Ірида, що несе воду річки Стікс на Олімп, щоб боги присягнулися нею. Гай Хед, 1793.
Іри́да (грецькою Ίρις) — початково давньогрецька персоніфікація веселки, пізніше — вісниця олімпійських богів.
За Гесіодом, Ірида — донька Тавманта й океаніди Електри, сестра гарпій, за яких вона заступилася у їх битві з аргонавтами. Згідно Алкея, була дружиною Зефіра та народила від нього Ероса (Амура). Зображували її молодою жінкою з великими райдужними чи золотими крильми, з посудиною води в руці та жезлом.
#Елліністика
Іри́да (грецькою Ίρις) — початково давньогрецька персоніфікація веселки, пізніше — вісниця олімпійських богів.
За Гесіодом, Ірида — донька Тавманта й океаніди Електри, сестра гарпій, за яких вона заступилася у їх битві з аргонавтами. Згідно Алкея, була дружиною Зефіра та народила від нього Ероса (Амура). Зображували її молодою жінкою з великими райдужними чи золотими крильми, з посудиною води в руці та жезлом.
#Елліністика
❤5
Легенда про барда Церворікса
(уривок)
В одному з лісів, присвячених Белену, бард Церворікс сидів на самотній скелі на березі Саони в оточенні учнів. На лірі зі слонової кістки з золотими струнами, яку йому подарували дев'ять друїдів острова Сена, він співав їм про чудеса всесвіту і вічну, гармонійну музику сфер. Раптом потемнів горизонт, потяглися чорні хмари, вітер почав гнути дерева, і нічні птахи злетіли на голову співака.
Вибухнула гроза, і вовки завили в лісах. І крикнув Церворікс:
— Людина — матерія! Оболонка тіла пригнічує політ душі, заважає справжньому бажанню піти з землі в блаженний світ. Що таке життя? Ніщо! Сини кельтів, живіть у світі, думайте про вічне і всім скажіть, що бачили і знали барда Церворікса!
І так сказавши, розбив він свою ліру і кинувся зі свого місця у хвилі.
З того часу скеля носить його ім'я.
#Кельтика
(уривок)
В одному з лісів, присвячених Белену, бард Церворікс сидів на самотній скелі на березі Саони в оточенні учнів. На лірі зі слонової кістки з золотими струнами, яку йому подарували дев'ять друїдів острова Сена, він співав їм про чудеса всесвіту і вічну, гармонійну музику сфер. Раптом потемнів горизонт, потяглися чорні хмари, вітер почав гнути дерева, і нічні птахи злетіли на голову співака.
Вибухнула гроза, і вовки завили в лісах. І крикнув Церворікс:
— Людина — матерія! Оболонка тіла пригнічує політ душі, заважає справжньому бажанню піти з землі в блаженний світ. Що таке життя? Ніщо! Сини кельтів, живіть у світі, думайте про вічне і всім скажіть, що бачили і знали барда Церворікса!
І так сказавши, розбив він свою ліру і кинувся зі свого місця у хвилі.
З того часу скеля носить його ім'я.
#Кельтика
🕊2