🟢🔸Він був учнем Фернана Леже і товаришував з Бруно Шульцом. Навчався у Парижі, але його найбільшим натхненням завжди був мультикультурний Львів 🔺🟦
17 квітня 1898 народився художник Генрик Штренг aka Марек Влодарський.
Його історія життя і творчості захоплива, неоднозначна та багатогранна. Він народився Генриком Штренґом у Львові (1898), а помер Мареком Влодарським у Варшаві (1960). Він був львів’янином і варшав’янином, євреєм та поляком, людиною, яка пережила Голокост... У Парижі він навчався у Фернана Леже, виставляв свої роботи в галереї Au Sacre du Printemps, зачитувався Андре Бретоном.
У Львові він став співзасновником авангардної спілки artes. Після війни творив нову польську сучасність, читаючи лекції в Академії образотворчого мистецтва у Варшаві.
На фото:
🔹"Людину тягне до вікна", бл. 1947 р.;🔸"Ґрона винограду і предмети", 1929 р.;🔹"Перукар", 1925 р.;
"Прощання з солдатом", бл. 1931–32 р.🔸"1 centim par jour", 1925
17 квітня 1898 народився художник Генрик Штренг aka Марек Влодарський.
Його історія життя і творчості захоплива, неоднозначна та багатогранна. Він народився Генриком Штренґом у Львові (1898), а помер Мареком Влодарським у Варшаві (1960). Він був львів’янином і варшав’янином, євреєм та поляком, людиною, яка пережила Голокост... У Парижі він навчався у Фернана Леже, виставляв свої роботи в галереї Au Sacre du Printemps, зачитувався Андре Бретоном.
У Львові він став співзасновником авангардної спілки artes. Після війни творив нову польську сучасність, читаючи лекції в Академії образотворчого мистецтва у Варшаві.
На фото:
🔹"Людину тягне до вікна", бл. 1947 р.;🔸"Ґрона винограду і предмети", 1929 р.;🔹"Перукар", 1925 р.;
"Прощання з солдатом", бл. 1931–32 р.🔸"1 centim par jour", 1925
❤8
минулого року Museum of Modern Art in Warsaw привозив до Львова велику виставку «Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм».
ВІДЕО КУРАТОРСЬКОЇ ЕКСКУРСІЇ ВІД проф. ПЙОТРА СЛОДКОВСЬКОГО
Досі творчість художника розглядали насамперед через призму його навчання у Парижі, але Штренґ/Влодарський також спирався на єврейську культуру та львівську традицію. 2019 року була видана книга Пйотра Слодковського Єврейсько-польський модернізм. Генрик Штренґ/Марек Влодарський та історія мистецтва, яка кардинально змінила сприйняття Штренґа як провідного представника авангарду і долучила доробок художника до головної течії досліджень і академічних полемік.
ВІДЕО КУРАТОРСЬКОЇ ЕКСКУРСІЇ ВІД проф. ПЙОТРА СЛОДКОВСЬКОГО
Досі творчість художника розглядали насамперед через призму його навчання у Парижі, але Штренґ/Влодарський також спирався на єврейську культуру та львівську традицію. 2019 року була видана книга Пйотра Слодковського Єврейсько-польський модернізм. Генрик Штренґ/Марек Влодарський та історія мистецтва, яка кардинально змінила сприйняття Штренґа як провідного представника авангарду і долучила доробок художника до головної течії досліджень і академічних полемік.
👍7
🏛о 14.00 розпочнеться пресконференція, присвячена презентації Павільйону України на 59-тій Венеційській бієнале 🇺🇦
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
спікери:
🎤 Павло Маков - художник проєкту;
🎤 Борис Філоненко - куратор українського павільйону;
🎤 Лізавета Герман і Марія Ланько - співзасновниці галереї The Naked Room, кураторки проєкту;
🎤 Катерина Чуєва - заступниця міністра культури та інформаційної політики України
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЇ
спікери:
🎤 Павло Маков - художник проєкту;
🎤 Борис Філоненко - куратор українського павільйону;
🎤 Лізавета Герман і Марія Ланько - співзасновниці галереї The Naked Room, кураторки проєкту;
🎤 Катерина Чуєва - заступниця міністра культури та інформаційної політики України
👍7🔥1👏1
✨Іван Курах «Місто вночі» (1949) & 25-та Венеційська бієнале (1950)
#throwback
…після Другої світової війни в колах італійської богеми і митців зростає авторитет українського художника-емігранта Івана Кураха (1909-1968). Успіх підтверджується персональним запрошенням прийняти участь у 25-й Венеційській бієнале 1950 року. Тоді Іван Курах представив свою роботу «Місто вночі», олійне полотно розміром 120х75 см.
📌до речі, до війни (тої, що триває зараз) «Місто вночі» можна було побачити у виставкових залах Національного музею у Львові ім. Шептицького, експозиція «Українське мистецтво ХХ ст.» (Львів, вул. Драгоманова, 42)
#throwback
…після Другої світової війни в колах італійської богеми і митців зростає авторитет українського художника-емігранта Івана Кураха (1909-1968). Успіх підтверджується персональним запрошенням прийняти участь у 25-й Венеційській бієнале 1950 року. Тоді Іван Курах представив свою роботу «Місто вночі», олійне полотно розміром 120х75 см.
📌до речі, до війни (тої, що триває зараз) «Місто вночі» можна було побачити у виставкових залах Національного музею у Львові ім. Шептицького, експозиція «Українське мистецтво ХХ ст.» (Львів, вул. Драгоманова, 42)
👍11👏2
🎤Як війна Росії проти України змінила світ мистецтва🗣
о 16:00 розпочнеться дискусія з представленням міждисциплінарної програми «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного» на 59-й Венеційській бієнале.
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ДИСКУСІЇ
міждисциплінарна програма зосереджена на деколоніальному погляді на Україну та Східну Європу як реакції на російську агресію, що триває в Україні, але також і на ширшому погляді на культурне життя світу за поточних змін геополітичного та культурного середовища.
учасники:
🎤 Борис Філоненко, співкуратор українського павільйону на 59-ій міжнародній виставці сучасного мистецтва Венеційській бієнале, головний редактор Ist Publishing (Харків, Україна)
🎤 Алевтина Кахідзе, мисткиня. Митець на війні (Київ, Україна)
🎤 Сергій Плохій, історик, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті (США)
🎤 Олеся Островська-Люта, генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (Київ, Україна)
🎤 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Київ, Україна)
які теми обговорюватимуть:
❓Як можна говорити про мистецтво в часи, коли в Європі розгортається жорстока та немислима війна?
❓Чи сприймаємо ми мистецтво, як частину проблеми та частину її вирішення?
❓Як агресія змінює нашу оптику?
❓Як слід діяти мистецьким спільнотам, щоб розкрити кореневі причини дій, що мають на меті геноцид, у виконанні честолюбної “суперсили” світу?
Програма є невід’ємною складовою виставкового проєкту українського павільйону під керівництвом Комісарки Катерини Чуєвої, заступниці міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, та кураторів Лізавети Герман, Марії Ланко, Бориса Філоненка. Проєкт проводитиметься у співпраці з Українським інститутом, а також з митцями та кураторами інших національних павільйонів.
о 16:00 розпочнеться дискусія з представленням міждисциплінарної програми «Деколонізація мистецтва. За межами очевидного» на 59-й Венеційській бієнале.
ДИВИТИСЯ ТРАНСЛЯЦІЮ ДИСКУСІЇ
міждисциплінарна програма зосереджена на деколоніальному погляді на Україну та Східну Європу як реакції на російську агресію, що триває в Україні, але також і на ширшому погляді на культурне життя світу за поточних змін геополітичного та культурного середовища.
учасники:
🎤 Борис Філоненко, співкуратор українського павільйону на 59-ій міжнародній виставці сучасного мистецтва Венеційській бієнале, головний редактор Ist Publishing (Харків, Україна)
🎤 Алевтина Кахідзе, мисткиня. Митець на війні (Київ, Україна)
🎤 Сергій Плохій, історик, директор Українського дослідницького інституту при Гарвардському університеті (США)
🎤 Олеся Островська-Люта, генеральна директорка національного культурно-мистецького та музейного комплексу “Мистецький арсенал” (Київ, Україна)
🎤 Тетяна Філевська, креативна директорка Українського інституту (Київ, Україна)
які теми обговорюватимуть:
❓Як можна говорити про мистецтво в часи, коли в Європі розгортається жорстока та немислима війна?
❓Чи сприймаємо ми мистецтво, як частину проблеми та частину її вирішення?
❓Як агресія змінює нашу оптику?
❓Як слід діяти мистецьким спільнотам, щоб розкрити кореневі причини дій, що мають на меті геноцид, у виконанні честолюбної “суперсили” світу?
Програма є невід’ємною складовою виставкового проєкту українського павільйону під керівництвом Комісарки Катерини Чуєвої, заступниці міністра культури та інформаційної політики України з питань європейської інтеграції, та кураторів Лізавети Герман, Марії Ланко, Бориса Філоненка. Проєкт проводитиметься у співпраці з Українським інститутом, а також з митцями та кураторами інших національних павільйонів.
👍2👏2❤1
🥚Оксана Мась «Гентський вівтар» & 54-та Венеційська бієнале 2011 року 🏛
#throwback
2011 року на 54-ту Венеційську бієнале українська художниця Оксана Мась привезла проєкт «Гентський вівтар», в якому мотиви вівтаря Губерта і Яна ван Ейка були викладені тисячами писанок.
/допис бієнальний і передВеликодній водночас; ми старалися/
#throwback
2011 року на 54-ту Венеційську бієнале українська художниця Оксана Мась привезла проєкт «Гентський вівтар», в якому мотиви вівтаря Губерта і Яна ван Ейка були викладені тисячами писанок.
/допис бієнальний і передВеликодній водночас; ми старалися/
❤14
У підготовці писанок для проєкту Мась брали участь тисячі людей - ув‘язнені колоній, пацієнти наркодиспансерів, школярі, пересічні люди. Багато «яєць» виконані у досить брутальній естетиці. Спочатку художниця просила авторів, аби вони зобразили на писанці свої бажання, але зрозуміла, що крім умовних квартири-машини-грошей-хороших чоловіка/жінки, бажань ні в кого особливо-то й не було. Тоді вона попросила намалювати гріхи, і тут, як стверджує мисткиня, вийшло найцікавіше.
На питання арт-критика, чи не є богохульством додавати до вівтаря зображення гріхів, Мась відповіла, що якщо Господь загляне в обличчя людей, то там побачить те, що вони намалювали на цих яйцях, в тому числі і гріхи, мовляв, усі знають, що з них усі складаються. Водночас художниця врівноважувала ситуацію тим, що агнець і лик діви Марії були викладені не з «гріхів», а з старовинних сакральних українських писанок.
ось таке було у Венеції на бієнале 11 років тому…
На питання арт-критика, чи не є богохульством додавати до вівтаря зображення гріхів, Мась відповіла, що якщо Господь загляне в обличчя людей, то там побачить те, що вони намалювали на цих яйцях, в тому числі і гріхи, мовляв, усі знають, що з них усі складаються. Водночас художниця врівноважувала ситуацію тим, що агнець і лик діви Марії були викладені не з «гріхів», а з старовинних сакральних українських писанок.
ось таке було у Венеції на бієнале 11 років тому…
👍5
Василь Курилик/William Kurelek «Полудень у преріях», 1963
🚜 посівна розпочалася навіть попри війну. За повідомленнями ДСНС у деяких регіонах країни фермери працюють за кілометрів 30-35 від бойових дій. Цього року висаджують більше сочевиці і соняшника. Аграрії виходять у поля у бронежелетах, після перевірки землі саперами, і сіють під звуки обстрілів 🌾
робота з колекції музею McMaster, Гамільтон, Канада
🚜 посівна розпочалася навіть попри війну. За повідомленнями ДСНС у деяких регіонах країни фермери працюють за кілометрів 30-35 від бойових дій. Цього року висаджують більше сочевиці і соняшника. Аграрії виходять у поля у бронежелетах, після перевірки землі саперами, і сіють під звуки обстрілів 🌾
робота з колекції музею McMaster, Гамільтон, Канада
❤13👍2
магічний фрагмент картини «Вихід з церкви у страсний четвер», де діти схилилися над світлом свічки, - репродукція з альбому «Микола Пимоненко» київського видавництва "Мистецтво" 1983 року. Повністю картина у книзі не подається, лише цей фрагмент.
Саме завдяки цій роботі Пимоненко став членом Мюнхенського товариства художників. Сам він не наважувався надіслати роботу на виставку. Замість нього це зробила його дружина. Вона згадала, що ще до одруження, художник пообіцяв їй подарувати будь-яку свою роботу, яку вона сама захоче. Побачивши «Страсний четвер», вона сказала, що хоче саме її, і Микола Пимоненко, дотримуючись даного слова, подарував картину коханій.
Художник був переконаний, що на той момент його твори «не дотягували» до рівня робіт метрів європейського живопису, але його дружина все одно відправила картину до Мюнхена. Роботу Пимоненка там високо оцінили, вона експонувалася у центральному залі, поруч з картинами тоді вже дуже популярного символіста Бекліна.
Саме завдяки цій роботі Пимоненко став членом Мюнхенського товариства художників. Сам він не наважувався надіслати роботу на виставку. Замість нього це зробила його дружина. Вона згадала, що ще до одруження, художник пообіцяв їй подарувати будь-яку свою роботу, яку вона сама захоче. Побачивши «Страсний четвер», вона сказала, що хоче саме її, і Микола Пимоненко, дотримуючись даного слова, подарував картину коханій.
Художник був переконаний, що на той момент його твори «не дотягували» до рівня робіт метрів європейського живопису, але його дружина все одно відправила картину до Мюнхена. Роботу Пимоненка там високо оцінили, вона експонувалася у центральному залі, поруч з картинами тоді вже дуже популярного символіста Бекліна.
❤20
🌅«Ранок Христового воскресіння»
Микола Пимоненко
у Пимоненка є дві дуже подібні атмосферні роботи, присвячені Великодню.
Більш медійною була та, що перебуває у колекції Рибінського музею-заповідника в росії (фото 1). Другий же «Ранок…» весь цей час був у постійній експозиції Херсонського обласного художнього музею (фото 2).
Микола Пимоненко
у Пимоненка є дві дуже подібні атмосферні роботи, присвячені Великодню.
Більш медійною була та, що перебуває у колекції Рибінського музею-заповідника в росії (фото 1). Другий же «Ранок…» весь цей час був у постійній експозиції Херсонського обласного художнього музею (фото 2).
❤20👍1
🐣 Великодні листівки Якова Гніздовського,
1950-ті рр., США
1950-ті рр., США
❤15🔥1