Дать лєща ілі зламать колєні

Якшо я в офензіві замовлю бліни на лопаті в мені проснуця росіянські корні?

Останні тижні показали: «воєнний підйом» у Росії вичерпався, цивільна економіка холоне. Лояльні Кремлю спікери вже говорять про падіння попиту, дорогий кредит і зупинки виробництв. Нижче — стислий розбір без спецтермінів. Це не точкові збої, а згасання ділової активності. Наслідок — менше годин і гірші доходи; бізнес заморожує плани й не має замовлень.

Бюджет. За півріччя дефіцит уже перевищив річний орієнтир. Видатки ростуть швидше за доходи; нафтогаз слабшає. Відповідь влади: урізання пільг, разові збори, приватизація «зайвих» активів, більші запозичення. Простору для щедрих програм меншає. Бюджет не тягне нинішні витрати. Далі — або більше податків і боргу, або урізання, що б’є по всіх.

Кредит і ставка. Висока ставка пригасила інфляцію, але зробила кредити надто дорогими. Банки платять вкладникам багато, а бізнес позичити не може. Результат — інвестиції й великі покупки відкладають, економіка остигає. Дорогі гроші гальмують попит та інвестиції. Без здешевлення — подальше ослаблення.

Промисловість. Автопром і частина машинобудування переходять на 4-денний тиждень: АвтоВАЗ, КАМАЗ, ГАЗ. Причини — переповнені склади, слабкі автокредити, імпорт із Китаю. Металургійні комбінати теж скорочують графіки «щоб зберегти колектив». Оборонка тримається, цивільні лінійки падають. Скорочений тиждень = приховане безробіття і менші зарплати. Затори на складах ведуть до зупинок і звільнень.

Вугілля. Найгірша динаміка: десятки шахт уже закриті або на межі. Збитки через логістику, знижки на експорт і борги. Попереду «збірка» ринку: слабких поглинатимуть, нерентабельні майданчики закриватимуть. Це мінус робочі місця й податки для регіонів. У моногородах альтернатив майже немає.

Сільське господарство і ціни на їжу. Борги агропідприємств ростуть, найбільші прострочки у тваринництві (птахівництво). Продажі сільгосптехніки мінус третина: фермери не оновлюють парк через низьку маржу й дорогі кредити. На ринку — збої з картоплею (зрослий імпорт), курятина подорожчала. Це показник проблем із собівартістю та пропозицією. Коли фермери тонуть у боргах, їжа дорожчає і зникає з полиць. Платимо більше, вибір гіршає.

Банки. Якість портфелів гіршає: прострочки у роздробі ростуть, корпоративні під тиском. Великі банки обговорюють із регулятором можливу підтримку. Паніки немає, але міцність «з’їдають» висока ставка і слабкий попит на кредити. Далі — ще жорсткіший кредит і менше грошей бізнесу. Це пришвидшить спад.

Нерухомість. Житло недоступне для більшості: без субсидій іпотека не працює, попит слабкий, ціни тримають адміністративно. Купувати часто гірше, ніж орендувати. Якщо субсидії уріжуть — швидка посадка ринку. Люди відкладають купівлю, будівельники гасять проєкти. Це б’є по банках і зайнятості.

Росія переходить від бюджетного «розігріву» до застою: інвестиції стопоряться, реальні доходи поза оборонкою стискаються, держава латає діру податками й урізанням пільг — це веде до довгої паузи в розвитку та повільного збідніння. Ключові маркери: помітне чи ні здешевлення кредиту від ЦБ; чи ростуть бюджетні доходи без нових поборів; поширення 4-денного тижня на великих заводах; ціни на базову їжу й імпорт «латок» (картопля, птиця); масштаби дотацій вугіллю/металу/автопрому; доля субсидій на іпотеку. Якщо більшість із них погіршаться — на виході хвиля скорочень і зупинок, сильніший податковий тиск і ще слабший приватний попит, бо воєнні витрати вже не тягнуть цивільну економіку без дешевшого кредиту та кращих зовнішніх умов.

В стімі шось відбувається......

Мобілізуємся, отримаєте підписані труси

До мене доїбався алкаш

Відїбався

За літо 2025 року (1 червня - 15 серпня) було вражено щонайменше 8 нафтопереробних заводів та 2 великі нафтобази/паливні термінали, сумарна проєктна потужність постраждалих НПЗ становить приблизно 1,54 млн барелів на добу, що еквівалентно близько 28–29% від середньої річної переробки нафти в РФ.

На пікових тижнях простої сягали близько 18% реальної переробки, що створювало регіональні дефіцити пального та потребу перекидати ресурси з інших заводів, збільшуючи логістичні витрати.

Шось уїбало