Це - Петро Холодний старший (1876-1930) і кілька його робіт. Те, що він художник-монументаліст, активний учасник богемного життя Києва у довоєнний період, іконописець, автор вітражів у Церкві Успіння у Львові і засновник ГДУМ (Гурток Діячів Українського Мистецтва), ви і так знаєте;
ми сьогодні розкажемо про іншу строну діяльності Петра Івановича, бо живопис та іконопис були лише хобі Холодного, і переросли у справу його життя вже, коли він був у зрілому віці.
а що ж було до того?..
ми сьогодні розкажемо про іншу строну діяльності Петра Івановича, бо живопис та іконопис були лише хобі Холодного, і переросли у справу його життя вже, коли він був у зрілому віці.
а що ж було до того?..
❤11👍3
А до того Петро Іванович був справжнім суперстар європейської наукової спільноти.
Він був успішним вченим і зробив вагомий вклад у розвиток тоді ще молодої науки - фізичної/колоїдної хімії. Зокрема, його цікавило дослідження колоїдного стану речовин. Статті Холодного публікувалися у низці авторитетних європейських фахових видань, а вся Німеччина на початку століття виробляла колоїдне срібло, яке широко застосовувалося у медицині для запобігання інфекціям, саме за методом Петра Холодного. Але Петро Іванович був людиною не ділового характеру, як казали його сучасники, тобто не мав бізнесовової жилки, тому прибутку з того не отримував.
Впродовж війни, в 1914-1915 рр. Петро Холодний активно працював над розробкою максимально ефективного зразка протигазу, такого, який би захищав не лише від хлору, який використовувала німецька армія, але й від будь-якого іншого отруйного газу.
Між Холодним та його приятелем, хіміком Ліндеманом, виникло своєрідне змагання: Ліндеман готував отруйні гази найрізноманітнішого хімічного складу, а Холодний працював над модифікаціями протигазу, який би витримував їхню дію. Випробовували вони це на собаках. Холодний захищав собак протигазами, технологію весь час вдосконалював. Зрештою, Ліндеман визнав перемогу свого колеги. Його кінцева модифікація індивідуального засобу захисту ефективно захищала від найотруйнішого газу, який тільки зміг вигадати Ліндеман. Розроблялися такі протигази і для людей, і для тварин (собак, коней).
Технологію Холодний зберігав в таємниці, писав, що мріє передати її для забезпечення війська Вільної України. На жаль, не дочекавшись цього, забрав секретну інформацію з собою у могилу.
Він був успішним вченим і зробив вагомий вклад у розвиток тоді ще молодої науки - фізичної/колоїдної хімії. Зокрема, його цікавило дослідження колоїдного стану речовин. Статті Холодного публікувалися у низці авторитетних європейських фахових видань, а вся Німеччина на початку століття виробляла колоїдне срібло, яке широко застосовувалося у медицині для запобігання інфекціям, саме за методом Петра Холодного. Але Петро Іванович був людиною не ділового характеру, як казали його сучасники, тобто не мав бізнесовової жилки, тому прибутку з того не отримував.
Впродовж війни, в 1914-1915 рр. Петро Холодний активно працював над розробкою максимально ефективного зразка протигазу, такого, який би захищав не лише від хлору, який використовувала німецька армія, але й від будь-якого іншого отруйного газу.
Між Холодним та його приятелем, хіміком Ліндеманом, виникло своєрідне змагання: Ліндеман готував отруйні гази найрізноманітнішого хімічного складу, а Холодний працював над модифікаціями протигазу, який би витримував їхню дію. Випробовували вони це на собаках. Холодний захищав собак протигазами, технологію весь час вдосконалював. Зрештою, Ліндеман визнав перемогу свого колеги. Його кінцева модифікація індивідуального засобу захисту ефективно захищала від найотруйнішого газу, який тільки зміг вигадати Ліндеман. Розроблялися такі протигази і для людей, і для тварин (собак, коней).
Технологію Холодний зберігав в таємниці, писав, що мріє передати її для забезпечення війська Вільної України. На жаль, не дочекавшись цього, забрав секретну інформацію з собою у могилу.
🤯5😱4😢2
друзі, завтра у Львові відбудеться Кінопоказ «Маріуполь, я люблю тебе!»
⁃ це буде серія короткометражних фільмів маріупольців 2017-2021 рр., історії їхнього повсякденного життя, мрій та стосунків, та те, як на них вплинула перша фаза війни.
одну зі стрічок, які будуть там демонструвати, - «Ма» Марії Стоянової, ми особисто бачили вже раніше, роки 1,5 тому 💔 завтра вона буде сприйматися зовсім інакше…
ВХІД: вільний внесок для ініціативи @Платформа ТЮ для маріупольців, що врятувались з блокади.
Обов'язкова реєстрація
⁃ це буде серія короткометражних фільмів маріупольців 2017-2021 рр., історії їхнього повсякденного життя, мрій та стосунків, та те, як на них вплинула перша фаза війни.
одну зі стрічок, які будуть там демонструвати, - «Ма» Марії Стоянової, ми особисто бачили вже раніше, роки 1,5 тому 💔 завтра вона буде сприйматися зовсім інакше…
ВХІД: вільний внесок для ініціативи @Платформа ТЮ для маріупольців, що врятувались з блокади.
Обов'язкова реєстрація
❤7👍1
Маємо ще дві нетривіальні історії з життя Петра Івановича Холодного. Про що написати:
Anonymous Poll
51%
⁃ про зарубу з Михайлом Бойчуком ⚔️
49%
⁃ про рентген ☢️
✨спокійної ночі /без жодних 💥/бажають вам котики Олени Кульчицької 🐈⬛🐈
«Кицьки сплять», 1927-ті рр., НМЛ
«Кицьки сплять», 1927-ті рр., НМЛ
❤16🎉1
The New York Times опублікував матеріал з оглядом виставок, що тривають чи плануються в українських культурних інституціях 🇺🇸
якщо маєте друзів чи родичів у США, або читаєте нас звідти - стаття буде актуальною.
а ми зробили «вижимку» найголовнішого ⬇️
якщо маєте друзів чи родичів у США, або читаєте нас звідти - стаття буде актуальною.
а ми зробили «вижимку» найголовнішого ⬇️
👍7
🔸Український музей, Нью-Йорк - триває виставка «Війна грибів» Нікіти Кравцова; у травні - виставка робіт фотокора Макса Левіна, який загинув в ході боїв під Києвом; нова змінна експозиція про зруйновані в результаті російського вторгнення музеї України у форматі «ДО/ПІСЛЯ»;
🔸Ukrainian Art Center, Лос-Анджелес - зараз у постійній експозиції музею твори Олекси Грищенка, Катерини Кричевської-Росандич, Оли Рондяк та інших;
🔸Український інститут сучасного мистецтва, Чикаго - партисипативна виставка «Protest Art Call for Participation»; у червні - ретроспектива Михайла Андрієнка-Нечитайла;
🔸Український національний музей, Чикаго - триває виставка про геноцид українців 1932-33 рр. та виставка Івана Марчука;
🔸Український музей та архів, Детройт - триває виставка українського декоративного та ужиткового мистецтва (вишивка, писанки, різьба, батик);
🔸Український Інститут, Нью-Йорк - триває виставка скульптури Олександра Архипенка; вкінці травня - ретроспектива Олега Денисенка;
🔸Український музей-архів, Клівленд - триває фотовиставка «Ukrainian Railroad Ladies» Саші Маслова
🔸Ukrainian Art Center, Лос-Анджелес - зараз у постійній експозиції музею твори Олекси Грищенка, Катерини Кричевської-Росандич, Оли Рондяк та інших;
🔸Український інститут сучасного мистецтва, Чикаго - партисипативна виставка «Protest Art Call for Participation»; у червні - ретроспектива Михайла Андрієнка-Нечитайла;
🔸Український національний музей, Чикаго - триває виставка про геноцид українців 1932-33 рр. та виставка Івана Марчука;
🔸Український музей та архів, Детройт - триває виставка українського декоративного та ужиткового мистецтва (вишивка, писанки, різьба, батик);
🔸Український Інститут, Нью-Йорк - триває виставка скульптури Олександра Архипенка; вкінці травня - ретроспектива Олега Денисенка;
🔸Український музей-архів, Клівленд - триває фотовиставка «Ukrainian Railroad Ladies» Саші Маслова
Естет Газета
ВІЙНА ГРИБІВ: ВИСТАВКА НІКІТИ КРАВЦОВА В НЬЮ-ЙОРКУ
В Українському музеї в Нью-Йорку відкрили виставку художника Нікіти Кравцова «Війна грибів». На ній представлено серію ілюстрацій митця, натхненних однойменною народною казкою та книжковим виданням 1909 року, яке проілюстрував видатний український графік…
🔥8👍1
вчора більшість проголосувала за історію про Петра Холодного і рентген, розповідаємо:
На початку Першої світової, 1914 р., коли Київ був шпитальним центром для всього австрійсько-російського фронту, Петро Іванович Холодний, на основі лабораторії київської Політехніки, організував перший у регіоні рентгенівський («х-рей») пункт. Оскільки технологією досконало ніхто не володів, йому довелося самому «просвічувати» поранених з фронту. Через певний час такої роботи у Холодного випало все волосся, бо тоді ще не була розроблена техніка захисту від випромінення.
Василь Кричевський писав у спогадах, що коли у той час зустрів на вулиці Києва Холодного, то аж не впізнав свого колегу, який завжди мав густу кучеряву шевелюру.
1921 року Петро Холодний переїхав до Галичини. Під час життя у Львові він продовжував свої наукові дослідження в лабораторії НТШ. Тут Петро Іванович знову розгорнув свій «х-рей» кабінет, але приймав у ньому не людей, а… ікони. Національний музей (той, що зараз Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького) довірив науковцю реставрацію цінних творів сакрального мистецтва. Холодний проводив над ними складні хімічні досліди та маніпуляції, врятував багато експонатів. Потім Петра Холодного ще запросили «підлікувати» фрески у Вірменському соборі.
📸: Політехнічний інститут, початок 1910-х років, Київ
На початку Першої світової, 1914 р., коли Київ був шпитальним центром для всього австрійсько-російського фронту, Петро Іванович Холодний, на основі лабораторії київської Політехніки, організував перший у регіоні рентгенівський («х-рей») пункт. Оскільки технологією досконало ніхто не володів, йому довелося самому «просвічувати» поранених з фронту. Через певний час такої роботи у Холодного випало все волосся, бо тоді ще не була розроблена техніка захисту від випромінення.
Василь Кричевський писав у спогадах, що коли у той час зустрів на вулиці Києва Холодного, то аж не впізнав свого колегу, який завжди мав густу кучеряву шевелюру.
1921 року Петро Холодний переїхав до Галичини. Під час життя у Львові він продовжував свої наукові дослідження в лабораторії НТШ. Тут Петро Іванович знову розгорнув свій «х-рей» кабінет, але приймав у ньому не людей, а… ікони. Національний музей (той, що зараз Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького) довірив науковцю реставрацію цінних творів сакрального мистецтва. Холодний проводив над ними складні хімічні досліди та маніпуляції, врятував багато експонатів. Потім Петра Холодного ще запросили «підлікувати» фрески у Вірменському соборі.
📸: Політехнічний інститут, початок 1910-х років, Київ
👍5😱5❤4
💰розпочався благодійний аукціон Фонду Сергія Притули & аукціонного дому Дукат - на торги виставлена робота Марії Примаченко «Квіти виросли коло четвертого блока» з серії творів, присвячених Чорнобильській трагедії.
▪️стартова ціна лоту 5 000$, усі кошти — на ЗСУ.
▪️триватиме аукціон до 5 травня 20:00 2022 року. Стежити за ставками та ходами учасників можна на Telegram-сторінці
▪️Закінчення: 5 травня о 19:00 відбудеться стрім на Youtube-каналі Сергія Притули, аби кожен зміг поспостерігати за кінцевими ставками учасників.
Правила участі у торгах
▪️стартова ціна лоту 5 000$, усі кошти — на ЗСУ.
▪️триватиме аукціон до 5 травня 20:00 2022 року. Стежити за ставками та ходами учасників можна на Telegram-сторінці
▪️Закінчення: 5 травня о 19:00 відбудеться стрім на Youtube-каналі Сергія Притули, аби кожен зміг поспостерігати за кінцевими ставками учасників.
Правила участі у торгах
❤7👍3
відбій тривоги по скіфському золоту. Запорізька ОВА спростувала інформацію про те, що росіяни викрали колекцію скіфського золота IV ст. до н.е. з музею Мелітополя
👍11❤5
у парку сучасної скульптури PARK3020 - поповнення. Андрій Бокотей створив монументальну композицію з художнього скла «Таємна вечеря» спеціально для цього мистецького простору.
у парку також представлені монументальні твори Назара Білика, Степана Рябченка, Олексія Золотарьова, Антона Логова, Анни Надуди та інших сучасних українських скульпторів.
Парк розташований за 30 хвилин їзди від Львова – у с.Стрілки, Львівської області.
Інформація про бронювання квитків та замовлення екскурсій на сайті PARK3020
у парку також представлені монументальні твори Назара Білика, Степана Рябченка, Олексія Золотарьова, Антона Логова, Анни Надуди та інших сучасних українських скульпторів.
Парк розташований за 30 хвилин їзди від Львова – у с.Стрілки, Львівської області.
Інформація про бронювання квитків та замовлення екскурсій на сайті PARK3020
❤6🔥1
мер Василькова Наталія Баласинович запросила митців взяти участь у конкурсі на проєкт монументально-декоративної скульптури славнозвісному васильківському півнику, яку планують встановити у місті
🤔 здається, ми знаємо, що буде на місці усіх тих пам’ятників, які накрило хвилею декомунізації і дерусифікації. Тепер всі захочуть півника 😅
🤔 здається, ми знаємо, що буде на місці усіх тих пам’ятників, які накрило хвилею декомунізації і дерусифікації. Тепер всі захочуть півника 😅
😁11😱1