...колись я, можливо, напишу веселу пісню, знаєте. Водночас бойову, світлу і здорову. Сильну через радість. Або щось про кохання та алкоголь. Або просто про алкоголь, без кохання. Або про те, як усе правильно, без додаткових сенсів та Чюрльонісівського мрійливого суму.
Але це буде не сьогодні.
Колись, малим, я думав, що плачу за ввесь світ. Що мені всих шкода. Добрі друзі тоді на те сказали — ну тобто тобі не шкода нікого. І я розумію, звідки можуть рости ці думки. Справді, якщо людина думає про "всіх", більшості з кого не знає — про кого її емоції, про справжніх людей чи про картинки у голові?
Хто його зна.
Однак, підбиваючи підсумки, я можу писати і пишу — отак. Це ніби краще, ніж захлинатися власною недієздатністю. З мене видихається СО2 якихось дуже невеселих і тривожних речей, які краще не слухати й не читати, якщо шукаєш упевненості, віри, радості.
Можливо, їх можна сприймати тоді, коли хочеться переконатися, що ви у своїй зневірі, смутку, страху — часом очевидно об'єктивній, часом відкладених у часі — не самі.
І ви не самі. Я не знаю, що ще робити з цим. Можу оце щоправда текст показати. А тоді заспіваю десь, може.
#мемуаразми
Але це буде не сьогодні.
Колись, малим, я думав, що плачу за ввесь світ. Що мені всих шкода. Добрі друзі тоді на те сказали — ну тобто тобі не шкода нікого. І я розумію, звідки можуть рости ці думки. Справді, якщо людина думає про "всіх", більшості з кого не знає — про кого її емоції, про справжніх людей чи про картинки у голові?
Хто його зна.
Однак, підбиваючи підсумки, я можу писати і пишу — отак. Це ніби краще, ніж захлинатися власною недієздатністю. З мене видихається СО2 якихось дуже невеселих і тривожних речей, які краще не слухати й не читати, якщо шукаєш упевненості, віри, радості.
Можливо, їх можна сприймати тоді, коли хочеться переконатися, що ви у своїй зневірі, смутку, страху — часом очевидно об'єктивній, часом відкладених у часі — не самі.
І ви не самі. Я не знаю, що ще робити з цим. Можу оце щоправда текст показати. А тоді заспіваю десь, може.
#мемуаразми
🔥3
а сльози — для дітей, горе — для старих,
сміх — для щасливих, гнів — для сильних,
відраза — для тих, кому що втрачати є ще.
вірність — для впевнених, віра — для причинних,
обережність — для мудрих, відвага — для дурних,
а в мене — лиш те, що ятрить і крізь шкіру пече.
шкіру скидати уміють змії,
а я то не вмію, я не вмію.
своїх за відлунням уміють шукати
вовки-сіромахи, зубаті й кудлаті.
птахи будують із клоччя гнізда,
з краплин павуки плетуть намисто.
- чому би тобі не вернутись у місто?
- бо нині місто — то інше місто.
а пошук — для юних, сон — для спокійних,
мрії — для тих, кому не сняться війни.
пиятика — для тих, хто бодай щось на світі обрав.
пісні — для тих, хто ще голос має,
час — для закоханих щиро й навзаєм.
я ж — поміж правом і спаленим плаєм, де прав переходить у нав.
на виднокраї пасмо сіріє
що ти там бачиш, віща Маріє?
Марія давно у цих місцях не живе.
Марія ім'я та лице змінила,
і слід її чорна злива змила,
а втім, що я бачу? як світло приходить нове.
о, світла стільки я нині бачу,
що навіть більше уже не плачу.
і хто лиш скаже — воно правдиве?
що то за світло, що за диво?
в лісах — тенета, вгорі — комета.
що то за знак, що за прикмета?
та краще мене усі секрети
тлумачать ватри, ножі й багнети.
шкіру скидати уміють змії,
а я то не вмію, я не вмію.
своїх за відлунням уміють шукати
вовки-сіромахи, зубаті й кудлаті.
птахи будують із клоччя гнізда,
з краплин павуки плетуть намисто.
- чому би тобі не вернутись у місто?
- бо нині місто — не наше місто.
#вірші_стиха #щоденник_болю
сміх — для щасливих, гнів — для сильних,
відраза — для тих, кому що втрачати є ще.
вірність — для впевнених, віра — для причинних,
обережність — для мудрих, відвага — для дурних,
а в мене — лиш те, що ятрить і крізь шкіру пече.
шкіру скидати уміють змії,
а я то не вмію, я не вмію.
своїх за відлунням уміють шукати
вовки-сіромахи, зубаті й кудлаті.
птахи будують із клоччя гнізда,
з краплин павуки плетуть намисто.
- чому би тобі не вернутись у місто?
- бо нині місто — то інше місто.
а пошук — для юних, сон — для спокійних,
мрії — для тих, кому не сняться війни.
пиятика — для тих, хто бодай щось на світі обрав.
пісні — для тих, хто ще голос має,
час — для закоханих щиро й навзаєм.
я ж — поміж правом і спаленим плаєм, де прав переходить у нав.
на виднокраї пасмо сіріє
що ти там бачиш, віща Маріє?
Марія давно у цих місцях не живе.
Марія ім'я та лице змінила,
і слід її чорна злива змила,
а втім, що я бачу? як світло приходить нове.
о, світла стільки я нині бачу,
що навіть більше уже не плачу.
і хто лиш скаже — воно правдиве?
що то за світло, що за диво?
в лісах — тенета, вгорі — комета.
що то за знак, що за прикмета?
та краще мене усі секрети
тлумачать ватри, ножі й багнети.
шкіру скидати уміють змії,
а я то не вмію, я не вмію.
своїх за відлунням уміють шукати
вовки-сіромахи, зубаті й кудлаті.
птахи будують із клоччя гнізда,
з краплин павуки плетуть намисто.
- чому би тобі не вернутись у місто?
- бо нині місто — не наше місто.
#вірші_стиха #щоденник_болю
🔥3👍1
Безконечний квартирник
а сльози — для дітей, горе — для старих, сміх — для щасливих, гнів — для сильних, відраза — для тих, кому що втрачати є ще. вірність — для впевнених, віра — для причинних, обережність — для мудрих, відвага — для дурних, а в мене — лиш те, що ятрить і крізь…
Вернутись у місто
Алекс Берк
#звук Тримайте #квартирник на колінці.
Та що ви знаєте про вибрики моєї уваги.
Сьогодні вранці відправив студентам замість відеозапису нашого заняття гумористичний ролик із тіктоку про кріпоту.
Спасає лиш те, що тема заняття теж була присвячена фольклорній кріпоті.
Життя бентежне.
#мемуаразми #матірчудовиськ #груші
Сьогодні вранці відправив студентам замість відеозапису нашого заняття гумористичний ролик із тіктоку про кріпоту.
Спасає лиш те, що тема заняття теж була присвячена фольклорній кріпоті.
Життя бентежне.
#мемуаразми #матірчудовиськ #груші
🔥10
אפד:
...студенти сказали: "А добрий був тікток, страшний, присилайте ще".
#мемуаразми #матірчудовиськ #груші
...студенти сказали: "А добрий був тікток, страшний, присилайте ще".
#мемуаразми #матірчудовиськ #груші
🔥9
Ішов і радів тому, що малі переважно дуже незле склади тести. Дорогу перебігала Рататоск.
Ваші думки, що це могло б означати?
#мемуаразми #груші
Ваші думки, що це могло б означати?
#мемуаразми #груші
Я тут набіг на ШІ-генератор зображень і вкотре зробив собі добірку на #замок, просто бо можу. Тримайте трохи казкового і дискретно-кріпового цим вечором.
Також тут дуже добре помітно, де більш, а де менш головні герої.
Також тут дуже добре помітно, де більш, а де менш головні герої.
🔥6
Тримайте опублікований на АХ (Андерхаунд) #текст горорний, трохи вже старенький, але якось до нинішніх страхів. Оскільки це історія підлітка, лексика там яка є.
Forwarded from «Андерхаунд», літературний журнал
«Це почалося, коли одного разу я прийшов додому, а вона стояла на кухні біля раковини з немитим посудом.
Я спитав: "Ви хто?" Вона відповіла: "Я твоя мама, серденько". "Ладно, — сказав я, — крім жартів, де моя мама?" — "А яку відповідь ти б хотів почути?"
В мене був поганий настрій. Я погано пожартував. "Ви її з'їли?" — "З'їла, милий, з'їла".»
Повний текст телеграфуємо: «Так вона сказала»
Алекс Берк
02.01.2023
***
Тексти для публікації надсилайте @HerrFaramant
#фентезі #художнє
Я спитав: "Ви хто?" Вона відповіла: "Я твоя мама, серденько". "Ладно, — сказав я, — крім жартів, де моя мама?" — "А яку відповідь ти б хотів почути?"
В мене був поганий настрій. Я погано пожартував. "Ви її з'їли?" — "З'їла, милий, з'їла".»
Повний текст телеграфуємо: «Так вона сказала»
Алекс Берк
02.01.2023
***
Тексти для публікації надсилайте @HerrFaramant
#фентезі #художнє
🔥1
Хочеться сказати щось розумне.
Але натомість — дуже хочу нам усім дочекатися часів, коли справджуватимуться лише хороші сни
Але натомість — дуже хочу нам усім дочекатися часів, коли справджуватимуться лише хороші сни
👍3