Померти світу передбачено
На наступний тиждень,
Проте ми сумуєм лиш про одне:
Про те, чим ми колись володіли

Європейська балада 1000 р. н.е.

Вільям Батлер Єйтс

Плавання до Візантії

І
Цей край не для старих. Самі тут юні Цілуються; виспівують пташки (Вмирущих поколінь солодкі луни); Тут рибою кишать моря й річки; Припливи плоті буйні та бурунні Щасливляться все літо залюбки. Всіх музика чуттєва захопила – До пам’яток ума немає діла.

ІІ
Нікчемна старість, дрантя на кілку, Якщо душа в долоні не заплеще, Якщо на кожну раночку гірку Не заспіва гучніш, мов стало легше. Та це не школа співів нашвидку – Своєї величі знаття на плечі Собі стає… Я ж плив сюди на те, У Візантію, місто пресвяте!
ІІІ
О мудреці, що злото мозаїчне Світаєте в Господньому вогні! Злетіть з вогню спіраллю феєрично Й навчіть цю душу, як співать пісні, Візміть це серце, що жадає вічно, Вже зайве цій вмирущій звірині, Саме собі не знане… Заберіте У вічності химерні лабіринти.
IV

Природи збувшися в природи твір Уже ж бо я не втілюся ніколи, А тільки в золотий убір чи взір З рук майстра давньоеллінської школи, Щоб сонний імператор тішив зір, – Чи в дивоптаха, щоб співать про долі Колишніх і грядущих поколінь, Щоб візантійців не приспала лінь.

Переклад Олександра Мокровольського

Егіль Скалагрімсон - ісландських скальд.
Неодноразово брав участь в хольмгангах. Одного разу під час бенкету наригав на якогось Армода, а потім вирвав йому око

Сподіваюсь chain mail повернеться в моду

Banger

#НАрх_ідея
#радикальна_етнографія

Сьогодні мережу сколихнуло повідомлення, що повстанці-туареги - прототип фременів з "Дюни" - знищили колону найманців ПВК "Вагнер", які працювали на центральний уряд Малі. Судячи з опублікованих відео і заяв, кількість одночасно вбитих найманців (вочевидь, переважно росіян) сягає 50-80 орків. Серед них адмін відомого "вагнерівського" тг-каналу "Grey Zone".

Туареги, що належать до мовної родини берберів, - прекрасний войовничий народ Сахари, який в силу важкодоступних умов проживання, слабко піддався "європеїзації" та "оцивілізовуванню". Досі живуть автономними кланами та федераціями племен, всередині яких мають кастово-професійну стратифікацію. Статус жінки, особливо з касти воїнів, незвичайно високий. Мати аменокала - виборного вождя з аристократичного роду - може скасувати будь-яке рішення свого сина.

У туарегів є легенда, що вони походять від великої Праматері й цариці Сахари Тін Хінан; родовід і права власності на худобу у них належать жінкам. Дівчат змалечку навчають читати й писати, використовуючи священну і виключно жіночу абетку тіфінаґ. Чоловіки наслідують суто усний Звичай або послуговуються арабською в'яззю.

Хоча туареги сповідують суннітський іслам, вони продовжують додержуватися чималої кількості язичницьких уявлень та звичаїв - по суті, вони є типовими "двовірами". Зокрема, до шлюбу парубки та дівчата можуть вести цілком вільний спосіб життя, який іноді включає навіть дошлюбний секс.

Характерними прикметами туарегів є блакитне вбрання, а також звичай повнолітніх чоловіків закривати своє обличчя тагельмустом - головним убором, який поєднує форму тюрбана та вуалі. Колись цей звичай був настільки суворим, що туарег повинен був вбити чужинця, який побачив би його обличчя. Сьогодні у деяких українських мілітарних каналах почали вкрай недоречно кепкувати, мовляв, "невже хтось вірить, що якісь чунгачанги забаранили професійних бойовиків?". Безвідносно того, чи дійсно повстанцям допомогли у їхній шляхетній справі (щонайменше розвідувальною інформацією), абсолютно очевидно, що якраз-таки будь-який український "мобік" порівняно з чоловіком-туарегом - "чунгачанга".

Окрім фременів із всесвіту Френка Герберта, саме туареги, найбільш імовірно, стали прототипом народу, зсередини якого ведеться блискуча оповідь "Цитаделі" Антуана Сент-Екзюпері.

Історична доля туарегів нагадує долю курдів. Після проведення штучних державних кордонів у північно-західній Африці вони виявились розділеними між п'ятьма новоутвореними країнами. У 2012 році проголосили власну державу Азавад, яка по факту займає 2/3 офіційної території Малі. Лицемірна "міжнародна громадськість" практично проігнорувала проблему туарегів або ж підтримала центральний уряд.

Такі випадки добре показують, серед кого слід шукати союзників Україні.

Слава туарегам! Свободу Азаваду!