Заключний допис про Барселону (і не тільки)

Поїздка вийшла на троєчку, бо я підхопила якийсь іспанський ковід 😶

І через це так і не пішла дивитися на Пікассо і на пару днів менше їла устриці на місцевих ринках😐

Тож поки я в стані картоплинки, яка валяється в своєму мундирі - розкажу які дописи та інтервʼю будуть наступні🤝

⏺Розмова з Оленою Кузьміною про письменниць, патріархат і огидні терміни щодо жіночої літератури

⏺ Думки-роздуми про комічне в українській літературі. І що ми не єдиними стражданнями круті в нашій літературі😀

⏺ Друга частина спіритичного сеансу з Софією Русовою: поговоримо про її досягнення

Дуже хочу почути, чи чекаєте якогось з дописів! Не уявляєте, як я потім ношуся з тими коментарями🤭

Інколи враження, що саме в наш час найбільше літературних срачів. То Жадан десь загуляє, то книгочитунка зраду принесе😐

Тим часом: Семенка Євшан називав ідіотом, а Сріблянський дегенератом. За що? А просто, бо той видав збірку “Дерзання”, де були не типові вірші для того періоду. От один з них✨

Асфальт

Спека не можна дихать
давить горло асфальт
все те ж стареньке лихо
охрип мій альт
і я загубив упевненість
я загубив ґрунт
омаґазинив свою зверненість
і попрохав фиників фунт.

Мені дуже да, а вам?

Доречі, через те, що я хворіла — лекція про Куліша буде в середу. Встигаєте заскочити 🪿

Це сторінка з "Граматики", яку створив Пантелеймон Куліш. Розказує тут за свій новий правопис. От за це йому лайк👍 (Хоч десь)

Про письменниць, патріархат та сексистську термінологію з Оленою Кузьміною✨

Інтерв’ю з чарівними жінками книжкової сфери продовжуються, як і тематики патріархату, жіноцтва та булінг терміну “їбліт”. Якщо до деяких інтерв’ю я хочу дати свою думку, яка може відрізнятися від отриманих відповідей — то тут я просто скажу: “Читайте, тримайте, візьміть”. (Бо останні дні ходжу і думаю, чому Павлюк і Дерев’янко всюди, всі пісяються, але такого фурору з авторками в нашій сучасній літературі ніколи не було)

✨Якщо раптом хтось тебе не знає (хоча як можна), як би ти описала свою письменницьку кар’єру трьома словами?

Та можна, чого. Я не аж така яскрава зірочка. Якщо трьома словами — поплакала й знову

✨Мені здається, що зараз на книжковому ринку стає дедалі більше авторок, ніж авторів. Це просто моя бульбашка чи справді тенденція сучасності? Чому, на твою думку, так відбувається?

Як на мене, це все ж бульбашка. Звісно, зараз дуже багато авторів служать і це також впливає на розподіл. Але роками в будь-яких професіях чоловіки були проявлені більше та яскравіше. Тому зараз на контрасті може видаватися, що жінок стало більше, але якщо звести всю-всю математику — думаю, вийде, десь порівну. Плюс, чоловіки все одно помітніші, отримують більше премій, грошей та визнання.

✨Так, письменники із найбільшими роялті в Україні теж чоловіки. Про що це, на твій погляд?

Патріархат як він є. Упередження, які нам ще долати й долати. Часто помічаю оце несвідоме маркування творів, написаних чоловіками, як більш якісних. Наприклад, я не чула, щоб Аберкромбі чи Крістоффа називали авторами «їбліту» (яке ж огидне слово), хоча в них вдосталь сцен сексу в текстах. Та навіть у Сапковського. А авторок навпаки часто звинувачують у цьому. Навіть якщо любовна лінія в сюжеті займає зовсім небагато місця, а сцена сексу одненька й зі скромним «а потім вони прокинулися».

✨"Їбліт" дійсно фу, а як тобі загалом ідея "жіночих романів"? Як тобі писати в середовищі, де їх юзають популярні блогери/-ки?

Найчастіше помічаю, що все написане жінкою в фантастичному жанрі, апріорі визначають як роментезі та young adult. Навіть якщо там крихітна любовна лінія (чи відсутня взагалі) або персонажці під сорок. Це важко й сумно, але я не бачу інших варіантів, окрім як робити своє й намагатися чітко комунікувати свої піджанри, вікові категорії та орієнтири в роботі.

✨Якого жіночого погляду чи досвіду, на твою думку, бракує в українській літературі?

Я нещодавно прочитала «Перший вінок» і мене просто збило з ніг усвідомлення, що між жінками з тих історій буквально 100 років і покоління 3. Не так давно єдине, що могла зробити жінка — це виживати. І те не завжди. Мови не йшло про якесь дослідження себе, своїх бажань, справжнього покликання. Тому моя відповідь — усього.
⏺Я б хотіла побачити історії материнства, жінок старше 30, міленіальського фентезі. (Дуже втомилася від сімнадцятирічок)
⏺Дружби. Мені дуже бракує висвітлення різних варіантів дружби й сестринства між жінками.
⏺Досвіди проживання різних ментальних розладів, особливо харчової поведінки. Тривожність, депресії, все, з чим ми зараз змушені жити. Втрати.
⏺Досвіди самотності, дослідження своєї сексуальності, прийняття своєї орієнтації. Сапфічні історії!

✨Назви свої улюблені українські книжки та їхніх авторок

«Мертва жива вода» Світлани Кострикіної
«Двоповня» Катерини Самойленко
«Не закохуйся, Єво» та «Афера» Альони Рязанцевої
«Загублений принц» Наталі Кош
Повість «Хроніки демоноловців» зі збірки «Час тіней» Анастасії Нікуліної
Трилогія «Замок з кришталю» Ірини Грабовської
«Чаклунка і культ» Валерії Савотіної
«Краще не читай» Катерини Орловської

У планах на найближчий час ще книжки Тані Гуд, Світлани Тараторіної, Наталії Матолінець. Дуже чекаю нове фентезі від Марії Маргуліс та низку яскравих дебютів — епічну тетралогію Влади Марі, фентезі Марини Ніцель, Ріни Есмерай та Вести Валерії, які мають вийти у 2026.

Неймовірно вдячна Олені за таку хвайну розмову і вже роздумую кого кликати наступною і про яку тему. Як завжди з радістю вас послухаю💕

Покажу один зі слайдів завтрашньої лекції🌸