Український Арт Дайджест від [esthète] Газети – Telegram
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети
4.69K subscribers
4.4K photos
37 videos
1.24K links
україноцентричний канал про мистецтво від редакторки [естéт] газети Ії Степанюк
Download Telegram
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети pinned «​​​​​​​​​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень: 🔸 «Holiday» Владислава Шерешевського Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського (до 11.07.) 🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм» Львівський…»
​​​​​​​​​​​​​​​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)

🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)

🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)

🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)

🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)

🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)

🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)

🔸 роботи Міри Бачкур та Вадима Панченко
peopleplacebar, вул. Катедральна, 6

🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)

🔸 «Стефаникіана в екслібрисі» - мистецький проєкт
Львівська національна наукова бібліотека України їм. В. Стефаника
(до 31.08.)

🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)

🔸 фотовиставка «Чотири стихії»
сквер «На Валах»
(до 14.07.)

Фото: фрагмент експозиції «Ad Hominem» у Львівському палаці мистецтв
​​​​🌞ART РОМАНИ НА ЛІТО🌞 Зробили підбірку з 10 книг на сторінках яких захоплюючі сюжети переплітаються з мистецтвом.

ЧАСТИНА 1

🔸THE IMPROBABILITY OF LOVE. HANNAH ROTHSCHILD («Низька ймовірність кохання» Ханна Ротшильд)

Ханна Ротшильд – в минулому голова лондонської Національної галереї мистецтв та автор документальних фільмів про Пікассо, Френка Оербаха і Волтера Сікерта, нащадок всесвітньовідомої родини банкірів Ротшильдів. Сюжет роману закручений навколо (вигаданої) зниклої картини Жан-Антуана Ватто і найнесподіваніших персонажів: олігархів, реперів, хедж-фондових магнатів і шеф-кухаря Енні, яка придбала цю картину у секонд-хенд крамниці. «Не знаю, чому так мало авторів обирають артсвіт для бекґраунду своїх книг, – сказала міс Ротшильд в інтерв’ю The New York Times. – Це ж прекрасний світ, у якому є все: шалені гроші, скарби, лиходії і супергерої-рятівники, історія, таємниці, все що завгодно…».

🔸HEADLONG. MICHAEL FRAYN («Одержимий» Майкл Фрейн)

Письменник Майкл Фрейн, більш відомий своїми театральними п’єсами, став популярним романістом після виходу у світ його книг «Шпигуни» та «Ближче до завершення ранку». Його дев’ятий роман, «Одержимий», вийшов друком 1999 року і розповідає історію молодого науковця, який з усіх сил прагне довести, що знайдене ним полотно – це давно втрачена шоста частина Брейгелівської серії «Місяці». Для цього головному героєві доводиться йти на чимало ризикових кроків, перший з яких, – викрасти картину у її законних власників. Сюжет цієї історії розгортається у типовому для Фрейна-драматурга стилі: трохи фарсу, трохи комедії і трагедії, але все це на тлі добре дослідженого історичного наративу.

🔸WHAT’S BRED IN THE BONE. ROBERTSON DAVIES («Що закладено у кістках» Робертсон Девіс)

Друга частина так званої «Корнішської трилогії», до якої також входять романи «Бунтівні ангели» (1981) та «Ліра Орфея» (1988). Книга розповідає про сповнене пригод життя Френціса Корніша, від народження і аж до глибокої старості. Корніш – всесвітньо відомий поціновувач творів мистецтва та колекціонер, у студенські роки, перед початком Другої світової війни, він навчається реставрувати живопис у Німеччині, тоді і зав’язується головний сюжет роману. Його вербує британська розвідка, і головний герой опиняється ключовою фігугою у заплутаній секретній операції, що має на меті повернення вкрадених нацистами шедеврів європейського живопису.

🔸GIRL WITH A PEARL EARRINGЮ TRACEY CHEVALIER («Дівчина з перловою сережкою» Трейсі Шевальє)

Навіть ті, котрі не знаються на мистецтві, відразу упізнають «Дівчину з перловою сережкою», роботу голландського майстра живопису Яна Вермеєра. Авторка обрала дівчину з портрета героїнею свого роману. Події розвиваються у Делфті (17 століття). Ґріт – шістнадцятирічна служниця у домі Вермеєра, яка захоплюється творчістю художника. Митець помічає, що Ґріт також має мистецький хист, але розвивати його, звичайно ж, не має можливості. Він береться допомогти їй у цьому. Книга вийшла друком 1999 року, з того часу було продано понад 5 мільйонів примірників, вона перекладена 39 мовами. Українською книгу видало «Видавництво старого лева». 2003 року за мотивами роману вийшов одноіменний фільм.

🔸BEDLAM. JENNIFER HIGGIE («Бедлам» Дженніфер Хіггі)

1842 року британський художник Річард Дадд рушає у мандрівку Близьким Сходом. Він має малювати топографічні схеми і карти. Але у першому ж пункті призначення, Єгипті, у Дадда стається гострий психічний розлад.
З цього моменту і починається наратив біографічного роману австралійської письменниці Дженіффер Хіггі про британського митця Річарда Дадда, який більшість свого життя провів у лондонській психіатричній лікарні Bethlem Royal Hospital, яку в народі називали – Bedlam. У психлікарні він продовжує малювати. «Божевільний геній» – так говорили про нього сучасники. Його найвідоміша робота «Майстерний замах казкового лісоруба» (The Fairy Feller’s Master-Stroke), яку художник малював протягом 9 років, зараз висить у лондонському Tate.
​​​​​​🌞ART РОМАНИ НА ЛІТО🌞

ЧАСТИНА 2

🔸THE BOOK OF EVIDENCE. JOHN BANVILLE («Книга доказів» Джон Бенвілл)

«Книга доказів» – сьомий роман Бенвілла (1989) і перша частина його «Трилогії картинних рам». Він розповідає історію життя Чарльза Ст. Джона Вандервельдта Монтґомері, чоловіка, який стає одержимим картиною з колекції свого товариша.Чарльз вирішує викрасти портрет, але його на гарячому застає покоївка. Головний герой перебуває у такому розпачі, що без вагань вбиває жінку.

🔸GOERING'S MAN IN PARIS: THE STORY OF A NAZI ART PLUNDERER AN HIS WORLD. JONATHAN PETROPOULOS ("Людина Герінга в Парижі" Джонатан Петрополус)

Професор Джонатан Петрополус присвятив свою кар’єру дослідженню парадоксального, здавалося б, явища: німецькі нацисти, займаючись відвертим варварством у часи Другої світової, вважали себе висококультурними людьми і бережно ставилися до творів мистецва. Книга Петрополуса - це біографія персонального артагента Германа Герінга - Бруно Лозе (Bruno Lohse,1911-2007). Він працював у Парижі впродовж усього воєнного періоду. Робота Лозе полягала у нагляді за систематичними грабежами здебільшого єврейських родин з метою вилучення у них творів мистецтва. Він відбирав та відправляв найцінніших з них до Німеччини, де райхсмаршал Герінг збирав величезну персональну колекцію. Лозе свідчив на Нюрнберзькому процесі після війни, але уник покарання. Згодом Джонатан Петрополус записав серію інтерв’ю з Лозе, які і стали основою для книги.

🔸THE GOLDFINCH. DONNA TARTT («Щиголь» Донна Тартт)

Отямившись після вибуху у музеї, тринадцятирічний Тео ще не розуміє, що там, під уламками, залишилися його матір і його дитинство. Пробираючись до виходу повз каміння та тіла, він підбирає безцінну картину фламандського майстра Карела Фабріціуса «Щиголь», яку так любила його мати. Дивний старий, вмираючи, віддає йому свого персня та просить винести картину з музею... Тео буде поневірятися із родини в родину, із Нью-Йорка до Амстердама, із глибин відчаю до ейфорії. Викрадений «Щиголь» стане його прокляттям та надією на порятунок… Українською книгу випустило видавництво «Клуб сімейного дозвілля». Минулого року на екрани вийшла кіноадаптація книги з однойменною назвою. У головних ролях знялися Енсель Ельгорт та Ніколь Кідман.

🔸THE BURNT ORANGE HERESY. CHARLES WILLEFORD («Спалена помаранчера єресь» Чарльз Віллфорд)

Перед тим як стати фул-тайм письменником, Віллфорд воював у Другій світовій війні, потім був професійним боксером, актором, тренером з верхової їзди, а також вивчав мистецтво на півдні Франції та у Перу. Роман «Спалена помаранчева єресь» (1971) багато критиків називають найсильнішою літературною роботою Віллфорда. На початку 2020 на екрани вийшла кіноадаптація книги з Міком Джаґґуром в головній ролі. Сюжет розповідає про колекціонера (персонаж Міка Джаггера), який наймає арткритика фрілансера, щоб той викрав шедевр загадкового французького авангардиста. У фільмі, як і у книзі, ведеться багато сардонічних дискусій про мистецтво, митців, арттечії, меценатство та арткритику.

🔸THE VIVISECTOR. PATRICK WHITE («Вівісектор» Патрік Вайт)

Книга детально і з глибокою проникливістю описує внутрішній світ і характер художника. Подейкували, що життєпис головного героя, Хартла Даффілда, змальовує реальну біографію або сіднейського художника Джона Пасмора, або найкращого товариша автора – митця Сідні Нолана. Сам автор відкидав такі припущення, мовляв, стиль життя його ексцентричного, місцями навіть трохи схибленого і егоцентричного персонажа Даффілда – це те, як жили чи не усі найвідоміші митці 20 ст: Амадео Модільяні, Джекосн Поллак, Люсьєн Фройд та багато інших.
1973 року Патріка Вайта визнали «Людиною року» в Австралії («напевне, закінчилися всі плавці, тенісисти та яхтсмени,» – жартував сам Вайт) і присудили Нобелівську премію з літератури.
​​☕️ як Ваша недільна ранкова кава?

Генрик Штренґ, Par jour centine. 1925
З виставки «Генрик Штренґ/Марек Влодарський і львівський модернізм» у НМЛ
​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень:

🔸 «Перемога —тріумф—відпочинок» виставка Влади Ралко і Володимира Буднікова
Підгорецький замок
(до 15.08.)

🔸 «Політ у замкненому просторі» Ярослава Качмара
Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького
(25.07. - 29.08.)

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸 Музейний кінозал: «Сюрреалісти зі Львова»- фільм про мистецьку групу artes
Центр міської історії і Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького
(23.07.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸«Ad hominem» - мистецький проєкт Любомира Медвідя та Василя Ярича
Львівський Палац Мистецтв, вул.Коперника,17
(до 20.07.)

🔸«Ліс. Потойбічне» Карл Звіринський
артцентр Павла Гудімова « Я Галерея»
(до 22.08.)

🔸«Бажана площина» Лесі Хоменко
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 20.07.)

🔸«Змова» Оксана Демідова feat. Ryan Mahan
Львівський муніципальний мистецький центр
(до 31.07.)

🔸колективний проєкт «НАШІ 2021»
Галерея Львівської національної академії мистецтв
(до 20.08.)

🔸«4/10» Василя Бажая
артцентр « Дзиґа»
(до 21.07.)

🔸«Хаос та структури» Катерини Генейчук
Галерея «Зелена канапа»
(до 01.08.)

🔶«Берегині» Яни Гудзан
арт-кав‘ярня «Квартира 35»
(до 23.07.)

🔸 «FM 7110» виставка колажів Інеси Марг
URBAN бібліотека
(до 08.08.)

Фото: фрагмент експозиції «Бажана площина» Лесі Хоменко у Львівський муніципальний мистецький центр
шановні підписники нашого каналу, під цим дописом робимо чатик, щоб там можна було розказати, на яких артівентах бували? Що там бачили? Які враження? А ми будемо розповідати, куди вдалося впродовж тижня потрапити нам 😉 (хочемо знати, чи не робимо ми ці анонси артподій на тиждень даремно 😅)
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети pinned «​​​​Добірка мистецьких подій у Львові на наступний тиждень: 🔸 «Перемога —тріумф—відпочинок» виставка Влади Ралко і Володимира Буднікова Підгорецький замок (до 15.08.) 🔸 «Політ у замкненому просторі» Ярослава Качмара Львівська національна галерея…»
​​#уцейдень 1882 року народився Давид Бурлюк - одна з найдраматичніших постатей українського мистецтва ХХ ст.

🔺 наслідки діяльності Бурлюка - глобальні. Його називали і сам він себе величав «батьком російського футуризму».
Скрізь, де ступала його нога, мистецьке життя активізовувалося. Німецькі історики знають, яких поштовхів зазнав Мюнхен 1910-х після вступу Бурлюка до експресіоністичного угрупування «Синій вершник». На початку 1920-х він у Японії. Мистецтвознавець Тошихару Омука каже: «Бурлюк - батько російського футуризму спонукав японських митців стрибнути в майбутнє».
У мистецьки неквапливій Америці (там Бурлюк прожив до скону в 1967) його гарячковість принесла йому титул «американський ван Гог».

🔹його малярство дихає грандіозними просторами. Подих безберегового степу чути навіть у найфутуристичніших назвах його картин: «Момент розкладу площин й елементи вітру і вечора, інтродуковані в приморський пейзаж, зображений із чотирьох пунктів огляду».

◾️уже саме ім‘я Бурлюка - кипіння, бурління - надзвичайно характерне як для особистості, так і для мистецтва цього невситимо упертого козака з великим серцем. Народившись в Україні біля Лебедина Харківської губернії 1882 року, давид Давидович жив як гоголівський Тарас Бульба. В жилах Бурлюкових - кров непосидючих запорожців.

Радимо почитати ще про Давида Давидовича:
📌Дмитро Горбачов ««Чукурюк»: Давид Бурлюк». - Лицарі голодного ренесансу. Дух і Літера. Київ. 2020;
📌Ігор Савицький. Олександр Нога «Давид Бурлюк. Українські корені засновника світового авангарду». Львів. Видавництво Львівської політехніки. 2018.
Спойлер: #9 [esthète]🎉
У продажу з’явиться вкінці тижня😉
Сьогодні у низці країн відзначають «День кавуна» 🍉

Катерина Білокур «Кавун, морква, квіти», 1951 р.
1
​​номер з особливим поглядом

раді представити новий випуск esthète Газети
обкладинка - Микола Молчан «Лінія горизонту», 2020.
Замовлення на сайті

у номері:
▪️АРТновини
▪️Нові книжкові видання про мистецтво 2021
▪️«Пошук мистецької істини» Любомир Медвідь про виставку «Вершки апокаліпсису» Миколи Молчана @molchanmykola
▪️«Тарас Левків» Орест Голубець пише портрет митця
▪️ «Українська народна картина та її збирачі» Катерина Лебедєва
▪️ «Українські імена у контексті європейського мистецтва» інтерв‘ю з креативною командою @lvivartgallery
▪️«Від FLUXUS до криптоарту» Ія Степанюк про авангардний рух 1960-70-х і цифрове мистецтво 2020-х
▪️ «В очікуванні переходу» Наталія Маценко про серію робіт @stepanryanchenko, створену під час «пандемічних місяців»
▪️ «Мистецтво архітектурної буденності» Катерина Підгайна про архітектуру радянської доби в українському мистецтві
▪️КалендАРТ 2021
втрата…
сьогодні несподівано і передчасно пішов з життя митець, директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд…
#BookLoversDay

ділимося у коментарях, що цікавого читаєте зараз? чи прочитали нещодавно?

а книголюбів на живописних полотнах підгледіли на Facebook сторінці Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького 😉
/вони там сьогодні їх не тільки показували, але і розказували про них. Красиве…/
Що на обкладинці #9 [esthète] ?

"Напружений, пройнятий реанімованою свідомістю образ Людського Ока - одна з найуспішніших знахідок Молчана», - Любомир Медвідь про роботу «Лінія горизонту» Миколи Молчана, яка прикрасила обкладинку #9 esthète.

Більше про творчість митця та про його виставковий проєкт «Вершники апокаліпсису», що відбувся наприкінці 2020 у музеї «Івана Георгія Пінзеля», читайте у статті «Пошук мистецької істини».
14 серпня 1923 року народився Карло Звіринський (1923-1997) - одна з найбільш яскравих творчих особистостей у мистецькому житті Львова 1940-1980-х років.
Спочатку ми хотіли опублікувати допис, в якому б коротко розповіли про життєпис митця, його незвичний творчий шлях і про феномен «підпільної школи Карла Звіринського» та її учнів. Натомість вирішили скласти шорт-лист локацій, де можна дізнатися всю цю інформацію від фахових музейників та кураторів, а як бонус - познайомитися з мистецтвом Карла Йосиповича особисто:

🔸Музей Модернізму - у постіній експозиції представлено багато робіт Карла Звіринського різних періодів творчості. Про життя та творчий шлях митця можна також дізнатися з кураторських текстів, які представлені на експозиції.
🔹Карло Звіринський «Ліс Потойбічне» - виставковий проєкт у Ya Gallery Lviv. Захоплива мандрівка темними лісами, через творчість знакового для української культури митця. Малярство, колаж, рисунок і, вперше, – серії світлин – проєкт відкриває нові грані відомого художника, які допоможуть пізнати авторський метод Звіринського, розкрити спосіб його мислення та творення візуального образу.
🔻«Українське мистецтво ХХ ст.» - відділ Національнго музею у Львові ім. Андрея Шептицького має у своїй постійній експозиції твір Карла Звіринського «Дрібниці», 1966 р., яким ми і проілюстрували сьогоднішній допис.

Карло Звіринський «Дрібниці», 1966р.
#9 [esthète]

Народна картина зачаровує. Її можна по-різному оцінювати з точки зору історії,
психології, мистецтвознавства; подобається вона далеко не всім, але як явище —
унікальне і малодосліджене. Сьогодні українську народну картину можемо вивчати
завдяки колекціонерам, про яких йдеться у статті Катерини Лебедєвої для нового номера [esthète] Газети.

На фото твори Євмена Пшеченка з фондів Національного музею українського народного декоративного мистецтва
​​Добірка артподій у Львові на цей тиждень:

🔸"У відкритому просторі»
виставка скульптур Михайла Дзиндри
на території Палацу Потоцьких

🔸"Кримські сонети" Яна Ціонглінського
Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського

🔸"Terra Galicia" Юрка Дячишина
Підгорецький замок
(до 19.09.)

🔸 «Політ у замкненому просторі» Ярослава Качмара
Львівська національна галерея мистецтв ім. Б.Г. Возницького
(до 29.08.)

🔸 «Генрик Штренґ/ Марек Влодарський та львівський модернізм»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 29.08.)

🔸«Росте Древо» - виставка народного і декоративного мистецтва Наддніпрянщини 17-20ст.
Історичний комплекс Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького, вул. Драгоманова,42
(до 29.08.)

🔸 виставка «Василь Стефаник. Портрети. Історії. Ілюстрації.»
Львівський Національний музей ім. Андрея Шептицького, проспект Свободи,20
(до 19.09.)

🔸Фотовиставка «Той, хто світлив історію»
Виставкові зали НМЛ, вул.Листопадового Чину, 7, другий поверх (будівля музею Олени Кульчицької)
(до 16.09.)

🔸"Накреслені дні" Антоніни Денисюк
артцентр "Дзига"
(з 25.08 до 14.09.)

🔸 "Memoria Fatum" Міри Бачкур та Вадима Панченко
арт-кав'ярня "Квартирі 35"
(до 07.09.)

🔸Енеїда Базилевича
артцентр Павла Гудімова "Я Галерея"
(до 24.10.)

🔸Виставка до Дня Незалежності. Клаудіо, Едік, Сергій і т.д.
Львівський муніципальний мистецький центр

🔸Виставка живопису Зиновія Заяця
Дім Франка / Львівський літературно-меморіальний музей Івана Франка
(до 28.08.)

🔸 «Предмети розкоші» Дениса Струка
Мистецька галерея «Зелена Канапа»
(до 29.08.)

🔸Виставка творів конкурсантів Премії професора Андрія Бокотея 2021
Музей скла
(до 30.10.)

🔸"Україна у світлі, просторі і часі" Романа Венчака
Музеї етнографії та художнього промислу ІН НАН України

Скульптури Михайла Дзиндри
Фото: Софія Максимович
Український Арт Дайджест від [esthète] Газети pinned «​​Добірка артподій у Львові на цей тиждень: 🔸"У відкритому просторі» виставка скульптур Михайла Дзиндри на території Палацу Потоцьких 🔸"Кримські сонети" Яна Ціонглінського Львівська національна галерея мистецтв, палац Лозинського 🔸"Terra Galicia" Юрка…»
​​LAST CALL: фінісажі трьох великих виставкових проєктів у Львові 29/08

До неділі у Національном музеї триває виставка, яку привіз Музей сучасного мистецтва Варшави та Інститут Адама Міцкевича, - Генрик Штренґ/Марек Влодарський та львівський модернізм.
Куратором проєкту є доктор Пйотр Слодковський, який живе та працює у Варшаві. Міжнародний формат проєкту дещо ускладнив проведення кураторських екскурсій. Але зараз НМЛ пропонує перегляд кураторської відеоекскурсії на великому екрані безпосередньо у виставковому просторі. Демонстрації відбуватимуться о 17:00 від сьогодні і до останнього дня виставки (29/08).

У виставкових залах Національного музею на вул. Драгоманова, 42 завершується інший великий проєкт - Росте Древо…, присвячений народному і декоративному мистецтву Наддніпрянщини XVІІ-середини ХХ ст.
Погодьтеся, у Львові часто експонували народне мистецтво західних регіонів України (зокрема бойківщини, гуцульщини, лемківщини), а ось надбання центральних теренів настільки повно показані чи не вперше.

На youtube каналі музею з’явилося кілька відеороликів про «Росте Древо...» - https://www.youtube.com/watch?v=1tZWa52M1DI


У Львівській національній галереї мистецтв імені Б.Г. Возницького завтра о 16:00 відбудеться завершальна авторсько-кураторська экскурсія виставкою Ярослава Качмара Політ у замкненому просторі.
Виставка триватиме до 29/08

Бажаємо насичених мистецтвом вихідних😉
"Візуальна спадщина радянського минулого, зокрема архітектура, для прогресивного громадянина є таким собі тригером. Вона часто викликає низку негативних емоцій – від нерозуміння і байдужості до розчарування і гніву. А захист цього архітектурного надбання з боку архітекторів та урбаністів часто сприймається як туга за совком. Сучасні художники також гостро переживають цей суспільний досвід, втілюючи знайомі до болю образи у мистецтві. Роблять це, з одного боку, як то кажуть, для проговорення травми, з іншого - піддаючись несвідомому контекстуальному ландшафтному
автоналаштуванню на канал художнього світосприйняття."
Більше про архітектуру радянської доби в українському мистецтві у статті Катерини Підгайної "Мистецтво архітектурної буденності" ексклюзивно для #9 [esthète]

на фото фрагменти робіт:
🔸 Анна Ходькова, Кристина Ярош «скоро буду», мозаїка, 2020
🔸 Антоніо Сант‘Еліа, серія «Нове місто», 1914
🔸 Тарас Коблюк, серія «Тиск», 2020
🔸 Олександр Богомаз, «Місто К», 2020