The New York Times опублікував матеріал з оглядом виставок, що тривають чи плануються в українських культурних інституціях 🇺🇸

якщо маєте друзів чи родичів у США, або читаєте нас звідти - стаття буде актуальною.

а ми зробили «вижимку» найголовнішого ⬇️

🔸Український музей, Нью-Йорк - триває виставка «Війна грибів» Нікіти Кравцова; у травні - виставка робіт фотокора Макса Левіна, який загинув в ході боїв під Києвом; нова змінна експозиція про зруйновані в результаті російського вторгнення музеї України у форматі «ДО/ПІСЛЯ»;

🔸Ukrainian Art Center, Лос-Анджелес - зараз у постійній експозиції музею твори Олекси Грищенка, Катерини Кричевської-Росандич, Оли Рондяк та інших;

🔸Український інститут сучасного мистецтва, Чикаго - партисипативна виставка «Protest Art Call for Participation»; у червні - ретроспектива Михайла Андрієнка-Нечитайла;

🔸Український національний музей, Чикаго - триває виставка про геноцид українців 1932-33 рр. та виставка Івана Марчука;

🔸Український музей та архів, Детройт - триває виставка українського декоративного та ужиткового мистецтва (вишивка, писанки, різьба, батик);

🔸Український Інститут, Нью-Йорк - триває виставка скульптури Олександра Архипенка; вкінці травня - ретроспектива Олега Денисенка;

🔸Український музей-архів, Клівленд - триває фотовиставка «Ukrainian Railroad Ladies» Саші Маслова

​​вчора більшість проголосувала за історію про Петра Холодного і рентген, розповідаємо:

На початку Першої світової, 1914 р., коли Київ був шпитальним центром для всього австрійсько-російського фронту, Петро Іванович Холодний, на основі лабораторії київської Політехніки, організував перший у регіоні рентгенівський («х-рей») пункт. Оскільки технологією досконало ніхто не володів, йому довелося самому «просвічувати» поранених з фронту. Через певний час такої роботи у Холодного випало все волосся, бо тоді ще не була розроблена техніка захисту від випромінення.

Василь Кричевський писав у спогадах, що коли у той час зустрів на вулиці Києва Холодного, то аж не впізнав свого колегу, який завжди мав густу кучеряву шевелюру.

1921 року Петро Холодний переїхав до Галичини. Під час життя у Львові він продовжував свої наукові дослідження в лабораторії НТШ. Тут Петро Іванович знову розгорнув свій «х-рей» кабінет, але приймав у ньому не людей, а… ікони. Національний музей (той, що зараз Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького) довірив науковцю реставрацію цінних творів сакрального мистецтва. Холодний проводив над ними складні хімічні досліди та маніпуляції, врятував багато експонатів. Потім Петра Холодного ще запросили «підлікувати» фрески у Вірменському соборі.

📸: Політехнічний інститут, початок 1910-х років, Київ

💰розпочався благодійний аукціон Фонду Сергія Притули & аукціонного дому Дукат - на торги виставлена робота Марії Примаченко «Квіти виросли коло четвертого блока» з серії творів, присвячених Чорнобильській трагедії.

▪️стартова ціна лоту 5 000$, усі кошти — на ЗСУ.

▪️триватиме аукціон до 5 травня 20:00 2022 року. Стежити за ставками та ходами учасників можна на Telegram-сторінці

▪️Закінчення: 5 травня о 19:00 відбудеться стрім на Youtube-каналі Сергія Притули, аби кожен зміг поспостерігати за кінцевими ставками учасників.

Правила участі у торгах

відбій тривоги по скіфському золоту. Запорізька ОВА спростувала інформацію про те, що росіяни викрали колекцію скіфського золота IV ст. до н.е. з музею Мелітополя

✨спокійної ночі бажає вам авіація Повітряних Сил ЗСУ ✈️

«Привид Києва», Михайло Демцю, лютий 2022

☕️ адміни допивають каву і готують свіжий контент 😉

«Портрет Семенка», Анатоль Петрицький, 1929

мер Василькова Наталія Баласинович запросила митців взяти участь у конкурсі на проєкт монументально-декоративної скульптури славнозвісному васильківському півнику, яку планують встановити у місті

🤔 здається, ми знаємо, що буде на місці усіх тих пам’ятників, які накрило хвилею декомунізації і дерусифікації. Тепер всі захочуть півника 😅

✨спокійної ночі вам бажають музиканти Володимира Патика, бо сьогодні Міжнародний день джазу 🎷

«Весела естрада», Володимир Патик, 1968. Музей Модернізму, Львів

🌿 «Перед церквою», Олена Кульчицька. 1928 ⛪️

мем 🌻

+ дисклеймер у наступному дописі ⬇️

для справедливості зазначимо:

🕵🏻‍♂️погуглили і переглянули соцмережі Daniel Skripnik - автора нової айдентики проєкту Ukraine Now. Митець має свій сформований стиль, в якому, очевидно, працює вже впродовж певного часу. У цьому ж авторському стилі у нього є величезна серія робіт з соняхами.

кпини жодним чином не стосуються творчості митця як такої. Бентежить візуальне рішення самої айдентики - сонях на ній чи то зазнав якоїсь надмірної обробки, чи то врезультаті якихось маніпуляцій спростився настільки, що втратив авторський стиль митця, який явно читається у його попередніх роботах… словом, на жаль, щось там пішло не так 🤷🏻‍♀️

🌻 «Соняхи», Олена Кульчицька, 1908 р.

✨спокійної ночі вам бажають кумедні дівчинка і песик у соняшникових зарослях Давида Бурлюка, бо сьогодні Міжнародний день соняха 🌻

«Соняхи», Давид Бурлюк, 1950

☕️ адміни допивають каву і готують свіжий контент 😉

Марґіт Сельська, композиція з рукою, 1934

Іван Іванець «З бойового літопису УСС», 1920-ті рр.

Іван Іванець (1893-1946) з початком Першої світової вступив до лав Українських Січових Стрільців і був художником, графіком і фотографом легіону. Він є автором стрілецьких фото та художніх творів, які стали ілюстративним матеріалом для багатьох видань про історію УСС.