Хто з вас, котики?

Гарного тижня, котики!

І вечірнього котика вам 💛

«Спляча кішка на подушці» 🐈‍⬛

Автор картини Франсіско Хосе Домінго-і-Маркес (Francisco José Domingo y Marqués, 1842 – 1920) — іспанський художник, який працював у стилі еклектики.

Іноді в понеділок хочеться стати кішкою 🙈

#AL_картина

В цей час моя вечірня кішка:

Останні дні почуваюсь, ніби переді мною якась безмежна гора, яку я ніяк не можу здолати, а сили закінчуються.

Але й відпочити і продовжити з новими ресурсами не виходить — бо ж маячить просто перед носом ця гора, як же ж тут її ігнорувати.

Потому починаю метушитись і копати її, але це якийсь Сізіфів труд — таке враження, що вона не зменшується, ніби хтось накидує зверху землі та снігу.

Що його робити — не знаю. Поки стараюсь менше копати, а більше гострити лопату та качати руки. А потім, може, знайдеться інший спосіб.

Прикладаю лапки до вас, котики, а ви, будь ласка, прикладіть до мене 🫂

Ми впораємось. Треба тільки трохи часу 🖤

Трошки відпочину і поділюсь з вами інструкцією від колеги, яка вміє виколупувати книжки видавництва Віват з Google Books, щоб їх можна було завантажити на Kindle!

Досі я не думала, що це можливо)

Такс, оформила для вас обіцяну інструкцію!

https://telegra.ph/YAk-vivantazhiti-na-Kindle-elektronnu-knizhku-v%D1%96d-Vivat-02-23

Якщо будуть запитання — пишіть!

Якщо скористаєтесь і допоможе — буду вдячна за зворотній зв’язок 🥰

Так відгукується цей шматочок! Лютий для мене правда дуже складний місяць 🤧

На щастя, лютий закінчується, а весна вже підглядає у шпаринку. Все, що мені зараз потрібно — це трохи надії, а бруньки на деревах та ненадійне сонечко дають її сповна💚

Останнім часом чую «Лютий такий поганий місяць для нас» і ось слухаю «Кладовище домашніх тварин»:

«Спитай будь-якого похоронного агента: майже усі люди по-справжньому щасливі на Різдво. І їм дуже хочеться жити. Тож вони й живуть. Зазвичай у нас у лютому завал. Старих забирає грип та й пневмонія знаходить завжди знаходить своїх клієнтів. Однак навіть це не все.

Є ще люди — скажені виродки — які з рік чи навіть більше воюють із раком. А потім приходить старий поганий місяць лютий і вони ніби здаються. Рак викидає їх на смітник, мов поточений міллю килим. Ще 31 січня вони в ремісії і все має бути в шоколаді, а настає 24 лютого і все. Їх ховають.

У лютому в людей трапляються інфаркти. У лютому їх розбиває параліч. У лютому в них відмовляють нирки. Це поганий місяць. У лютому люди втомлюються.»

Ловіть, прочитане лютого 👇

✅ Дослідження утоплення

Сподобалось:
- загальна атмосфера — загравання з дарк академією, міфологічність, події та метафори навколо води
- сумніви в надійності оповідачки — довгий час незрозуміло було, чи їй можна довіряти, і моя думка регулярно мінялась
- важливі теми: дискримінація жінок та насилля

Не сподобалось:
- у багатьох персонажів були вчинки, яким не повірила
- непродуманий світ викликає багато запитань
- не надто майстерний стиль авторки (повтори одних і тих самих фраз, невиправдані метафори)

Загалом прочитати можна, але в мене відчуття, ніби ця книжка не бачила редактора, і це зробило мені боляче, бо її потенціал, який так і залишився нерозкритим 😓

✅ Одного разу розбите серце

Казкова атмосфера, в яку з двох ніг влітають небезпечні угоди та персонажі. Крім цього, обожнюваний мною темний персонаж з Каравалу, і напруга між головними героями, що аж струмом б’є. Але якщо ви не любите стосунки, що катають вас на емоційних гірках та slowburn — вам воно не треба 🌚

Далі те, що надкусила 👇

☑️ Балада про недовго та нещасливо — продовження Одного разу розбите серце. Не дочитала, бо відволікалась на інші книжки, але активно прагну!

☑️ Не відпускай мене — починалось повільно й незрозуміло, тому спочатку закинула. Тепер слухаю аудіокнигу в Абук під час прогулянок з песом, вже десь на середині і маю сказати, що для мене це ідеальна книжка для аудіо — тут багато роздумів та спогадів (мені нагадує мемуари), події не несуться стрімголов, тож стежу за сюжетом, навіть якщо відволікаюсь на те, що пес щось вжер 👹️️️️️️

☑️ Двері в літо — фантастика, читаю з книжковим клубом. Подобається за те, що тут є цікавий кіт, не подобається, що головний герой дозволяє собі зневажливі вислови в сторону жінок (робимо знижку на те, що написано це в 50-х).

☑️ За перекопом є земля — почала читати для книжкового клубу, але захворіла і на книжковий клуб не потраплю😭 Але воно і на краще — маю більше часу, щоб вдумливо прочитати. Поки в мене викликає величезну ностальгію за Кримом та спонукає до чергового переосмислення своєї ідентичності, ніби зі сторони: як же ж сильно в нашу реальність була вплетена російська культура🫠

Що у вас було цікавенького в лютому? 👂🏼

Трошки спойлери можуть бути, але, як на мене, не критичні, плюс це дуже кумедно)

Рубрика стрьом чи норм від книжкових персонажів🤭

Календарик діло каже ☺️

П’ятничний привіт!

Якось не писалось і не читалось, але вже готова потихеньку, дуже ніжно до себе, повертатись до вас!
Дякую, що ви все ще тут 💙

Далі в двох словах про те, що було 👇

Акт 1: кілька книжок в процесі, 2 з них на книжкові клуби = комітмент з дедлайнами, багато справ, а часу обмаль🤪

Акт 2: застуда, яка на тиждень збиває з ніг, бажання дивитись серіали та бездумно гортати тредс органічно доєднується до чату 👋

Акт 3: відміняю всі необов’язкові справи, відкидаю одну з книжок (нема комітменту = немає стресу), в гості заходить пан Нечитун і зручно влаштовується🥲

Акт 4: даю собі трохи часу, не читаю книжки, чекаю, поки перенасичусь тредсами.

Акт 5: в якийсь момент відчуваю, що не те щоб вже дуже хочу читати, але що хочу змінити ситуацію. Домовляюсь з собою, що спробую зараз трооошечки почитати оту цікаву книжку. О, заходить, давайте ще!

Акт 6: пан Нечитун ображено йде, бо на нього вже ніхто не звертає уваги, злісно обіцяє повернутись ще. Але я буду готова!
Якщо хто бачив, в яку сторону пішов — перекажіть іншим, бумласка 🙏