пригоди девопса(?) у війську – Telegram
пригоди девопса(?) у війську
68 subscribers
2.99K photos
349 videos
361 links
Пізжені мемаси і девопс(вже ні) на війні
Download Telegram
В москве запущено голосование по русскому названию для системы Face Pay (оплата проезда по лицу). Варианты: "Оплати улыбкой", "Система биометрической оплаты", "Лицо Москвы", "Оплата взглядом", "Облик" и "Должны решать специалисты".

Ну мы же знаем правильный вариант, правда😉. А он такой: "Что с ебалом, русня?"
Декілька найгірших страхів бойових медиків:

- констатувати загибель побратима, особливо якщо поряд є інші побратими і мають надію, що ще можна щось зробити.

- страх зробити щось не так, не встигнути врятувати.

- найстрашніше, коли поранений гине в твоїх руках.

- коли боїшся не довезти пораненого до лікарні.

- коли він помирає від поранень в лікарні і починають думки тебе розривати, що це твоя вина.

- коли цивільні просять якісь ліки, яких в тебе нема і ти б хотів допомогти, але не можеш.

- що ти сам загинеш і ніхто не зможе їх врятувати, братиків.

- страх, що не вистачить того що в тебе є, коли біжиш до поранених.

- страх, що не зможеш вилізти з-під обстрілу з пораненими.

- страх, що машина загрузне чи поламається на етапі евакуації, або коли їдеш евакуювати.

- коди бачиш, що поранений замерзає і не можеш його відіграти.

- коли в молодого хлопчика, тяжке поранення голови, але ти його рятуєш і він залишається «овочем» на все життя.

- коли поранений кричить і просить не відрізати йому ноги, а їх в нього вже нема, а він ще не знає про це.

- коли нема зв’язку з групою поранених і ти не знаєш де їх шукати.

- коли лікарня перевантажена важкими пораненими, а ти привозиш і привозиш їх ще.

- коли не твоя зміна чергування в секторі і тобі телефонують в істериці, що в них поранені, важкі, а ти допомогти не можеш бо далеко звідти…

Цінуйте життя!!! І пам’ятайте, що ми досі тут, на війні і досі помираємо і мерзнемо, щоб ви могли жити у вільній країні, щоб нам було куди повернутися, щоб ми змогли після всіх цих жахіть війни відпочити і спогади ці відкласти в дальній ящик. Бо забути ми не зможемо і померлих не воскресити, але є ще живі, ті заради кого ми тут і будемо тут до перемоги.

(с) Крістіна Маєр

Американський піхотинець
з наступаючим Новим Роком
у адміна був такий собі рік, але я живий, діти живі і ладно

а це усім відкриточка-побажання
p.s. під ялинку собі поклав ar-15 і довольний ходжу:)
бухий кіт (він перевернув на себе шампанське і вилизався)
koss west:
бля шахеда только что стреляли
жаль не сбили
правда ночью его збивать с калаша это забей

Ярик:
Жесть

koss west:
обычный вторник

Ярик:
Киевский патруль
Сериал

koss west:
та отож
когда уже блять последний сезон
заебало