Все ж таки ми бачимо активні дії зі сторони уряду Японії щодо запровадження обмежень щодо компаній, які ре-експортують японські верстати до країни-терориста.

Це дуже радує.
Як то говориться:
さすが日本！

🌊 Приступаю до обіцяного огляду кризи Південнокитайського моря.

Для початку давайте дослідимо історію цього затяжного конфлікту.

У даному пості ми будемо розглядати статтю Sean Mirsky
"Спір навколо Південнокитайського моря: історія конфлікту"

Невеликі острови в Південнокитайському морі стали причиною жорстокої територіальної суперечки між шістьма країнами: Брунеєм, Китаєм, Малайзією, Філіппінами, Тайванем та В'єтнамом.

Ключові моменти статті:

• Суперечки мають потенціал розпалити ширший регіональний конфлікт

• Високі ставки: Південнокитайське море є важливим торговельним шляхом і може приховувати значні запаси нафти

• Конфлікт підживлюється націоналізмом країн, які зазіхають на острови та геополітичним протистоянням США і Китаю

• Історично жодна країна не мала виключного контролю над регіоном

• З 1946 року почалася активна окупація островів різними країнами

• У 1974 та 1988 роках відбулися збройні сутички між Китаєм та В'єтнамом

• У 2002 році була підписана Декларація про поведінку сторін, але вона виявилася неефективною

• У 2009 році Китай опублікував карту з "дев'ятипунктирною лінією", яка охоплює більшу частину моря

• З 2012 року Китай почав агресивно захоплювати острови та будувати на них інфраструктуру

• Філіппіни подали арбітражний позов проти Китаю в 2013 році

• Останніми роками Китай активно намиває нові острови, що викликає протести інших країн

Ситуація й наразі залишається напруженою, особисто мені дуже цікаво як розвиватимуться події далі.

Також хочу вибачитися за малу кількість постів, мене зайобують японці (у прямому та переносному сенсі)

Добрий день усім азіатським адептам!

Тут Китай знову дав про себе знати.

Китай відправив 66 військових літаків у повітряний простір Тайваню за два дні

Ця цифра демонструє збільшення у порівнянні з останніми тижнями. За думкою Деніз Ві і Янь Лі з Boomberg це трапилося через те, що Пекін почав посилювати закони, які, за його словами, спрямовані на покарання прихильників незалежності Тайваню.

Китай має тенденцію посилювати таку активність у періоди напруженості. У 2023 році він здійснив рекордні 103 польоти над Тайванем протягом 24 годин, що було розцінено як демонстрація невдоволення візитами офіційних осіб США.

Діяльність, яка може призвести до обвинувальних вироків, включає сприяння членству Тайваню в міжнародних організаціях і проведення офіційних обмінів і військових контактів з іншими країнами, згідно з юридичним висновком, опублікованим у п'ятницю вищим судом, прокуратурою і кількома міністерствами Китаю.

Десь я почув таку думку, що чим більше таких провокацій, тим простіше до них ставиться звичайний народ та послаблює свою увагу.

Ну, я думаю у цьому випадку такого не відбудеться.

Добрий день!

А ми продовжуємо оглядати конфлікт у Південно-китайському морі. Зокрема у рамках сьогоднішнього довгочиту ми з вами зрозуміємо з чого почався конфлікт між Китаєм та Філіппінами у цьому регіоні.

Представляю вам на прочитання статтю Ханга Трана - колишнього виконавчого директора-розпорядника Інституту міжнародних фінансів та колишній заступник директора Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Стаття під назвою Велика авантюра Китаю в Південно-Китайському морі

До речі з цієї статті я зробив кінцевий висновок, що UNCLOS не працює у таких прецедентах геть зовсім...і навіщо я на міжнародному праві вчився?

Так, а шо там у дагестані? Я сьогодні тупо сиджу за В'єтнамом дивлюся (вивчаю що ж він там у цьому вашому Південно-китайському морі робить)

Доброго ранку адепти Індо-Тихоокеанського регіону!

Сьогодні у нас тема палкого (у багатьох сенсах) В'єтнаму!
А саме у рамках досі живої теми конфлікту у Південно-Китайському морі. Так-так, я теж вже задовбався, однак треба висвітлити основні сторони конфлікту.

Тому я підготував для вас матеріал під назвою "Чому В'єтнам не може копіювати політику Філіппін щодо Китаю."

Досить цікавий матеріал, який в принципі характеризує позицію В'єтнаму щодо вищезазначеного питання.

Як на мене, то його політику можна описати так:
"Якщо не чіпати, то й не вкусить".

В принципі позицію Ханоя зрозуміти можна, у них під боком сусід, який для того, щоб досягти своїх національних інтересів не зупиниться ні перед чим (окрім ЯЗ 🫡).

Однак все ж таки з часом В'єтнаму прийдеться зробити свій остаточний вибір, і цей час, як на мене, вже скоро.