Якщо хтось пропустив, або не підписаний на Мортіса (хто ці люди?) - він виклав переклад статті, яку я й сам хотів перекласти, однак хто встиг, того і тапки.

Стаття під назвою "Собака у Південно-Китайському морі, який не гавкає... поки що.", або як я б її назвав: "Палка не стрельнула, однак ще не кінець року".

Рекомендую до прочитання.

Я сподіваюсь, що рабство Південно-Китайського моря закінчилося...
Не певний чи варто писати щось про Тайвань, Бруней та Малайзію.
Коли я оглядав матеріал, то про них та їх участь майже не було відомостей, окрім деяких рішень ITLOS (як-то рішення ITLOS 2016 року на користь Філіппін).

Однак якщо ви зацікавлені, щоб я ще оглянув інші сторони конфлікту - дайте знати реакціями або коментарями.

США, Республіка Корея та Японія засудили поглиблення співпраці між КНДР та Росією.

Зокрема у заяві НАЙРІШУЧІШИМ ЧИНОМ ЗАСУДЖУЄТЬСЯ (це не я придумав, так у тексті написано) продовження поставок північнокорейської зброї до Росії.

Ну, на сам перед ця заява досить очевидна на тлі поглиблення співпраці двох стратегічних ворогів США, РК та Японії, однак що цікаво - у заяві затверджено позицію держав щодо відкритості переговорів з КНДР. Однак чи використає КНДР цей шанс, поки ще не стало пізно?

Постів сьогодні буде менше, адмін здає ЄВІ (ухилянт)

Я хотів би ще додати до цього своє особисте дослідження історії політичної кризи Японії після Другої світової війни. Зроблю це у вигляді довгочиту. Там баталії не гірше ніж у нас були на виборах 2004 року.

Доброї ночі усім, кому повезло бути зі світлом!
За допомогою святого EcoFlow я зміг вам тут викласти дослідження про Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі (СОС) (Я знав на що йшов, коли вписував абревіатуру). Інформації одночасно дуже багато, однак без особливої конкретики по проблематиці цього питання, хоча воно цікаве.

Чим воно цікаве?

Цей кодекс - це один з небагатьох шляхів закінчити конфлікт у Південно-Китайському морі дипломатичним шляхом, однак як на мене, то цей підхід не витримує критики. У матеріалі я це теж описав. Якщо коротко - все дуже довго тягнеться, аж з 2002 року.
Особливо цей матеріал показує радикальну позицію Китаю з приводу ведення своєї зовнішньої політики, зокрема весь цей конфлікт - це уособлення приказки "У Китая немає друзів, Китай сам собі друг".

Отже, стисло:

Кодекс поведінки в Південно-Китайському морі - це угода, яка несе за собою зобов'язання урегулювати конфлікт, забезпечити мир, стабільність та сталий розвиток у регіоні. Було розглянуто історії створення Кодексу, як-то підписання у 2002 році "Декларації про поведінку сторін у Південно-Китайському морі (DOC)", яка у свою чергу виявилася неефективною та мала бути замінена. Згодом на її місце прийшов вже вищезазначений кодекс, однак й досі його доля залишається невирішеною.

Хоч я й не частина сім'ї Ланістерів, однак я теж завжди віддаю свої борги.
Підготував для вас обіцяний довгочит з приводу післявоєнної політичної ситуації в Японії.

Ну і мішанина у них там була...Я не просто так навів приклад з Гри престолів.
Коротко: Японія, у перші роки після поразки у Другій світовій війні, під егідою США вибудовувала демократію, якщо більш конкретно - проводила політичні реформи, як-то зміну законів щодо виборів. Нові закони давали право голосу зокрема жінкам. Вибори 1946, 1947 та 1948-х років були свого роду випробувальним майданчиком задля тестування та адаптації виборчої системи під нові закони та реалії.

А ось вибори 1952 року вже інша справа. У них було присутнє все: розкол усередині партій, політичні інтриги, кризи різних за ідеологією політичних сил та ін.
Запрошую до прочитання.

До речі дуже цікаво зараз розвивається ситуація з Імператорським домом, хочу зробити також невеликий огляд (можливо навіть не у рамках довгочиту) того, що з себе представляє Імператорський дім Японії, якщо точніше - його повноваження, як він став таким та які функції зараз виконує. Хочу зробити це не як абстрактний огляд, а з конкретикою.

НАЙРІШУЧІШИМ ЧИНОМ ЗАНЕПОКОЄНІ ситуацією в Болівії🇧🇴

Організатор держ.перевороту

🇺🇸🇯🇵🇰🇷 США, Японія та Південна Корея дійшли згоди щодо співпраці над зміцненням ланцюгів поставок критично важливих товарів, включаючи високотехнологічні чіпи.

Однак країни не посилили торговельні обмеження проти Китаю, незважаючи на зусилля Вашингтона. Міністр торгівлі США Джина Раймондо, міністр економіки, торгівлі та промисловості Японії Кен Сайто і міністр торгівлі, промисловості та енергетики Південної Кореї Ан Дук Гун обговорили співпрацю у сфері ланцюгів поставок на першій тристоронній зустрічі у Вашингтоні.

Хоча США посилили свою позицію щодо торгівлі з Китаєм, учасники зустрічі зосередилися на надійності та стійкості ланцюгів поставок, не згадуючи про жорсткіші експортні обмеження. У спільній заяві після зустрічі у середу Раймондо та її колеги висловили непрямі посилання на Китай, зокрема було згадано про "занепокоєння з приводу неринкових заходів", які ризикують порушити постачання критично важливих мінералів

Нагадаю, що адміністрація Байдена підвищила тарифи на електромобілі, а Алан Естевес, заступник міністра торгівлі США, чинив тиск на Японію щодо обмежень на експорт напівпровідників.

Проте, різні країни мають різні наміри щодо цих обмежень. Вашингтон занепокоєний здатністю Китаю виробляти найсучасніші напівпровідникові прилади, тоді як Японія та Нідерланди вже обмежили експорт обладнання для їх виробництва.

Однак Китайські виробники запаслися обладнанням і комплектуючими ще до того, як нинішні заходи контролю набули чинності.

Прикладом є китайський техно-гігант Huawei Technologies, який все ж таки зміг випустити смартфони з 7-нанометровими чіпами, виготовленими на старому обладнанні.

Токіо побоюється, що в разі посилення контролю Пекін може відповісти, наприклад, припиненням поставок критично важливих мінералів - сценарій, до якого він не повністю готовий.

Для подолання цього бар'єру Японія вже виділила близько 25 мільярдів доларів США на розвиток національної напівпровідникової промисловості, починаючи з 2021 року.

Доброго вечора адепти Азії!

Ну що ж. Сьогодні я трохи полінився, однак все ж таки зміг вам оформити деякий матеріал особистого виробництва під назвою: Мілітаризація Японії та її доктринально-правове обґрунтування.

Про що цей довгочит?

У представленому матеріалі я розглянув дві основні доктрини, якими Японія керувалася (та керується досі) задля ведення своєї внутрішньої та зовнішньої політики.

Особливу увагу я приділив Доктрині Шіндзо Абе, адже вона спрямована на підвищення обороноздатності Японії, що наразі є досить актуальною темою.

Зокрема я приділив увагу домовленостям Японії зі стратегічними союзниками у регіоні (США та Австралія) та змінам у внутрішньому законодавстві, як-то розширення повноважень JSDF (Japan Self-Defence Forces).

Запрошую до прочитання.

Підписатися

Я пам'ятаю, що торчу вам позиції Брунею, Малайзії та Тайваню з приводу Південно-Китайського моря, вже працюю над цим, не бийте

Вітаю усіх адептів Азії!

Підготував для вас переклад доволі цікавої статті під назвою: Малайзія та Таїланд прагнуть приєднатися до БРІКС: 5 речей, які потрібно знати

Особисто я можу зробити з неї висновок, що попри те, що країни в обличчі Малайзії та Тайланду зробили заяви на офіційному рівні, що вони прагнуть вступити у БРІКС виключно з економічних та культурних інтересів і не приймають цими діями нічию сторону - ми всі розуміємо правду. Адже навіть у самій статті пишеться, що Китай є основним інвестором та торгівельним партнером країн АСЕАН (до речі це одна з основних причин чому до сих пір конфлікт у Південно-Китайському морі не урегульований).

Також для тих, хто зовсім не чув та не бачив нічого про те, що таке БРІКС і які його цілі - вам теж буде досить цікавий та корисно прочитати матеріал, адже там описується все вищезазначене.

Зрештою у статті також характеризується позиція Індонезії, одного з лідерів Південно-Східної Азії. Зокрема описується прагнення країни вийти з-під впливу Китаю остаточно та приєднатися до ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку).

Запрошую до прочитання!
Час на прочитання: 6 хв.

Підписатися