і, продовжуючи тему антропоморфізму, нагадаємо, що виклали на нашому сайті статтю, яка вийшла друком у #8/2020
ГРИБИ У ЛЮДСЬКІЙ ПОДОБІ: ОБРАЗ ГРИБІВ У МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ
ГРИБИ У ЛЮДСЬКІЙ ПОДОБІ: ОБРАЗ ГРИБІВ У МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ
[esthète] газета
ГРИБИ У ЛЮДСЬКІЙ ПОДОБІ: ОБРАЗ ГРИБІВ У МИСТЕЦТВІ УКРАЇНИ
Греки, римляни, китайці, індуси, ацтеки, майя та ескімоські шамани вірили у божественне походження грибів. Гриби у мистецтві — тема, сповнена сюрпризів та несподіванок. Цей матеріал вийшов друком у нашому #8/2020.Ілюстрація з книги Охріма Судомори “Війна…
❤10
🌿і ще трохи "баська"-vibe вам у стрічку⛪️
❤17
ПРО ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ТА БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ
Мистецтво завжди гостро й оперативно реагувало на драматичні історичні події: війни, геноциди, Голодомор, депортації, переслідування, вимушені переселення. Українські митці, часто опиняючись в епіцентрі таких подій, кожен по-своєму, зображали нову реальність, в якій доводилося жити. Не дивно, що явище масового вимушеного переміщення людей, яких з домівок гнала війна, часто знаходило відгук у творах наших художників.
📖 новий матеріал на нашому сайті:
Мистецтво завжди гостро й оперативно реагувало на драматичні історичні події: війни, геноциди, Голодомор, депортації, переслідування, вимушені переселення. Українські митці, часто опиняючись в епіцентрі таких подій, кожен по-своєму, зображали нову реальність, в якій доводилося жити. Не дивно, що явище масового вимушеного переміщення людей, яких з домівок гнала війна, часто знаходило відгук у творах наших художників.
📖 новий матеріал на нашому сайті:
[esthète] газета
ПРО ВИМУШЕНИХ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ТА БІЖЕНЦІВ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ
Після 24 лютого 2022 року, коли в Україні почалася війна, вислів про те, що «історія циклічна», почав набувати нових цілком реальних сенсів. Щодня очевидними стають паралелі з подіями, що вже відбувалися у світі впродовж 1930-40-х років. Схожість вражає……
👍9
🟢🔸Він був учнем Фернана Леже і товаришував з Бруно Шульцом. Навчався у Парижі, але його найбільшим натхненням завжди був мультикультурний Львів 🔺🟦
17 квітня 1898 народився художник Генрик Штренг aka Марек Влодарський.
Його історія життя і творчості захоплива, неоднозначна та багатогранна. Він народився Генриком Штренґом у Львові (1898), а помер Мареком Влодарським у Варшаві (1960). Він був львів’янином і варшав’янином, євреєм та поляком, людиною, яка пережила Голокост... У Парижі він навчався у Фернана Леже, виставляв свої роботи в галереї Au Sacre du Printemps, зачитувався Андре Бретоном.
У Львові він став співзасновником авангардної спілки artes. Після війни творив нову польську сучасність, читаючи лекції в Академії образотворчого мистецтва у Варшаві.
На фото:
🔹"Людину тягне до вікна", бл. 1947 р.;🔸"Ґрона винограду і предмети", 1929 р.;🔹"Перукар", 1925 р.;
"Прощання з солдатом", бл. 1931–32 р.🔸"1 centim par jour", 1925
17 квітня 1898 народився художник Генрик Штренг aka Марек Влодарський.
Його історія життя і творчості захоплива, неоднозначна та багатогранна. Він народився Генриком Штренґом у Львові (1898), а помер Мареком Влодарським у Варшаві (1960). Він був львів’янином і варшав’янином, євреєм та поляком, людиною, яка пережила Голокост... У Парижі він навчався у Фернана Леже, виставляв свої роботи в галереї Au Sacre du Printemps, зачитувався Андре Бретоном.
У Львові він став співзасновником авангардної спілки artes. Після війни творив нову польську сучасність, читаючи лекції в Академії образотворчого мистецтва у Варшаві.
На фото:
🔹"Людину тягне до вікна", бл. 1947 р.;🔸"Ґрона винограду і предмети", 1929 р.;🔹"Перукар", 1925 р.;
"Прощання з солдатом", бл. 1931–32 р.🔸"1 centim par jour", 1925
❤8
минулого року Museum of Modern Art in Warsaw привозив до Львова велику виставку «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм».
ВІДЕО КУРАТОРСЬКОЇ ЕКСКУРСІЇ ВІД проф. ПЙОТРА СЛОДКОВСЬКОГО
Досі творчість художника розглядали насамперед через призму його навчання у Парижі, але Штренґ/Влодарський також спирався на єврейську культуру та львівську традицію. 2019 року була видана книга Пйотра Слодковського Єврейсько-польський модернізм. Генрик Штренґ/Марек Влодарський та історія мистецтва, яка кардинально змінила сприйняття Штренґа як провідного представника авангарду і долучила доробок художника до головної течії досліджень і академічних полемік.
ВІДЕО КУРАТОРСЬКОЇ ЕКСКУРСІЇ ВІД проф. ПЙОТРА СЛОДКОВСЬКОГО
Досі творчість художника розглядали насамперед через призму його навчання у Парижі, але Штренґ/Влодарський також спирався на єврейську культуру та львівську традицію. 2019 року була видана книга Пйотра Слодковського Єврейсько-польський модернізм. Генрик Штренґ/Марек Влодарський та історія мистецтва, яка кардинально змінила сприйняття Штренґа як провідного представника авангарду і долучила доробок художника до головної течії досліджень і академічних полемік.
👍7
🏛о 14.00 розпочнеться пресконференція, присвячена презентації Павільйону України на 59-тій Венеційській бієнале 🇺🇦
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
спікери:
🎤 Павло Маков - художник проєкту;
🎤 Борис Філоненко - куратор українського павільйону;
🎤 Лізавета Герман і Марія Ланько - співзасновниці галереї The Naked Room, кураторки проєкту;
🎤 Катерина Чуєва - заступниця міністра культури та інформаційної політики України
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
спікери:
🎤 Павло Маков - художник проєкту;
🎤 Борис Філоненко - куратор українського павільйону;
🎤 Лізавета Герман і Марія Ланько - співзасновниці галереї The Naked Room, кураторки проєкту;
🎤 Катерина Чуєва - заступниця міністра культури та інформаційної політики України
👍7🔥1👏1
✨Іван Курах «Місто вночі» (1949) & 25-та Венеційська бієнале (1950)
#throwback
…після Другої світової війни в колах італійської богеми і митців зростає авторитет українського художника-емігранта Івана Кураха (1909-1968). Успіх підтверджується персональним запрошенням прийняти участь у 25-й Венеційській бієнале 1950 року. Тоді Іван Курах представив свою роботу «Місто вночі», олійне полотно розміром 120х75 см.
📌до речі, до війни (тої, що триває зараз) «Місто вночі» можна було побачити у виставкових залах Національного музею у Львові ім. Шептицького, експозиція «Українське мистецтво ХХ ст.» (Львів, вул. Драгоманова, 42)
#throwback
…після Другої світової війни в колах італійської богеми і митців зростає авторитет українського художника-емігранта Івана Кураха (1909-1968). Успіх підтверджується персональним запрошенням прийняти участь у 25-й Венеційській бієнале 1950 року. Тоді Іван Курах представив свою роботу «Місто вночі», олійне полотно розміром 120х75 см.
📌до речі, до війни (тої, що триває зараз) «Місто вночі» можна було побачити у виставкових залах Національного музею у Львові ім. Шептицького, експозиція «Українське мистецтво ХХ ст.» (Львів, вул. Драгоманова, 42)
👍11👏2
🎤Як війна Росії проти України змінила світ мистецтва🗣
о 16:00 розпочнеться дискусія з представленням міждисциплінарної програми «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного» на 59-й Венеційській бієнале.
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ДИСКУСІЇ
міждисциплінарна програма зосереджена на деколоніальному погляді на Україну та Східну Європу як реакції на російську агресію, що триває в Україні, але також і на ширшому погляді на культурне життя світу за поточних змін геополітичного та культурного середовища.
учасники:
🎤 Борис Філоненко, співкуратор українського павільйону на 59-ій міжнародній виставці сучасного мистецтва Венеційській бієнале, головний редактор Ist Publishing (Харків, Україна)
🎤 Алевтина Кахідзе, мисткиня. Митець на війні (Київ, Україна)
🎤 Сергій Плохій, історик, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті (США)
🎤 Олеся Островська-Люта, генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (Київ, Україна)
🎤 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Київ, Україна)
які теми обговорюватимуть:
❓Як можна говорити про мистецтво в часи, коли в Європі розгортається жорстока та немислима війна?
❓Чи сприймаємо ми мистецтво, як частину проблеми та частину її вирішення?
❓Як агресія змінює нашу оптику?
❓Як слід діяти мистецьким спільнотам, щоб розкрити кореневі причини дій, що мають на меті геноцид, у виконанні честолюбної “суперсили” світу?
Програма є невід’ємною складовою виставкового проєкту українського павільйону під керівництвом Комісарки Катерини Чуєвої, заступниці міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, та кураторів Лізавети Герман, Марії Ланко, Бориса Філоненка. Проєкт проводитиметься у співпраці з Українським інститутом, а також з митцями та кураторами інших національних павільйонів.
о 16:00 розпочнеться дискусія з представленням міждисциплінарної програми «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного» на 59-й Венеційській бієнале.
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ДИСКУСІЇ
міждисциплінарна програма зосереджена на деколоніальному погляді на Україну та Східну Європу як реакції на російську агресію, що триває в Україні, але також і на ширшому погляді на культурне життя світу за поточних змін геополітичного та культурного середовища.
учасники:
🎤 Борис Філоненко, співкуратор українського павільйону на 59-ій міжнародній виставці сучасного мистецтва Венеційській бієнале, головний редактор Ist Publishing (Харків, Україна)
🎤 Алевтина Кахідзе, мисткиня. Митець на війні (Київ, Україна)
🎤 Сергій Плохій, історик, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті (США)
🎤 Олеся Островська-Люта, генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (Київ, Україна)
🎤 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Київ, Україна)
які теми обговорюватимуть:
❓Як можна говорити про мистецтво в часи, коли в Європі розгортається жорстока та немислима війна?
❓Чи сприймаємо ми мистецтво, як частину проблеми та частину її вирішення?
❓Як агресія змінює нашу оптику?
❓Як слід діяти мистецьким спільнотам, щоб розкрити кореневі причини дій, що мають на меті геноцид, у виконанні честолюбної “суперсили” світу?
Програма є невід’ємною складовою виставкового проєкту українського павільйону під керівництвом Комісарки Катерини Чуєвої, заступниці міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, та кураторів Лізавети Герман, Марії Ланко, Бориса Філоненка. Проєкт проводитиметься у співпраці з Українським інститутом, а також з митцями та кураторами інших національних павільйонів.
👍2👏2❤1
🥚Оксана Мась «Гентський вівтар» & 54-та Венеційська бієнале 2011 року 🏛
#throwback
2011 року на 54-ту Венеційську бієнале українська художниця Оксана Мась привезла проєкт «Гентський вівтар», в якому мотиви вівтаря Губерта і Яна ван Ейка були викладені тисячами писанок.
/допис бієнальний і передВеликодній водночас; ми старалися/
#throwback
2011 року на 54-ту Венеційську бієнале українська художниця Оксана Мась привезла проєкт «Гентський вівтар», в якому мотиви вівтаря Губерта і Яна ван Ейка були викладені тисячами писанок.
/допис бієнальний і передВеликодній водночас; ми старалися/
❤14
У підготовці писанок для проєкту Мась брали участь тисячі людей - ув‘язнені колоній, пацієнти наркодиспансерів, школярі, пересічні люди. Багато «яєць» виконані у досить брутальній естетиці. Спочатку художниця просила авторів, аби вони зобразили на писанці свої бажання, але зрозуміла, що крім умовних квартири-машини-грошей-хороших чоловіка/жінки, бажань ні в кого особливо-то й не було. Тоді вона попросила намалювати гріхи, і тут, як стверджує мисткиня, вийшло найцікавіше.
На питання арт-критика, чи не є богохульством додавати до вівтаря зображення гріхів, Мась відповіла, що якщо Господь загляне в обличчя людей, то там побачить те, що вони намалювали на цих яйцях, в тому числі і гріхи, мовляв, усі знають, що з них усі складаються. Водночас художниця врівноважувала ситуацію тим, що агнець і лик діви Марії були викладені не з «гріхів», а з старовинних сакральних українських писанок.
ось таке було у Венеції на бієнале 11 років тому…
На питання арт-критика, чи не є богохульством додавати до вівтаря зображення гріхів, Мась відповіла, що якщо Господь загляне в обличчя людей, то там побачить те, що вони намалювали на цих яйцях, в тому числі і гріхи, мовляв, усі знають, що з них усі складаються. Водночас художниця врівноважувала ситуацію тим, що агнець і лик діви Марії були викладені не з «гріхів», а з старовинних сакральних українських писанок.
ось таке було у Венеції на бієнале 11 років тому…
👍5