давно (цілих 4 дні) не розповідала вам як просувається читання "Сестер Річинських", треба це виправити. сьогодні хочеться поговорити про трагедію однієї з сестер, злою долею для якої стала її врода. так, саме врода, всі герої регулярно наголошують на тому, що Неля дуже і дуже красива!
мова йде про четверту з сестер, Нелю, народження якої спершу сприкрило Річинських, бо знову дівчинка. утім, акушерка заспокоїла матір словами, що дівчина така гарнесенька, що обов'язково принесе родині велике щастя в житті. і саме так Нелю і сприймають, майбутня інвестиція.
вона - розвага до гостей у домі, яку силоміць виставляють під лампу на огляд. батько сварить її за те, що втерла щоку від поцілунку чужої пані, бо чемні дівчатка так не роблять. мати забороняє бавитися з іншими дітьми, аби Неля не спростилася в їхньому гурті, а коли дівчинці щастить вирватися на вулицю, то її ставлять за "ковалеву паняночку", навколо якої твориться гра.
дівчина сповнена смутком, меланхолією, певною відстороненістю від життя. коли старша сестра Катерина говорить їй про фінансову скруту в родині, то Неля не розуміє чому з цим взагалі звертаються до неї, вона не має суб'єктності навіть у своїх очах. надмірна увага хлопців, яку отримує вона, і не отримують інші сестри, муляє дівчині, але за свої спроби налагодити ситуацію вона отримує переважно кпини від язикатої Зоні, другої сестри.
апофеозом цього браку суб'єктності стає (ДАЛІ СПОЙЛЕР) вимушений візит Нелі до Сулімана, лихваря і маклера, що почуває до дівчини нездорову пристрасть. змусивши її випити вина з трунком, Суліман спішить скористатися її тілом, доки дівчина не при тямі. уже роздягнувши її, він зупиняється перестрашений, що трунок надто сильний і в Нелі починаються конвульсії. ця жаска і неприємна сцена майстерно демонструє нам чим є Неля для свого оточення. дуже цікаво буде читати далі як дівчина осмислить те, що відбулося, і взагалі свою роль у світі, шкода, що ця героїня так рідко отримує увагу авторки.
#сестри_річинські
мова йде про четверту з сестер, Нелю, народження якої спершу сприкрило Річинських, бо знову дівчинка. утім, акушерка заспокоїла матір словами, що дівчина така гарнесенька, що обов'язково принесе родині велике щастя в житті. і саме так Нелю і сприймають, майбутня інвестиція.
- Нелюсю в університет? Що ж ти, дорогенька!.. Нелюська - це наш скарб. Згадаєш моє слово, що всі ми колись будемо жити, дякуючи Нелі.
вона - розвага до гостей у домі, яку силоміць виставляють під лампу на огляд. батько сварить її за те, що втерла щоку від поцілунку чужої пані, бо чемні дівчатка так не роблять. мати забороняє бавитися з іншими дітьми, аби Неля не спростилася в їхньому гурті, а коли дівчинці щастить вирватися на вулицю, то її ставлять за "ковалеву паняночку", навколо якої твориться гра.
Через оту свою нещасливу красу Неля стала ніби загальною власністю, до якої мали претензії і клас, і школа, і сестри. Про батьків годі й згадувати, вона була панна Неля, дочка отця Аркадія Річинського.
дівчина сповнена смутком, меланхолією, певною відстороненістю від життя. коли старша сестра Катерина говорить їй про фінансову скруту в родині, то Неля не розуміє чому з цим взагалі звертаються до неї, вона не має суб'єктності навіть у своїх очах. надмірна увага хлопців, яку отримує вона, і не отримують інші сестри, муляє дівчині, але за свої спроби налагодити ситуацію вона отримує переважно кпини від язикатої Зоні, другої сестри.
апофеозом цього браку суб'єктності стає (ДАЛІ СПОЙЛЕР)
#сестри_річинські
😢21❤5💔5👍1😭1
друзі, сьогодні без книжкового контенту, у мене є мета, ціль, місія: спекти добрі паски. і я до неї рішуче йду!
але коли тісто не відразу зійшло як слід, то я мала півгодинну істерику, почувалася буквально як Розалїя Яласївна. на щастя, потім мусіла аж ділити тісто на дві каструлі, так добре піднялося.
ніяка інша їжа не приносить мені стільки клопотів, але в той же час і не тішить так сильно, тож потримайте пальчики, аби пасочки добре спеклися тепер 🤞🏻
але коли тісто не відразу зійшло як слід, то я мала півгодинну істерику, почувалася буквально як Розалїя Яласївна. на щастя, потім мусіла аж ділити тісто на дві каструлі, так добре піднялося.
ніяка інша їжа не приносить мені стільки клопотів, але в той же час і не тішить так сильно, тож потримайте пальчики, аби пасочки добре спеклися тепер 🤞🏻
❤36👍12😁8🙏4
була забула показати вам книжки за березень, але ось квітневе прочитане, хочу коротко розповісти хоч про нього 🥰
🤌🏻 "Гра у бажання" Меґ Шаффер мені не сподобалася і роздратувала, я спересердя лишила довгий відгук на гудрідз
🤌🏻 "Щоденники покоївки" Октава Мірбо - дуже французька книжка, читала її для книжкового клубу, мене вона несподівано розважила і насмішила
🤌🏻 "Майже хороші хлопців" Дар'ї Чайки я читала вдруге, перший раз був на Аркуші, стало значно краще, тішуся, що вона вийшла друком
🤌🏻 "Море спокою" Емілі Сент-Джон Мандел сподобалася, хочу її радити, хоча на початку сумнівалася, що така крихітка вмістить повноцінну історію
🤌🏻 "Жизнєнні історії" Софії Мокій здалася надто поверхневою, було пару хороших моментів, але траплялися і помилки в логіці
🤌🏻 "Персики для месьє кюре" Джоан Гарріс далися важко, довго їх читала, дратувалася на героїв, сумно від цього, бо перші дві книги в цій серії були краще
🤌🏻 "Death in the Spires" Кей Джей Чарльз - класна, розповідала осьо про неї в процесі читання, мені все дуже добре було
🤌🏻 "Пекельна пісня" В. Е. Шваб підняла настрій, була динамічна і цікава, точно читатиму продовження
читали щось із цього?
🤌🏻 "Гра у бажання" Меґ Шаффер мені не сподобалася і роздратувала, я спересердя лишила довгий відгук на гудрідз
🤌🏻 "Щоденники покоївки" Октава Мірбо - дуже французька книжка, читала її для книжкового клубу, мене вона несподівано розважила і насмішила
🤌🏻 "Майже хороші хлопців" Дар'ї Чайки я читала вдруге, перший раз був на Аркуші, стало значно краще, тішуся, що вона вийшла друком
🤌🏻 "Море спокою" Емілі Сент-Джон Мандел сподобалася, хочу її радити, хоча на початку сумнівалася, що така крихітка вмістить повноцінну історію
🤌🏻 "Жизнєнні історії" Софії Мокій здалася надто поверхневою, було пару хороших моментів, але траплялися і помилки в логіці
🤌🏻 "Персики для месьє кюре" Джоан Гарріс далися важко, довго їх читала, дратувалася на героїв, сумно від цього, бо перші дві книги в цій серії були краще
🤌🏻 "Death in the Spires" Кей Джей Чарльз - класна, розповідала осьо про неї в процесі читання, мені все дуже добре було
🤌🏻 "Пекельна пісня" В. Е. Шваб підняла настрій, була динамічна і цікава, точно читатиму продовження
читали щось із цього?
❤20🥰4👍3🤗1
це сталося, я дочитала перший том роману Ірини Вільде "Сестри Річинські", його фінал мене дуже розважив, бо якщо починали ми з похорон, то закінчили винятково курйозним весіллям! обов'язково розкажу вам про це свято життя пізніше, мушу трошки ще подумати 💅🏻
а зараз пропоную вам обрати мені книжок для відео у форматі "спробуй розділ". знаю, знаю, я вже колись обіцяла таке, але тоді я все зняла, ось тільки певні технічні причини підло завадили мені змонтувати. наступним дописом буде йти голосування, ласкаво попрошу своїх небайдужих читачок і читачів проголосувати за 5 творів з переліку, а я за наступний тиждень понадкусюю ці книги і зніму про це ✨відео✨, присягаюся!
голосування триватиме добу 😌
#сестри_річинські
а зараз пропоную вам обрати мені книжок для відео у форматі "спробуй розділ". знаю, знаю, я вже колись обіцяла таке, але тоді я все зняла, ось тільки певні технічні причини підло завадили мені змонтувати. наступним дописом буде йти голосування, ласкаво попрошу своїх небайдужих читачок і читачів проголосувати за 5 творів з переліку, а я за наступний тиждень понадкусюю ці книги і зніму про це ✨відео✨, присягаюся!
голосування триватиме добу 😌
#сестри_річинські
❤26😱3🥰2🌚2
❤11👀4🌚2
а поки триває голосування (ви дуже чуствуєте і голосуєте за книжки, які я сама хотіла найбільше; завжди знала, що в мене найкращі підписники 🫶🏻), то поділюся з вами рішенням не дочитувати "Iron Flame". перша книжка була динамічна, швидко й легко прочиталася, а тут я спіймала себе на думці, що буквально вимучую це читання, торгуюсь з собою за кожен абзац. так не має бути, книги для радості!
(якщо раптом хтось з вас хоче купити або "Fourth Wing", або "Iron Flame", або обидві англійською, то пишіть, з ціною домовимося, гроші підуть на "Ми тут")
(якщо раптом хтось з вас хоче купити або "Fourth Wing", або "Iron Flame", або обидві англійською, то пишіть, з ціною домовимося, гроші підуть на "Ми тут")
❤22💔4😱2👀2🥰1
сьогодні хочу потішити вас черговим дописом зі читацького щоденника про сестер Річинських 💅🏻 сподіваюсь, ви чекали!
як я писала раніше, перший том я дочитала, він закінчується весіллям, котре насправді є таким самим фарсом як і похорони. молодий гидує молодою, а молода зневажає молодого, про високі почуття тут не йдеться, лише чистий розрахунок і взаємний обман. буду чесна, нікого з них не шкода, союз жаби і гадюки 🐸🐍
а от родина Річинських (те, що від неї лишилося) стрімко летить у прірву. інфантильна матір не може подбати ні про себе, ні про своїх дочок, вона все ще живе спогадами як шістнадцятирічною гуляла лісництвом і мріяла про шлюб з гарнюнім Орестом (який давно вже лисий пузань з жінкою і трьома синами). вже очевидно, що дівчатам доведеться зібратися і зробити якісь зусилля, аби банально не вмерти з голоду.
найтяжче бідність переживає друга дочка, Зоня, пихата й гонориста, вона так хоче, аби сусіди думали, що у Річинських усе гаразд. дівчина велить служниці подавати найпростішу їжу (картоплю з квашеними огірками) у вишуканому сервіруванні, аби утримати ілюзію нормального життя (в цій ілюзії найбільше перебуває вона сама).
четверта дочка, Оля, маленька господинька, дивиться на речі реалістичніше(звісно, дякуючи напутньому слову нашого любого комуніста Бронка Завадки) . вона навіть намагалася подати оголошення в газету про пошуки роботи, от тільки виявилося, що їй бракує освіти, вмінь та досвіду, аби конкурувати за робочі місця з іншими.
для цієї родини порушився природний порядок речей, де дівчата, як правило, рано виходили заміж, не беручи на себе відповідальності за власне життя. нещодавно я читала оповідання Наталі Кобринської "Дух часу", де говорилося про те, що в інтелігентних священницьких родинах найоптимальніший варіант для попівен полягав у заміжжі з іншим панотцем, аби взагалі не виходити зі свого стану. ми вже бачимо, що у Річинських так не буде, безжалісна авторка не дозволить дівчатам відсидітися, змусить вийти за межі хати і шукати шлях у житті. за цим дуже захопливо спостерігати 🫦
#сестри_річинські
як я писала раніше, перший том я дочитала, він закінчується весіллям, котре насправді є таким самим фарсом як і похорони. молодий гидує молодою, а молода зневажає молодого, про високі почуття тут не йдеться, лише чистий розрахунок і взаємний обман. буду чесна, нікого з них не шкода, союз жаби і гадюки 🐸🐍
а от родина Річинських (те, що від неї лишилося) стрімко летить у прірву. інфантильна матір не може подбати ні про себе, ні про своїх дочок, вона все ще живе спогадами як шістнадцятирічною гуляла лісництвом і мріяла про шлюб з гарнюнім Орестом (який давно вже лисий пузань з жінкою і трьома синами). вже очевидно, що дівчатам доведеться зібратися і зробити якісь зусилля, аби банально не вмерти з голоду.
найтяжче бідність переживає друга дочка, Зоня, пихата й гонориста, вона так хоче, аби сусіди думали, що у Річинських усе гаразд. дівчина велить служниці подавати найпростішу їжу (картоплю з квашеними огірками) у вишуканому сервіруванні, аби утримати ілюзію нормального життя (в цій ілюзії найбільше перебуває вона сама).
...Проте Зоня, бодай на пів години, засвічує електрику у всіх кімнатах. Хай голота бачить, дивується і завидує, що Річинські й надалі займають та опалюють весь дім.
четверта дочка, Оля, маленька господинька, дивиться на речі реалістичніше
для цієї родини порушився природний порядок речей, де дівчата, як правило, рано виходили заміж, не беручи на себе відповідальності за власне життя. нещодавно я читала оповідання Наталі Кобринської "Дух часу", де говорилося про те, що в інтелігентних священницьких родинах найоптимальніший варіант для попівен полягав у заміжжі з іншим панотцем, аби взагалі не виходити зі свого стану. ми вже бачимо, що у Річинських так не буде, безжалісна авторка не дозволить дівчатам відсидітися, змусить вийти за межі хати і шукати шлях у житті. за цим дуже захопливо спостерігати 🫦
#сестри_річинські
❤32🔥6💘3💅2👍1
зустрілася з прекрасною Анастасією з каналу Брунатні сторінки - і наполегливо заохочую вас на цей канал підписатися, Настя - чудова людина, яка робить чудовий контент ❤️ ми проінспектували деруни в Сенсі й тістечка в Плекай, а по дорозі поговорили про все на світі, я в захваті!
з незбагненної причини ми не сфотографувалися, це помилка, бо обидві були красиві, але натомість запропоную вам вгадати за сторінкою книжку, яку мені Настя подарувала. я цією книжкою одночасно і вражена, і розчулена, виняткове видання 😻
з незбагненної причини ми не сфотографувалися, це помилка, бо обидві були красиві, але натомість запропоную вам вгадати за сторінкою книжку, яку мені Настя подарувала. я цією книжкою одночасно і вражена, і розчулена, виняткове видання 😻
❤27❤🔥7💅3
важко в це повірити, але я зібралася з силами і змонтувала відео про популярних авторів, чиї твори мені не подобаються 💅🏻 найвідданіші прихильники та прихильниці цього каналу, які вирішили підтримати мене на байміекофі, вже подивилися його, але сьогодні воно вже доступне для всіх, приємного перегляду 🥰
https://youtu.be/Rkx3dnuWi7Y
https://youtu.be/Rkx3dnuWi7Y
YouTube
Популярні автори, з якими у мене не склалося | від Кідрука до Дракуліч
❤29❤🔥5👍4🔥4😍2💅1
так виглядають прогулянки з Мухою, яка просто вимагає бувати на вулиці нині. а я вже і не проти 🥰
хотілося б розповісти вам щось класне про Річинських, але я вимушена була зробити павзу, бо треба підчитати до книжкового клубу оповідання Кобринської. утім, я не жаліюся, бо це блискуча авторка. та і взагалі вона просто айконік, перегнала свій час: на кінець 19 сторіччя у неї винятково прогресивні ідеї, абсолютно наша за духом!
щиро раджу познайомитися з творчістю Наталії Кобринської, я така рада, що її фенсі видали ЩОС, буквально заради цього варто було створити це видавництво!
хотілося б розповісти вам щось класне про Річинських, але я вимушена була зробити павзу, бо треба підчитати до книжкового клубу оповідання Кобринської. утім, я не жаліюся, бо це блискуча авторка. та і взагалі вона просто айконік, перегнала свій час: на кінець 19 сторіччя у неї винятково прогресивні ідеї, абсолютно наша за духом!
щиро раджу познайомитися з творчістю Наталії Кобринської, я така рада, що її фенсі видали ЩОС, буквально заради цього варто було створити це видавництво!
❤33✍5👍3🥰3
я: фотографую нові книжки, що приїхали
Муха: о, дякую, гарне місце полежати
«Набої до розстрілу» чекала давно, то вже зразу почала й читати 😌
Муха: о, дякую, гарне місце полежати
«Набої до розстрілу» чекала давно, то вже зразу почала й читати 😌
❤49🥰5❤🔥4😍1🤗1
збірка "Блудний метеор" Наталії Кобринської починається передмовою від Михайла Грушевського, де він говорить і про саму авторку, і про її твори. другу частину я пропустила, бо хочеться все ж спершу прочитати самій, а ось з першою ознайомилася уважно, хоча вже й знайома з біографією (ще надибала оцю статтю, поки шукала світлину). знаю, що Кобринська не дуже відома серед широкого загалу, але це так несправедливо! сподіваюсь, що гарне видання від "Ще одну сторінку" докладеться до зміни ситуації 🙏🏻
нам представляють Наталію Кобринську як "одну з визначнійших та інтереснійших фігур в нашім письменстві та взагалі культурнім житю". пані Наталія походить з родини галицького священника, рано і щасливо вийшла заміж, але після смерті чоловіка вона лишилася "бездітною вдовою і тяжко прибита сим нещастєм, вернулася в дім свого батька". розраду і призначення жінка знайде в громадській діяльності та письмі.
Кобринська разом з Оленою Пчілкою видавала той самий "Перший вінок", виступала за жіночу емансипацію, займалася питаннями жіночої освіти, популяризувала спільні кухні та денні приюти. одним з найактуальніших питань жіночої справи вона вважала економічну самостійність та політичні права, що помітно знаходить відображення в її творчості. читаючи оповідання, я постійно задумуюсь як у Кобринської вийшло аж настільки перегнати свій час, абсолютна квін!
це зауважує і сам Грушевський, говорячи що оточення Кобринської не було готове до феміністичних ідей, комусь вони видавалися занадто радикальними, а комусь смішними, але разом з тим він оптимістичний щодо її подальшого впливу на культурний поступ.
оповідання у неї варті уваги, думаю, у наступних дописах розповім про кілька з них детальніше 💅🏻
нам представляють Наталію Кобринську як "одну з визначнійших та інтереснійших фігур в нашім письменстві та взагалі культурнім житю". пані Наталія походить з родини галицького священника, рано і щасливо вийшла заміж, але після смерті чоловіка вона лишилася "бездітною вдовою і тяжко прибита сим нещастєм, вернулася в дім свого батька". розраду і призначення жінка знайде в громадській діяльності та письмі.
Кобринська разом з Оленою Пчілкою видавала той самий "Перший вінок", виступала за жіночу емансипацію, займалася питаннями жіночої освіти, популяризувала спільні кухні та денні приюти. одним з найактуальніших питань жіночої справи вона вважала економічну самостійність та політичні права, що помітно знаходить відображення в її творчості. читаючи оповідання, я постійно задумуюсь як у Кобринської вийшло аж настільки перегнати свій час, абсолютна квін!
це зауважує і сам Грушевський, говорячи що оточення Кобринської не було готове до феміністичних ідей, комусь вони видавалися занадто радикальними, а комусь смішними, але разом з тим він оптимістичний щодо її подальшого впливу на культурний поступ.
оповідання у неї варті уваги, думаю, у наступних дописах розповім про кілька з них детальніше 💅🏻
❤37🔥5💅5✍2