🇨🇳⚡️🇯🇵 Китайські урядові кораблі знову вторглися у води Японії біля Сенкаку

🛳 У ніч на суботу два китайські урядові кораблі увійшли до територіальних вод Японії поблизу островів Сенкаку в префектурі Окінава. Як повідомляє Японська берегова охорона, кораблі з гарматами на борту з’явилися біля острова Уоцурі приблизно о 00:52 та 00:53 та намагалися наблизитися до японського риболовецького судна.

⛩ Японські патрульні судна оперативно оточили риболовецьке судно для гарантування його безпеки та закликають китайські кораблі негайно залишити японські води. Станом на 01:00 один із китайських кораблів перебував за 21 кілометр південніше-південний захід від Уоцурі, інший — за 21 кілометр західніше-південний захід. Обидва рухаються в північному напрямку.

❗️ Це вже не перше подібне вторгнення — попередній випадок зафіксовано 9 липня. Японія наполягає, що острови Сенкаку є невід’ємною частиною її території з погляду історії та міжнародного права, тому не визнає жодного територіального спору, хоча Китай і Тайвань також висувають свої претензії.

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇯🇵 Доброго ранку шановні

#JP

国際アニャメ

🇮🇳🇷🇺🇺🇸 Індія відмовляється припиняти закупівлю російської нафти попри тиск США

🗣 Індія заявила, що продовжить імпорт нафти з росії, незважаючи на наміри президента США Дональда Трампа запровадити нові мита. Міністерство закордонних справ Індії наголосило, що відносини з Москвою є «стабільними та перевіреними часом» і не повинні оцінюватися через призму третіх країн.

💬 Речник МЗС Рандхір Джайсвал під час щотижневого брифінгу підкреслив, що політика країни у сфері енергетичної безпеки залежить від доступності сировини на ринку та глобальної ситуації. Його коментарі пролунали після того, як Трамп пригрозив 25-відсотковим тарифом на індійські товари та додатковим податком у відповідь на закупівлі російської нафти.

🗒 Згідно з даними Press Trust of India, у січні 2022 року Індія імпортувала 68 тисяч барелів російської нафти щодня, а вже в червні — 1,12 мільйона. Найвищого показника — 2,15 мільйона барелів на день — було досягнуто в травні 2023 року, і з того часу обсяги імпорту коливалися.

🤷‍♂️ Нині Москва стала найбільшим постачальником нафти до Індії, в окремі місяці забезпечуючи майже 40% усіх імпортів. Попри традиційну залежність від Близького Сходу, Індія переорієнтувалася на дешевшу російську нафту після повномасштабного вторгнення РФ в Україну та відмови Заходу від енергоресурсів з Росії.

🤔 Так, а тепер взагалі давайте розберемося, чому заяви різних відомств в Індії протирічать одні одному

🇮🇳🇷🇺 Заяви індійських чиновників щодо імпорту російської нафти насправді не стільки суперечать одна одній, скільки відображають складну гру балансування, яку Індія веде на міжнародній арені. Міністерство закордонних справ підкреслює стратегічний характер відносин з росією та наголошує на національному праві забезпечувати власну енергетичну безпеку без зовнішнього втручання. У цьому ключі важливо показати стабільність, послідовність і невразливість до зовнішнього тиску, особливо з боку США, які дедалі активніше використовують санкції як інструмент політичного тиску.

🗣 У той же час міністр енергетики Індії заявляє про диверсифікацію постачань і готовність відмовитися від російської нафти. Це сигнал для Заходу: Нью-Делі не є стратегічно залежною від Москви і має достатню гнучкість у виборі постачальників. Це також може бути економічний і дипломатичний інструмент — натяк росії, що Індія не є заручником її енергоресурсів, а отже, має право на більш вигідні умови контрактів. Така заява особливо важлива на тлі зростаючого геополітичного тиску на країни Глобального Півдня, які Захід намагається переконати зменшити співпрацю з Москвою.

⚖️ Це балансування — частина ширшої зовнішньополітичної доктрини Індії, яка прагне утвердитися як самостійний полюс сили у багатополярному світі. Нью-Делі не хоче потрапити в орбіту ані Вашингтона, ані Москви. Тому водночас звучать і заяви про стратегічну співпрацю з росією, і меседжі про енергетичну незалежність та відкритість до нових партнерів. Такий підхід дозволяє Індії зберігати маневреність, отримувати вигідні контракти та не розривати жодних стратегічно важливих зв’язків.

🤔 Який можна зробити висновок?

🤷‍♂️ У результаті ми маємо справу не так з протиріччям, як із прикладом багаторівневої дипломатії, у якій різні інституції — МЗС, Міністерство енергетики, прем'єр-міністр або регіональні гравці - озвучують повідомлення, що орієнтовані на різну міжнародну аудиторію. Усе це - частина складного і вкрай прагматичного зовнішньополітичного курсу Індії, яка дедалі активніше формулює власні глобальні пріоритети. Загалом, це не якесь нью-хау, більшість країн Південної та Південно-східної Азії мають подібну дипломатичну тактику, про що я не один раз говорив та писав у своїх довгочитах, зокрема у серії публікацій про Південно-китайське море.

🇨🇳🇷🇺 Китай і росія поглиблюють співпрацю для підриву демократій

🗣 Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час розмови з головною дипломаткою ЄС Каєю Каллас заявив, що Пекін не хоче, аби росія зазнала поразки у війні проти України. Це рідкісне публічне зізнання, яке вказує на глибоку стратегічну залежність Китаю від росії у протистоянні із Заходом. Китай боїться, що поразка Москви зміцнить позиції США і призведе до концентрації уваги Вашингтона на стримуванні Пекіна. У глобальній стратегії Китаю Росія залишається васалом, здатним проводити активні підривні дії в демократичних країнах.

📸 росія володіє розвиненою інфраструктурою та досвідом у сфері шпигунства, саботажу та дезінформації — від радянських часів і до сьогодні. Натомість Китай інвестує у цифрові технології, будуючи найпотужнішу у світі систему державного спостереження. Обидві країни прагнуть підірвати демократичні режими у регіонах, які вважають критично важливими, і дедалі частіше їхні підходи поєднуються. Прикладом цього стає ситуація в Грузії, яка опинилася під подвійним впливом Москви та Пекіна.

🇬🇪 Попри те що більшість населення Грузії підтримує європейську інтеграцію, влада країни дедалі більше схиляється до проросійського курсу. «Грузинська мрія», яку пов'язують із проросійським олігархом Бідзіною Іванішвілі, системно підриває західний вектор країни. росія просуває свій вплив через фінансові важелі, тиск і інформаційні кампанії, а Китай, своєю чергою, розгортає систему цифрового спостереження. Згідно з даними місцевих організацій, у Тбілісі вже встановлено понад 2000 китайських камер, які активно використовуються для ідентифікації й залякування учасників протестів.

✏️ Не зважаючи на історичну недовіру між Пекіном і Москвою, приклад Грузії демонструє, що їхня неформальна координація може мати відчутні наслідки для молодих демократій. У поєднанні цифрового авторитаризму Китаю та гібридної війни росії криється серйозна загроза для країн на пострадянському просторі, в Центральній Європі та на Глобальному Півдні. На тлі воєн і криз Китай і росія поступово вибудовують системну мережу впливу, що підриває демократичні інститути в уразливих регіонах.

🇯🇵 На добраніч шановне панство

#JP

国際アニャメ

🇹🇭🇰🇭 Адмін дав коментар для аналітичного центру KINI щодо нещодавнього загострення конфлікту між Таїландом та Камбоджею

🤔 Якщо ви хочете дізнатися як історична суперечка довкола храму Преах Віхеа знову перетворилась на збройний конфлікт, чому Бангкок вирішив діяти на випередження і як це все оголює безпекову кризу всередині АСЕАН — читайте в матеріалі за посиланням.

🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!

🇮🇳🇮🇩 Індія прагне завершити перегляд торговельної угоди з АСЕАН до жовтневого саміту

✏️ Індія сподівається досягти принаймні проміжного результату в перегляді Угоди про торгівлю товарами з АСЕАН (AITIGA) до жовтневого саміту з країнами Південно-Східної Азії. Хоча переговори, які стартували у травні 2023 року, просуваються повільно, сторони вже провели дев’ять раундів і планують ще два – у серпні в Нью-Делі та в жовтні в Малайзії. Індія наполягає на перегляді умов, аби зменшити дефіцит у двосторонній торгівлі та захистити внутрішні ринки від китайських товарів, які можуть потрапляти в країну через посередників.

💬 На тлі критики чинного уряду Індії щодо "недалекоглядної" торговельної політики попередників, яка відкрила ринки для сильніших конкурентів, перегляд AITIGA набуває стратегічного значення. Міністр Піюш Ґоял прямо заявив, що нинішня угода дозволила китайським товарам, зокрема сталі, проникати на індійський ринок через країни АСЕАН. Це викликає занепокоєння в Нью-Делі, адже з моменту набуття угодою чинності торговельний дефіцит Індії з АСЕАН зріс з $5 до понад $44 мільярдів.

🤷‍♂️ Незважаючи на прагнення Індії, процес затягується через складну внутрішню динаміку АСЕАН, яка веде переговори як єдиний блок. Це дає їй колективну перевагу, але водночас уповільнює прийняття рішень через різні економічні інтереси – наприклад, ліберальну позицію В'єтнаму проти протекціоністських підходів Камбоджі. Деякі експерти вважають, що навіть обмежений прорив – як-от оновлення правил визначення походження товарів чи механізм усунення нетарифних бар’єрів – можна буде представити як поступ.

❗️ При цьому аналітики наголошують, що вихід Індії з угоди може зашкодити її дипломатичному іміджу, особливо з огляду на відмову від участі в
Всебічному регіональному економічному партнерстві (RCEP). Водночас AITIGA вже забезпечує нульове мито для понад 80% торгівлі, тому більш ефективним варіантом є модернізація наявної угоди, а не створення нової. Попри виклики, індійсько-асеанські відносини залишаються активними у сфері безпеки та культури, а економічний трек, на думку експертів, потребує часу для гармонізації інтересів.

🇰🇷 Доброго ранку шановні

#ROK

国際アニャメ

🇯🇵 Японія визнає Shibaura Electronics критично важливою для нацбезпеки на тлі боротьби за її поглинення

💵 Shibaura Electronics, японський виробник термісторів, який опинився в центрі боротьби за поглинення на суму $630 мільйонів, офіційно отримав статус компанії, що має критичне значення для національної безпеки. Це випливає з останнього списку, опублікованого міністерством фінансів Японії, який було оновлено 15 липня. Раніше компанія не входила до такого переліку, а отже, не підпадала під обов’язок попереднього повідомлення уряду про будь-які угоди.

🇹🇼 У лютому тайванський постачальник електронних компонентів Yageo зробив несподівану пропозицію про придбання Shibaura, після чого японська компанія звернулася до свого співвітчизника Minebea Mitsumi із закликом подати зустрічну пропозицію. Хоча нова класифікація навряд чи вплине на хід угоди, Yageo вже самостійно ініціювала перевірку безпекових ризиків відповідно до закону про зовнішню торгівлю та обмін, яка наразі затягується — терміни розгляду вже двічі продовжувалися.

🤷‍♂️ Боротьба навколо Shibaura стала своєрідним тестом відкритості Японії до небажаних поглинань. Хоча стигма щодо таких угод поступово слабшає, особливо у внутрішньому контексті, іноземні ініціативи все ще викликають настороженість. Минулого року подібну тактику застосував і рітейлер Seven & i Holdings, який під час спроби поглинання з боку канадської Couche-Tard також змінив власну класифікацію на "критичну", хоча й заперечував зв'язок цього рішення з потенційною угодою.

🇯🇵Сьогодні (I hope) буде довгочит про острови Сенкаку, витрати часу на це більше, аніж планував.

😎 І так, як й обіцяв, він буде безкоштовним на патреоні

👋 Доброго вечора шановні!

🇯🇵⚡️🇨🇳 Так-с, як я й обіцяв, виставляю довгочит на тему островів Сенкаку, на тему яких я вже давно хотів щось написати, так як ця тема не особливо розкривалася в україномовному просторі

✏️ Стисло:

Архіпелаг Сенкаку, розташований у Східнокитайському морі, давно перетворився на одну з найнапруженіших точок у відносинах між Японією та Китаєм. Хоча самі острови безлюдні, їхнє геостратегічне розташування, можливі природні ресурси та символічне значення роблять їх надзвичайно чутливим питанням для обох країн. Японія наполягає на тому, що острови історично та юридично належать їй, і на цій підставі здійснює адміністрацію. Китай не визнає цей контроль, дедалі частіше надсилаючи кораблі до навколишніх вод і створюючи постійну атмосферу напруги, що загрожує перерости в конфлікт.

У відповідь на зростаючу активність Пекіна, Токіо сформував комплексну стратегію, що поєднує дипломатичні зусилля, посилення оборонної інфраструктури та мобілізацію внутрішніх ресурсів. На південних островах архіпелагу Рюкю були розміщені нові військові підрозділи, а флот Берегової охорони отримав спеціальні сили для патрулювання навколо Сенкаку. Японія також спирається на безпековий союз зі США, які офіційно визнають острови під японською адміністрацією. Усе це дозволяє Токіо зберігати контроль без прямого зіткнення, хоча ризики інцидентів, провокацій і ескалацій залишаються високими.

Сенкаку — це не просто острівний архіпелаг, а простір, де стикаються амбіції Китаю, принципи міжнародного морського права й японська концепція національної безпеки. Події навколо островів мають потенціал впливати на безпекову архітектуру всього Індо-Тихоокеанського регіону. Як би стримано Японія не діяла зараз, у разі загострення ситуації їй доведеться ухвалювати стратегічні рішення, що матимуть наслідки далеко за межами Східнокитайського моря. Саме тому архіпелаг залишається лакмусовим папірцем для перевірки рішучості не лише японського уряду, а й його союзників.

💵 Оригінальних текст доступний безкоштовно на патреоні за посиланням!

🤵‍♂️ Прошу до ознайомлення!

⏱ Час на прочитання: ~12 хв.