Цей тиждень нарешті повноцінно є можливість займатися кодом. І знаєте що? Одразу знайшовся вагон дрібних недоробок, повторів і "не забути це зробити в майбутньому".

Наприклад в одному місті фандоми зберігалися на сервері (це важливо щоб їх можна було додавати) а в іншому прописувалися вручну 🙈.

Здається, майбутнє настало.

З хорошого, через те що вся платформа автоматично тестується після кожної зміни, зміни було вносити приємно, і хоча б є розуміння що я не ламаю зараз все 🙈

Авторка українського бестселеру "Малечі про інтимні речі" поділилася тим, що не отримує роялті за книги і видавництво взагалі перед нею ніяк не звітує.

При цьому книжка була абсолютним лідером сегменту дитячої літератури в 2021 році і продавалася тоді по 82 книжки на день.

Одна з причин чому я вирішила робити сайт — це саме отака співпраця з видавництвами і та сама "продажа" АП на 5 років. Ні передумати ні поміняти умови після цього не можна. Хіба це добре для авторів?

Передивляюся Джулі і Джулію. Я обожнюю кіно про досягнення мети, про людей з пристрастю, про перешкоди, які вони долають і про цілеспрямованість. Інше кіно яке я дуже люблю: “Диявол носить Прада” (і теж з Меріл Стріп). Я знаю, що оригінальна книга створювалася як корпоративний жахастик, але екранізація вийшла навпаки дуже надихаючою, як ті відео в тіктоку, де люди охайно організують свою шафу або холодильник. На якісь хвилини ти зазираєш у світ де ідеал можна досягнути і щось буває зроблено охайно, вчасно і з душею.

А ще “Джулі і Джулія” про кулінарію, і дуже позитивне.

А яке кіно любите ви?

Я старалася тут не спамити просто рандомними думками, все ж таки ті, хто підписувались, напевно, чекають новин по сайту, а не спаму.

Новини будуть. Ми тут активно готуємо презентацію базового функціоналу (і вичищаємо помилки, які знаходимо). Я насправді думала що презентуємо щє минулого тижня, але зʼявилася додаткова організаційна робота. Все як завжди.

Взагалі правило планування: коли намагаєшся передбачити, скільки часу займе проєкт, візьми консервативну (пессимістичну) оцінку і помнож на два 😅

Повертаючись до теми, цей канал я все ж вирішила вести як більш персональний. Тому буде спам!

Офіційні новини все ще можна буде дізнатися в твітері
https://twitter.com/uwuread
та інстаграмі
https://www.instagram.com/uwuread

Перший спам-пост буде про соцмережі і просування в них.

Мене в минулому місяці десь десять людей розпитували про те, як вести інстаграм. У всіх приблизно схожа історія: вони пишуть книжки/малюють/ведуть блог і їм треба десь шукати підписників/читачів/зацікавлених людей, і всі сподіваються на магічну силу соцмереж.

А я, якщо чесно, досить песимістично оцінюю інстаграм в плані набору аудиторії. Та і не тільки його. В мене перед очима багато прикладів людей, хто ведуть свої соцмережі, стараються, контент-плани розробляють, а в результаті бьються як риба об лід і пишуть свої послання “в порожнечу”.

Тут в чому проблема. У віральності.

Якщо ви голодний художник в якого немає грошей на рекламу, то вам треба способи, як набирати підписників безкоштовно. (І навіть якщо гроші є, але це наприклад 5 тисяч на місяць, дуже легко можна залишитися і без грошей, і без підписників). Безкоштовно — це значить, що ваш контент, ваша сторінка мають показуватися новим людям, які на вас не підписані. І отут весь затик.

В телеграмі такого взагалі немає. Ваш канал, все що ви там пишете, ніколи не покаже комусь новому.

В інстаграмі майже те саме — з нюансом, що є пошук і рілси, де можуть бути рекомендації незнайомцям. Але щоб “залетіти” в одній з категорій, треба щоб ті підписники, яких ви вже маєте, активно взаємодіяли з вашим постом/рілсом, і якщо на вас підписані мама і кіт, діла не буде. А альтернатива — реклама.

Фейсбук і твітер тут більш перспективні. Чому саме там зазвичай якийсь скандальний пост може розповсюдитися зі швидкістю лісової пожежі? Бо там вам показуються пости людей, на яких підписані ваші друзі — або з якими вони будь-яким чином взаємодіяли. Правда, з тих пір як твітером заволодів Ілон Маск, вже ніхто не знає, як формується їхня стрічка “для вас”.

І нарешті Тікток (і Ютуб). Він заточений під те, щоб сам якось оцінювати ваш контент, проаналізувати смаки Антоніни 89 і зрозуміти що їй треба побачити саме ваш відос.

З огляду на це зрозуміло, чому саме ТікТок в США, наприклад, став головним майданчиком просування молодих маловідомих письменників. Та і взагалі всього.

І от якщо нас цікавить саме віральність, то може виявитися, що інстаграм не такий вже зручний. Що є скоріше сенс спробувати Тікток, Фейсбук або Твітер — якщо не як основні, то як генератори трафіку.

Правда, там свої приколи.

Є прогрес. Цього разу додавання розділу до книги і відображення розділів. С форматуванням.

Привідкриваючи завісу таємниці, створення красивого візуального що можна показати це десь 10-20% роботи.

А ще є:
- робота на сервері (щоб віддавати правильні дані)
- полірування деталей
- пошук де можуть виникати помилки і їх обробка
- залити все бетоном (обкласти тестами 😁)

Я не можу навіть описати, наскільки я шалено рада 🤩

Ми вчора з командою зустрілися, щоб обговорити дві важливі речі

Перша: ми встановили дату запуску альфа-тестування. Тобто першого запуску платформи на реальних людей. Воно вже скоро) Коли саме — скажу найближчому днями, бо якщо скажу раніше, мені маркетологиня голову відкусить)))

А друга: а що ми, власне, до нього встигнемо зробити, а що ні. Різали по живому. Ключовий можна сказати функціонал відкладали на пізніші релізи.

Після цього наш БА подивився на закривавлене поле битви зі шматками понівечених задач і задоволено сказав: ну тепер вірю, що встигнемо.

Ми з Дарсі поповзли терміново переробляти пошук.

Буде гарно.

За вихідні я зробила міні-проєкт словничок українського інтернет сленгу

Працює по принципу Urban Dictionary — спільнота сама наповнює і голосує.

Запустила його вчора, виклала в твітер — тиша.

Сьогодні мені вже обвалили поштовий сервіс, в якому було обмеження 3 реєстрації на годину. Замінила на інший безкоштовний де 100 мейлів на день, сподіваюся його не обвалять.

Твітер то чорна магія, кажу вам.

Ситуація така

Сьогодні стартували лекції програми "Відважна" (від держави) — це про бізнес і все таке.

І одне з питань, яке там ставили, було "Як довести технологічний продукт до стадії MVP без грантових коштів". Лекторка одразу така: "А чому ви не хочете залучати грантові кошти???"

Я посміялася. Не те щоб ми не хочемо, тільки на стадії ідеї/розробки їх фіг хто дає.

Я взагалі б могла трошки провести розбори, в які стартапи вкладаються венчурні інвестори. Хоча загальний напрямок зараз всім і так відомий, всі обожнюють ШІ, і наша мінцифри теж хапається за все, в чому в назві є ШІ, і навіть Верховна Рада давала посилання на "ШІ стартап".

Якщо тут є люди, які чекають запис презентації, що відбулася минулої неділі, то про запис не забули, він буде.

З ним відбулися деякі пригоди (як це буває з відеофайлами, особливо якщо їх доводиться рендерити по три години), але поки що мене запевняють, що запис точно буде

Посилання на нього викладу я тут, і в наших інших соцмережах теж буде

Мій улюблений слайд з презентації.

Це реальні речі (але не всі), які мені казали, коли я розповідала людям, що ми робимо UWURead. Люди старалися допомогти, як могли, і донести до мене, що я фігнею займаюся і даремно ускладнюю собі життя

Сьогодні ютуб мені підкинув відео американського психіатра Dr K де той говорив про харизму. І він назвав візію/бачення однією з її складових. Тим більш важливою, бо, на його думку, сучасному світу бракує культури “бачення”. Мовляв, всі навколо так прагнули прагматичного підходу, що питання “ким ти працюєш”, “скільки заробляєш”, “де відпочивав”, “яка у тебе машина”, “скільки в тебе сертифікатів/нагород” витіснили більш абстрактні, духовні речі кудись ближче до периферії.

Я теж щось таке відчуваю. Звісно, прагматичність — то не погана річ, навпаки. Щоб було чим мріяти, треба спочатку мати, що їсти і де спати. Але прагматичність не може замінити собою все.

Наприклад, в бізнесі. Прагматично — це дивитися на цифри. Витрачати менше, продавати за вищу ціну, отримувати більше прибутку. Щоб цього досягти можна наприклад пожертвувати якістю, екологічністю, умовами праці, і продавати дешеву пластикову фігню, зроблену дітьми десь в бангладеші, з націнкою в 2000% і багато. Аліекспрес і Тему, я дивлюся на вас, так.

(продовження)

Ключове слово “якийсь”.

Культура візії/бачення ставила б питання про цей “якийсь” результат. А чи потрібно воно таке взагалі? Швидко і дешево, безумовно, але в чому його цінність? В чому мої цінності? Приклад візії в тому відео “я хочу жити життя сповнене краси”. І треба ще зрозуміти — а що для мене краса?

Коли в 22 роки під впливом коханої людини я стала аналізувати що мені цінно, що мені потрібно, то виявилося, що мої потреби, на жаль чи на щастя неможливо реалізувати “швидко і дешево”. Так, можна знайти замінник яким заглушити цю потребу ненадовго, а потім ще один і ще один — але ніколи не задовільнити її.

Я ж зараз проходжу черговий державний акселератор (Відважна)
І сьогодні лекція по фінансах від Маріанни Самсонової, засновниці Usupso. І що я вам скажу, це бомба.

Мені не всі лекції на цих акселераторах подобаються, деякі відверта вода, але Маріанна неймовірна і як доповідачка і як викладачка на практичних заняттях (мені пощастило потрапити на мастермайнд, який вона проводила)

Я сиджу записую ледь не кожну фразу.
Аби тільки були ці фінанси, щоб було що рахувати і записувати 😁😁😁

А це я сьогодні слухала як недокраїна сусід знищувала нашу культуру. 15 ракет по Харкову, частина з них по друкарні Вівату. Є загиблі і поранені.

Співчуваю родинам і постраждалим. А тим хто стріляв сподіваюся вже розігріли казан у пеклі.

Псс
По секрету вам скину ось це

Але моя улюблена версія то темна

Я можу вважати ваші смаки збоченими

Але я постараюся, щоб ви змогли їх задовільнити на нашому сайті

Навіть якщо вам подобається світла тема інтерфейсу 😁

Як завжди коли готуєшся до відкриття/запуску а в нашому випадку до альфа тесту, на фінішній прямій вилазить ЩОСЬ. Таке щось, від якого починаєш плакати, молитися, бігати по стелі.

Хороша новина: все могло б бути набагато гірше, якби ми не залили все бетоном додавали автоматичні тести на кожен чих.

Погана новина: імовірно, сон скасовується...

#робоче

Ювілей, кількість автоматичних тестів на сайті (точніше, на тій половині, що видна користувачам) сягла 100 файлів і 500 індивідуальних тестів.

Для довідки: автоматичні тести це один з інструментів, що допомагає бути впевненим в стабільності і працездатності коду. Звісно вони не панацея, але їх можна запускати кожного разу, коли вносиш якісь зміни, і вони чудово економлять час)