в началі 20-го вєка дедалі частіше за фігурки стали хапацця всякі атеїсти й агностіки, каторі увіровали в технічний прогрес, абізян та інше ніцшеанське белькотіння

Почувши таку тілєгу(а Дімер був іше й журналюгою, тож умів виражацця громко та вітієвато), всі заслужені шахматісти Германії взялись ругати старічка і шушукать, ніби у нього на почві любові до ідєалів рейха проізошов заворот мозгів і общий колапс кишечніка. Натомість Дімер, каторий за словом у карман не ліз, заявив, що «німецькі шахмати наскозь просякнуті духом гомосіксуалізма», і закликав світову громацькість не слухати цих пєдіків.

історична справка: даний шидевр шахматного буйства збацали в 1852 році вєлічайший представник романтізма Адольф Андерсен і скромний катала Дюфрень, каторий - єслі би не падєніє на нього бетонної стєнки по імені Адольф - остався б не в тих аналах, які щитаюцця почотними. Партію іше називають «вічнозільоною», а рускій старший мастір Чігорін щитав, що лучче неї в світі єсть тіки дві вєщі: рассол і Сікстіньска капела.