Ми звикли говорити про стрес як про явище на рівні емоцій. Наче поганий настрій 🤔 Хіба це здатне завдати реальної шкоди? Тому, коли щодня без причини болять ноги, стає важко ковтати або різко падає зір, ми можемо навіть не допускати, що це сигнали психіки, а не фізичні хвороби. Навіть особливості поведінки, які ми можемо вважати рисами свого характеру, теж часом виявляються результатом постійних стресу й тривоги.

Ці двоє — захисні реакції організму. Тобто короткий сигнал, аби різко зібрати себе до купи та дати відсіч небезпеці. Далі має наставати розслаблення і спокій. Але багато хто застрягає у цьому стані напруги на місяці чи навіть роки. З плином часу психіка виснажується все більше, а зрозуміти що з вами відбувається — все важче.

Стрес та тривога можуть взяти під контроль ваше життя, але ви також здатні повернути його собі. Тому в цьому дописі ми розповідаємо, як зробити перший крок: помітити сигнали власної психіки.

«Я не знаю, що мені робити», — коли чуємо таке, особливо від близьких, все завмирає всередині. Щире бажання допомогти інколи грає злий жарт: включаються власні емоції, роздавання порад чи навіть спроби протиснути «єдиний правильний варіант». Можна легко загнати співрозмовника у стан ще безпорадніший, ніж був.

Найкращий спосіб підтримати в такій ситуації — показати людині, що вона досі може контролювати справи у своєму житті. Тобто допомогти їй «самостійно» допомогти собі.

Для цього є техніка «Стій — Думай — Дій».
Забирайте її також, аби подолати розгубленість перед обличчям власних проблем 🌸