29 травня 1960 р. народився художник, представник «наївного малярства» Андрій Ліпатов.

1966 року родина Ліпатових переїхала з Московської області до Кіровограда (нині м. Кропивницький). Саме з цим містом і буде пов’язане усе життя і творчість художника. Він закінчив Кіровоградський інститут сільскогосподарського машинобудування. Під час навчання захопився карикатурою, друкувався в періодиці. З часом зацікавився живописом. Працював інженером-конструктором. З 1993 року, у важкі дев’яності, коли професія інженера перестала бути потрібною, повністю присвятив себе мистецтву.

Художній мікрокосм Ліпатова - добрий, гармонійний, затишний і веселий.

2019 року у Кропивницькому створили мурал «Серце міста», в основу якого, з дозволу дружини та сина покійного митця, взяли його роботу «Променад на Двірцевій».

якби пазли GIBSONS заходили на український ринок, то у них з Ліпатовим був би не гірший match, ніж свого часу з Mike Jupp 😉

by Андрій Єрмоленко

🌃 спокійної ночі 🌒

«Нічний Київ», 2011
Михайло Деяк (1984 р.н.)

30 травня народився Олександр Архипенко (1887–1964) – видатний український та американський мистець-авангардист, основоположник кубізму у скульптурі, педагог, академік Американської Академії Мистецтв та Літератури.

ми подумали, що скульптур та живопису Олександра Порфировича Ви бачили вже дуже багато, тому сьогодні покажемо щось інакше

Архипентура - справжній рух у живописі

Цей винахід я присвячую Томасу Едісонові та Альберту Ейнштейнові.

З 1912 р. у Парижі я прагнув до втілення динамізму у художньому творі. З цією метою зробив рухому конструкцію «Медрано», але ці спроби, одначе, не дали бажаного ефекту. 1922 р. я знову зайнявся пошуками втілення цієї ідеї вже у Берліні, перебуваючи під впливом теорії відносності Ейнштейна.

Вдалося це мені тільки 1924 р. у Нью-Йорку після численних експериментів з технікою. Я винайшов новий метод зображення для відтворення реального руху на поверхні картин і спеціальний апарат для їх демонстрації.

Архипентура — це машина, яка справляє ілюзію, що живопис рухається (аналогічно повільному руху в кіно). Я сконструював, побудував і запатентував цю машину 1928 р. у США.

Мій запатентований спосіб живопису застосовується, аби одержати ефект руху художнього твору. Не сюжет, а зміни стають суттю й першоджерелом цього винаходу.

Електромеханізм у нижній частині апарату рухає центральну раму назад і вперед, і тисячі фрагментів твору послідовно з’являються на поверхні фронтального екрана, утворюючи цілісну картину.

Рух — це витончена мова. Усі рухи приховують безмежно багатий матеріал, який можна застосовувати в Архипентурі, так само як художник застосовує незліченну кількість відтінків кольору. Архипентура володіє способами передачі на полотні конкретних змін тривалості та швидкості, завдяки цьому вона пов’язана не лише з простором, але й з часом. Досі тільки музика застосовувала час як елемент творчості. Архипентура є новою формою мистецтва, яка користується і часом, і простором. Отже, Архипентура «малює час».

Мій винахід утилізує простір як елемент творчості. Він пропонує можливість показувати на одній ділянці простору різні об’єкти послідовно, а також рухи, перетворення й зміщення. Завдяки цим послідовним появам можливе порівняння. А ці порівняння спричиняються до таких ефектів і вражень, які були б цілком неможливі у статичному живописі.

Ця машина експонувалася 1928 року в Галереї Андерсона у Нью-Йорку.

/переклад “Theoretical Notes” by Alexander Archipenko/