Останнім часом всі знаки вказують на те, що я маю поділитись з вами цим!

Книга Ідеальна пара Елін Гільдербранд та серіал The Perfect Couple на Netflix за її мотивами

На острові Нантакет з неймовірними краєвидами має відбутись весілля, аж вранці в день Х виявляється, що втопилась старша дружка — близька подруга нареченої. Можливо, це нещасний випадок, але починається розслідування, і під підозрою опиняється кожен, бо у всіх є свої таємниці.

Спочатку я дивилась серіал, він дуже гарно знятий, там грає Ніколь Кідман та акторка Ів Г'юсон (з нею дивилась В її очах — напружений серіал з неочікуваним поворотом, теж раджу!), цікаві герої та до останнього тримається інтрига. І я просто в захваті від їхнього грайливого інтро, яке іноді дуже контрастувало з подіями (якщо ви не будете підтанцьовувати і по сто раз вмикати його, що з вами не так?). Серіал мені сподобався, але деякі сюжетні повороти мені видались дивними і незрозумілими.

Після цього я пішла читати книгу і думала, що в принципі там буде все те саме, тільки в буквах, я вже знаю, як і чому загинула дівчина, тому навряд чи чомусь здивуюсь. Але книга мене приємно вразила! Герої набагато краще розкриті, того, що мені здавалось дивним в серіалі, в книзі не було, а інтрига збереглась, бо історія, як загинула дівчина, зовсім інша (сподіваюсь, це не спойлер). Також саме з книги стала краще зрозуміла назва «Ідеальна пара» — іронічна, бо ідеальних пар тут немає зовсім, але якщо в серіалі це було розкрито дуже поверхнево, то в книжці було більше глибини і деталей, і більше інсайдів про деяких персонажів.

Максимально незрозумілим для мене було, чому в серіалі змінили ім’я головної героїні та її колір волосся — невже це настільки важливо🤔
І навіщо поміняли половину сюжету — мабуть, щоб було драматичніше і при цьому простіше сприймати, але з однієї книжки зробили серіал на достатньо серій, щоб все розкрити, що ж, я не режисерка, тільки критикиня 😅

Але і книга, і серіал однозначно варті уваги! Кожне по-своєму)

Сходила!

Неочікувано був платний вхід (200+ гривень).

Багато книжкових стендів різних видавництв, цікаві штуки (наприклад, зі сторінок старих книжок роблять плакати, а поруч продають просто дуже старі книжки), зустрічі з письменниками та різний книжковий мерч.

Думаю, поляки-книголюби були в захваті, а мені просто було цікаво позаглядати. Тепер хочеться відвідати фестиваль в Україні!

Вхопила собі шопер, я всюди тягаю улюблений з Харкова ЛяТюШо, можливо, цей буде другий улюблений)

Звісно, заглянула в український куточок — приємне відчуття рідного, але книжечок дуже мало, з десяток у кожного видавництва, яких було всього кілька.

Тим не менш, я змогла вибрати собі три:
⁃ Дім для дома Вікторії Амеліної, має бути щось тепле та щемке
⁃ Доглядачка та її маяк — оформлення неймовірне, і чула, що цікава історія
⁃ Вроцла-віта — це мені несподівано продала сама авторка, яка розказала, що це про українку, що працює в IT та переїхала до Вроцлава, звучить relatable :)

В мене стоїть здоровенна гора нечитаних книжок, і я усвідомила, що вона стає все більшою, тому я хочу влаштувати собі челлендж — до Нового року не купувати більше книг і читати ті, що є. Ще хочу продати ті, що вже прочитала і не перечитуватиму, чи ті, що навряд чи прочитаю найближчим часом. Хто зі мною?)