57% бюджету України — на війну.
З кожним роком війни частка оборони у бюджеті України зростає.
2025 рік — абсолютний рекорд: за підсумками ІІІ кварталу понад мінімум 57% усіх видатків держави йде на сектор безпеки та оборони.
🔰 Як розподіляються кошти:
▸ Міністерство оборони України (МОУ) — головний розпорядник: 1,569 трлн грн (понад 80% оборонного бюджету).
▸ Нацгвардія (НГУ) — 160 млрд грн
▸ Держприкордонслужба (ДПС) — 96 млрд грн
▸ Мінстратегпром — 55 млрд грн
▸ Держспецзв’язку — 55 млрд грн
▸ СБУ — 42 млрд грн
▸ ГУР МО — 25 млрд грн
⚙️ Куди саме йдуть гроші МОУ:
▸ ~65% (1,012 трлн грн) — утримання особового складу: зарплати, грошове забезпечення, харчування, форма, амуніція, броня.
▸ ~31% (488 млрд грн) — закупівля озброєння, техніки, дронів, боєприпасів, а також ремонт пошкодженого на фронті.
▸ Решта — експлуатаційні витрати, інфраструктура та робота апарату МОУ.
Кожен, хто платить податки в Україні, вже бере участь у цій війні.
Кожен донат, кожен внесок у фонд, кожна куплена плитоноска — це не просто допомога армії, це цеглина у фундамент сучасної України.
Кожен українець сьогодні — учасник цієї війни.
Підписатися на канал аналітика фронту
З кожним роком війни частка оборони у бюджеті України зростає.
2025 рік — абсолютний рекорд: за підсумками ІІІ кварталу понад мінімум 57% усіх видатків держави йде на сектор безпеки та оборони.
🔰 Як розподіляються кошти:
▸ Міністерство оборони України (МОУ) — головний розпорядник: 1,569 трлн грн (понад 80% оборонного бюджету).
▸ Нацгвардія (НГУ) — 160 млрд грн
▸ Держприкордонслужба (ДПС) — 96 млрд грн
▸ Мінстратегпром — 55 млрд грн
▸ Держспецзв’язку — 55 млрд грн
▸ СБУ — 42 млрд грн
▸ ГУР МО — 25 млрд грн
⚙️ Куди саме йдуть гроші МОУ:
▸ ~65% (1,012 трлн грн) — утримання особового складу: зарплати, грошове забезпечення, харчування, форма, амуніція, броня.
▸ ~31% (488 млрд грн) — закупівля озброєння, техніки, дронів, боєприпасів, а також ремонт пошкодженого на фронті.
▸ Решта — експлуатаційні витрати, інфраструктура та робота апарату МОУ.
Кожен, хто платить податки в Україні, вже бере участь у цій війні.
Кожен донат, кожен внесок у фонд, кожна куплена плитоноска — це не просто допомога армії, це цеглина у фундамент сучасної України.
Кожен українець сьогодні — учасник цієї війни.
Підписатися на канал аналітика фронту
🫡7🔥5❤3🍌1
Так виглядають оборонні лінії України зараз — аналіз OSINT-аналітика clement_molin. Давайте розберемося детально.
🔍 Передісторія
З 2014 до 2022 року оборонні лінії України формувались під формат АТО: статичні позиції, мінімальна глибина, відсутність системного підходу. На рівні держави ніхто не готувався до повномасштабного вторгнення. Ставка робилась на дипломатію.
⚔️ Повномасштабне вторгнення
Після початку вторгнення у 2022 році Україна робила ставку на наступ і маневр. Основні рубежі формувались стихійно: природні бар’єри (річки, міста), імпровізовані опорні пункти, мінімальне нове будівництво.
📍 Осінь 2023 — поворотна точка
Після провалу літнього контрнаступу 2023 року стало очевидно: потрібна оборона, а не оптимізм.
В листопаді 2023-го була ініційована масштабна програма будівництва трирівневих укріплень, подібних до російських. Будівництво почалося але темпи були невисокими. Загальний план — понад 965 км.
🧱 2025
Навіть запізніла реакція краще, ніж її відсутність. Найбільш продуктивним у будівницітві ліній оборони є 2025 рік. Станом на сьогодні орієнтовно ~600 км завершено.
Працюють понад 1000 будівельників, фокус — Чернігів, Суми, Куп’янськ, Лиман, Донецький фронт.
🛑 Проблеми
▸ Затримки та корупція. Частина контрактів — без тендерів, завищення вартості, незавершені ділянки.
▸ Дефіцит інженерних частин. Не вистачає техніки для копання, бетонування, маскування.
▸ Атаки ворога. Дрони і артилерія РФ регулярно б’ють по будівельних майданчиках.
▸ Виснаження кадрів. Частину саперів і інженерів мобілізовано у бойові частини, бракує фахівців.
🪖 Для порівняння: російська стратегія
Після поразок під Харковом і Херсоном восени 2022 року генерал Сергій Суровікін ініціював будівництво так званої «Лінії Суровікіна».
Попри колосальну корупцію в рф це найбільша система укріплень у Європі з часів Другої світової: побудовано понад 1500 км вже до кінця 2023 року.
До кінця 2024 року укріплення з’явились у Курській, Брянській, Бєлгородській областях.
У 2025-му — нові 300 км ліній, адаптованих під FPV-дрони (підземні бліндажі, «зміїні» траншеї, замасковані склади).
⚖️ Різниця підходів
▸ рф готувалася наперед, Україна — після втрат.
▸ У рф — централізоване управління, у нас — регіональні програми.
▸В рф інженерка — сильна сторона; у нас — слабке місце.
🧭 Прогноз
За планом до весни 2026 року Україна зможе завершити більшість основних ліній — понад 900 км. Бюджет на це розрахований.
Тоді фокус зміститься з будівництва на насичення: дрони, сенсори, логістика, ротації.
На цей час і сама концепція фронту зміниться, кіллзона стане буденністю.
Україна надолужує стратегічну паузу. Важливо, щоб ці лінії не стали лише «бетонним декораціями». Без мережевого РЕБ, дронів, сенсорів і логістичної інтеграції вони не зупинять ворога.
Але найголовнійше це люди, бо навіть в найукріпленіші позиції може зайти хто завгодно якщо в них не буде людей. Піхота - титани сьогодення.
Підписатися на канал аналітика фронту
🔍 Передісторія
З 2014 до 2022 року оборонні лінії України формувались під формат АТО: статичні позиції, мінімальна глибина, відсутність системного підходу. На рівні держави ніхто не готувався до повномасштабного вторгнення. Ставка робилась на дипломатію.
⚔️ Повномасштабне вторгнення
Після початку вторгнення у 2022 році Україна робила ставку на наступ і маневр. Основні рубежі формувались стихійно: природні бар’єри (річки, міста), імпровізовані опорні пункти, мінімальне нове будівництво.
📍 Осінь 2023 — поворотна точка
Після провалу літнього контрнаступу 2023 року стало очевидно: потрібна оборона, а не оптимізм.
В листопаді 2023-го була ініційована масштабна програма будівництва трирівневих укріплень, подібних до російських. Будівництво почалося але темпи були невисокими. Загальний план — понад 965 км.
🧱 2025
Навіть запізніла реакція краще, ніж її відсутність. Найбільш продуктивним у будівницітві ліній оборони є 2025 рік. Станом на сьогодні орієнтовно ~600 км завершено.
Працюють понад 1000 будівельників, фокус — Чернігів, Суми, Куп’янськ, Лиман, Донецький фронт.
🛑 Проблеми
▸ Затримки та корупція. Частина контрактів — без тендерів, завищення вартості, незавершені ділянки.
▸ Дефіцит інженерних частин. Не вистачає техніки для копання, бетонування, маскування.
▸ Атаки ворога. Дрони і артилерія РФ регулярно б’ють по будівельних майданчиках.
▸ Виснаження кадрів. Частину саперів і інженерів мобілізовано у бойові частини, бракує фахівців.
🪖 Для порівняння: російська стратегія
Після поразок під Харковом і Херсоном восени 2022 року генерал Сергій Суровікін ініціював будівництво так званої «Лінії Суровікіна».
Попри колосальну корупцію в рф це найбільша система укріплень у Європі з часів Другої світової: побудовано понад 1500 км вже до кінця 2023 року.
До кінця 2024 року укріплення з’явились у Курській, Брянській, Бєлгородській областях.
У 2025-му — нові 300 км ліній, адаптованих під FPV-дрони (підземні бліндажі, «зміїні» траншеї, замасковані склади).
⚖️ Різниця підходів
▸ рф готувалася наперед, Україна — після втрат.
▸ У рф — централізоване управління, у нас — регіональні програми.
▸В рф інженерка — сильна сторона; у нас — слабке місце.
🧭 Прогноз
За планом до весни 2026 року Україна зможе завершити більшість основних ліній — понад 900 км. Бюджет на це розрахований.
Тоді фокус зміститься з будівництва на насичення: дрони, сенсори, логістика, ротації.
На цей час і сама концепція фронту зміниться, кіллзона стане буденністю.
Україна надолужує стратегічну паузу. Важливо, щоб ці лінії не стали лише «бетонним декораціями». Без мережевого РЕБ, дронів, сенсорів і логістичної інтеграції вони не зупинять ворога.
Але найголовнійше це люди, бо навіть в найукріпленіші позиції може зайти хто завгодно якщо в них не буде людей. Піхота - титани сьогодення.
Підписатися на канал аналітика фронту
🫡8🔥4👍3🙏3❤2
Вітчизняна 2С22 «Богдана» стала найпоширенішою САУ на озброєнні Сил оборони України.
Загалом уже вироблено приблизно 345 одиниць самохідної версії та майже 100 причіпної версії «Богдана-БГ».
За відкритими даними, втрати САУ «Богдана» складають 31 одиницю.
⚙️ Виробництво
Україна вже випускає 40 САУ «Богдана» щомісяця.
Близько 85% комплектуючих — українського виробництва, і до кінця року планують підняти цей показник до 95%.
🎯 Ефективність і бойове застосування
«Богдана» показала себе високоефективною для точних ударів.
Екіпажі відзначають вищу точність порівняно з деякими західними аналогами і низький знос ствола — до 7–8 тисяч пострілів.
🧩 Історія розробки
Походження «Богдани» сягає 2009 року, коли з’явилися перші концепції гаубиці на вантажівці.
Розробка розпочалася в 2016 році, до 2018 року відбулися бойові випробування, а система була вперше показана на параді до Дня Незалежності того ж року.
🛠 Особливості та експлуатація
САУ забезпечує швидке розгортання (введення/виведення з бою за 1 хвилину).
Серед технічних проблем — клин затвора та заміна ущільнювальних кілець у стволі. Іноді спостерігаються збої в електроніці.
🔍 Технічні характеристики
▸ Маса — 28 тонн
▸ Екіпаж — 5 осіб
▸ Озброєння — 155-мм гаубиця з напівавтоматичним заряджанням
▸ Темп стрільби — 5 пострілів/хв, боєкомплект — 20 снарядів
▸ Дальність: 42 км (звичайні снаряди), до 60 км (реактивні)
▸ Мобільність: швидкість — до 80 км/год; запас ходу — 800 км по дорогах, 300 км бездоріжжям; двигун — 380–420 к.с.
▸ Вартість: $2,3–2,8 млн за одиницю (для порівняння — французький Caesar коштує близько $5 млн).
«Богдана» це символ індустріальної зрілості нашої армії.
Це те, якою має бути Україна: спиратись на власні сили, власний розум і власну землю.
Вона народилась у війні, без ідеальних умов, без гарантій — але стала реальною.
І це найкраща відповідь тим, хто чекає, поки хтось допоможе: ніхто не прийде.
Маємо робити самі. І вже робимо.
Підписатися на канал аналітика фронту
Загалом уже вироблено приблизно 345 одиниць самохідної версії та майже 100 причіпної версії «Богдана-БГ».
За відкритими даними, втрати САУ «Богдана» складають 31 одиницю.
⚙️ Виробництво
Україна вже випускає 40 САУ «Богдана» щомісяця.
Близько 85% комплектуючих — українського виробництва, і до кінця року планують підняти цей показник до 95%.
🎯 Ефективність і бойове застосування
«Богдана» показала себе високоефективною для точних ударів.
Екіпажі відзначають вищу точність порівняно з деякими західними аналогами і низький знос ствола — до 7–8 тисяч пострілів.
🧩 Історія розробки
Походження «Богдани» сягає 2009 року, коли з’явилися перші концепції гаубиці на вантажівці.
Розробка розпочалася в 2016 році, до 2018 року відбулися бойові випробування, а система була вперше показана на параді до Дня Незалежності того ж року.
На початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року єдиний прототип наказали знищити, щоб уникнути захоплення, але його зберегли і використали в бою, зробивши бойовий дебют.
🛠 Особливості та експлуатація
САУ забезпечує швидке розгортання (введення/виведення з бою за 1 хвилину).
Серед технічних проблем — клин затвора та заміна ущільнювальних кілець у стволі. Іноді спостерігаються збої в електроніці.
🔍 Технічні характеристики
▸ Маса — 28 тонн
▸ Екіпаж — 5 осіб
▸ Озброєння — 155-мм гаубиця з напівавтоматичним заряджанням
▸ Темп стрільби — 5 пострілів/хв, боєкомплект — 20 снарядів
▸ Дальність: 42 км (звичайні снаряди), до 60 км (реактивні)
▸ Мобільність: швидкість — до 80 км/год; запас ходу — 800 км по дорогах, 300 км бездоріжжям; двигун — 380–420 к.с.
▸ Вартість: $2,3–2,8 млн за одиницю (для порівняння — французький Caesar коштує близько $5 млн).
«Богдана» це символ індустріальної зрілості нашої армії.
Це те, якою має бути Україна: спиратись на власні сили, власний розум і власну землю.
Вона народилась у війні, без ідеальних умов, без гарантій — але стала реальною.
І це найкраща відповідь тим, хто чекає, поки хтось допоможе: ніхто не прийде.
Маємо робити самі. І вже робимо.
Підписатися на канал аналітика фронту
❤10🫡7🔥3👏2🤩1💯1
Куди рухається економіка рф?
Для того щоб розібратися треба розібрати її базові стовпи: ВВП, ФНБ, інфляцію та структуру бюджету. росіяни створюють видимість стабільності, але за фасадом — системна деградація.
💰 Фонд національного добробуту (ФНБ)
ФНБ — головна "кубишка" режиму.
▸ Має дві частини: ліквідну, яку можна витрачати негайно, і неліквідну — інвестиції, що формально належать державі, але не можуть бути швидко реалізовані без втрат.
У 2022 році вона досягла піку близько 113 млрд $, але через витрати на вторгнення, санкції та падіння цін на нафту скоротилася до приблизно до 30 млрд $ на кінець 2025. Це зниження на понад 70%.
Виходячи із планів бюджету темпи витрат збережуться, і ліквідна частина може вичерпатися до 2027 року. Після цього уряд буде змушений продавати неліквідні активи з дисконтом 20–30%, що лише поглибить кризу.
🪖 ВПК як основний драйвер ВВП
З 2023 року вся динаміка зростання рф — це ефект воєнної економіки. Штучний ріст ВВП базується на замовленнях держави для армії, а не на розвитку цивільних секторів.
Якщо у 2023 та 2024 ВВП зростав завдяки вливанням на 3–4% щороку то 2025 рік закінчується значенням в лише в 1 %.
▸ З 20 ключових промислових секторів 13 показують падіння з двухзначними відцотками в порівнянні з минулим роком. Ростуть лише ті, що безпосередньо забезпечують армію.
📉 Інфляція та грошова політика
Рубль утримується від різкої девальвації завдяки високим ставкам ЦБ (17–21%). Це стабілізує ситуацію на короткий період, але вбиває кредитування бізнесу, підвищуючи ризик банкрутств та знижаючи інвестиції в цивільні проєкти.
📉 Бюджет і дефіцит
Системний дефіцит бюджету зростає щороку — з 48 млрд $ у 2022–2023 до понад 67 млрд $ у 2025. Це прямий наслідок війни, зменшення експортних доходів і блокування частини валютної виручки через санкції.
Поступове скорочення надходжень від нафтогазового сектору призводить до зміщення акценту на податки з населення й бізнесу. У 2025 році частка нафтогазових доходів знизилась до 24% від загального бюджету (проти 40% у 2022), але не тому, що економіка диверсифікувалася — а тому, що нафтопереробка деградує після масованих ударів.
🧭 Прогноз
У короткостроковій перспективі рф ще може утримувати економічну активність за рахунок воєнних замовлень і мобілізації ресурсів.
У 2026–2027 роках очікується спад ВВП, посилення інфляції та дефіциту бюджету, цивільна економіка втрачає сенс існування, підприємництво зникає, а споживчий сектор занепадає.
▸ Ситуація нагадує пізній СРСР: надмірний фокус на ВПК призводить до деградації цивільної економіки, з довгостроковими наслідками до 2030-х.
Гроші на війну рф завжди знайде, але тільки за рахунок ресурсу стратегічної стійкості системи.
Цивільна економіка фактично помирає, а воєнна — приречена, бо не генерує доданої вартості. Ракета, що вилетіла — це не товар, а металобрухт, який не повертається в систему. І поки режим живиться війною, саме війна стає його економічною пасткою.
Підписатися на канал аналітика фронту
Для того щоб розібратися треба розібрати її базові стовпи: ВВП, ФНБ, інфляцію та структуру бюджету. росіяни створюють видимість стабільності, але за фасадом — системна деградація.
💰 Фонд національного добробуту (ФНБ)
ФНБ — головна "кубишка" режиму.
▸ Має дві частини: ліквідну, яку можна витрачати негайно, і неліквідну — інвестиції, що формально належать державі, але не можуть бути швидко реалізовані без втрат.
Саме ліквідна частка — це реальний «паливний бак» війни.
У 2022 році вона досягла піку близько 113 млрд $, але через витрати на вторгнення, санкції та падіння цін на нафту скоротилася до приблизно до 30 млрд $ на кінець 2025. Це зниження на понад 70%.
Частина ФНБ інвестована в юань/золото, що захищає від санкцій.
Виходячи із планів бюджету темпи витрат збережуться, і ліквідна частина може вичерпатися до 2027 року. Після цього уряд буде змушений продавати неліквідні активи з дисконтом 20–30%, що лише поглибить кризу.
🪖 ВПК як основний драйвер ВВП
З 2023 року вся динаміка зростання рф — це ефект воєнної економіки. Штучний ріст ВВП базується на замовленнях держави для армії, а не на розвитку цивільних секторів.
У 2025 році понад 38% бюджету спрямовується у ВПК, тоді як цивільні галузі деградують
Якщо у 2023 та 2024 ВВП зростав завдяки вливанням на 3–4% щороку то 2025 рік закінчується значенням в лише в 1 %.
▸ З 20 ключових промислових секторів 13 показують падіння з двухзначними відцотками в порівнянні з минулим роком. Ростуть лише ті, що безпосередньо забезпечують армію.
Рубль утримується від різкої девальвації завдяки високим ставкам ЦБ (17–21%). Це стабілізує ситуацію на короткий період, але вбиває кредитування бізнесу, підвищуючи ризик банкрутств та знижаючи інвестиції в цивільні проєкти.
Системний дефіцит бюджету зростає щороку — з 48 млрд $ у 2022–2023 до понад 67 млрд $ у 2025. Це прямий наслідок війни, зменшення експортних доходів і блокування частини валютної виручки через санкції.
рф намагається перекривати дефіцит внутрішніми позиками, фактично друкуючи гроші, що лише підсилює інфляційний тиск.
Поступове скорочення надходжень від нафтогазового сектору призводить до зміщення акценту на податки з населення й бізнесу. У 2025 році частка нафтогазових доходів знизилась до 24% від загального бюджету (проти 40% у 2022), але не тому, що економіка диверсифікувалася — а тому, що нафтопереробка деградує після масованих ударів.
🧭 Прогноз
У короткостроковій перспективі рф ще може утримувати економічну активність за рахунок воєнних замовлень і мобілізації ресурсів.
Проте це не розвиток, а виснаження. Коли ФНБ вичерпається, темпи падіння прискоряться.
У 2026–2027 роках очікується спад ВВП, посилення інфляції та дефіциту бюджету, цивільна економіка втрачає сенс існування, підприємництво зникає, а споживчий сектор занепадає.
▸ Ситуація нагадує пізній СРСР: надмірний фокус на ВПК призводить до деградації цивільної економіки, з довгостроковими наслідками до 2030-х.
Гроші на війну рф завжди знайде, але тільки за рахунок ресурсу стратегічної стійкості системи.
Цивільна економіка фактично помирає, а воєнна — приречена, бо не генерує доданої вартості. Ракета, що вилетіла — це не товар, а металобрухт, який не повертається в систему. І поки режим живиться війною, саме війна стає його економічною пасткою.
Підписатися на канал аналітика фронту
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
🔥14👍6🫡2❤1🤩1👨💻1
Аналітика фронту | від офіцера ЗСУ
Українська кампанія проти НПЗ дає відчутні результати для росіян Більшість регіонів рф системно скиглять про дефіцит палива Підписатися на канал
Удари по НПЗ працюють краще будь яких санкцій, про дефіцит пального скиглять у 68 із 83 регіонів рф.
Підписатися на канал аналітика фронту
Підписатися на канал аналітика фронту
🔥15👍4👏3❤1🤩1
За 3 тижні — 6 уражених НПЗ рф.
▸ Киришинефтеоргсинтез — 04.10.2025
▸ НижегородНОС \ Кстовский НПЗ — 05.10.2025, повторно 16.10.2025
▸ Антипинский НПЗ — 06.10.2025
▸ Уфимский НПЗ \ «Башнефть» — 11.10.2025
▸ Саратовский НПЗ — 16.10.2025
▸ Новокуйбишевский — 19.10.2025
🎯 Кампанія DeepStrike системно знищує енергетичну інфраструктуру рф, яка є основою економічної стабільності рф. Зокрема нафтопереробні заводи (НПЗ), нафтоперекачувальні станції (НПС) та логістичні хаби.
⚡️ Основні інструменти: FP-1 (~1500 км), «Лютий» (2000 km) і FP-5 «Flamingo» (>3000 km)
Як наслідок бачимо падіння виробництва палива, системний дефіцит в регіонах рф, суттєві пересічні черги на заправках та обмеження палива.
Підписатися на канал аналітика фронту
▸ Киришинефтеоргсинтез — 04.10.2025
▸ НижегородНОС \ Кстовский НПЗ — 05.10.2025, повторно 16.10.2025
▸ Антипинский НПЗ — 06.10.2025
▸ Уфимский НПЗ \ «Башнефть» — 11.10.2025
▸ Саратовский НПЗ — 16.10.2025
▸ Новокуйбишевский — 19.10.2025
Також під удар потрапили кілька дрібних регіональних НПЗ, які не мають стратегічного значення, але демонструють розширення географії кампанії.
🎯 Кампанія DeepStrike системно знищує енергетичну інфраструктуру рф, яка є основою економічної стабільності рф. Зокрема нафтопереробні заводи (НПЗ), нафтоперекачувальні станції (НПС) та логістичні хаби.
Як наслідок бачимо падіння виробництва палива, системний дефіцит в регіонах рф, суттєві пересічні черги на заправках та обмеження палива.
Підписатися на канал аналітика фронту
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
Please open Telegram to view this post
VIEW IN TELEGRAM
❤18👍5🔥4👏2🫡2
Аналітика фронту | від офіцера ЗСУ
Лиманський напрямок є критичним для східного флангу ЗСУ, оскільки контролює ключові шляхи до Слов'янська та Сіверська і залишається однією з найгарячіших ділянок фронту. Мета ворога — сформувати «кліщі» навколо Лиману, посилити вклин між Лиманом і Ямполем…
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Покровськ є життєво важливим транспортним і логістичним вузлом, що з'єднує ключові райони, такі як Краматорськ і Слов'янськ. Нагарячійший напрямок за останній рік довжиною приблизно 50-60 кілометрів.
Довоєнне населення — 60 тисяч людей. Сьогодні — кілька тисяч. Місто поступово перетворюється на бетонну кіллзону.
⌛️ Хронологія боїв (літо–осінь 2025)
Наступ, який розпочався ще в середині 2024 року, у 2025-му перейшов у фазу війни на виснаження. З липня по жовтень росіяни активно штурмували місто, розвиваючи успіх так званого Добропільського наступу.
Попри це, ворог продовжив тиск у районі Родинського, а з жовтня почав проникати в передмістя — Мирноград і Молодецьке.
⚔️ Тактика і динаміка
Покровський напрямок ілюструє новий тип війни — інфільтраційно-дронову. Ворог працює малими групами під прикриттям погодних умов, просувається «повзуче».
Українські сили утримують позиції, спираючись на укріплені райони — вугільні шахти, промзони та річкові лінії. Ситуація близька до патової, але ворог має локальну перевагу завдяки оптоволоконним дронам і масованим авіаударам, за повідомленням Генштабу до 268 керованих бомб на день.
🪖 Склад ворога
За оцінками відкритих джерел і української розвідки на напрямку рф зосередила угрупування орієнтовно понад 100 тис. осіб, включаючи 51-шу і 41-шу армії, 90-ту танкову дивізію, 27-му та 110-ту мотострілецькі бригади і морпіхів.
🧭 Прогноз і оцінка
Покровськ став прикладом того, що називають killzone — зони, де будь-який рух виявляється і знищується FPV-дронами, артилерією чи авіацією.
Попри важку ситуацію, хаосу серед українських підрозділів немає. Штурми ворога коштують йому тисяч загиблих, а стабілізація лінії оборони тримається на високій мотивації та досвіді СОУ. Наступ росіян гальмує, проте ризик часткового оточення залишається.
Ворог платить за кожен метр Покровська кров’ю й металом, втрачаючи сотні бійців і техніку.
рф кидає все, що у них є, щоб просунутися ще на пару кілометрів.
Але ми стоїмо — виснажені, але незламні.
Підписатися на канал аналітика фронту
Довоєнне населення — 60 тисяч людей. Сьогодні — кілька тисяч. Місто поступово перетворюється на бетонну кіллзону.
⌛️ Хронологія боїв (літо–осінь 2025)
Наступ, який розпочався ще в середині 2024 року, у 2025-му перейшов у фазу війни на виснаження. З липня по жовтень росіяни активно штурмували місто, розвиваючи успіх так званого Добропільського наступу.
11 серпня морська піхота рф та 51-ша гвардійська армія створили виступ глибиною 15 км, загрожуючи оточенню Покровська. Українські контратаки з 17 серпня відновили контроль над селами Грузьке та Рубіжне.
Попри це, ворог продовжив тиск у районі Родинського, а з жовтня почав проникати в передмістя — Мирноград і Молодецьке.
⚔️ Тактика і динаміка
Покровський напрямок ілюструє новий тип війни — інфільтраційно-дронову. Ворог працює малими групами під прикриттям погодних умов, просувається «повзуче».
Намагається оточити місто з трьох сторін — зі сходу через Мирноград, з півдня через Молодецьке й Удачне, та з північного сходу через Добропільський виступ.
Українські сили утримують позиції, спираючись на укріплені райони — вугільні шахти, промзони та річкові лінії. Ситуація близька до патової, але ворог має локальну перевагу завдяки оптоволоконним дронам і масованим авіаударам, за повідомленням Генштабу до 268 керованих бомб на день.
🪖 Склад ворога
За оцінками відкритих джерел і української розвідки на напрямку рф зосередила угрупування орієнтовно понад 100 тис. осіб, включаючи 51-шу і 41-шу армії, 90-ту танкову дивізію, 27-му та 110-ту мотострілецькі бригади і морпіхів.
🧭 Прогноз і оцінка
Покровськ став прикладом того, що називають killzone — зони, де будь-який рух виявляється і знищується FPV-дронами, артилерією чи авіацією.
Логістика зупинена, ротації тривають по кілька діб, а евакуація — окремі операції.
Попри важку ситуацію, хаосу серед українських підрозділів немає. Штурми ворога коштують йому тисяч загиблих, а стабілізація лінії оборони тримається на високій мотивації та досвіді СОУ. Наступ росіян гальмує, проте ризик часткового оточення залишається.
Ворог платить за кожен метр Покровська кров’ю й металом, втрачаючи сотні бійців і техніку.
рф кидає все, що у них є, щоб просунутися ще на пару кілометрів.
Але ми стоїмо — виснажені, але незламні.
Підписатися на канал аналітика фронту
🙏18❤3🔥3🫡3🤝2
Трамп зробив приголомшливу заяву! — кожен день пишуть ЗМІ. Якщо слідкувати за всіма його заявами, емоційно можна виснажитися за тиждень. Давайте розставимо всі крапки над «і» і зрозуміємо, чого насправді чекати від другого терміну Трампа.
🎭 Хто такий Трамп?
Дональд Трамп повернувся на посаду президента США вдруге — і його політика залишилася незмінною.
Основа його політики — доктрина America First: ізоляціонізм, протекціонізм і американізм. Але щоб він не робив, на перше місце завжди ставить особисті інтереси. Не Америки — свої власні.
1️⃣ Україна в першому терміні (2017–2021)
Політика Трампа щодо рф та України була однією з найбільш суперечливих сфер його зовнішньої політики.
▸ Методично демонстрував симпатію до путіна: особисті саміти, відкладення санкцій, просування теорій змови, які послаблювали позицію України на міжнародній арені.
▸ Особисті відносини з Зеленським швидко зіпсувалися через скандал із тиском на розслідування проти Джо Байдена. Цей скандал призвів до імпічменту Трампа, а відносини з Україною стали «отруєними» на роки.
2️⃣ Другий термін (з 20 січня 2025)
Обіцяв зупинити війну за 24 години. Виходив із того, що Україна не може перемогти (так йому сказали радники), і планував тиснути на Київ із вимогою поступитися територіями.
Паралельно робить кроки до нормалізації рф на світовій політичній арені, виводячи путіна з ізоляції.
📝 Конкретні дії Трампа
Незважаючи на внутрішньополітичний тиск (більшість громадян США підтримують Україну), Трамп:
❌ Призупинив прямі пакети військової допомоги з початку каденції
❌ Публічно ставить під сумнів ефективність підтримки України
✅ Не заблокував багатосторонню допомогу через НАТО (PURL та коаліції)
❓ Позиція щодо заморожених російських активів залишається невизначеною
🧠 Що насправді рухає Трампом?
Трамп — не ідеолог, а прагматик. Його рішення базуються на трьох факторах:
1. Геополітичні шахи
Якщо Україна програє → Тайвань наступний. Трамп це розуміє, але поки що не діє відповідно.
2. Контроль над Європою
Якщо США вийдуть з підтримки України повністю → Європа стане оборонно незалежнішою. Трампу це не вигідно — він втратить контроль над союзниками та оборонним ринком.
3. Особистий інтерес
Реконструкція України — це trillion-dollar deal. Якщо Україна виграє, американський бізнес отримає доступ до величезного ринку. Але поки що Трамп не бачить себе на боці переможця.
🧭 Прогноз і оцінка
Від Трампа нічого очікувати — він не стоїть на боці України, він стоїть на боці своїх інтересів. Якщо йому стане вигідно відновити допомогу, він це зробить. Але надіятися на це зараз — марно.
Тому завдання України — створити факти на землі, які зроблять підтримку України вигідною для нього.
Попри все сказане усі дії Трампа обмежуються або підтримуються Конгресом. Вплив Республіканської партії, особливо її традиційного, "яструбиного" крила а також американського суспільства, може бути важливим важелем, на який Україна все ще може спиратися.
Трамп залишається найбільшою невідомою в рівнянні війни. Дивіться на дії, ігноруйте слова. Його заяви — це шум для медіа.
Бережіть нервову систему. Щоденні «сенсаційні заяви» Трампа — це його політична технологія. Не піддавайтеся на маніпуляції.
Підписатися на канал аналітика фронту
🎭 Хто такий Трамп?
Дональд Трамп повернувся на посаду президента США вдруге — і його політика залишилася незмінною.
Це професійний шоумен, який знає, як маніпулювати медіасферою та тримати увагу на собі.
Основа його політики — доктрина America First: ізоляціонізм, протекціонізм і американізм. Але щоб він не робив, на перше місце завжди ставить особисті інтереси. Не Америки — свої власні.
1️⃣ Україна в першому терміні (2017–2021)
Політика Трампа щодо рф та України була однією з найбільш суперечливих сфер його зовнішньої політики.
▸ Методично демонстрував симпатію до путіна: особисті саміти, відкладення санкцій, просування теорій змови, які послаблювали позицію України на міжнародній арені.
▸ Особисті відносини з Зеленським швидко зіпсувалися через скандал із тиском на розслідування проти Джо Байдена. Цей скандал призвів до імпічменту Трампа, а відносини з Україною стали «отруєними» на роки.
Україна асоціюється у нього з політичним болем і посилює його небажання надавати їй системну підтримку.
2️⃣ Другий термін (з 20 січня 2025)
Обіцяв зупинити війну за 24 години. Виходив із того, що Україна не може перемогти (так йому сказали радники), і планував тиснути на Київ із вимогою поступитися територіями.
Поступово почав поглиблюватися в деталі конфлікту, розуміючи, що не має достатньо важелів для швидкого врегулювання.
Паралельно робить кроки до нормалізації рф на світовій політичній арені, виводячи путіна з ізоляції.
📝 Конкретні дії Трампа
Незважаючи на внутрішньополітичний тиск (більшість громадян США підтримують Україну), Трамп:
❌ Призупинив прямі пакети військової допомоги з початку каденції
❌ Публічно ставить під сумнів ефективність підтримки України
✅ Не заблокував багатосторонню допомогу через НАТО (PURL та коаліції)
❓ Позиція щодо заморожених російських активів залишається невизначеною
🧠 Що насправді рухає Трампом?
Трамп — не ідеолог, а прагматик. Його рішення базуються на трьох факторах:
1. Геополітичні шахи
Якщо Україна програє → Тайвань наступний. Трамп це розуміє, але поки що не діє відповідно.
2. Контроль над Європою
Якщо США вийдуть з підтримки України повністю → Європа стане оборонно незалежнішою. Трампу це не вигідно — він втратить контроль над союзниками та оборонним ринком.
3. Особистий інтерес
Реконструкція України — це trillion-dollar deal. Якщо Україна виграє, американський бізнес отримає доступ до величезного ринку. Але поки що Трамп не бачить себе на боці переможця.
🧭 Прогноз і оцінка
Від Трампа нічого очікувати — він не стоїть на боці України, він стоїть на боці своїх інтересів. Якщо йому стане вигідно відновити допомогу, він це зробить. Але надіятися на це зараз — марно.
Трамп як флюгер: приєднається до переможця, щоб асоціюватися з успіхом.
Тому завдання України — створити факти на землі, які зроблять підтримку України вигідною для нього.
Попри все сказане усі дії Трампа обмежуються або підтримуються Конгресом. Вплив Республіканської партії, особливо її традиційного, "яструбиного" крила а також американського суспільства, може бути важливим важелем, на який Україна все ще може спиратися.
Трамп залишається найбільшою невідомою в рівнянні війни. Дивіться на дії, ігноруйте слова. Його заяви — це шум для медіа.
Бережіть нервову систему. Щоденні «сенсаційні заяви» Трампа — це його політична технологія. Не піддавайтеся на маніпуляції.
Підписатися на канал аналітика фронту
👍11🤔8👏5❤3🫡1