в началі 20-го вєка дедалі частіше за фігурки стали хапацця всякі атеїсти й агностіки, каторі увіровали в технічний прогрес, абізян та інше ніцшеанське белькотіння

Почувши таку тілєгу(а Дімер був іше й журналюгою, тож умів виражацця громко та вітієвато), всі заслужені шахматісти Германії взялись ругати старічка і шушукать, ніби у нього на почві любові до ідєалів рейха проізошов заворот мозгів і общий колапс кишечніка. Натомість Дімер, каторий за словом у карман не ліз, заявив, що «німецькі шахмати наскозь просякнуті духом гомосіксуалізма», і закликав світову громацькість не слухати цих пєдіків.

історична справка: даний шидевр шахматного буйства збацали в 1852 році вєлічайший представник романтізма Адольф Андерсен і скромний катала Дюфрень, каторий - єслі би не падєніє на нього бетонної стєнки по імені Адольф - остався б не в тих аналах, які щитаюцця почотними. Партію іше називають «вічнозільоною», а рускій старший мастір Чігорін щитав, що лучче неї в світі єсть тіки дві вєщі: рассол і Сікстіньска капела.

З самурайської точкі зрєнія (а в пішака на d3 іншої точки зрєнія вже не осталось) - це взагалі несмиваємий позор. Це получилось так, вроді Саня Матросов бросився на амбразуру, а нємєц-пулімьотчик у це врем'я якраз вийшов покурить. І лежить, значить, Саня на амбразурі, в ожиданії смерті геройської - а вмєсто неї чує в карідорах дзота булькання жидкості, звон стаканів і хрипкі голоса, шо травлять анікдоти. Така якась ідіоцька ситуація, не дай Бог...

Ну, шоб ти лучче поняв, я тобі так поясню: шото похоже на подальший розвиток собитій в цій вічній партії могло б случицця у стінах Гогвардса, єслі би Волдеморт нахаркав зеленими соплями на улюблені домашні тапочки профєсора Дамблдора, подарені йому кадато одним красівим парнєм, тожи волшебніком. Ну ти ж в курсі нащот Дамблдора, його особих чуств і привязаностєй? Да?