ЩукаРиба х King Krule??? 🤯🤯🤯

I WANT шоб ЩукаРиба поїхала на Євробачення і влаштувала таке в залі SO BAD!!! 😫😫😫

— Зроби пост з першими учасниками Atlas Weekend, але щоб він не виглядав, як списана домашка з минулого року.
— Ок.

Людей з Threads ще багато цікавих відкриттів чекає…

Наступного року украінською вийде біографія Дейва Грола та історія Linkin Park. Все — у видавництві Лабораторія.

Помер Кріс Рі, улюбленець усіх київських таксистів. Йому було 74 роки.

https://youtu.be/DDt3u2Ev1cI

За годину до Різдва новина від видавництва Абабагаламага — вони наступного року видадуть останні мемуари Оззі Озборна.

Як же добре, що я тягнув із топом, бо дотягнув до нового релізу ДахаБраха, першого за пʼять років. Писати щось про культурне надбання нації — справа складна, але я спробую. Тим більше, що Птах вийшов доволі незвичним в контексті всієї дискографії гурту.

В цьому альбому відчуваються великі зміни — в звучанні і в думках, що більше відповідають контексту часу. Водночас гурт демонструє класичну для слухача сталість у виконанні та у часі, що треба для донесення цієї думки. Говорять стільки, скільки вважають за потрібне.

Зрозуміло, що розмова непроста, то й виходить, що Птах — найтриваліший з усіх альбомів. Майже півтори години, тож тут мати трохи терпіння та посидючості для тих, хто не звик до таких обʼємів. Гадаю, що надлишковість Птаха — це єдиний недолік. Без 2-3 пісень альбом був би ще більш міцним по структурі — певні речі тут відчуваються дещо зайвими.

В усьому іншому Птах — неймовірно крутий епік. ДахаБраха і до цього славилися жвавістю та стрибучістю, але цього разу відчувається більше гостроти, шорсткості та жесті. Емоції дедалі стають важчими, заглиблюються в темінь. Це природно, враховуючи те, які американські гірки з нами усіма відбуваються під час російської агресії.

Лемент за вмерлими, полоненими та викраденими сусідить із монотонною читкою, в якій закладена чи то смиренність, чи то приреченість. Водночас, жевріє вогник надії — люди одружуються, святкують, танцюють і навіть мандрують, oh la la. Але найголовніше — усвідомлюють колективну травму і продовжують жити, не відкладають на потім. Хоч і психіка вже на нулі. Хоч і відчувають дриж. Але це не від страху, що смерть дихає по пʼятах в потилицю. А від співу Коваленко, Цибульскої та Гаренецької, а також приголомшливого перформансу Галаневича, особливо в 9 Неділечок.

Загалом, вся сучасна українська культура зараз так чи інакше рефлексує війну і народ в ній. Але, думаю, що ДахаБраха на Птаху найбільше, кхм, підлетіли до реальності. І для цього їм не знадобилися прямо посилатися на пса Патрона чи події останніх років. А всього лише переповісти життя минулих поколінь, які все це бачили і відчували на собі. Бо немає різниці замахуються на тебе шаблею на землі чи дроном з неба — страх від цього однаковий що тоді, що зараз.

Але попри це ми продовжуємо плисти на цьому кораблі, повному пісень і скарбів.

https://youtu.be/Sa7RTsqENcA

А я наспівав на 100 балів в караоке.

⚡️ Національна музична академія України офіційно змінила назву — з неї прибрали ім’я Петра Чайковського. Відтепер заклад має назву Національна музична академія України.

Рішення ухвалили на підставі висновку Українського інституту національної пам’яті. Воно не впливає ані на статус академії, ані на освітній процес чи мистецьку діяльність.

Попереду — публічне обговорення з колективом, експертами та громадськістю щодо присвоєння академії нового імені.

Моя десятка альбомів цього року.

Плейлист завтра.

Трошки пісень 2025 року, які я слухав найчастіше. Небагато, але що є — то є. Дякую, що були цей рік тут. Ніби є натхнення вести канал і далі, тож у 2026 щось буде.

https://open.spotify.com/playlist/5Cp9nknLprQ2A5jwFI3Z5E?si=5kSbaqOQTmSC6x-uUo-hew&pi=pyTPmE_9TpehC

А що далі з не дуже відомого? Led Zeppelin — Stairway To Heaven?

А ще я хочу, щоб ви перед новим роком пішли і полайкали пост, де людина прочитала книг зі свій зріст. Це заслуговує на респект і вподобайку!

З 2026 і хорошими новинами одразу! Foals тизерять новий альбом на цей рік.

Нє, ну фінал Stranger Things робити заради використання Purple Rain вперше в історії цієї пісні.

Наступного тижня чекаємо в усіх чартах.

https://youtu.be/TvnYmWpD_T8

perfect sense, huh?

Рік читання почався з книжки Саші Ганапольської з Tember Blance. Враховуючи, що теми, яких Саша тут торкається, мені не близькі (хоч і важливі), то це мені дозволяє більш обʼєктивно в моїй субʼєктивності оцінити як написано і як розказано.

А написано добре. Особливо як для дебюту. Місцями я навіть хотів, щоб Саша дала більше тексту: більше бекграунду про Нусю, більше процесу написання пісень (як в Дейзі Джонс and The Six, про яку тут згадують), про поглиблення стосунків між Нусею та Костею. Ці моменти тут показані точково, але оскільки це повість, то для такого формату наявного цілком достатньо.

За пів року, крім «Тепер доведеться думати», подібного напряму у видавництва Віхола вийшов роман «Вініл», де теж про гурт і закоханість. Але різниця між ними — велика прірва. «Вініл» — це поганий текст. Як зазначили в одному відгуку, «видно, що його писала копірайтерка». Там війна не виходить за межі 2022 року. Персонажі пласкі, слухають шаблонне і ведуть себе стереотипно.

У Саші ж вийшло значно краще. Так, місцями наївно. Місцями підлітково. Але Саші і не 50 років. Проблеми її героїв близькі до реальних. Війна тут є, про неї згадують, але вона не стала головним лейтмотивом. Скоріше тлом, на якому розгортається життя. І це теж нормально, коли книжка враховує контекст, але не зосереджується на ньому. Читається легко, швидко, бо Саша вміє в сторітел завдяки написанню пісень. До речі, пісні з іпішки Тепер, які супроводжують книжку, і так класно звучали, а із текстом — й поготів. Але це окрема розмова.

І найщиріша та найтепліша деталь — Саша розуміє, що вона не ідеальна письменниця, що це її перша серйозна спроба, тому тут й багато згадок про це. Вона кілька разів іронізує над тим, як говорять її персонажі, пише вона сама, так і над самими Tember Blanche.

Словом, це дуже хороший шмат мінівсесвіту, який побудував дует. Чудово, що наша культура має людей, які створюють комплексні речі для кращого імерсивного досвіду. Тому абсолютно не пожалкував, що 2026 почався з «Тепер доведеться думати». І вам раджу те саме зробити.