нових тарифів на продукцію виготовлену в ЄС. Розбирання щодо мит на алюміній не вирішені до сих пір, поки до березня 2025 року триває «перемир'я» – тимчасове призупинення мит, однак, що буде далі – невідомо, перемовини продовжуються.
Також Трамп згадував на своїх передвиборчих раллі про потребу повернення робочих місць в США з ЄС і несправедливі судові рішення і штрафи для американських техгігантів.
Я хочу, щоб німецькі автомобільні компанії стали американськими автомобільними компаніями... Я дам вам найнижчі податки, найнижчі витрати на енергію, найнижчий регуляторний тягар і вільний доступ до найкращого і найбільшого ринку на планеті, але тільки якщо ви будете виробляти свій продукт тут, в Америці... Якщо ви не виробляєте свій продукт тут, то вам доведеться платити мито, дуже суттєве мито, коли ви відправляєте свій продукт до Сполучених Штатів.
– заявив Дональд Трамп на передвиборчому мітингу 24 вересня у штаті Джорджія.
Головна мета Євросоюзу – нанести Трампу удар першими, який буде достатньо болючим щоб змусити його сісти за стіл перемовин.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍25👎1
Перший саміт за участю лідерів ЄС і країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) відбувся в Брюсселі 16 жовтня під назвою «Стратегічне партнерство заради миру і процвітання».
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) – це регіональна організація, що складається з шести членів: Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Заснована у 1981 році, вона має на меті посилити координацію, інтеграцію та взаємозв'язок між своїми членами в усіх сферах задля досягнення єдності. Основи, які чітко прописані в преамбулі Статуту РСП, підтверджують особливі відносини, спільні риси та схожі системи, засновані на віровченні ісламу, вірі в спільну долю та спільній меті, а також те, що співпраця між цими державами слугуватиме високим цілям арабської нації.
Відносини між ЄС і РСП ґрунтуються на Угоді про співпрацю, підписаній у 1989 році, яка встановлює регулярний діалог щодо питань економічних відносин, зміни клімату, енергетики, довкілля та наукових досліджень. Угода також передбачає створення Спільної ради ЄС-РСП на рівні міністрів закордонних справ, яка проводить регулярні засідання. Під час засідання Спільної ради, в Брюсселі в лютому 2022 року, міністри схвалили Спільну програму співпраці на період 2022-2027 років. Програма окреслює конкретні спільні заходи та поглиблення співпраці в багатьох секторах (торгівля та інвестиції, зміна клімату, зелений перехід, громадські ініціативи, боротьба з тероризмом).
У червні 2022 року Луїджі Ді Майо був призначений першим в історії Спеціальним представником ЄС у справах Перської затоки. Він відповідає за подальший розвиток сильнішого, всеосяжного і більш стратегічного партнерства ЄС з країнами Перської затоки.
За результатами проведеного Саміту була опублікована Спільна Заява. Ключові пункти:
Заява поділена на два головні блоки:
1.Партнерство заради сталого процвітання та безпеки:
📌 Збільшення торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва (продовження переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю).
📌 Посилення енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату.
📌 Посилення сполучення між регіонами.
📌 Посилення взаємодії у сфері розвитку та гуманітарної допомоги.
📌 Посилення спільних зусиль у вирішенні ключових глобальних проблем.
📌 Наведення мостів між людьми (безвізовий режим).
2. Партнерство заради довготривалої стабільності та миру:
🇺🇦 Україна
Лідери ЄС і РСП підтвердили свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності держав.
Ми підкреслюємо необхідність якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй.
🇮🇱 🇵🇸 Ізраїль, Газа і Західний берег річки Йордан (негайне, повне і всеосяжне припинення вогню, звільнення заручників, обмін палестинських ув'язнених, а також негайний і безперешкодний гуманітарний доступ до цивільного населення, «Дві країни для двох народів»).
🇱🇧 Ліван (негайне припинення вогню, деескалація та запобігання поширенню конфлікту на ширший регіон).
🇮🇷 Іран (дипломатична взаємодія з Іраном для досягнення регіональної деескалації).
🌊 Червоне море (забезпечення свободи судноплавства та морської безпеки).
Далі в Заяві згадуються:
🇾🇪 Ємен, 🇮🇶 Ірак, 🇸🇾Сирія,
🇸🇩 Судан, 🇸🇴 Сомалі.
Наступний саміт відбудеться в Саудівській Аравії у 2026 році.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Рада співробітництва арабських держав Перської затоки (РСП) – це регіональна організація, що складається з шести членів: Бахрейн, Кувейт, Оман, Катар, Саудівська Аравія та Об'єднані Арабські Емірати. Заснована у 1981 році, вона має на меті посилити координацію, інтеграцію та взаємозв'язок між своїми членами в усіх сферах задля досягнення єдності. Основи, які чітко прописані в преамбулі Статуту РСП, підтверджують особливі відносини, спільні риси та схожі системи, засновані на віровченні ісламу, вірі в спільну долю та спільній меті, а також те, що співпраця між цими державами слугуватиме високим цілям арабської нації.
Відносини між ЄС і РСП ґрунтуються на Угоді про співпрацю, підписаній у 1989 році, яка встановлює регулярний діалог щодо питань економічних відносин, зміни клімату, енергетики, довкілля та наукових досліджень. Угода також передбачає створення Спільної ради ЄС-РСП на рівні міністрів закордонних справ, яка проводить регулярні засідання. Під час засідання Спільної ради, в Брюсселі в лютому 2022 року, міністри схвалили Спільну програму співпраці на період 2022-2027 років. Програма окреслює конкретні спільні заходи та поглиблення співпраці в багатьох секторах (торгівля та інвестиції, зміна клімату, зелений перехід, громадські ініціативи, боротьба з тероризмом).
У червні 2022 року Луїджі Ді Майо був призначений першим в історії Спеціальним представником ЄС у справах Перської затоки. Він відповідає за подальший розвиток сильнішого, всеосяжного і більш стратегічного партнерства ЄС з країнами Перської затоки.
За результатами проведеного Саміту була опублікована Спільна Заява. Ключові пункти:
Враховуючи посилення політичних зв'язків між ЄС і РСП та виклики регіональному і міжнародному миру, безпеці і стабільності, ми віддані нашому Стратегічному партнерству між ЄС і РСП і зобов'язуємося вивести його на наступний рівень. Ми погоджуємося розбудовувати наше Стратегічне партнерство, засноване на взаємній повазі та довірі, на благо народів наших регіонів та за їх межами. В рамках цього особливого партнерства ми будемо працювати разом для сприяння глобальній і регіональній безпеці та процвітанню, включаючи запобігання виникненню та ескалації конфліктів і врегулювання криз шляхом посилення нашого діалогу, координації та взаємодії.
Заява поділена на два головні блоки:
1.Партнерство заради сталого процвітання та безпеки:
📌 Збільшення торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва (продовження переговорів щодо укладення угоди про вільну торгівлю).
📌 Посилення енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату.
📌 Посилення сполучення між регіонами.
📌 Посилення взаємодії у сфері розвитку та гуманітарної допомоги.
📌 Посилення спільних зусиль у вирішенні ключових глобальних проблем.
📌 Наведення мостів між людьми (безвізовий режим).
2. Партнерство заради довготривалої стабільності та миру:
Лідери ЄС і РСП підтвердили свою повагу до суверенітету і територіальної цілісності держав.
Ми підкреслюємо необхідність якнайшвидшого досягнення всеосяжного, справедливого і тривалого миру в Україні відповідно до принципів Статуту Організації Об'єднаних Націй.
🌊 Червоне море (забезпечення свободи судноплавства та морської безпеки).
Далі в Заяві згадуються:
Наступний саміт відбудеться в Саудівській Аравії у 2026 році.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍10
Нова оборонна угода між Німеччиною та Великою Британією виглядає як додатковий сигнал про нормалізацію двосторонніх стосунків, сильно зіпсованих Брекзітом і подальшими торгівельними конфліктами між ЄС та Лондоном. Тренд на нормалізацію став значно більш видимим після зустрічі президента ЄК Урсули фон дер Ляйєн та короля Чарльза ІІІ в 2023 році. Ключове значення мало досягнення міжурядових домовленостей щодо правил перетину кордону між членом ЄС – Республікою Ірландія та Великою Британією.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Telegram
dechat
Trinity House Agreement – нова угода між Німеччиною та Великою Британією, яка спрямована на посилення безпеки та оборонної співпраці.
Основні моменти:
1. Спільні проєкти в оборонній сфері – у повітрі, на землі, на морі, в космосі та кіберпросторі
2. Зміцнення…
Основні моменти:
1. Спільні проєкти в оборонній сфері – у повітрі, на землі, на морі, в космосі та кіберпросторі
2. Зміцнення…
👍21
Ми вже писали про основні події торгової війни Євросоюзу з Китаєм, яка розпочалася з мит на імпорт китайських електромобілів до ЄС, далі Китай намагався контратакувати наносячи удар по французькому конь'яку, змушуючи Єврокомісію шукати шлях для примирення Франції та Німеччини.
Однак, наближаються вибори в США і крім Китаю за ними з пересторогою спостерігає й ЄС. Готуючи план відкриття «другого фронту» торгової війни на випадок перемоги Трампа. Звісно і Китай, і ЄС розуміють, що «воювати на два фронти» буде вкрай важко тому не поспішають закривати можливості для перемовин один з одним.
Зважаючи на кризову ситуацію як в європейській так і в китайській економіці без різких рішень не обійтися. Не так давно Маріо Драґі, досить відомий прибічник вільної торгівлі, в своєму звіті наголошував на необхідності збереження СОТ, і на тому, що ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю. Але без торгових обмежень не обійтися, якщо Євросоюз хоче досягнути цілей своєї промислової політики. ЄС повинен балансувати між відкритістю та захисними заходами залежно від контексту. І вести прагматичну торгову політику, уникаючи систематичних захисних дій, якщо це не є геополітично необхідним. Те що пропонує пан Драґі можна охарактеризувати як легальний протекціонізм – захист власного ринку від неконкурентних дій інших гравців. Таку політику розділять не всі економісти.
Найбільшим побоюванням опонентів такої політики є те, що послаблення торгових зв'язків з Китаєм може збільшити ризики війни, оскільки «втрачати буде менше», – заявив президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік під час конференції з геоекономіки в Берліні.
Аргумент, який навів Шуларік, був представлений раніше на конференції французьким економістом Тьєррі Майєром з Science Po Paris. Майєр пояснив, що якщо країни мають тісніші торговельні відносини, вони зазнають більших економічних збитків від війни, а це означає, що зменшення торговельних зв'язків і залежностей між двома блоками може фактично зробити війни більш вірогідними.
Додає до цієї аргументації і МВФ. Фонд застерігає країни, у своєму звіті, від надмірною концентрації на протекціоністських заходах для досягнення власних економічних цілей.
На відміну від політиків-економістів, таких як пан Драґі, економісти-аналітики яких ми цитували вище, опиняються в Світі де не передбачається фактор «політичного ірраціонального». Вони повторюють помилки своїх попередників таких як Норман Енджелл, автор книги під назвою «Велика ілюзія». У цій книзі стверджувалося, що велика війна в Європі малоймовірна, оскільки економіки європейських країн настільки взаємозалежні, що війна була б ірраціональною та економічно катастрофічною для всіх учасників. Енджелл стверджував, що витрати на війну, особливо через зростаючі фінансові та торговельні відносини, набагато перевищать будь-які потенційні вигоди, що робить війну ілюзорним шляхом до національного процвітання.
Книга була видана в 1908 році і як не іронічно друге видання побачило Світ в 1933 році.
🇪🇺 Підписатися на 12 зірок
Однак, наближаються вибори в США і крім Китаю за ними з пересторогою спостерігає й ЄС. Готуючи план відкриття «другого фронту» торгової війни на випадок перемоги Трампа. Звісно і Китай, і ЄС розуміють, що «воювати на два фронти» буде вкрай важко тому не поспішають закривати можливості для перемовин один з одним.
Зважаючи на кризову ситуацію як в європейській так і в китайській економіці без різких рішень не обійтися. Не так давно Маріо Драґі, досить відомий прибічник вільної торгівлі, в своєму звіті наголошував на необхідності збереження СОТ, і на тому, що ЄС не має порушувати загальні правила наслідуючи політику Китаю. Але без торгових обмежень не обійтися, якщо Євросоюз хоче досягнути цілей своєї промислової політики. ЄС повинен балансувати між відкритістю та захисними заходами залежно від контексту. І вести прагматичну торгову політику, уникаючи систематичних захисних дій, якщо це не є геополітично необхідним. Те що пропонує пан Драґі можна охарактеризувати як легальний протекціонізм – захист власного ринку від неконкурентних дій інших гравців. Таку політику розділять не всі економісти.
Найбільшим побоюванням опонентів такої політики є те, що послаблення торгових зв'язків з Китаєм може збільшити ризики війни, оскільки «втрачати буде менше», – заявив президент Кільського інституту світової економіки Моріц Шуларік під час конференції з геоекономіки в Берліні.
Аргумент, який навів Шуларік, був представлений раніше на конференції французьким економістом Тьєррі Майєром з Science Po Paris. Майєр пояснив, що якщо країни мають тісніші торговельні відносини, вони зазнають більших економічних збитків від війни, а це означає, що зменшення торговельних зв'язків і залежностей між двома блоками може фактично зробити війни більш вірогідними.
Додає до цієї аргументації і МВФ. Фонд застерігає країни, у своєму звіті, від надмірною концентрації на протекціоністських заходах для досягнення власних економічних цілей.
Зіткнувшись із посиленням зовнішньої конкуренції та структурними недоліками у виробництві та продуктивності, багато країн впроваджують заходи промислової та торговельної політики, щоб захистити своїх працівників та промисловість. Хоча ці заходи іноді можуть стимулювати інвестиції та активність у короткостроковій перспективі – особливо якщо вони спираються на субсидії, що фінансуються за рахунок боргів, – вони часто призводять до «помсти», навряд чи забезпечать стійке підвищення рівня життя в країні або за кордоном, і їм слід рішуче протистояти, якщо вони не спрямовані на усунення чітко визначених ринкових провалів або проблем національної безпеки. Натомість, економічне зростання має бути результатом амбітних внутрішніх реформ, які сприятимуть розвитку технологій та інновацій, покращенню конкуренції та розподілу ресурсів, подальшій економічній інтеграції та стимулюванню продуктивних приватних інвестицій.
На відміну від політиків-економістів, таких як пан Драґі, економісти-аналітики яких ми цитували вище, опиняються в Світі де не передбачається фактор «політичного ірраціонального». Вони повторюють помилки своїх попередників таких як Норман Енджелл, автор книги під назвою «Велика ілюзія». У цій книзі стверджувалося, що велика війна в Європі малоймовірна, оскільки економіки європейських країн настільки взаємозалежні, що війна була б ірраціональною та економічно катастрофічною для всіх учасників. Енджелл стверджував, що витрати на війну, особливо через зростаючі фінансові та торговельні відносини, набагато перевищать будь-які потенційні вигоди, що робить війну ілюзорним шляхом до національного процвітання.
Книга була видана в 1908 році і як не іронічно друге видання побачило Світ в 1933 році.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍21
Минулого тижня відбулося засідання Військового комітету ЄС. Органу який керує всією військовою діяльністю в рамках ЄС, зокрема плануванням і виконанням військових місій та операцій в рамках Спільної політики безпеки і оборони (CSDP). Головним завданням якої є комплексне врегулювання будь-яких криз, захист своїх громадян і допомога партнерам відповідно до їхніх потреб.
На порядку денному найвищих військових посадовців ЄС були наступні теми:
📌 Військово-морські операції ЄС у північно-західній частині Індійського океану (EUNAVFOR Aspides і Atalanta).
📌 Досягнення рівня амбіцій ЄС шляхом пом'якшення дефіциту сил і засобів.
📌 Західні Балкани: участь західнобалканських країн в ініціативах CSDP. Стратегічною метою є підтримка країн Західних Балкан у вирішенні їхніх внутрішніх проблем у сфері безпеки та сприяння їхній інтеграції до ЄС.
📌 Підтримка України: подальша координація підготовки та підтримки Збройних сил України – Місія ЄС з надання військової допомоги Україні, разом із заходами допомоги Європейського фонду миру, посилила здатність України стримувати російську агресію, захищати себе, зміцнювати та відновлювати свої збройні сили та захищати своє населення. На сьогоднішній день вона підготувала понад 60 000 українських військовослужбовців. У тісній координації з НАТО європейська участь постійно адаптується до потреб ЗСУ.
📌 Потенціал швидкого розгортання ЄС (EU Rapid Deployable Capacity, RDC) досягає повної оперативної готовності.
Зупинимося детальніше на останньому пункті.
Метою RDC буде швидке реагування на неминучі кризи за різних оперативних сценаріїв. Він відображає прагнення ЄС до дедалі більшого рівня військової автономії ЄС, що забезпечує мир, безпеку і захист громадян. Передбачається, що RDC буде повністю введена в дію до 2025 року, що дозволить швидко розгортати до 5 000 солдатів, в тому числі за дуже складних сценаріїв. Він призначений для виконання всього спектру завдань з врегулювання кризових ситуацій, передбачених Договором про Європейський Союз та відповідними Висновками Ради ЄС у сфері безпеки і оборони. Колективна оборона, однак, не є завданням Спільної політики безпеки і оборони.
RDC складатиметься із суттєво модифікованих бойових груп ЄС і попередньо визначених військових сил і засобів (модулів) країн-членів.
Бойові групи ЄС – це багатонаціональні військові підрозділи, які зазвичай складаються з 1500 військовослужбовців кожна. Як і будь-яке рішення, що стосується Спільної політики безпеки і оборони ЄС, їхнє розгортання потребує одностайного рішення Ради ЄС. Хоча бойові групи повноцінно функціонують з 2007 року і довели свою цінність як інструмент оборонного співробітництва і трансформації, питання політичної волі, практичності і фінансової солідарності перешкоджали їх розгортанню.
RDC – це потенціал, тобто він складається не лише з елементів, які перебувають у стані готовності, бойових груп ЄС і необхідних їм стратегічних засобів забезпечення, але і з попередньо визначених модулів. Елементи в стані готовності необхідні для забезпечення швидкості, в той час як модулі забезпечують гнучкість і економію сил. Оскільки збройні сили і засоби країн-членів ЄС попередньо визначені для модулів, цілеспрямоване визначення сил і засобів та їх розгортання в разі кризи відбувається набагато швидше.
Екс-генсек НАТО Єнс Столтенберг місяць тому дивувався навіщо створювати ще один конкуруючий підрозділ коли в НАТО є власні сили реагування.
Важко поділяти його подив тому, що ЄС набуває ще однієї спроможності, незважаючи на партнерів по НАТО здійснювати власні військові операції. І це стосується не тільки військової сфери.
Більш того ЄС готовий відстоювати свої інтереси всіма можливими засобами. Про план «торгової війни» з США ми згадували раніше.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍15
Хоч і вибори до Європарламенту пройшли ще в червні і в липні Європарламент 401/720 голосом підтримав кандидатуру Урсули фон дер Ляєн на посаду президента Єврокомісії процес формування Єврокомісії ще не завершився.
Нагадаємо, що всередині вересня пані Урсула презентувала склад своєї нової Комісії. Ми писали про власні спостереження за новим складом Єврокомісії. Однак, що відбувається зараз? І яких несподіванок ми можемо чекати?
Наступним етапом є слухання кожного єврокомісара-кандидата в Європарламенті (мають відбувати 4-12 листопада). Так, кожен кандидат має пройти процедуру слухань у відповідному комітеті Європарламенту (наприклад, комісар з питань сільського господарства має з'явитися у комітеті з питань с/г і тд.). Самі слухання відбуваються у форматі – запитань від членів Європарламенту до кандидатів, і триватиме 3 години для кожного кандидата. Попередньо кандидати підготували письмові відповіді на основні запитання тому європарламентарі мають час підготувати питання на болючі теми.
В той же день після слухань зменшений комітет за закритими дверима оцінює кандидата. Позитивну оцінку отримує кандидат якого підтримали 2/3 комітету, якщо цього не трапилося може бути організована додаткова сесія запитань, після якої знов проводиться голосування і якщо знов підтримки не достатньо комітет голосує простою більшістю. Таким чином комітет рекомендує Європарламенту підтримати кандидата, або відхилити його кандидатуру. В 2019 році Європарламент відхилив три кандидатури (від Франції, Румунії та Угорщини). Цього разу питання можуть виникнути щодо кандидатури від Бельгії. Хаджа Лабіб, нинішній міністр закордонних справ Бельгії, минулого року організовувала видачу віз делегації Ірану та РФ на саміт мерів який проходив в Брюсселі, і в 2021 році в якості журналіста відвідувала окупований Росією Крим.
Після того як всі кандидатури одобрені Європарламент голосує за призначення Єврокомісії, орієнтовно це має відбутися 13-14 або 25-28 листопада. І вже з початку грудня нова Єврокомісія вступає в свої повноваження.
Серед кандидатів – 14 від ЄНП, по 4 від Соціалістів та Ренью (2 і 5 групи в ЄП), 1 від Європейських консерваторів та три без партійної привʼязки (кандидат від Угорщини, який афілійований з партією Орбана, однак, не є її членом, та від Словаччини, який є членом партії Фіцо, але сама партія не входить в жодну групу, обидва кандидати – важковаговики європейської політики тому сприймаються в Брюсселі як такі, що здатні до конструктивної роботи).
Побіжно про процедуру формування нових керівних органів ЄС ми згадували в нашому подкасті про вибори до Європарламенту.
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
👍17