📚ми обіцяли, що й надалі будемо наповнювати Ваші домашні бібліотеки достойним українським чтивом про мистецтво — виконуємо
❤️Катерина Лебедєва люб'язно запропонувала нам свій новий роман "Микола Глущенко — художник і шпигун"
🙋🏻♀️ми, не вагаючись, погодилися, адже дуже хочемо, щоб про нього дізналося більше людей, а на обкладинці другого тиражу вже були такі слова як "Бестселер" та "Книга року" 😉
📩 для нетерплячих та тих, хто не вірить у фортуну, книгу можна придбати тут
📌правила нашої книжкової лотереї для підписників каналу залишаються незмінними:
- ставите послідовний номер під наступним (‼️) дописом
- стоп коментів 29 липня о 21:00 по Києву
- на random.org оберемо, до кого поїде книга
- відправимо по Україні Новою- чи УкрПоштою, закордон також відправимо (крім певних двох країн)
❤️Катерина Лебедєва люб'язно запропонувала нам свій новий роман "Микола Глущенко — художник і шпигун"
🙋🏻♀️ми, не вагаючись, погодилися, адже дуже хочемо, щоб про нього дізналося більше людей, а на обкладинці другого тиражу вже були такі слова як "Бестселер" та "Книга року" 😉
📩 для нетерплячих та тих, хто не вірить у фортуну, книгу можна придбати тут
📌правила нашої книжкової лотереї для підписників каналу залишаються незмінними:
- ставите послідовний номер під наступним (‼️) дописом
- стоп коментів 29 липня о 21:00 по Києву
- на random.org оберемо, до кого поїде книга
- відправимо по Україні Новою- чи УкрПоштою, закордон також відправимо (крім певних двох країн)
🔥14👍3❤2
"Біографія «Микола Глущенко — художник і шпигун» читається як захопливий детектив. Український художник з європейським ім’ям мав, виявляється, багаторічну співпрацю з НКВС та КДБ. Письменниця і мистецтвознавиця Катерина Лебедєва знайшла, вивчила та оприлюднила документи про цю співпрацю"
Дмитро Горбачов, професор, кандидат мистецтвознавства
Дмитро Горбачов, професор, кандидат мистецтвознавства
❤20🔥6👍1
28 липня 1940 року народився Іван Остафійчук. Сьогодні Іван Васильович відзначає своє 82-річчя
його творчість не раз протистояла викликам часу. Митцеві довелося жити в обставинах обструкції тоталітарного режиму, але ні жорсткі ідеологічні межі, ні переслідування, ні допити у студентські роки не зруйнували моральних основ його світогляду і не перетворили самого художника на пасивного споглядача чи учасника ідейно заангажованої радянської мистецької спільноти. Навпаки, його пошуки художньо-образної мови, які відбувалися за цих умов, призвели до виразного протистояння тодішнім нормам і мали виразні національні ознаки
особистість Івана Остафійчука формувалась в оточенні національно свідомих та прогресивних митців і активістів: Охріма Кравченка, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, Леопольда Левицького, Романа Сельського, Романа Турина та інших. Згодом знайомство в Києві з Георгієм Якутовичем і Григорієм Гавриленком, вимушена еміграція спершу до Югославії, а потім до Канади наприкінці 1980-х проявилися вже новими особливостями мислення і формальними змінами мови графіки та живопису Остафійчука
у 1992 році Іван Остафійчук повернувся в Україну. Творча манера художника зазнала чергових змін. Він віддає перевагу живописним працям. У них ще помітнішими стають вияви експресіонізму, захоплення творчістю знаменитого Едварда Мунка, австрійських і німецьких експресіоністів, модерністів. Ця стилістика вповні відповідає емоційним реакціям митця на виявлення історичної правди про трагічні події в Україні
знайомлячись із хронологією творчості Івана Остафійчука, з тематикою та ідейним змістом його творів, важко виокремити певні етапи. Перебуваючи в постійному творчому пошуку, художник працює циклами, які різняться технічними прийомами та засобами вираження, проте об’єднані властивим авторові інтелектуальним складником і балансом метафізичного відчуття комплексності світу та спокійного, в міру раціоналізованого способу творення довершених естетичних композицій
твори художника і надалі органічно адаптують модерні тенденції світового мистецтва й одночасно зберігають те, що найважливіше для нас сьогодні, – національну ідентичність, менталітет і душу українського народу
його творчість не раз протистояла викликам часу. Митцеві довелося жити в обставинах обструкції тоталітарного режиму, але ні жорсткі ідеологічні межі, ні переслідування, ні допити у студентські роки не зруйнували моральних основ його світогляду і не перетворили самого художника на пасивного споглядача чи учасника ідейно заангажованої радянської мистецької спільноти. Навпаки, його пошуки художньо-образної мови, які відбувалися за цих умов, призвели до виразного протистояння тодішнім нормам і мали виразні національні ознаки
особистість Івана Остафійчука формувалась в оточенні національно свідомих та прогресивних митців і активістів: Охріма Кравченка, В’ячеслава Чорновола, Михайла Гориня, Леопольда Левицького, Романа Сельського, Романа Турина та інших. Згодом знайомство в Києві з Георгієм Якутовичем і Григорієм Гавриленком, вимушена еміграція спершу до Югославії, а потім до Канади наприкінці 1980-х проявилися вже новими особливостями мислення і формальними змінами мови графіки та живопису Остафійчука
у 1992 році Іван Остафійчук повернувся в Україну. Творча манера художника зазнала чергових змін. Він віддає перевагу живописним працям. У них ще помітнішими стають вияви експресіонізму, захоплення творчістю знаменитого Едварда Мунка, австрійських і німецьких експресіоністів, модерністів. Ця стилістика вповні відповідає емоційним реакціям митця на виявлення історичної правди про трагічні події в Україні
знайомлячись із хронологією творчості Івана Остафійчука, з тематикою та ідейним змістом його творів, важко виокремити певні етапи. Перебуваючи в постійному творчому пошуку, художник працює циклами, які різняться технічними прийомами та засобами вираження, проте об’єднані властивим авторові інтелектуальним складником і балансом метафізичного відчуття комплексності світу та спокійного, в міру раціоналізованого способу творення довершених естетичних композицій
твори художника і надалі органічно адаптують модерні тенденції світового мистецтва й одночасно зберігають те, що найважливіше для нас сьогодні, – національну ідентичність, менталітет і душу українського народу
❤7👍6
Іван Остафійчук
Аркан. 1965 р. Лінорит
Музики. 1968 р. Лінорит
Серія "Довбуш". 1973 р.
Аркан. 1965 р. Лінорит
Музики. 1968 р. Лінорит
Серія "Довбуш". 1973 р.
❤32👍4🔥2
сьогодні словами важко… будемо Образами
😞
😞
😢13
«Страшний суд» фрагменти ікон:
🔥 ікона кін. XV - поч. XVI ст., село Мшанець (1-2)
🔥 ікона 1587 р., м. Кам‘янка Бузька
🔥 ікона 1662 р., с. Меденичі
🔥 ікона друга пол. XVI ст., с. Трушевичі
🔥 ікона кін. XV - поч. XVI ст., село Мшанець (1-2)
🔥 ікона 1587 р., м. Кам‘янка Бузька
🔥 ікона 1662 р., с. Меденичі
🔥 ікона друга пол. XVI ст., с. Трушевичі
🔥17❤4👍1🤬1
друзі, розіграш книги і оголошення його результатів зробимо завтра зранку
👍7
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
добрий ранок!
🎲 отож, результати книжкової лотереї:
роман «Глущенко - художник та шпигун» Катерини Лебедєвої поїде до бібліотеки учасника з #43
вітаємо 🎉
📚 нагадаємо, що книгу можна придбати тут
🎲 отож, результати книжкової лотереї:
роман «Глущенко - художник та шпигун» Катерини Лебедєвої поїде до бібліотеки учасника з #43
вітаємо 🎉
📚 нагадаємо, що книгу можна придбати тут
👏11👍1🎉1
30-31 липня у понад 30 містах пройдуть мітинги для привернення уваги світової спільноти до подій в Оленівці
впродовж дня ми публікуватимемо перелік міст, час та місця зустрічі
впродовж дня ми публікуватимемо перелік міст, час та місця зустрічі
👏10👍1😢1
«Дощ над св. Софією», 1920
Олекса Грищенко
📍Istanbul 30.07.22
15:00 Odakule tram station (in front of the Pera Musèum)
Олекса Грищенко
📍Istanbul 30.07.22
15:00 Odakule tram station (in front of the Pera Musèum)
❤16👍1👏1