Відгук на книжковий клуб. Я вмерла від милості 🥹

Знайшла в нотатках такий кусок тексту і дуже сміюся😌

Я вчора: подивилася кріповий відос про сказ і менінгіт
Я зранку: пишу лікарю і прошу вакцинувати мене від всього, чого можна 😳

Я дочитала. Відгук зроблю потім, але зараз маю відчуття, наче в кінці вона витягнула з мене все. Дуже болюча історія, яка все ще триває для Дженнет.

Мені шкода, що її мама не померла раніше. І шкода, що інші дорослі навколо були пофігістичні телепні.

Я обіймала себе після читання, а хотіла пригорнути її маленьку та дорослу❤️‍🩹

Але ви шо, далі йду читати про пісюни якісь в «і зійде крига» чи фанфік по драміоні лайтовий.

Бо я прям щось загрузилася 😢

Я на початку читання: та я і так все знаю
Я в кінці: тобто омегу пити не треба?!

Книга розказує про багато-багато міфів, дурних ліків, які краще в себе не пхати, а також страшних процедур під час яких можна лишитися без дупи🍑

9/10 фуфломіцинів

Що сподобалося:
- Доказовість і кількість джерел;
- Жарти автора;
- Дійсно багато цікавого! Хотілося підбігати до інших і питати: «А ЗНАЄШ ЧОГО…»;
- Українські реалії, і про дихання над картоплею, і про санаторійні небулайзери.

Чого не 10:
- Мені перші два розділі наче писав хтось інший. Багато складної лексики, яка там не потрібна та ніяких смішинок!
- а в останніх були повтори 🐱

Кому раджу:
- всім хто любить читати про здоровʼя;
- батькам, бабусям які все ще вірять у народну медицину, а фарма для них найбільше зло;
- тим хто впевнений, що і так все знає у доказовій медицині і хоче себе перевірити 🐱

А так то дійсно топовий нон фік! Радьте свої улюблені🐱

йой, а шо воно таке дороге👀

Не знаю як реагувати на цей негативний відгук на книгу "Медицина доказова і не дуже"🤦‍♀

Саме тому я можу робити тільки письмові стендапи ✨

Авторка коміксу Сара Андерсон (якщо я правильно переклала)

Додавала в ревіш комікс і згадала, що тут є портрет мого друга, який загинув на війні. Підпалила трохи м'ясо і сиджу тепер соплива❤️‍🩹

"Я рада що моя мама померла" додається до переліку книг, які треба відкладати, щоб 💕подихати💕

Вона відверта, тригерна на теми психічного здоров'я, домагання, морального насилля та РХП і дуже-дуже чутлива. Порівнюючи книгу з "Освічена" я розуміла, що якщо в цій багато мотивації, змін та дійсно щасливе майбутнє. То в теперішній хоч і є процес зцілення - я розуміла, що її травми залишаться з нею назавжди і дуже глибоко. Хепі-енд дуже умовний 😢

9/10 урн для праху

Що сподобалося:
⚱️Краще розуміння РХП;
⚱️Дуже круто показана відсутність сепарації між мамою та донькою;
⚱️Написано прям оголююче, а читається легко;
⚱️Хоч у мене зовсім інші психічні розлади, але досвід роботи з ними резонував;
⚱️Це жіночі мемуари, для мене це вже сто зірок додаткових

Чому не 10:
⚱️Це було майже 10! Але мені не вистачило трохи більше розділів про сам процес лікування, а також пояснення, що перший її досвід терапії був не окей. І тут я хочу зупинитися детально😠

Її перша "терапевтка" порушувала все що можна з кодексу психотерапевтів. Я читала це з обуренням і болем за Дженнетт. У неї і так жахлива біда з кордонами, а тут терапевтка, яка мала б бути надійною і безпечною людиною в її житті - жахливо їх порушує. Вона обіймає її без дозволу, залазить в її простір поза терапією та тисне на неї в процесі розмов. І це розумію я, людина яка в постійній терапії понад 4 роки. Мої подруги які читали цю книгу не звернули на цей досвід уваги, бо не знали, що таке не ок.

Тож, якщо щось схоже на це стається і вашій психотерапії - тікайте! Бажаю всім таким "спеціалістам" срачку😡

Раджу цю книгу всім, хто готовий морально проживати досвід цих тригерних тем. І бажано майте поруч людину якій можна бомбити! Дуже хочу почути ваші враження про книгу! ❤️