Я з дитинства любив спостерігати за будівельною технікою та лазити по закинутих місцях, дивитись на бетонні конструкції з іржавою арматурою на фоні зеленого листя або заходу сонця. Ну, "естетіка єбєнєй", як-от кажуть. От вчора заїхав у місто, де жив майже 5 років. Наче все знайоме. Ніч, кільцева, тільки от праворуч - мікрорайон де я знімав квартиру місяць. Там купував кавун ввечорі з колегою і їв його на вулиці, коли вже було прохолодно. І ще жопка від кавуна лишилася і ми її викинули потім. Місяць в тій квартирі, але спогадів як за рік. А от ліворуч від кільцевої - темні силуети вивіски "Епіцентру" і далі ліс. Якийсь не такий. Тобто, ліс як ліс, але темрява за ним якась не така. Бо там інше. А в ті роки було інакше, я навіть бував там де "інакше". Життя змінилося, я цього хотів, але трохи в іншому прояві, але тепер що поробиш. До речі, ніколи не їхав в Богдані 13 годин. Соляркою там просочено і смердить все, мабуть навіть скло у вікнах. А от що вразило - це люди. Я все доросле життя віддавав гроші та робив послуги добрим людям, навіть коли сам їв Мівіну. І от тепер ціла купа людей мені пропонує допомогу, давні знайомі і навіть ті, кого я в житті бачив офлайн один раз. Тому що ми українці, і добрі люди завжди єднаються. А мудаки хай ідуть нахер. Нас більше і я вас всіх дуже люблю! Сьогодні вранці я радів як ідіот, побачивши ціле поле соняшників, вони кльові. А ще на початку нульових я хотів вести бложик зі своєю графоманією та фотками. Вийшло, як бачите. Що ж, а автобус їде далі у всіх сенсах.
#ГрішаПише
#ГрішаПише
👍11❤🔥5
Останні тижні показали: «воєнний підйом» у Росії вичерпався, цивільна економіка холоне. Лояльні Кремлю спікери вже говорять про падіння попиту, дорогий кредит і зупинки виробництв. Нижче — стислий розбір без спецтермінів. Це не точкові збої, а згасання ділової активності. Наслідок — менше годин і гірші доходи; бізнес заморожує плани й не має замовлень.
Бюджет. За півріччя дефіцит уже перевищив річний орієнтир. Видатки ростуть швидше за доходи; нафтогаз слабшає. Відповідь влади: урізання пільг, разові збори, приватизація «зайвих» активів, більші запозичення. Простору для щедрих програм меншає. Бюджет не тягне нинішні витрати. Далі — або більше податків і боргу, або урізання, що б’є по всіх.
Кредит і ставка. Висока ставка пригасила інфляцію, але зробила кредити надто дорогими. Банки платять вкладникам багато, а бізнес позичити не може. Результат — інвестиції й великі покупки відкладають, економіка остигає. Дорогі гроші гальмують попит та інвестиції. Без здешевлення — подальше ослаблення.
Промисловість. Автопром і частина машинобудування переходять на 4-денний тиждень: АвтоВАЗ, КАМАЗ, ГАЗ. Причини — переповнені склади, слабкі автокредити, імпорт із Китаю. Металургійні комбінати теж скорочують графіки «щоб зберегти колектив». Оборонка тримається, цивільні лінійки падають. Скорочений тиждень = приховане безробіття і менші зарплати. Затори на складах ведуть до зупинок і звільнень.
Вугілля. Найгірша динаміка: десятки шахт уже закриті або на межі. Збитки через логістику, знижки на експорт і борги. Попереду «збірка» ринку: слабких поглинатимуть, нерентабельні майданчики закриватимуть. Це мінус робочі місця й податки для регіонів. У моногородах альтернатив майже немає.
Сільське господарство і ціни на їжу. Борги агропідприємств ростуть, найбільші прострочки у тваринництві (птахівництво). Продажі сільгосптехніки мінус третина: фермери не оновлюють парк через низьку маржу й дорогі кредити. На ринку — збої з картоплею (зрослий імпорт), курятина подорожчала. Це показник проблем із собівартістю та пропозицією. Коли фермери тонуть у боргах, їжа дорожчає і зникає з полиць. Платимо більше, вибір гіршає.
Банки. Якість портфелів гіршає: прострочки у роздробі ростуть, корпоративні під тиском. Великі банки обговорюють із регулятором можливу підтримку. Паніки немає, але міцність «з’їдають» висока ставка і слабкий попит на кредити. Далі — ще жорсткіший кредит і менше грошей бізнесу. Це пришвидшить спад.
Нерухомість. Житло недоступне для більшості: без субсидій іпотека не працює, попит слабкий, ціни тримають адміністративно. Купувати часто гірше, ніж орендувати. Якщо субсидії уріжуть — швидка посадка ринку. Люди відкладають купівлю, будівельники гасять проєкти. Це б’є по банках і зайнятості.
Росія переходить від бюджетного «розігріву» до застою: інвестиції стопоряться, реальні доходи поза оборонкою стискаються, держава латає діру податками й урізанням пільг — це веде до довгої паузи в розвитку та повільного збідніння. Ключові маркери: помітне чи ні здешевлення кредиту від ЦБ; чи ростуть бюджетні доходи без нових поборів; поширення 4-денного тижня на великих заводах; ціни на базову їжу й імпорт «латок» (картопля, птиця); масштаби дотацій вугіллю/металу/автопрому; доля субсидій на іпотеку. Якщо більшість із них погіршаться — на виході хвиля скорочень і зупинок, сильніший податковий тиск і ще слабший приватний попит, бо воєнні витрати вже не тягнуть цивільну економіку без дешевшого кредиту та кращих зовнішніх умов.
Бюджет. За півріччя дефіцит уже перевищив річний орієнтир. Видатки ростуть швидше за доходи; нафтогаз слабшає. Відповідь влади: урізання пільг, разові збори, приватизація «зайвих» активів, більші запозичення. Простору для щедрих програм меншає. Бюджет не тягне нинішні витрати. Далі — або більше податків і боргу, або урізання, що б’є по всіх.
Кредит і ставка. Висока ставка пригасила інфляцію, але зробила кредити надто дорогими. Банки платять вкладникам багато, а бізнес позичити не може. Результат — інвестиції й великі покупки відкладають, економіка остигає. Дорогі гроші гальмують попит та інвестиції. Без здешевлення — подальше ослаблення.
Промисловість. Автопром і частина машинобудування переходять на 4-денний тиждень: АвтоВАЗ, КАМАЗ, ГАЗ. Причини — переповнені склади, слабкі автокредити, імпорт із Китаю. Металургійні комбінати теж скорочують графіки «щоб зберегти колектив». Оборонка тримається, цивільні лінійки падають. Скорочений тиждень = приховане безробіття і менші зарплати. Затори на складах ведуть до зупинок і звільнень.
Вугілля. Найгірша динаміка: десятки шахт уже закриті або на межі. Збитки через логістику, знижки на експорт і борги. Попереду «збірка» ринку: слабких поглинатимуть, нерентабельні майданчики закриватимуть. Це мінус робочі місця й податки для регіонів. У моногородах альтернатив майже немає.
Сільське господарство і ціни на їжу. Борги агропідприємств ростуть, найбільші прострочки у тваринництві (птахівництво). Продажі сільгосптехніки мінус третина: фермери не оновлюють парк через низьку маржу й дорогі кредити. На ринку — збої з картоплею (зрослий імпорт), курятина подорожчала. Це показник проблем із собівартістю та пропозицією. Коли фермери тонуть у боргах, їжа дорожчає і зникає з полиць. Платимо більше, вибір гіршає.
Банки. Якість портфелів гіршає: прострочки у роздробі ростуть, корпоративні під тиском. Великі банки обговорюють із регулятором можливу підтримку. Паніки немає, але міцність «з’їдають» висока ставка і слабкий попит на кредити. Далі — ще жорсткіший кредит і менше грошей бізнесу. Це пришвидшить спад.
Нерухомість. Житло недоступне для більшості: без субсидій іпотека не працює, попит слабкий, ціни тримають адміністративно. Купувати часто гірше, ніж орендувати. Якщо субсидії уріжуть — швидка посадка ринку. Люди відкладають купівлю, будівельники гасять проєкти. Це б’є по банках і зайнятості.
Росія переходить від бюджетного «розігріву» до застою: інвестиції стопоряться, реальні доходи поза оборонкою стискаються, держава латає діру податками й урізанням пільг — це веде до довгої паузи в розвитку та повільного збідніння. Ключові маркери: помітне чи ні здешевлення кредиту від ЦБ; чи ростуть бюджетні доходи без нових поборів; поширення 4-денного тижня на великих заводах; ціни на базову їжу й імпорт «латок» (картопля, птиця); масштаби дотацій вугіллю/металу/автопрому; доля субсидій на іпотеку. Якщо більшість із них погіршаться — на виході хвиля скорочень і зупинок, сильніший податковий тиск і ще слабший приватний попит, бо воєнні витрати вже не тягнуть цивільну економіку без дешевшого кредиту та кращих зовнішніх умов.
👍8