Хто чекав святкові челенджі для письменників? У нас для вас бінго! 💚

Оберіть 4 з 16 тропів так, щоб вони утворили лінію, і напишіть свою історію (свої історії) про кохання
Опублікуйте на UWURead з тегом Совине Кохання 2025 та подаруйте своїм персонажам трішечки щастя ✨

Тег ви можете знайти у вкладці тегів під час публікації роботи на платформі (він красивий, тематичний, рожевий, ми старалися коротше кажучи) 🥰

Ваші увулентинки 🦉

мій внесок до ідей, які ачівки потрібно додати на UWURead

Колись на День Святого Валентина я вирішила за добу написати маленький романтично-комедійний фанфік по Dragon Age:Inquisition з ідеєю “Командор Каллен запропонував своїй коханій Інквізиторці Лавеллан день, коли він виконає будь-яку її примху. Він очікував, що його дама серця захоче квітів і романтичних жестів. Натомість вона побачила в цьому великий гумористичний потенціал”.

Якщо коротше: Лавеллан дає Калленові смішні, абсурдні і дурнуваті завдання.

Одна з найкращих моїх робіт, треба її якось перекласти.

Але історія в тому, що я думала впоратися за пару годин і вкластися в дві-три сторінки. Натомість, кожен маленький епізод про чергове “завдання” займав сторінку, а то і більше. І в мене пішла на написання вся доба. І це був лютий 2015 року, коли в мене були ще робота і навчання, зустрічі з друзями в той день, і при тому я писала кожну вільну хвилину і сама ледь не падала зі сміху.

Челендж завершився успішно. Я довела роботу до фіналу — вийшло товстеньке таке оповіданнячко — насміялася на рік вперед сама (чесно, після цього мені було навіть не страшно, що вона не зайде читачам) — і згадую той марафон з жахом і захопленням водночас.

А зараз я стара втомлена життям людина, дивлюся на виклик #СовинеКохання2025 і кажу собі “ну я на вихідних щось напишу”.

А ви колись писали нон-стопом?

Як кажуть, курка встала, місце пропало😁

Тільки що я закінчила останню технічну задачу по відкриттю сайту для незареєстрованих користувачів

Тримаємо пальчики схрещеними щоб внутрішнє тестування пройшло успішно і дизайнерка не погнала щось терміново переробляти😅

Сьогодні вночі по Україні запустили найбільшу кількість шахедів за весь час війни. Я до 3 ночі сиділа в коридорі зла, але чиста, зігріта і з котом під боком. Однак не всім так щастить.

Лише 54% Сухопутних військ забезпечено можливістю митися і прати одяг взимку. Фонд Рій, спільно із командуванням, визначили 15 бойових бригад, яким критично потрібні лазні. Це буде важко, але ці бригади можуть розраховувати тільки на нас, тому ми повинні це зробити.

Я — частина дружнього збору "15 ЛАЗЕНЬ НА ЗИМУ" для бойових бригад, котрим критично не вистачає таких лазень.

Моя ціль - 5 000 грн.
Загальна сума збору - 12 000 000 грн. 

Мобільна лазня – це можливість зігрітись, помитись, відновити cили після бойових задач, випрати і посушити речі та підвищити боєздатність війська.
Гадаю, не варто розповідати наскільки кожному з нас важливо, що військові були сильні та боєздатні. 

🔗Посилання на збір
https://send.monobank.ua/jar/3bZtAHTXb1

Хтось думає що програмування це важко
Тим часом програмування:

Сьогодні я прокинулася о 4 ранку. Так було і рік тому, і два роки тому, так само як 24 лютого 2022.

Сьогодні я знову чула ті вибухи, хоча їх не було. Вони закарбувалися десь там у памʼяті, достатньо глибоко, щоб здаватися справжніми в темряві ночі.

За день до повномасштабного вторгнення я боялася того, що воно буде, і одночасно не вірила. Боялася — і тому довго не могла заснути, не змогла вмовити себе спати у власному ліжку бо воно занадто близько до вікон. Не вірила, бо война тривала вже так довго, і здавалося, що всіх вона влаштовувала так як є. Які могли бути раціональні причини щось міняти? Я не бачила їх тоді, я не бачу їх зараз.

Але людьми керує не раціональність. Людьми керують почуття: любов, ненависть, жага, жадібність. Людьми керують часто ірраціональні переконання.

Три роки тому Росія перетворила гібридну війну на повномасштабну. Три роки тому до мене нарешті дійшло те, що мало дійти ще в 2004.

Ще підлітком, році в 2007 я поставила собі підпис в соцмережах: "Я читала про це в книжках, а тепер я в цьому живу". З кожним роком правдивість цієї фрази ранить мене глибше.

Сьогодні важкий день. І в такий день ще більше хочеться робити щось важливе.

Я би попросила вас сьогодні підтримати в голосуванні проєкт «Форум військових письменників», який запропонувала Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука.

Бо це можливість почути голоси наших захисників і захисниць, а також зробити видимими полеглих митців та підтримати їхні родини. Автори та авторки, які через службу не можуть бути самі активно залучені у власну промоцію, потребують нашої додаткової уваги. І цей проєкт — можливість підсвітили їхню творчість та подякувати за захист.

(цей текст можна використати в голосуванні, до речі)

📌 Голосувати тут

А тут перелік проєктів, я говорю про проєкт під номером 5 і кодом
09-001

День сьогодні такий

Муд

Новина тут

0 лайків і я купую оце, щоб бомбити на кемпбелла