Останнім часом чую «Лютий такий поганий місяць для нас» і ось слухаю «Кладовище домашніх тварин»:

«Спитай будь-якого похоронного агента: майже усі люди по-справжньому щасливі на Різдво. І їм дуже хочеться жити. Тож вони й живуть. Зазвичай у нас у лютому завал. Старих забирає грип та й пневмонія знаходить завжди знаходить своїх клієнтів. Однак навіть це не все.

Є ще люди — скажені виродки — які з рік чи навіть більше воюють із раком. А потім приходить старий поганий місяць лютий і вони ніби здаються. Рак викидає їх на смітник, мов поточений міллю килим. Ще 31 січня вони в ремісії і все має бути в шоколаді, а настає 24 лютого і все. Їх ховають.

У лютому в людей трапляються інфаркти. У лютому їх розбиває параліч. У лютому в них відмовляють нирки. Це поганий місяць. У лютому люди втомлюються.»

Ловіть, прочитане лютого 👇

✅ Дослідження утоплення

Сподобалось:
- загальна атмосфера — загравання з дарк академією, міфологічність, події та метафори навколо води
- сумніви в надійності оповідачки — довгий час незрозуміло було, чи їй можна довіряти, і моя думка регулярно мінялась
- важливі теми: дискримінація жінок та насилля

Не сподобалось:
- у багатьох персонажів були вчинки, яким не повірила
- непродуманий світ викликає багато запитань
- не надто майстерний стиль авторки (повтори одних і тих самих фраз, невиправдані метафори)

Загалом прочитати можна, але в мене відчуття, ніби ця книжка не бачила редактора, і це зробило мені боляче, бо її потенціал, який так і залишився нерозкритим 😓

✅ Одного разу розбите серце

Казкова атмосфера, в яку з двох ніг влітають небезпечні угоди та персонажі. Крім цього, обожнюваний мною темний персонаж з Каравалу, і напруга між головними героями, що аж струмом б’є. Але якщо ви не любите стосунки, що катають вас на емоційних гірках та slowburn — вам воно не треба 🌚

Далі те, що надкусила 👇

☑️ Балада про недовго та нещасливо — продовження Одного разу розбите серце. Не дочитала, бо відволікалась на інші книжки, але активно прагну!

☑️ Не відпускай мене — починалось повільно й незрозуміло, тому спочатку закинула. Тепер слухаю аудіокнигу в Абук під час прогулянок з песом, вже десь на середині і маю сказати, що для мене це ідеальна книжка для аудіо — тут багато роздумів та спогадів (мені нагадує мемуари), події не несуться стрімголов, тож стежу за сюжетом, навіть якщо відволікаюсь на те, що пес щось вжер 👹️️️️️️

☑️ Двері в літо — фантастика, читаю з книжковим клубом. Подобається за те, що тут є цікавий кіт, не подобається, що головний герой дозволяє собі зневажливі вислови в сторону жінок (робимо знижку на те, що написано це в 50-х).

☑️ За перекопом є земля — почала читати для книжкового клубу, але захворіла і на книжковий клуб не потраплю😭 Але воно і на краще — маю більше часу, щоб вдумливо прочитати. Поки в мене викликає величезну ностальгію за Кримом та спонукає до чергового переосмислення своєї ідентичності, ніби зі сторони: як же ж сильно в нашу реальність була вплетена російська культура🫠

Що у вас було цікавенького в лютому? 👂🏼

Трошки спойлери можуть бути, але, як на мене, не критичні, плюс це дуже кумедно)

Рубрика стрьом чи норм від книжкових персонажів🤭

Календарик діло каже ☺️

П’ятничний привіт!

Якось не писалось і не читалось, але вже готова потихеньку, дуже ніжно до себе, повертатись до вас!
Дякую, що ви все ще тут 💙

Далі в двох словах про те, що було 👇

Акт 1: кілька книжок в процесі, 2 з них на книжкові клуби = комітмент з дедлайнами, багато справ, а часу обмаль🤪

Акт 2: застуда, яка на тиждень збиває з ніг, бажання дивитись серіали та бездумно гортати тредс органічно доєднується до чату 👋

Акт 3: відміняю всі необов’язкові справи, відкидаю одну з книжок (нема комітменту = немає стресу), в гості заходить пан Нечитун і зручно влаштовується🥲

Акт 4: даю собі трохи часу, не читаю книжки, чекаю, поки перенасичусь тредсами.

Акт 5: в якийсь момент відчуваю, що не те щоб вже дуже хочу читати, але що хочу змінити ситуацію. Домовляюсь з собою, що спробую зараз трооошечки почитати оту цікаву книжку. О, заходить, давайте ще!

Акт 6: пан Нечитун ображено йде, бо на нього вже ніхто не звертає уваги, злісно обіцяє повернутись ще. Але я буду готова!
Якщо хто бачив, в яку сторону пішов — перекажіть іншим, бумласка 🙏

Guilty as charged 🤧

Такс, поки не розкажу про книжечки, але поділюсь дечим іншим!

Недавно додивилась і в абсолютному захваті від серіалу Netflix XO, Kitty!

Якщо ви раптом дивились фільм(и) To all the boys I loved — вони взяли звідти персонажку Кітті, дівчину, яка любить знаходити іншим пари, і зняли про неї окремий серіал 💖 Самі ці фільми мені не дуже зайшли, до речі.

XO, Kitty для мене за настроєм, ніби Емілі в Парижі перетнули з Пліткаркою та це все запхнули в коледж в Сеулі 😁

Важливо: тут головні герої-підлітки, знаю, що це не всім заходить, але я таке просто обожнюю! Sex education та Never have I ever моє все 🔥

Соковиті кольори, активний сюжет, підліткові драми, сімейні таємниці, трошки культурних особливостей, трошки гумору — ідеальна суміш!
А ще корейські хлопці 🖤 Я не особливо дивилась дорами, але мало не почала після цього 🙃

І от цікаво, що після того, як додивилась серіал, то вмикала на Youtube всякі silent cooking відео, про які говорили колись, і так натрапила на канал Plan D — комфортний влог з щоденною рутиною, готуванням, організацією простору. Він мене надихає щось готувати з того, що є вдома, дає ідеї, як розкладати речі вдома, а ще тішить естетично та заспокоює ☺️

І от дивлюсь черговий випуск і думаю — щось це мені схоже на Сеул, який мені в серіалі показували! Виявилось, що так і є ✨
І якось так мені тепло після цього стало, ніби я повернулась в місце, де вже була (хоча я там жодного разу сама не була, але тепер дуже хочу) 🧡

Що цікавенького ви останнім часом для себе знайшли? Діліться 🤗

Щиро співчуваю, якщо для вас це жиза (зараз слухаю в Абук Напівлихого, якого радили, і треш там відбувається вже десь кхм на початку👹)

О, це я і мільйон розпочатих фентезі-циклів, які не читаю далі, бо треба все починати спочатку 🫠🫠🫠

Хто з вас?)

Я іноді потроху читаю книжки під час обіду чи кави, коли немає термінових задач (принагідно передаю привіт своїм менеджеркам 😁)

Зазвичай мені аж пече читати нон-стоп трилери та детективи, коли сильно хочеться зрозуміти, хто ж там вбивця і чим все закінчиться 🕵️‍♀️

Зокрема, так було з Пітьмою Павлюка, Танцями з кістками та 7 смертями Евелін Гардкасл

А які книжечки вас тримали міцно і не відпускали?