Так спливають старі імена,
Так у вересні квітнуть каштани,
Так прокляття луна мов сунна,
Так відчуття меж тане.

Так між мертвих ходять живі,
Між метеликів ширяють нетлі,
Так обручки гублять в траві,
Так на долі нав'язують петлі.

Так в руці намокають ключі –
Від сльози, від червоного соку.
Так заходиться серце вночі
В певну дату і рік за роком.

Так святкують пройдешнє давно,
Так фальшивить єдина струна,
Так гірчить стародавнє вино,
Так спливають старі імена.

#шаманізм #вірші_стиха
Це було записано вчора звуком, а сьогодні от маєте текст.

Давно не снилося мені сюжетне продовження снів, а не, скажімо, лише сни, де повторюється ландшафт (за яким я, звісно, потроху складаю тих снів мапу). Пристебніться, попереду любовний роман. Що? Так!

Принаймні це був би любовний роман, якби його писав я.

#сни, бо до прози не дотягує. Але сни цікаві.

Софія і дракон – Telegraph
https://telegra.ph/Sof%D1%96ya-%D1%96-drakon-08-21

одна країна обстоювала свою незалежність.