🔈 Для захисту об’єкта критичної інфраструктури енергетичного сектору на Херсонщині визначили підрядну компанію. Товариство раніше фігурувало у скандалах, пов’язаних із можливим розкраданням бюджетних коштів під час відновлювальних робіт в інших регіонах.

Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Херсонській області уклала договір на реконструкцію так званого Об’єкта №3, розташованого на території громади. Загальна вартість робіт перевищує 64 млн гривень.

Завершити реконструкцію підрядник має до 30 червня 2026. Закупівлю провели без проведення відкритих торгів. У поясненні замовник зазначив, що йдеться про термінові будівельні та інженерно-технічні заходи для захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного комплексу. Підставою стала постанова Кабміну №1178, яка дозволяє укладати неконкурентні угоди в умовах воєнного стану.

Єдиним учасником і водночас переможцем закупівлі стало ТОВ "Укрбуд-Проект-Реконструкція". Компанія подала пропозицію на всю очікувану суму контракту. Підприємство зареєстроване у Києві у 2015, а його кінцевим бенефіціарним власником є Давід Кізіменко. З 2021 компанія отримала державних підрядів більш ніж на 3 млрд гривень.

Водночас фірма та її керівництво неодноразово згадувалися у кримінальних і судових провадженнях. Зокрема, директора товариства підозрюють у розкраданні бюджетних коштів під час відновлення об’єктів у Сумській області. Також компанія брала участь у реконструкційних проєктах на Київщині, де стала фігурантом справ щодо можливого привласнення державних коштів.

Давід Кізіменко є сином Олега Кізіменка — експосадовця, який після окупації Криму залишився працювати заступником мера Севастополя. У росії його звинувачували у привласненні 45 млн рублів, а після повернення в Україну суд визнав його винним у державній зраді та призначив умовне покарання.

📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 info@absolutionlab.com

🔒🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Ще один "кандидат" на посаду голови Держмитслужби Михайло Мірошніченко. З 2007 по 2023 працював на митниці. Нардеп Ярослав Железняк вказав, що його звільнення з посади в.о. керівника Одеської митниці відбулося через «зернові схеми». До цього Мірошніченко обіймав посаду начальника управління внутрішнього аудиту Держмитслужби.

В 2024-му намагався потрапити на посаду голови НАЗК, але провалив співбесіду. Проблема була через його т77-річну ещу, яка мешкає у Вінниці. За даними ДПС за період з 1998 по 2023 теща отримала приблизно 4 тисячі євро доходу в цілому. Відповідно до Реєстру судових рішень її було притягнуто до відповідальності за 160 КпАП (торгівля з рук у містах на вулицях).

Але юридично бабця придбала велику кількість майна в столиці

✔️Квартира 65,8 кв м (придбана у 2018)
✔️Машиномісце 23,3 кв м (2016), подарована дружині у 2017
✔️Квартира 143,1 кв м (2020)
✔️Квартира 149,9 кв м (2016), подарована дружині в 2017
✔️Квартира 68,7 кв м у Києві (2017)

Автомобілі

BMW Х5 (2022), придбаний у 2023
Lexus, набутий у 2020 році (володіли до 2023)
Toyota Land Cruiser, набута у 2016
Ford F-150 , набутий в 2015, закінчене право власності 2016

🚫 На це Мірошніченко відповів, що «у шоці від новини при притягнення до відповідальності тещі».

Стосовно фінансових можливостей тещі кандидат зауважив, що вона займалася підприємницькою діяльністю, в свій час жила за кордоном у Чехії. Торгувала речами. В 1990-х роках у неї було досить «активне життя». А на кінець 2000-х років у неї було 7 агропідприємств, серед яких цукровий завод. За його словами, він тісно не спілкується із тещею. Він зазначив, що транспортними засобами користувався без відома тещі, беручи їх у дружини. І відповідно це користування декларував. Але не рахував дні, чи підпадало це під критерії декларування.

Теща кандидата заснувала компанію, установчий капітал якої близько 40 тисяч доларів. І народний депутат Артем Нагаєвський має право підпису, але не є акціонером. На це Мірошніченко відповів, що він не знав про цю компанію. За його словами, майно набуте задовго до знайомства з родиною дружини. В цілому, він не ознайомлений з усіма активами тещі і стверджує, що ніяк не залучений до діяльності компанії. Справа у тому, що у цій компанії є також удочерена тещою Неля Дем’яник, яку згодом, як пояснює Мірошніченко, знайшла її біологічна матір Людмила Нагаєвська, яка виявилася дуже заможною людиною. Артем Нагаєвський є сином Людмили Нагаєвської.


📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 info@absolutionlab.com

📖 Колишній в.о. керівника Одеської митниці та ексаналітик БЕБ Михайло Мірошніченко оформив більшу частину майна на дружину та тещу, яка не мала жодних накопичень на придбання нерухомості, та під час війни придбав коштовні авто та мотоцикл.

З 2007 по 2023 працював на митниці. Нардеп Ярослав Железняк вказав, що його звільнення з посади в.о. керівника Одеської митниці відбулося через «зернові схеми». До цього Мірошніченко обіймав посаду начальника управління внутрішнього аудиту Держмитслужби. Після звільнення він встиг пропрацювати в Держагентстві водних ресурсів та БЕБ, де отримав 92 тис. грн (працював частину року).

Але от його дружина Оксана Мірошніченко за минулий рік заробила 1,24 млн гривень, отримала ще 35,3 тис. гривень та 68 тис. гривень інших доходів.

В декларації вказавно, що чоловік зберігає 30 тис. доларів готівкою. Людина, яка майже все життя пропрацювала на митниці, задекларувала великий перелік майна.

На чоловіка оформлена квартира в Києві (78,9 м²), котра набута у 2016 році за  780 тис. гривень. Дружина задекларувала столичну квартиру (149,9 м²), набуту 2017 року за 1,52 млн гривень, та два машиномісця (23,2 та 25,5 м², разом ≈575 тис. грн). Ще вона вказала землю в 1,1 тис. кв. м у Великій Димерці під Києвом (2011)
та гараж 28,2 м² у Вінниці (2008).

Родина має вражаючий автопарк. Ексмитник оформив на дружину Mercedes-Benz GLE 350de (2022), набутий в 2023-му за 2 млн гривень, яким активно користується. А дружина їздить на BMW X5 (2022), яким володіє теща Галина Зубик. У жовтні 2024-го дружина набула за 831 тис. гривень мотоцикл Harley-Davidson FXBB Street Bob (2024).

Оксана Мірошніченко — 100% власниця ТОВ «Смарт Інжинірінг Технолоджис» (ЄДРПОУ 45304152, Київ). Статутний капітал — 2 млн грн. Фірма займається інжинірингом (за даними реєстру).


📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 info@absolutionlab.com

📞✏✏✏✏✏✏
В.о. головы ДСА Максим Пампура, який є опонентом такого ж "керівника" Віктора Кощинця на конкурсі, має проблеми через російське громадянство свого тестя.

Повідомляємо деталі російського паспорта тестя т.в.о. голови ДСА Максима Пампури - Івана Іванович Семикопа (1950). Чоловік нібито 2020-го одержав паспорт громадянина рф. Паспорт серії 1419 номер 828166 видано відділенням з питань міграції ОМВД росії по Краснояружському району Білгородської області.

🔒🧩🧩🧩🧩🧩🧩🧩🧩🧩🧩
Вказується, що пан Максим за довіреністю від 75-річного тестя зрадника-пенсіонера оформлює майно і сам активно ним користується. Тесть має російський ідентифікаційний податковий номер — 1 1 3 0 2 1 2 0 9 2 8 і одержує тільки пенсію.

У 2018 Пампура купив та оформив на тестя квартиру у Харькові площею 152,1 кв.м. та два паркомісця (16.8 і 17.7). Ціна придбання 250 тис. доларів.

З 17 червня 2020 Пампура їздив на новій TOYOTA Camry, оформленій на тестя Попередні VW Jetta та Audi a6 були оформлені також на тестя та маму Пампури.

Максим Валерійович все життя пропрацював на державу на посадах у ФДМУ та ДСА.

Ця інформація потребує додаткової перевірки.

💬 @ABleaks_bot
💕 Долучитись
☑ info@absolutionlab.com

🔈 Один з ймовірних організаторів корупційної схеми в енергетиці Тимур Міндіч здавна займався підприємницькою діяльністю у Словаччині. Що пов’язує його із Ігорем Хмельовим, ім’я якого згадується в контексті іншої резонансної історії, пов’язаної з компанією-виробником дронів Fire Point.

У 2016 Міндіч офіційно розпочав свою бізнес-діяльність у Братиславі – він зареєструвався як приватний підприємець в районі під назвою Нове Місто. І, схоже – у місці масової реєстрації, адже вказана в документі адреса, згідно з Google Maps, – це багатоквартирний будинок, де також «прописана» низка інших компаній. Зазначений основний вид діяльності Міндіча – «інша роздрібна торгівля поза магазинами, кіосками та ринками». В 2017 додались такі види діяльності, як «надання кредитів», «рекламні послуги» та «дослідження ринку та громадської думки» тощо.

У 2017 Міндіч увійшов як партнер до словацької Blackrock Consulting, яка була заснована за рік до цього трьома громадянами рф. Того ж дня фірма змінила назву на TIM&TIM. Цю компанію Міндіч придбав разом із партнером – українцем Ігорем Хмельовим. Останній також зареєструвався як підприємець у Словаччині у тому ж місяці і того ж року, а також за тією ж адресою, що й Міндіч.

Основним видом діяльності TIM&TIM є оптова торгівля одягом і взуттям, однак перелік значно ширший – від кур’єрських послуг до дослідження ринку та громадської думки. Упродовж останніх років (за винятком 2022-го) компанія демонструвала значні фінансові показники: її річні обороти коливалися в районі одного мільйона євро, а у 2019 сягнули 4 мільйонів євро. Прибутки,були значно скромнішими – минулий рік завершили з прибутком у 12 тис. євро.

Тимур Міндіч вийшов зі складу власників цієї фірми наприкінці березня 2025 за невідомих обставин, адже документи, які могли б це пояснити, в комерційному реєстрі Словаччини відсутні.

Хмельов, якого називають бізнес-партнером Міндіча, наразі лишився єдиним власником і директором TIM&TIM. Також із літа 2021 у він володіє третиною іншої словацької компанії – Lamačská Brána. Заснована у 2020 фірма займається розробкою будівельних проєктів та будівництвом житлових і нежитлових будівель.

На початку 2022, згідно з опублікованим на сайті братиславського району Ламач документом, Lamačská Brána запланувала новий інвестиційний проєкт, під який отримала від місцевої влади дозвіл на вирубку дерев. Однак журналістам не вдалось знайти у відкритих джерелах даних щодо цього проєкту чи його розвитку, а сама фірма з моменту заснування постійно має нульовий дохід та є збитковою.

Як з’ясували журналісти, на частині ділянки, де було заявлене будівництво, стоїть невеликий сімейний будинок. Разом з прилеглими ділянками він належав дружині Ігоря Хмельова Ірині та ще двом українцям – бізнесменам Петру Белзу (Wexler Group) і Максиму Рибцову. У 2022 році, невдовзі після початку повномасштабного російського вторгнення, власники пропонували місцевій владі надати цей будинок для прийому біженців. 15 грудня цього року Ірина Хмельова продала свою частку. Проте в Хмельової і досі є нерухомість у Словаччині. Разом з чоловіком Ігорем вони також придбали квартиру в селі Маріанка (біля міста Ступава в окрузі Малацка) у 2017 році. Їхнім сусідом є вищезгаданий Петро Белз.

📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 info@absolutionlab.com

⚖️ Суд оштрафував колишню директорку ПП "Агрологістика" на майже 30 млн грн за митні махінації з експортом фосфатидного концентрату.

Фортечний райсуд Кропивницького визнав винною керівницю фірми Ганну Шишову в порушенні митних правил і наклав на неї штраф у розмірі 29,47 млн гривень. Рішення винесено 18 грудня за результатами розгляду справи № 404/7564/25 про приховування від митного контролю під час експорту фосфатидного концентрату до Іспанії.

Справа стосується 14 епізодів експорту товару – фосфатидного концентрату соняшникового та соєвого – з України до Іспанії у період з липня 2022 по березень 2023.

Одеська "Агрологістика" декларувала занижену вартість товару в митних деклараціях, подаючи документи з неправдивими відомостями. Наприклад, в одному з випадків вартість партії була задекларована як 19,57 тис. євро, тоді як в імпортних документах Іспанії вона становила 30,12 тис. євро. Загальна різниця в вартості за всі епізоди перевищила десятки мільйонів гривень.

Суд встановив, що після митного оформлення в Україні документи підмінялися: відправником товару вказувалася литовська компанія UAB Agrologistika LT, а не українська "Агрологістика".

Кінцевим бенефіціаром обох компаній є одна особа - Владислав Олесеюк, що свідчить про пов’язаність структур. Покупцем виступала іспанська LASENOR EMUL S.L., а посередниками – малайзійська S&O LTD та згадана литовська фірма. Інформацію про заниження вартості підтвердило Національне бюро розслідувань у митних та податкових справах Королівства Іспанія.

Штраф становить 50% від вартості товару (без конфіскації), що є мінімальним стягненням відповідно до санкції ч. 1 ст. 483 Митного кодексу. Суд наголосив, що, хоча прямі митні платежі не були занижені (через режим "експорт" без оподаткування), порушення призвело до виведення прибутку за кордон.

📞 @ABleaks_bot
☑ Долучитись
🧠 info@absolutionlab.com