Сів я, коротше, джемити й написав отакий #шаманізм.
Слова, як завжди в таких випадках, десь щось самі писалися.
Як-то кажуть, sorry for the mess, please treat yourselves with some tea.

Знайшов у себе #фото річної давнини. Вони атмосферні, як на мене. Несу.

Знайшов іще #фото. Архівне теж, #мемуаразми, бо в Києві снігу майже не застав: він пішов мені вслід.

Згадав оце нещодавно про існування цього.
Ні, досі не соромно. I still very much think Scrooge was an old gay man who's just lost his sparkle due to his life-long partner's demise.

Товариство. Наближається календарний новий рік (тут було багато моїх коментарів, але я скоротив їх для зручності).

Маю для вас одне питання, яке, якщо ви давно мене знаєте, ви будете очікувати тут.
#груші

Треба написати щось про лівобережні водойми.
По-перше, бо покидьки сьогодні стріляли по парку Перемога й по Тельбіну.
По-друге, бо історія з ведмедики виникла біля Русанівського каналу.
Думки вголос.

Ввімкнув водночас синтезаторну музику до Вермісу й приклад шизофразії (про Іллю Муромця, TW: російська), якимсь чином різко відчув свій 2007-й, коли ночами сидів, накладаючи різні ритми до улюбленої музики, щоб не спати. Паралельно думаю про Даґор Браґоллах і читаю "Хроніки Амбера". Ну привіт, я. Дивний ти чувак, скажу тобі. Але начебто нічого такий, з цікавим привітом.
#мемуаразми

Ну що.
Традиційне новорічне ворожіння на політичну ситуацію в країні, гумористичне і несерйозне. Завівся цей звичай багато років тому, в студентські роки, коли я з близьким другом прогулював пари біля Русанівського каналу. Ми хотіли їсти, а з їжі були лише желейних ведмедики. Ми вирішили, що просто так їсти їх не будемо, в визначимо по них основні сили, що будуть домінувати на політичній сцені. І збулося. Ну й часто збувалося відтоді. Так і пішла традиція.
Це були #мемуаразми, а тепер погнали. Хто в нас буде в 2026 році (значення зібрані в тих, хто був поряд):

Білі – прибічники договорняка попри все
Жовті – прибічники термінових виборів
Помаранчеві – Ющенко (так! знову!)
Червоні – найбільш мутні тіпи (якісь тоталітаристи)
Малинові – прибічники Залужного
Зелені – прибічники чинного президента

Погнали. Буде за пару хвилин.

Білі 10
Жовті 13
Помаранчеві 13
Червоні 18
Малинові 6
Зелені 15

Червоних найбільше (що очікувано).
В якийсь момент білі дуже злипалися з жовтими (загалом очевидно) й зеленими, яких теж доволі багато. Помаранчеві отримали ревайвал, малинові скромно побули присутніми.

Такі діла. Могло бути гірше, звісно. Тепер ідемо їсти салати. Ну й ведмедів теж)

Їжте червоних, шановні. Eat the rich.

З новим роком. Хай виправиться те, що може; хай не болить те, що не може; хай буде краще, ніж було.

Я вам приніс переклад "Степу". Ну, як переклад – переспів трохи. Але я довго хотів.

Як диха степ

1
Якщо хочеш знати всі таємниці світу,
Вийди вдосвіта, нікому не скажи привіту:
Іди в глибокий степ, візьми з собою води,
Одне питання й оберіг од біди –

Приспів
Там диха степ, там степ співа,
Тисячеокий, мільйонноротий, вкрива його мідна трава.
Шепоче степ, мов ворожбит.
Мільйони має він крил, мільйон копит.

2
Якщо хочеш вийти із підспідку світу, –
Не кажи нікому, не поруш обіту:
Йди сонцю вслід, але не зводь очей,
І мовчи про це, хай як пече –

Приспів
Шепоче степ, мов ворожбит.
Мільйони має він крил, мільйон копит.
І диха степ, і він співа.
Чуйне серце в землі мідна вкрива трава.

#вірші_стиха #звук

(А тепер піду робити розклади)