Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Дуже хочу від вас лайк в інсті на цьому відео. Мені аж сподобалося, як все вийшло по монтажу. Врешті, заради трьох платівок Мака Міллера можна і так напрягтися.
https://www.instagram.com/reel/DSUwYL_DFga/
https://www.instagram.com/reel/DSUwYL_DFga/
❤16❤🔥3
Який же охуєнний трек у The Maneken цього року вийшов. Шкода, що тільки зараз почув.
https://youtu.be/cAGvMwWxdJQ
https://youtu.be/cAGvMwWxdJQ
YouTube
The Maneken - Зупинись (Official Music Video)
Слухай новий альбом The Maneken — Nova Era: https://bfan.link/novaera
Зупинись — музичний омаж золотій епосі української естради 70-х. Натхненна фільмом «Вусатий фанк» та творчістю Володимира Івасюка й Назарія Яремчука, ця пісня поєднує щемку ностальгію…
Зупинись — музичний омаж золотій епосі української естради 70-х. Натхненна фільмом «Вусатий фанк» та творчістю Володимира Івасюка й Назарія Яремчука, ця пісня поєднує щемку ностальгію…
❤23🤯5💯2
Оце вам пощастило. У мене є дві такі футболки IDLES. Купив нам з Марічкою, але із замірами по дюймам вийшла лажа.
Одна — S, інша — 2XL, довга і простора. Кожна по 1 300, віддаю за ту саму ціну, що і брали. Жодного разу навіть в люди не вдягнули.
Пишіть, фотки додатково можу вислати.
АПД: тільки парашут залишився.
Пишіть, фотки додатково можу вислати.
АПД: тільки парашут залишився.
😍7
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Сьогодні на Кирилівській буде сімейно, тепло та затишно, бо ЩукаРиба, на мою скромну думку — наш вибір на Євробачення цього року — в рамках Fusion Jams презентують альбом «Роскіш-воля». А також будуть інші різні колядки у незвичній для колядок обробці, але звичній — для Fusion Jams.
Квитки тут.
Квитки тут.
❤19👍4
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
I WANT шоб ЩукаРиба поїхала на Євробачення і влаштувала таке в залі SO BAD!!! 😫😫😫
🔥31❤4💯3❤🔥1👏1
Як же добре, що я тягнув із топом, бо дотягнув до нового релізу ДахаБраха, першого за пʼять років. Писати щось про культурне надбання нації — справа складна, але я спробую. Тим більше, що Птах вийшов доволі незвичним в контексті всієї дискографії гурту.
В цьому альбому відчуваються великі зміни — в звучанні і в думках, що більше відповідають контексту часу. Водночас гурт демонструє класичну для слухача сталість у виконанні та у часі, що треба для донесення цієї думки. Говорять стільки, скільки вважають за потрібне.
Зрозуміло, що розмова непроста, то й виходить, що Птах — найтриваліший з усіх альбомів. Майже півтори години, тож тут мати трохи терпіння та посидючості для тих, хто не звик до таких обʼємів. Гадаю, що надлишковість Птаха — це єдиний недолік. Без 2-3 пісень альбом був би ще більш міцним по структурі — певні речі тут відчуваються дещо зайвими.
В усьому іншому Птах — неймовірно крутий епік. ДахаБраха і до цього славилися жвавістю та стрибучістю, але цього разу відчувається більше гостроти, шорсткості та жесті. Емоції дедалі стають важчими, заглиблюються в темінь. Це природно, враховуючи те, які американські гірки з нами усіма відбуваються під час російської агресії.
Лемент за вмерлими, полоненими та викраденими сусідить із монотонною читкою, в якій закладена чи то смиренність, чи то приреченість. Водночас, жевріє вогник надії — люди одружуються, святкують, танцюють і навіть мандрують, oh la la. Але найголовніше — усвідомлюють колективну травму і продовжують жити, не відкладають на потім. Хоч і психіка вже на нулі. Хоч і відчувають дриж. Але це не від страху, що смерть дихає по пʼятах в потилицю. А від співу Коваленко, Цибульскої та Гаренецької, а також приголомшливого перформансу Галаневича, особливо в 9 Неділечок.
Загалом, вся сучасна українська культура зараз так чи інакше рефлексує війну і народ в ній. Але, думаю, що ДахаБраха на Птаху найбільше, кхм, підлетіли до реальності. І для цього їм не знадобилися прямо посилатися на пса Патрона чи події останніх років. А всього лише переповісти життя минулих поколінь, які все це бачили і відчували на собі. Бо немає різниці замахуються на тебе шаблею на землі чи дроном з неба — страх від цього однаковий що тоді, що зараз.
Але попри це ми продовжуємо плисти на цьому кораблі, повному пісень і скарбів.
https://youtu.be/Sa7RTsqENcA
В цьому альбому відчуваються великі зміни — в звучанні і в думках, що більше відповідають контексту часу. Водночас гурт демонструє класичну для слухача сталість у виконанні та у часі, що треба для донесення цієї думки. Говорять стільки, скільки вважають за потрібне.
Зрозуміло, що розмова непроста, то й виходить, що Птах — найтриваліший з усіх альбомів. Майже півтори години, тож тут мати трохи терпіння та посидючості для тих, хто не звик до таких обʼємів. Гадаю, що надлишковість Птаха — це єдиний недолік. Без 2-3 пісень альбом був би ще більш міцним по структурі — певні речі тут відчуваються дещо зайвими.
В усьому іншому Птах — неймовірно крутий епік. ДахаБраха і до цього славилися жвавістю та стрибучістю, але цього разу відчувається більше гостроти, шорсткості та жесті. Емоції дедалі стають важчими, заглиблюються в темінь. Це природно, враховуючи те, які американські гірки з нами усіма відбуваються під час російської агресії.
Лемент за вмерлими, полоненими та викраденими сусідить із монотонною читкою, в якій закладена чи то смиренність, чи то приреченість. Водночас, жевріє вогник надії — люди одружуються, святкують, танцюють і навіть мандрують, oh la la. Але найголовніше — усвідомлюють колективну травму і продовжують жити, не відкладають на потім. Хоч і психіка вже на нулі. Хоч і відчувають дриж. Але це не від страху, що смерть дихає по пʼятах в потилицю. А від співу Коваленко, Цибульскої та Гаренецької, а також приголомшливого перформансу Галаневича, особливо в 9 Неділечок.
Загалом, вся сучасна українська культура зараз так чи інакше рефлексує війну і народ в ній. Але, думаю, що ДахаБраха на Птаху найбільше, кхм, підлетіли до реальності. І для цього їм не знадобилися прямо посилатися на пса Патрона чи події останніх років. А всього лише переповісти життя минулих поколінь, які все це бачили і відчували на собі. Бо немає різниці замахуються на тебе шаблею на землі чи дроном з неба — страх від цього однаковий що тоді, що зараз.
Але попри це ми продовжуємо плисти на цьому кораблі, повному пісень і скарбів.
https://youtu.be/Sa7RTsqENcA
YouTube
"Dytyatochko" - Lullaby Born from War | DakhaBrakha's Music Video on Ukraine's Children's Struggles
In this haunting music video, Ukrainian ethno-band DakhaBrakha presents "Dytyatochko" (Little Child), a lullaby born from the devastation of war. Set against the backdrop of the monumental art installation “Black Cloud,” presented at Burning Man in August…
❤🔥47❤14😁1🤣1
Обкладинки альбомів Clipping і Burial навіщось повісили в музеї сучасного мистецтва у Луцьку.
🔥22😁19🥴1
Forwarded from СУСПІЛЬНЕ КУЛЬТУРА
⚡️ Національна музична академія України офіційно змінила назву — з неї прибрали ім’я Петра Чайковського. Відтепер заклад має назву Національна музична академія України.
Рішення ухвалили на підставі висновку Українського інституту національної пам’яті. Воно не впливає ані на статус академії, ані на освітній процес чи мистецьку діяльність.
Попереду — публічне обговорення з колективом, експертами та громадськістю щодо присвоєння академії нового імені.
Рішення ухвалили на підставі висновку Українського інституту національної пам’яті. Воно не впливає ані на статус академії, ані на освітній процес чи мистецьку діяльність.
Попереду — публічне обговорення з колективом, експертами та громадськістю щодо присвоєння академії нового імені.
🔥55🤣4❤3🤝1