• Дальність — до 3000 км
• Бойова частина — 1000–1100 кг
• Стартова маса — ~6 тонн
• Розмах крила — 6 метрів
• Швидкість — до 950 км/год
• Потолок — близько 5 км
🛠 Виробництво
Fire Point повідомляє про випуск близько 1 ракети на добу (серпень 2025), із планами наростити виробництво до 7 одиниць/день до жовтня. Якщо темпи підтвердяться — це створить можливість масованих комбінованих залпів.
30 серпня FP-5 «Фламінго» вперше були офіційно зафіксовані під час удару по Криму — уражено заставу ФСБ та шість патрульних катерів поблизу Армянська. Також повідомлялось про знищення гелікоптерів у Сімферополі. За даними WELT (08.10.2025), три ракети FP-5 застосовувались під час удару по базі російської розвідки: дві досягли цілі, одна впала за 100 метрів. Кратери — до 15 м у діаметрі.
FP-5 — частина ширшої лінійки Fire Point: FP-1 і FP-2. Україна формує систему взаємодії дронів і ракет дальньої дії для прориву російської ППО та ураження стратегічних об’єктів (логістика, енергетика, військова інфраструктура).
ТТХ виглядають реалістично для важкої дозвукової крилатої ракети. Якщо дальність 3000 км підтвердиться, це виводить під удар об’єкти на глибині російської території — зокрема Усть-Лугу, Приморськ, стратегічні склади ПММ, заводи і військові хаби.
Заявлені темпи виробництва виглядають оптимістично, але навіть часткове підтвердження цих масштабів означатиме початок нової фази у війні — технологічно та стратегічно.
FP-5 «Фламінго» може стати вагомим інструментом зміни балансу глибини ударів у війні.
Підписатися на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥12👍3👀3😎2❤1🍌1
Цікава інфографіка від Global Firepower на вересень 2025
📊 Ключові тези з інфографіки:
- Україна: ~900 тис. активних військових; загальна потенційна чисельність (включно з резервами та парамілітарними підрозділами) — ~2,2 млн.
- РФ: ~1,32 млн активних; загальна — ~3,57 млн.
- Європейські члени НАТО + Україна: ~2,8 млн активних — більше, ніж у РФ в активі.
- Лідери серед європейських армій по чисельності: Туреччина ~355 тис. активних, Польща ~202 тис., Великобританія ~185 тис.
🔍 Ці цифри — агрегатні оцінки на основі відкритих джерел (наприклад, GFP, CIA World Factbook, IISS та ін.). Global Firepower — корисний інструмент для порівнянь, але його дані збираються з різних джерел і часом використовують відмінні визначення (що таке «активні сили», хто вважається «резервом», рівень боєздатності тощо). Тому трактувати ці числа як абсолютну істину — помилка.
Війна — це комплекс: люди, навчання, логістика, боєприпаси, технічна готовність та політична воля. Число солдатів дає потенціал, але не гарантує ефективності. Перевага в реальному бою визначається якістю підготовки, технічною базою, командуванням і здатністю правильно розподіляти ресурси.
Підписатися на канал
- Україна: ~900 тис. активних військових; загальна потенційна чисельність (включно з резервами та парамілітарними підрозділами) — ~2,2 млн.
- РФ: ~1,32 млн активних; загальна — ~3,57 млн.
- Європейські члени НАТО + Україна: ~2,8 млн активних — більше, ніж у РФ в активі.
- Лідери серед європейських армій по чисельності: Туреччина ~355 тис. активних, Польща ~202 тис., Великобританія ~185 тис.
Війна — це комплекс: люди, навчання, логістика, боєприпаси, технічна готовність та політична воля. Число солдатів дає потенціал, але не гарантує ефективності. Перевага в реальному бою визначається якістю підготовки, технічною базою, командуванням і здатністю правильно розподіляти ресурси.
Підписатися на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥9👍4🤔3🍌1👀1🫡1
Стратегія Вашингтона залишається тією самою: підтримувати Україну настільки, щоб вона не програла, але не настільки, щоб Росія розвалилася. У цій логіці Tomahawk розглядають скорійше не як зброю, а як інструмент політичного тиску.
За інформацією з військових джерел, розглядається передача списаних модифікацій Tomahawk Block III. Ймовірна кількість у першій партії — 10–20 одиниць; це буде тестовий/інтеграційний пакет, а не масове постачання.
🗒 Технічні характеристики
Tomahawk — перевірена бойова система з понад 2000 бойових пусків з 1991 року. Основні ТТХ:
▫️ Дальність: ~1250–1600 км
▫️ Швидкість: ≈880 км/год
▫️ Профіль польоту: наднизький, огинання рельєфу
▫️ Точність: до 10 м (DSMAC + TERCOM + GPS)
🚚 Адаптація та логістика
Реальний час адаптації під наземні пускові та інтеграції — місяці (орієнтовно 3–6). Потрібні модифікації пускових, навчання екіпажів, інтеграція з розвідданими та каналами наведення. Тобто навіть за швидкого рішення перші операційні ефекти будуть не миттєвими. Tomahawk може заповнити часовий розрив між українським нарощуванням виробництва та потребами глибоких ударів.
Основним завданням буде інтегрувати Tomahawk у нашу систему ударних можливостей — поруч із Flamingo, «Лютим» і Neptune. Tomahawk доповнить нашу палетту засобів у глибині тилу противника, але не замінить потребу у власних виробничих потужностях.
Якщо Tomahawk з’явитися він посилить наші можливості, але не виграє війну. Справжня далекобійність — це комбінація: власні ракети + інтеграція з союзницькими ресурсами + розвідка + логістика. Працювати треба на всіх фронтах одночасно.
Підписатися на канал
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥9👍4🤝3🫡3❤1🙏1
💀 Кіллзона — нова форма фронту. Що це значить і що робити прямо зараз
Фронт розмитий. Не існує визначеної лінії фронту — тепер це мережа окопів, нор, точок спостереження і вогневих вузлів. Штурми й масові атаки стали марною розкішшю; сьогодні працює інша логіка — «повзуче» просування малими группами, ДРГ, моторизовані ривки під прикриттям погоди. Це інфільтраційна тактика війни, де перемога мережі — над силою лобового удару.
🌀 Що таке сіра зона і кіллзона
▸ Сіра зона — смуга 20–40 км між основними угрупуваннями, яка просвічується дронами з обох сторін.
▸ Кіллзона — ближній пояс цієї смуги, від ~500 м до 6–15 км (місцями — до 30 км), де будь-який рух виявляється і знищується FPV-дронами, артилерією та перехоплювачами.
⚙️ Що відбувається в кіллзоні?
▸ Логістика вбита. Вдень не їздять; ротації — у сутінках; доставка будь яких вантажів — великий ризик втрат. Евакуації тривають по кілька діб. Зайти і вийти з позицій — найбільший ризик.
▸ Маневрена війна повільно вмирає. Коли рух — це лотерея смерті, операційна ініціатива переходить до тих, хто контролює «повітря». Майже не можливо накопичити сили непоміченим.
▸ Психологічний ефект: тривала кіллзона вбиває ініціативу, і переводить війну в тягуче виснаження. У таких умовах психологічне навантаження максимальне.
🔩 Фічі killzone
▸ FPV-дрони. Звичайні й оптоволоконні (на них РЕБ не працює) дістають логістику на глибину до 20 км і більше. Із розвитком ШІ вже у найближчі місяці більшість ударів дронів будуть здійснюватися напівавтономно. До 70% усіх втрат сьогодні — від FPV-дронів. Це цифра, яка переписує військову науку.
▸ Перехоплювачі та оперативні підрозділи дронів. Ворог масово розгорнув підрозділи типу Рубікон, створюючи «купол» із перехоплювачів на відстані 5–8 км від ЛБЗ.
▸ Антидронні рушниці, сітки, тарани дають тимчасовий ефект, але не вирішують проблему в масштабі. Класичні глушилки втрачають ефективність — оптоволоконні дрони обходять радіополя.
🧠 Стратегія протидії
▸ РЕБ як інфраструктура, а не як набір приладів. Мережеві комплекси РЕБ, енергетична автономність, інтеграція з ППО і розвідкою. РЕБ має працювати як сервіс, що прикриває маршрути, а не лише як інструмент охорони об’єкта.
▸Роботизація логістики та евакуації. Масштабувати безпілотні вантажівки, важкі БПЛА, модульні контейнерні вузли. Менше людей у зоні ризику — більше «безпілотних рук». Впроваджувати UGV типу Termit і Targan, здатні тягнути 300 кг вантажу на 10–15 км.
▸ Масштабні сенсорні мережі. Дрони-сенсори, акустичні локатори, радіолокаційні точки низького профілю. Побудувати шар виявлення до 15–20 км, що дає час на реагування.
▸ Тактична адаптація під реальність. Скоротити час перебування на відкритому просторі; розривні ротації під погодні вікна; мобільні вузли постачання; «точкові» переходи вночі. Тренувати ДРГ для роботи всередині кіллзони: короткі виходи з автономною логістикою.
🧭 Прогноз
Так чи інакше — кіллзона стане нормою у найближчі місяці на більшості ділянках фронту: 10–20 км «мертвої зони», де людина приречена.
Задача зараз - перекласти максимум ризиків на машини, де по суті роботи виступають фронтиром бойових дій. Людям — працювати за межами кіллзони. Війна перетворюється з битви фронтів на битву технологічних платформ.
Там, де людина сьогодні гине, завтра має працювати робот.
Успішним кейсом сьогодні є Лінія дронів яка уже створює буферні смуги 20–30 км.
Підписатися на канал аналітика фронту
Фронт розмитий. Не існує визначеної лінії фронту — тепер це мережа окопів, нор, точок спостереження і вогневих вузлів. Штурми й масові атаки стали марною розкішшю; сьогодні працює інша логіка — «повзуче» просування малими группами, ДРГ, моторизовані ривки під прикриттям погоди. Це інфільтраційна тактика війни, де перемога мережі — над силою лобового удару.
🌀 Що таке сіра зона і кіллзона
▸ Сіра зона — смуга 20–40 км між основними угрупуваннями, яка просвічується дронами з обох сторін.
▸ Кіллзона — ближній пояс цієї смуги, від ~500 м до 6–15 км (місцями — до 30 км), де будь-який рух виявляється і знищується FPV-дронами, артилерією та перехоплювачами.
⚙️ Що відбувається в кіллзоні?
▸ Логістика вбита. Вдень не їздять; ротації — у сутінках; доставка будь яких вантажів — великий ризик втрат. Евакуації тривають по кілька діб. Зайти і вийти з позицій — найбільший ризик.
▸ Маневрена війна повільно вмирає. Коли рух — це лотерея смерті, операційна ініціатива переходить до тих, хто контролює «повітря». Майже не можливо накопичити сили непоміченим.
▸ Психологічний ефект: тривала кіллзона вбиває ініціативу, і переводить війну в тягуче виснаження. У таких умовах психологічне навантаження максимальне.
🔩 Фічі killzone
▸ FPV-дрони. Звичайні й оптоволоконні (на них РЕБ не працює) дістають логістику на глибину до 20 км і більше. Із розвитком ШІ вже у найближчі місяці більшість ударів дронів будуть здійснюватися напівавтономно. До 70% усіх втрат сьогодні — від FPV-дронів. Це цифра, яка переписує військову науку.
▸ Перехоплювачі та оперативні підрозділи дронів. Ворог масово розгорнув підрозділи типу Рубікон, створюючи «купол» із перехоплювачів на відстані 5–8 км від ЛБЗ.
▸ Антидронні рушниці, сітки, тарани дають тимчасовий ефект, але не вирішують проблему в масштабі. Класичні глушилки втрачають ефективність — оптоволоконні дрони обходять радіополя.
🧠 Стратегія протидії
▸ РЕБ як інфраструктура, а не як набір приладів. Мережеві комплекси РЕБ, енергетична автономність, інтеграція з ППО і розвідкою. РЕБ має працювати як сервіс, що прикриває маршрути, а не лише як інструмент охорони об’єкта.
▸Роботизація логістики та евакуації. Масштабувати безпілотні вантажівки, важкі БПЛА, модульні контейнерні вузли. Менше людей у зоні ризику — більше «безпілотних рук». Впроваджувати UGV типу Termit і Targan, здатні тягнути 300 кг вантажу на 10–15 км.
▸ Масштабні сенсорні мережі. Дрони-сенсори, акустичні локатори, радіолокаційні точки низького профілю. Побудувати шар виявлення до 15–20 км, що дає час на реагування.
▸ Тактична адаптація під реальність. Скоротити час перебування на відкритому просторі; розривні ротації під погодні вікна; мобільні вузли постачання; «точкові» переходи вночі. Тренувати ДРГ для роботи всередині кіллзони: короткі виходи з автономною логістикою.
🧭 Прогноз
Так чи інакше — кіллзона стане нормою у найближчі місяці на більшості ділянках фронту: 10–20 км «мертвої зони», де людина приречена.
Задача зараз - перекласти максимум ризиків на машини, де по суті роботи виступають фронтиром бойових дій. Людям — працювати за межами кіллзони. Війна перетворюється з битви фронтів на битву технологічних платформ.
Там, де людина сьогодні гине, завтра має працювати робот.
Успішним кейсом сьогодні є Лінія дронів яка уже створює буферні смуги 20–30 км.
Підписатися на канал аналітика фронту
🔥15🙏3❤2❤🔥2🤔2🍌1
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
Лиманський напрямок є критичним для східного флангу ЗСУ, оскільки контролює ключові шляхи до Слов'янська та Сіверська і залишається однією з найгарячіших ділянок фронту.
Мета ворога — сформувати «кліщі» навколо Лиману, посилити вклин між Лиманом і Ямполем і у районі Дробишеве \ Ярова, перерізати дороги і залізницю та створити тиск на весь східний фланг оборони.
⚠️ Що відбувається зараз
За останній час інтенсивність атак суттєво зросла; ворог щодня несе великі втрати у піхоті. Часто використовують мотоцикли й баггі для мобільних груп.
Основною силою ворога на цьому напрямку є 20-та та 25-та загальновійськові армії рф, 488-й мотострілецький полк посилені підрозділами рубікон і судний день.
Лиман оточений лісами та річкою, що полегшує інфільтрацію і ускладнює оборону.
🪓 Тактика ворога
Русня зробила ставку на дрони та інфільтрацію.
Використовує FPV-дрони, дрони-ретранслятори і «матки», які стали головною зброєю контролю логістики: вони розширюють «кіллзону» на 10–20 км і роблять будь-який рух транспорту ризиковим.
Тактика — інфільтрація малими групами, «м’ясні» штурми, короткі ривки через ліс чи посадки, закріплення й накопичення на ділянці, і знову вихід уперед.
Кожен їхній наступ — це не лінійна атака, а сітка дрібних просочувань. Саме це створює ілюзію «повзучого» фронту.
🚧 Наші проблеми
▸ Логістика перебуває під постійним ударом. Переправи й під’їзди постійно прострілюються FPV/авіацією. Результат — затримки ротацій, проблеми з постачанням і виснаження особового складу.
▸ Недостатня увага до екіпажів БПЛА. Незважаючи на оголошені пріоритети, кількість і якість ударів по екіпажах ворожих БПЛА все ще недостатні. Ми витрачаємо великі калібри на піхоту, але системного знищення екіпажів FPV немає — від цього страждає логістика й мобільність наших частин.
▸ Технологічна перевага ворога. Оптоволоконні канали керування, ретранслятори й модифіковані антени створюють додаткові виклики для РЕБ і розвідки.
⏳ Прогноз
рф продовжить працювати за моделлю: накопичення → інфільтрації → спроби закріпитися в лісопосадках і прикритих ділянках. Якщо нічого системно не змінювати, при поточних темпах просування ворог може вийти впритул до Лиману вже протягом місяця. А тоді Лиман ризикує стати плацдармом для подальшого тиску на Сіверськ і Слов’янськ.
❓ Що робити
▸ Пріоритет — фокус на екіпажах.
▸ Мережевий РЕБ, орієнтований на маршрути руху, створення безпечних коридорів пересування;
▸ Сенсорні мережі (акустика + теплові + оптичні сенсори). Раннє виявлення дозволяє готувати перехоплення ще до виходу групи або запуску FPV.
▸ Діяти контрінфільтраційно: малі засідні групи, пастки на маршрутах руху мотогруп, контрвикиди.
▸ Треба діяти на джерело — екіпажі дронів, маршрути постачання і «технологічний тил» ворога.
Загалом, без системних змін СОУ ризикують втратити ініціативу, що відкриє шлях на Сіверськ і Слов’янськ.
Але якщо ми перехопимо ініціативу саме технологічно — через знищення екіпажів, розрив каналів керування й створення автономної логістики — Лиман стане не плацдармом ворога, а його пасткою.
Підписатися на канал аналітика фронту
Мета ворога — сформувати «кліщі» навколо Лиману, посилити вклин між Лиманом і Ямполем і у районі Дробишеве \ Ярова, перерізати дороги і залізницю та створити тиск на весь східний фланг оборони.
⚠️ Що відбувається зараз
За останній час інтенсивність атак суттєво зросла; ворог щодня несе великі втрати у піхоті. Часто використовують мотоцикли й баггі для мобільних груп.
Основною силою ворога на цьому напрямку є 20-та та 25-та загальновійськові армії рф, 488-й мотострілецький полк посилені підрозділами рубікон і судний день.
Лиман оточений лісами та річкою, що полегшує інфільтрацію і ускладнює оборону.
🪓 Тактика ворога
Русня зробила ставку на дрони та інфільтрацію.
Використовує FPV-дрони, дрони-ретранслятори і «матки», які стали головною зброєю контролю логістики: вони розширюють «кіллзону» на 10–20 км і роблять будь-який рух транспорту ризиковим.
Тактика — інфільтрація малими групами, «м’ясні» штурми, короткі ривки через ліс чи посадки, закріплення й накопичення на ділянці, і знову вихід уперед.
Кожен їхній наступ — це не лінійна атака, а сітка дрібних просочувань. Саме це створює ілюзію «повзучого» фронту.
🚧 Наші проблеми
▸ Логістика перебуває під постійним ударом. Переправи й під’їзди постійно прострілюються FPV/авіацією. Результат — затримки ротацій, проблеми з постачанням і виснаження особового складу.
▸ Недостатня увага до екіпажів БПЛА. Незважаючи на оголошені пріоритети, кількість і якість ударів по екіпажах ворожих БПЛА все ще недостатні. Ми витрачаємо великі калібри на піхоту, але системного знищення екіпажів FPV немає — від цього страждає логістика й мобільність наших частин.
▸ Технологічна перевага ворога. Оптоволоконні канали керування, ретранслятори й модифіковані антени створюють додаткові виклики для РЕБ і розвідки.
⏳ Прогноз
рф продовжить працювати за моделлю: накопичення → інфільтрації → спроби закріпитися в лісопосадках і прикритих ділянках. Якщо нічого системно не змінювати, при поточних темпах просування ворог може вийти впритул до Лиману вже протягом місяця. А тоді Лиман ризикує стати плацдармом для подальшого тиску на Сіверськ і Слов’янськ.
▸ Пріоритет — фокус на екіпажах.
▸ Мережевий РЕБ, орієнтований на маршрути руху, створення безпечних коридорів пересування;
▸ Сенсорні мережі (акустика + теплові + оптичні сенсори). Раннє виявлення дозволяє готувати перехоплення ще до виходу групи або запуску FPV.
▸ Діяти контрінфільтраційно: малі засідні групи, пастки на маршрутах руху мотогруп, контрвикиди.
▸ Треба діяти на джерело — екіпажі дронів, маршрути постачання і «технологічний тил» ворога.
Загалом, без системних змін СОУ ризикують втратити ініціативу, що відкриє шлях на Сіверськ і Слов’янськ.
Але якщо ми перехопимо ініціативу саме технологічно — через знищення екіпажів, розрив каналів керування й створення автономної логістики — Лиман стане не плацдармом ворога, а його пасткою.
Підписатися на канал аналітика фронту
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🙏8🔥5🫡4😱2🌚1🍌1
Військова допомога Україні знизилась порівняно з минулим роком, але тільки тому що у минулому році союзники нарешті додумалися засекречувати інформацію про поставки.
З літа 2024 року по різним оцінкам засекречено близько 60–80% усіх поставок.
🔰 Що видно у публічних даних
Попри засекречення, публічні поставки за 2025 рік виглядають наступним чином:
1. Наземна техніка: ≈800 одиниць — Leopard 2A4, Bradley, Marder, M113, Stryker. (Без вантажівок/пікапів/дронів/логістики.)
2. Авіація: ~25–30 F-16 (з підтвердженими втратами — 3), 6+ Mirage 2000 - 5.
3. ППО: 10+ IRIS-T батарей, 5+ Patriot систем/компонентів; Ізраїль — ~90 ракет у січні.
4. Морська техніка: ~18 одиниць (CB90, Harpoon, мінні тральщики, БПК).
5. Гвинтокрили: 8–10 Puma HC2, 8 SA330L, >20 Mi-17 кумулятивно.
6. Фінансово січень–вересень: $45–50 млрд (Kiel: €35+ млрд з акцентом на промислові контракти).
Це тільки публічні данні, реальна картина значно ширша.
⚙️ Хто лідирує
Європа — головний донор 2025: €72 млрд, вперше обігнала США €65 млрд.
З моменту інавгурації Трампа (січень 2025) США не оголосили жодного нового великого пакету допомоги. Але перейшли на модель "промислових закупівель" (~$1 млрд+ у 2025), через ініціативу NATO PURL з липня 2025.
Тепер гроші запускають заводи, що працюють на Україну. Заводи боєприпасів у Польщі, Чехії, Словаччині, Німеччині працюють під контракти НАТО.
Захід поступово переходить від «гуманітарної» логіки до воєнно-промислової.
📊 Реальний масштаб
Якщо припустити, що публічні дані відображають лише п’яту частину обсягів (що відповідає рівню секретності 60–80%), реальний масштаб може сягати $150-200 млрд
(екстраполяція на основі Kiel/Al Jazeera/OSINT-оцінок).
🔮 Прогноз на 2026
Акцент зміститься ще глибше у виробництво: боєприпаси вийдуть на пік а ППО залишиться головним пріоритетом.
Без розблокування російських активів — ризик скорочення на 20–30%, але загальна траєкторія залишається стабільною.
Ключовий фактор невизначеності — президент США.
2025 — це рік, коли допомога перестала бути шоу для ЗМІ і стала інфраструктурою для довгої війни. Ми бачимо не “менше” — ми бачимо іншу модель: тиху, масштабну, індустріальну.
Підписатися на канал аналітика фронту
З літа 2024 року по різним оцінкам засекречено близько 60–80% усіх поставок.
🔰 Що видно у публічних даних
Попри засекречення, публічні поставки за 2025 рік виглядають наступним чином:
1. Наземна техніка: ≈800 одиниць — Leopard 2A4, Bradley, Marder, M113, Stryker. (Без вантажівок/пікапів/дронів/логістики.)
2. Авіація: ~25–30 F-16 (з підтвердженими втратами — 3), 6+ Mirage 2000 - 5.
3. ППО: 10+ IRIS-T батарей, 5+ Patriot систем/компонентів; Ізраїль — ~90 ракет у січні.
4. Морська техніка: ~18 одиниць (CB90, Harpoon, мінні тральщики, БПК).
5. Гвинтокрили: 8–10 Puma HC2, 8 SA330L, >20 Mi-17 кумулятивно.
6. Фінансово січень–вересень: $45–50 млрд (Kiel: €35+ млрд з акцентом на промислові контракти).
Це тільки публічні данні, реальна картина значно ширша.
⚙️ Хто лідирує
Європа — головний донор 2025: €72 млрд, вперше обігнала США €65 млрд.
З моменту інавгурації Трампа (січень 2025) США не оголосили жодного нового великого пакету допомоги. Але перейшли на модель "промислових закупівель" (~$1 млрд+ у 2025), через ініціативу NATO PURL з липня 2025.
Тепер гроші запускають заводи, що працюють на Україну. Заводи боєприпасів у Польщі, Чехії, Словаччині, Німеччині працюють під контракти НАТО.
Захід поступово переходить від «гуманітарної» логіки до воєнно-промислової.
📊 Реальний масштаб
Якщо припустити, що публічні дані відображають лише п’яту частину обсягів (що відповідає рівню секретності 60–80%), реальний масштаб може сягати $150-200 млрд
(екстраполяція на основі Kiel/Al Jazeera/OSINT-оцінок).
🔮 Прогноз на 2026
Акцент зміститься ще глибше у виробництво: боєприпаси вийдуть на пік а ППО залишиться головним пріоритетом.
Без розблокування російських активів — ризик скорочення на 20–30%, але загальна траєкторія залишається стабільною.
Ключовий фактор невизначеності — президент США.
2025 — це рік, коли допомога перестала бути шоу для ЗМІ і стала інфраструктурою для довгої війни. Ми бачимо не “менше” — ми бачимо іншу модель: тиху, масштабну, індустріальну.
Підписатися на канал аналітика фронту
👍6🔥3❤2🙏1🍌1🤝1
Аналітика фронту | від офіцера ЗСУ
Військова допомога Україні знизилась порівняно з минулим роком, але тільки тому що у минулому році союзники нарешті додумалися засекречувати інформацію про поставки. З літа 2024 року по різним оцінкам засекречено близько 60–80% усіх поставок. 🔰 Що видно у…
Підсумки сьогоднішнього засідання у форматі «Рамштайн» продовжують поточну логіку допомоги — від постачань до інвестицій у виробництво.
Можна вділити три основні потоки допомоги Україні:
📃 PURL (Priority Ukraine Requirements List) - $422 млн нових внесків
Загальний бюджет — приблизно $2 млрд, з яких $1 млрд уже використано.
Мета — централізувати закупівлі в межах НАТО.
Понад половина країн-членів Альянсу вже взяли участь у фінансуванні. Призначення: системи ППО, далекобійні ракети, бронетехніка, боєприпаси калібрів 155/120 мм.
⚙️ Інвестиції у український ВПК — $715 млн
Найважливіший сигнал цього Рамштайну: гроші йдуть у виробництво в Україні:
- 🇳🇴 Норвегія — $600 млн на БПЛА, РЕБ та інженерну вибухівку.
- 🇳🇱 Нідерланди — $106 млн на ударні та розвідувальні дрони.
- 🇨🇦 Канада — $8 млн на дрони-перехоплювачі.
- 🇮🇸 Ісландія — $4 млн у межах “данської моделі” спільного фінансування українських заводів.
Паралельно Німеччина, Велика Британія та Нідерланди підписали меморандуми про спільне виробництво боєприпасів і FPV-дронів в Україні. А Британці вже вклали понад £600 млн у програму “Drone Coalition”.
🪖 Пряма військова допомога — $104 млн
Менше за обсягом, але важлива стратегічно:
- 🇸🇪 Швеція — $8 млрд (!) на безпекову допомогу у 2026–2027 роках.
- 🇨🇿 Чехія — $72 млн новий пакет.
- 🇨🇦 Канада — $20 млн на зимове спорядження та компоненти до ракет.
- 🇵🇹 Португалія — $12 млн у британський фонд IFU.
- 🇫🇮 Фінляндія — готує 13-й пакет допомоги.
Крім цього, Німеччина оголосила окремо про €2 млрд, включаючи Patriot, IRIS-T, ракети, артилерію та зв’язок.
Данія — $171 млн у межах довгострокового плану (загалом до $10 млрд до 2028).
💡 Те, що оголосили на цьому Рамштайні,
це тільки публічний, легальний “верхній шар” допомоги. Реальні обсяги постачань можуть у кілька разів перевищувати офіційні цифри.
Захід поступово вбудовує Україну у власний військово-промисловий цикл. Україна поступово входить у НАТО через економіку, а не політику.
Підписатися на канал аналітика фронту
Можна вділити три основні потоки допомоги Україні:
📃 PURL (Priority Ukraine Requirements List) - $422 млн нових внесків
Загальний бюджет — приблизно $2 млрд, з яких $1 млрд уже використано.
Мета — централізувати закупівлі в межах НАТО.
Фактично, НАТО створює “єдину бухгалтерію війни”, через яку координуються поставки
Понад половина країн-членів Альянсу вже взяли участь у фінансуванні. Призначення: системи ППО, далекобійні ракети, бронетехніка, боєприпаси калібрів 155/120 мм.
⚙️ Інвестиції у український ВПК — $715 млн
Найважливіший сигнал цього Рамштайну: гроші йдуть у виробництво в Україні:
- 🇳🇴 Норвегія — $600 млн на БПЛА, РЕБ та інженерну вибухівку.
- 🇳🇱 Нідерланди — $106 млн на ударні та розвідувальні дрони.
- 🇨🇦 Канада — $8 млн на дрони-перехоплювачі.
- 🇮🇸 Ісландія — $4 млн у межах “данської моделі” спільного фінансування українських заводів.
Паралельно Німеччина, Велика Британія та Нідерланди підписали меморандуми про спільне виробництво боєприпасів і FPV-дронів в Україні. А Британці вже вклали понад £600 млн у програму “Drone Coalition”.
Україна поступово переходить від “отримувача” до виробника зброї в рамках НАТО.
🪖 Пряма військова допомога — $104 млн
Менше за обсягом, але важлива стратегічно:
- 🇸🇪 Швеція — $8 млрд (!) на безпекову допомогу у 2026–2027 роках.
- 🇨🇿 Чехія — $72 млн новий пакет.
- 🇨🇦 Канада — $20 млн на зимове спорядження та компоненти до ракет.
- 🇵🇹 Португалія — $12 млн у британський фонд IFU.
- 🇫🇮 Фінляндія — готує 13-й пакет допомоги.
Крім цього, Німеччина оголосила окремо про €2 млрд, включаючи Patriot, IRIS-T, ракети, артилерію та зв’язок.
Данія — $171 млн у межах довгострокового плану (загалом до $10 млрд до 2028).
Загальна сума допомоги після Рамштайну-31 — $2–3 млрд, якщо врахувати всі джерела.
💡 Те, що оголосили на цьому Рамштайні,
це тільки публічний, легальний “верхній шар” допомоги. Реальні обсяги постачань можуть у кілька разів перевищувати офіційні цифри.
Захід поступово вбудовує Україну у власний військово-промисловий цикл. Україна поступово входить у НАТО через економіку, а не політику.
Підписатися на канал аналітика фронту
❤10🔥5👍2🫡2🍌1
57% бюджету України — на війну.
З кожним роком війни частка оборони у бюджеті України зростає.
2025 рік — абсолютний рекорд: за підсумками ІІІ кварталу понад мінімум 57% усіх видатків держави йде на сектор безпеки та оборони.
🔰 Як розподіляються кошти:
▸ Міністерство оборони України (МОУ) — головний розпорядник: 1,569 трлн грн (понад 80% оборонного бюджету).
▸ Нацгвардія (НГУ) — 160 млрд грн
▸ Держприкордонслужба (ДПС) — 96 млрд грн
▸ Мінстратегпром — 55 млрд грн
▸ Держспецзв’язку — 55 млрд грн
▸ СБУ — 42 млрд грн
▸ ГУР МО — 25 млрд грн
⚙️ Куди саме йдуть гроші МОУ:
▸ ~65% (1,012 трлн грн) — утримання особового складу: зарплати, грошове забезпечення, харчування, форма, амуніція, броня.
▸ ~31% (488 млрд грн) — закупівля озброєння, техніки, дронів, боєприпасів, а також ремонт пошкодженого на фронті.
▸ Решта — експлуатаційні витрати, інфраструктура та робота апарату МОУ.
Кожен, хто платить податки в Україні, вже бере участь у цій війні.
Кожен донат, кожен внесок у фонд, кожна куплена плитоноска — це не просто допомога армії, це цеглина у фундамент сучасної України.
Кожен українець сьогодні — учасник цієї війни.
Підписатися на канал аналітика фронту
З кожним роком війни частка оборони у бюджеті України зростає.
2025 рік — абсолютний рекорд: за підсумками ІІІ кварталу понад мінімум 57% усіх видатків держави йде на сектор безпеки та оборони.
🔰 Як розподіляються кошти:
▸ Міністерство оборони України (МОУ) — головний розпорядник: 1,569 трлн грн (понад 80% оборонного бюджету).
▸ Нацгвардія (НГУ) — 160 млрд грн
▸ Держприкордонслужба (ДПС) — 96 млрд грн
▸ Мінстратегпром — 55 млрд грн
▸ Держспецзв’язку — 55 млрд грн
▸ СБУ — 42 млрд грн
▸ ГУР МО — 25 млрд грн
⚙️ Куди саме йдуть гроші МОУ:
▸ ~65% (1,012 трлн грн) — утримання особового складу: зарплати, грошове забезпечення, харчування, форма, амуніція, броня.
▸ ~31% (488 млрд грн) — закупівля озброєння, техніки, дронів, боєприпасів, а також ремонт пошкодженого на фронті.
▸ Решта — експлуатаційні витрати, інфраструктура та робота апарату МОУ.
Кожен, хто платить податки в Україні, вже бере участь у цій війні.
Кожен донат, кожен внесок у фонд, кожна куплена плитоноска — це не просто допомога армії, це цеглина у фундамент сучасної України.
Кожен українець сьогодні — учасник цієї війни.
Підписатися на канал аналітика фронту
🫡7🔥5❤3🍌1
Так виглядають оборонні лінії України зараз — аналіз OSINT-аналітика clement_molin. Давайте розберемося детально.
🔍 Передісторія
З 2014 до 2022 року оборонні лінії України формувались під формат АТО: статичні позиції, мінімальна глибина, відсутність системного підходу. На рівні держави ніхто не готувався до повномасштабного вторгнення. Ставка робилась на дипломатію.
⚔️ Повномасштабне вторгнення
Після початку вторгнення у 2022 році Україна робила ставку на наступ і маневр. Основні рубежі формувались стихійно: природні бар’єри (річки, міста), імпровізовані опорні пункти, мінімальне нове будівництво.
📍 Осінь 2023 — поворотна точка
Після провалу літнього контрнаступу 2023 року стало очевидно: потрібна оборона, а не оптимізм.
В листопаді 2023-го була ініційована масштабна програма будівництва трирівневих укріплень, подібних до російських. Будівництво почалося але темпи були невисокими. Загальний план — понад 965 км.
🧱 2025
Навіть запізніла реакція краще, ніж її відсутність. Найбільш продуктивним у будівницітві ліній оборони є 2025 рік. Станом на сьогодні орієнтовно ~600 км завершено.
Працюють понад 1000 будівельників, фокус — Чернігів, Суми, Куп’янськ, Лиман, Донецький фронт.
🛑 Проблеми
▸ Затримки та корупція. Частина контрактів — без тендерів, завищення вартості, незавершені ділянки.
▸ Дефіцит інженерних частин. Не вистачає техніки для копання, бетонування, маскування.
▸ Атаки ворога. Дрони і артилерія РФ регулярно б’ють по будівельних майданчиках.
▸ Виснаження кадрів. Частину саперів і інженерів мобілізовано у бойові частини, бракує фахівців.
🪖 Для порівняння: російська стратегія
Після поразок під Харковом і Херсоном восени 2022 року генерал Сергій Суровікін ініціював будівництво так званої «Лінії Суровікіна».
Попри колосальну корупцію в рф це найбільша система укріплень у Європі з часів Другої світової: побудовано понад 1500 км вже до кінця 2023 року.
До кінця 2024 року укріплення з’явились у Курській, Брянській, Бєлгородській областях.
У 2025-му — нові 300 км ліній, адаптованих під FPV-дрони (підземні бліндажі, «зміїні» траншеї, замасковані склади).
⚖️ Різниця підходів
▸ рф готувалася наперед, Україна — після втрат.
▸ У рф — централізоване управління, у нас — регіональні програми.
▸В рф інженерка — сильна сторона; у нас — слабке місце.
🧭 Прогноз
За планом до весни 2026 року Україна зможе завершити більшість основних ліній — понад 900 км. Бюджет на це розрахований.
Тоді фокус зміститься з будівництва на насичення: дрони, сенсори, логістика, ротації.
На цей час і сама концепція фронту зміниться, кіллзона стане буденністю.
Україна надолужує стратегічну паузу. Важливо, щоб ці лінії не стали лише «бетонним декораціями». Без мережевого РЕБ, дронів, сенсорів і логістичної інтеграції вони не зупинять ворога.
Але найголовнійше це люди, бо навіть в найукріпленіші позиції може зайти хто завгодно якщо в них не буде людей. Піхота - титани сьогодення.
Підписатися на канал аналітика фронту
🔍 Передісторія
З 2014 до 2022 року оборонні лінії України формувались під формат АТО: статичні позиції, мінімальна глибина, відсутність системного підходу. На рівні держави ніхто не готувався до повномасштабного вторгнення. Ставка робилась на дипломатію.
⚔️ Повномасштабне вторгнення
Після початку вторгнення у 2022 році Україна робила ставку на наступ і маневр. Основні рубежі формувались стихійно: природні бар’єри (річки, міста), імпровізовані опорні пункти, мінімальне нове будівництво.
📍 Осінь 2023 — поворотна точка
Після провалу літнього контрнаступу 2023 року стало очевидно: потрібна оборона, а не оптимізм.
В листопаді 2023-го була ініційована масштабна програма будівництва трирівневих укріплень, подібних до російських. Будівництво почалося але темпи були невисокими. Загальний план — понад 965 км.
🧱 2025
Навіть запізніла реакція краще, ніж її відсутність. Найбільш продуктивним у будівницітві ліній оборони є 2025 рік. Станом на сьогодні орієнтовно ~600 км завершено.
Працюють понад 1000 будівельників, фокус — Чернігів, Суми, Куп’янськ, Лиман, Донецький фронт.
🛑 Проблеми
▸ Затримки та корупція. Частина контрактів — без тендерів, завищення вартості, незавершені ділянки.
▸ Дефіцит інженерних частин. Не вистачає техніки для копання, бетонування, маскування.
▸ Атаки ворога. Дрони і артилерія РФ регулярно б’ють по будівельних майданчиках.
▸ Виснаження кадрів. Частину саперів і інженерів мобілізовано у бойові частини, бракує фахівців.
🪖 Для порівняння: російська стратегія
Після поразок під Харковом і Херсоном восени 2022 року генерал Сергій Суровікін ініціював будівництво так званої «Лінії Суровікіна».
Попри колосальну корупцію в рф це найбільша система укріплень у Європі з часів Другої світової: побудовано понад 1500 км вже до кінця 2023 року.
До кінця 2024 року укріплення з’явились у Курській, Брянській, Бєлгородській областях.
У 2025-му — нові 300 км ліній, адаптованих під FPV-дрони (підземні бліндажі, «зміїні» траншеї, замасковані склади).
⚖️ Різниця підходів
▸ рф готувалася наперед, Україна — після втрат.
▸ У рф — централізоване управління, у нас — регіональні програми.
▸В рф інженерка — сильна сторона; у нас — слабке місце.
🧭 Прогноз
За планом до весни 2026 року Україна зможе завершити більшість основних ліній — понад 900 км. Бюджет на це розрахований.
Тоді фокус зміститься з будівництва на насичення: дрони, сенсори, логістика, ротації.
На цей час і сама концепція фронту зміниться, кіллзона стане буденністю.
Україна надолужує стратегічну паузу. Важливо, щоб ці лінії не стали лише «бетонним декораціями». Без мережевого РЕБ, дронів, сенсорів і логістичної інтеграції вони не зупинять ворога.
Але найголовнійше це люди, бо навіть в найукріпленіші позиції може зайти хто завгодно якщо в них не буде людей. Піхота - титани сьогодення.
Підписатися на канал аналітика фронту
🫡8🔥4👍3🙏3❤2
Вітчизняна 2С22 «Богдана» стала найпоширенішою САУ на озброєнні Сил оборони України.
Загалом уже вироблено приблизно 345 одиниць самохідної версії та майже 100 причіпної версії «Богдана-БГ».
За відкритими даними, втрати САУ «Богдана» складають 31 одиницю.
⚙️ Виробництво
Україна вже випускає 40 САУ «Богдана» щомісяця.
Близько 85% комплектуючих — українського виробництва, і до кінця року планують підняти цей показник до 95%.
🎯 Ефективність і бойове застосування
«Богдана» показала себе високоефективною для точних ударів.
Екіпажі відзначають вищу точність порівняно з деякими західними аналогами і низький знос ствола — до 7–8 тисяч пострілів.
🧩 Історія розробки
Походження «Богдани» сягає 2009 року, коли з’явилися перші концепції гаубиці на вантажівці.
Розробка розпочалася в 2016 році, до 2018 року відбулися бойові випробування, а система була вперше показана на параді до Дня Незалежності того ж року.
🛠 Особливості та експлуатація
САУ забезпечує швидке розгортання (введення/виведення з бою за 1 хвилину).
Серед технічних проблем — клин затвора та заміна ущільнювальних кілець у стволі. Іноді спостерігаються збої в електроніці.
🔍 Технічні характеристики
▸ Маса — 28 тонн
▸ Екіпаж — 5 осіб
▸ Озброєння — 155-мм гаубиця з напівавтоматичним заряджанням
▸ Темп стрільби — 5 пострілів/хв, боєкомплект — 20 снарядів
▸ Дальність: 42 км (звичайні снаряди), до 60 км (реактивні)
▸ Мобільність: швидкість — до 80 км/год; запас ходу — 800 км по дорогах, 300 км бездоріжжям; двигун — 380–420 к.с.
▸ Вартість: $2,3–2,8 млн за одиницю (для порівняння — французький Caesar коштує близько $5 млн).
«Богдана» це символ індустріальної зрілості нашої армії.
Це те, якою має бути Україна: спиратись на власні сили, власний розум і власну землю.
Вона народилась у війні, без ідеальних умов, без гарантій — але стала реальною.
І це найкраща відповідь тим, хто чекає, поки хтось допоможе: ніхто не прийде.
Маємо робити самі. І вже робимо.
Підписатися на канал аналітика фронту
Загалом уже вироблено приблизно 345 одиниць самохідної версії та майже 100 причіпної версії «Богдана-БГ».
За відкритими даними, втрати САУ «Богдана» складають 31 одиницю.
⚙️ Виробництво
Україна вже випускає 40 САУ «Богдана» щомісяця.
Близько 85% комплектуючих — українського виробництва, і до кінця року планують підняти цей показник до 95%.
🎯 Ефективність і бойове застосування
«Богдана» показала себе високоефективною для точних ударів.
Екіпажі відзначають вищу точність порівняно з деякими західними аналогами і низький знос ствола — до 7–8 тисяч пострілів.
🧩 Історія розробки
Походження «Богдани» сягає 2009 року, коли з’явилися перші концепції гаубиці на вантажівці.
Розробка розпочалася в 2016 році, до 2018 року відбулися бойові випробування, а система була вперше показана на параді до Дня Незалежності того ж року.
На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року єдиний прототип наказали знищити, щоб уникнути захоплення, але його зберегли і використали в бою, зробивши бойовий дебют.
🛠 Особливості та експлуатація
САУ забезпечує швидке розгортання (введення/виведення з бою за 1 хвилину).
Серед технічних проблем — клин затвора та заміна ущільнювальних кілець у стволі. Іноді спостерігаються збої в електроніці.
🔍 Технічні характеристики
▸ Маса — 28 тонн
▸ Екіпаж — 5 осіб
▸ Озброєння — 155-мм гаубиця з напівавтоматичним заряджанням
▸ Темп стрільби — 5 пострілів/хв, боєкомплект — 20 снарядів
▸ Дальність: 42 км (звичайні снаряди), до 60 км (реактивні)
▸ Мобільність: швидкість — до 80 км/год; запас ходу — 800 км по дорогах, 300 км бездоріжжям; двигун — 380–420 к.с.
▸ Вартість: $2,3–2,8 млн за одиницю (для порівняння — французький Caesar коштує близько $5 млн).
«Богдана» це символ індустріальної зрілості нашої армії.
Це те, якою має бути Україна: спиратись на власні сили, власний розум і власну землю.
Вона народилась у війні, без ідеальних умов, без гарантій — але стала реальною.
І це найкраща відповідь тим, хто чекає, поки хтось допоможе: ніхто не прийде.
Маємо робити самі. І вже робимо.
Підписатися на канал аналітика фронту
❤10🫡7🔥3👏2🤩1💯1