Німецький уряд надасть Україні додаткові 70 млн євро зимової підтримки

Кошти в першу чергу призначені для інвестицій у децентралізоване теплопостачання, наприклад, у мобільні опалювальні установки.

З відповідним проханням до Німеччини звернулася українська сторона.

Докладніше у новині:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/12/18/7227419/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

🇪🇺 Засідання Євроради розпочалося з ... затримки на одну годину через протест асоціації фермерів

Урсула фон дер Ляєн та Антоніу Кошта вирішили особисто поспілкуватися з аграрним лобі, змусивши лідерів країн чекати майже годину. Це викликало роздратування і задало нервовий тон зустрічі, де на кону стоять мільярди для України та єдність ЄС.

Чому трактори знову в Брюсселі? Головна причина — фіналізація торгової угоди з Mercosur, яку Німеччина та деякі інші країни (Іспанія та Португалія) пропонують підписати вже сьогодні. На думку європейських фермерів ця угода запроваджує подвійні стандарти — змушуючи їх коритися надмірним регуляціям тоді як відкриває ринок для дешевої яловичини, птиці та цукру з Бразилії та Аргентини де як екологічні так і фіто-санітарні вимоги набагато нижчі.

Президенти Єврокомісії та Євроради запевнили аграріїв, що вони вже запропонували зміни до угоди щоб додатково їх захистити і повернулися до європейських лідерів.

Чекаючи на прибуття фон дер Ляєн та Кошти вся увага преси була прикута до головного героя (чи можливо антигероя) саміту — премʼєр-міністра Бельгії.

Битва за російські активи це тема №1 цього саміту.

Спілкуючися з бельгійськими депутатами де Вевер почав зі звинувачення Німеччини яка зробила «поворот на 180 градусів» у дискусії ЄС щодо питання російських заморожених активів:

після цього повороту в Німеччині з’явилася певна схильність розглядати — цей кредит на репарації і нічого іншого. Репараційний кредит був би єдиним варіантом, навіть якби Бельгія його не заблокувала. Тоді як колишній канцлер Німеччини Олаф Шольц рішуче виступав проти плану замороження активів, його наступник Фрідріх Мерц підтримав цю ідею, і цей розворот... відбувся дуже публічно

Де Вевер додав, що його власні спроби провести окремі переговори з Берліном були «повністю проігноровані».

Однак, завершив очевидним висновком про те, що відсутність угоди буде «абсолютним геополітичним провалом Європи»

Бельгії не подобається ідея репараційного кредиту, але якщо ризики будуть розподілені і Бельгія буде захищена, тоді ми всі разом з європейцями стрибнемо з цієї скелі і будемо сподіватися, що парашут нас втримає
Ми зробимо це, тому що альтернатива — відсутність рішення, відсутність фінансування для України, крах країни — є остаточною геополітичною поразкою Європи, яку ми будемо відчувати протягом десятиліть. З того моменту ми більше не будемо відігравати жодної ролі у світі. Це було б катастрофічно.

Поки на вулиці гудуть клаксони, за зачиненими дверима розпочався саміт з виступів президента Європарламенту та України. І щоб трохи пришвидшити процес першим розпочали розгляд питання розширення ЄС. Тим часом дипломати і перемовники продовжують роботу щодо гарантій для Бельгії.

Хочете знати що далі?

🇪🇺 Підписуйтесь на 12 зірок

Канцлерське відомство хоче надати розвідці ширші повноваження

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) (прим. - зовнішня розвідка країни) може отримати значно більше можливостей для дій у разі особливо загрозливих ситуацій. Про це повідомляють WDR, NDR та Süddeutsche Zeitung з посиланням на проєкт нового закону про BND, підготовлений у Канцлерському відомстві.

Згідно з документом, розвідці можуть дозволити, зокрема, проведення саботажних операцій з метою послаблення ворожих збройних сил.

У самій службі коментувати деталі відмовляються. Речник BND заявив у відповідь на запит, що з поваги до роботи федерального уряду та законодавчого процесу відомство не коментує підготовку законодавчої бази та можливі проміжні результати.

Не все пішло за планом Мерца: компроміс щодо України й пауза з Mercosur

Politico

На саміті Європейської ради лідери ЄС ухвалили рішення з двох ключових питань, у яких позиція канцлера Німеччини Фрідріха Мерца реалізувалася лише частково.

Фінансування України та заморожені російські активи

ЄС домовився про 90 млрд євро кредиту для України на найближчі два роки. Гроші залучатимуться через випуск облігацій на фінансових ринках, а відсотки покриватимуться з бюджету ЄС. Це стало можливим після згоди прем’єра Угорщини Віктора Орбана.

Первинний план Мерца — безпосередньо використати заморожені російські активи для фінансування не пройшов через спротив низки країн, зокрема Бельгії, Італії та Франції.

Канцлер наполягає, що все одно російські активи слугуватимуть забезпеченням кредиту: після війни Україна має повернути кошти, якщо росія сплатить репарації. У разі відмови москви, за словами Мерца, ЄС використає ці активи відповідно до міжнародного права.

Водночас механізм такого «забезпечення» залишається юридично нечітким — саме це й заблокувало початкову ідею. Фактично питання відкладено на майбутнє.

Беззаперечно одне: активи залишаються замороженими, а фінансування України, як зазначає Мерц, стане доступним у другій половині січня.

Mercosur: ратифікацію відклали

Друге велике питання — торговельна угода ЄС–Mercosur також пішло не за планом канцлера. Мерц хотів завершити ратифікацію до Різдва, однак рішення перенесли на січень.

Причина — позиція прем’єрки Італії Джорджі Мелоні, яка попросила додатковий час, щоб підготувати внутрішню підтримку угоди та нових захисних положень. Мерц намагається зменшити значення затримки, зазначаючи, що після 26 років переговорів кілька тижнів не є критичними.

AfD і США: побоювання щодо розбіжностей в питаннях безпеки та оборони

У фракції AfD дедалі частіше говорять про розрив між позицією партії та очікуваннями США у сфері безпеки та оборони.

Вашингтон вимагає від Німеччини більшої відповідальності за оборону, тоді як AfD наразі що відмовляється підтримати відновлення військової служби, хоча вона і закріплена в партійній програмі. Співголова партії Тіно Хрупалла і взагалі виступає за зменшення публічної присутності Бундесверу, що суперечить логіці посилення оборони.

Усередині фракції визнають, що в США уважно стежать за цими сигналами, і застерігають: зближення з американською адміністрацією має свою ціну. Після різдвяної перерви тему планують винести на внутрішнє обговорення.

Іншої думки дотримується депутат та зовнішньополітичний речник партіі Маркус Фронмаєр.

Він не бачить загрози для відносин зі США і зазначає, що з американського боку йому прямо давали зрозуміти: посилення німецької армії разом із відновленням військового обов’язку там було б сприйняте позитивно. За його словами, AfD загалом підтримує Бундесвер і ідею військової служби, відповідні пропозиції вже підготовлені, але партія вважає, що час для їх просування поки що обрано невдало.

Аннегрет Крамп-Карренбауер очолила Фонд Конрада Аденауера

Аннегрет Крамп-Карренбауер стала новою головою Фонду Конрада Аденауера.

У внутрішньому голосуванні вона перемогла Ґюнтера Крінґса з рахунком 28 проти 21 — це перша конкурентна виборча кампанія за керівництво фондом в його історії. Вона також стала першою жінкою на чолі фонду.

Результат розглядають як політичну поразку канцлера Фрідріха Мерца, який підтримував кандидатуру Крінґса.

Поразка висунутого ним кандидата викликає сумніви щодо здатності канцлера проводити свої рішення, тим більше що Фрідріх Мерц свого часу вже поступився Аннегрет Крамп-Карренбауер у боротьбі за партійне лідерство.

Крамп-Карренбауер раніше обіймала посади міністр-президента Заарланду, голови ХДС та міністерки оборони в уряді Анґели Меркель.

«Ukraine Freedom House»: у Берліні планують відкрити центр оборонної співпраці з Україною

У межах поглиблення оборонної кооперації в столиці Німеччини планують відкрити Ukraine Freedom House — контактний і координаційний офіс української оборонної індустрії. Про це повідомили в канцелярії Сенату Берліна.

Мета ініціативи — прискорити налагодження зв’язків між оборонними компаніями обох країн і запуск конкретних спільних проєктів.

Державний секретар Берліна з федеральних та європейських справ Флоріан Гауер назвав заплановану співпрацю «важливим сигналом». За його словами, кооперація в оборонній сфері є «справжнім win-win»: вона допомагає Україні та водночас посилює інноваційний потенціал Німеччини.

Вийшов новий епізод подкасту dechat у співпраці з EEYES про російську дезінформацію в німецькомовному просторі.

Спікер — Дітмар Піхлер, австрійський аналітик з дезінформації та підривної діяльності, консультант зі стратегічних комунікацій, засновник Disinformation Resilience Network

Говорили про те, як пов’язані між собою Німеччина, Австрія та Швейцарія в інформаційному просторі і не тільки, які дезінформаційні кампанії використовує росія в цих країнах та як дезінформація виходить за межі онлайну.

Розмова вийшла справді цікавою, а тему взаємопов’язаності цих країн будемо й надалі розкривати на каналі.

Посилання:

▶️ YouTube
🎧 Spotify

Ультраправі Австрії майже вдвічі випереджають в опитуваннях партію влади

Останнє опитування, проведене Market-Institut у Лінці, показало, що на федеральному рівні лідирує ультраправа Австрійська партія свободи з 37%, тоді як керівна Австрійська народна партія канцлера Крістіана Штокера має підтримку 19% виборців.

Новина за посиланням:
https://www.eurointegration.com.ua/news/2025/12/22/7227696/

Підписуйтеся на Telegram головного медіа про Європу

Зі Швейцарії екстрадували громадянина України, який на замовлення росії готував саботажі у Німеччині.

За версією прокуратури, разом із двома українськими спільниками підозрюваний Євген Б. мав надсилати з Німеччини до України посилки з вибуховими або запалювальними пристроями, які мали зайнятися під час перевезення. Попередньо, усіх трьох завербувала росія.

Наприкінці березня група відправила дві тестові посилки з GPS-трекерами. У травні двох спільників Євгена Б. затримали — наразі вони також під вартою в Німеччині.

Фото — машина з Євгеном Б. на шляху до суду

AfD запрошена на Мюнхенську безпекову конференцію після дворічного виключення

У 2026 році партія AfD знову буде представлена на Мюнхенській безпековій конференції, одному з ключових світових форумів із питань міжнародної безпеки. Захід відбудеться 13–15 лютого в Мюнхені.

Після двох років виключення організатори вирішили знову запросити політиків усіх партій, представлених у Бундестазі, з особливим акцентом на членів зовнішньополітичних і безпекових комітетів. Процес надсилання запрошень ще не завершений, і співголова AfD Аліса Вайдель на цей момент офіційного запрошення ще не отримала.

Рішення про допуск AfD ухвалили чинний голова конференції Вольфганг Ішінґер та керівні органи MSC.

У 2024 і 2025 роках партію не запрошували за рішенням тодішнього керівника конференції Крістофа Гойсґена. Він пояснював це тим, що представники AfD та Союзу Сари Ваґенкнехт демонстративно залишили залу під час виступу президента України Володимира Зеленського в Бундестазі, назвавши таку поведінку несумісною з ідеєю діалогу.

Додатковим аргументом було те, що частина AfD класифікується німецькою контррозвідкою як правоекстремістська, що, на його думку, суперечить ціннісним засадам конференції.

Повернення AfD на MSC викликало гостру політичну дискусію. Віце-президент США Джей Ді Венс раніше різко критикував виключення партії та сам принцип політичної ізоляції.

Натомість голова земельної групи ХСС у Бундестазі Александер Гоффманн виступив проти участі AfD, назвавши її потенційним ризиком для безпеки. Він послався на контакти партії з росією та Китаєм і заявив, що через парламентську діяльність AfD може відбуватися витік чутливої інформації. Партія ці закиди заперечує, а підтверджених доказів шпигунства наразі не оприлюднено.

Окрему критику викликала й нещодавня поїздка депутатів AfD до США, де вони брали участь у заходах, пов’язаних із рухом MAGA, та намагалися налагодити контакти з оточенням президента Дональда Трампа. За словами Гоффманна, на цих зустрічах Німеччину радше дискредитували, ніж представляли, що він назвав «анти-німецькою дипломатією». В AfD, зі свого боку, заявляють про намір і надалі розширювати міжнародні контакти та анонсували проведення в Берліні конгресу за участі американських посадовців і лобістських структур.

ХДС лідирує за обсягом великих партійних пожертв у 2025 році

За даними Бундестагу, у 2025 році блок ХДС/ХСС отримав найбільше коштів з великих пожертв — платежів, що перевищують суму 35 000 євро.

Сукупно ХДС і ХСС залучили майже 7,9 млн євро (приблизно 6,6 млн — ХДС, понад 1,2 млн — ХСС).

Другою за обсягом надходжень стала АдН (Альтернатива для Німеччини) — понад 5,1 млн євро. Водночас одна з пожертв у розмірі 2,35 млн євро оскаржується: адміністрація Бундестагу утримала ці кошти через підозру в незаконній «пожертві через підставних осіб». Партія подала позов і вимагає повернення грошей.

Інші партії суттєво відстали: СДПН отримала 2,3 млн євро, Союз 90/Зелені — близько 1,2 млн, Ліві — 300 тис. євро.

Помітно, що донори ХДС залишалися активними й після федеральних виборів 23 лютого: з березня по грудень партія зібрала майже 2,4 млн євро великих пожертв. Для порівняння, у СДПН за цей період — нуль. Це може дати ХДС перевагу напередодні п’яти земельних виборів у 2026 році.

Водночас приклад ВДП показує, що великі пожертви не гарантують електорального успіху: попри 3,2 млн євро у 2025 році (більшість — до кінця лютого), партія не подолала прохідний бар’єр на виборах, набравши 4,3% голосів.

Окремим випадком є SSW (Південношлезвізький виборчий союз — це партія данської та фризької меншини у Шлезвіг-Гольштайні) Партія регулярно отримує фінансування від Міністерства культури Данії; у 2025 році — понад пів мільйона євро. Ці кошти не можна прямо порівнювати з пожертвами приватних осіб чи компаній іншим партіям.

У Німеччині партії фінансуються членськими внесками, державними коштами та пожертвами. Усі великі пожертви від 35 000 євро підлягають негайному декларуванню й публікації через бюро президента Бундестагу.

На гірськолижному курорті у Швейцарії стався вибух в новорічну ніч — загинули «кілька десятків» людей, близько сотні отримали поранення.

Швейцарська поліція повідомляє, що інцидент не розглядається як такий, що пов'язаний із тероризмом. Місцеві медіа пишуть, що причиною вибуху могла стати піротехніка.

Відомо, що пожежа сталася в барі Le Constellation, що в місті Кран-Монтана, близько 1:30 за місцевим часом.

Новорічна ніч у Німеччині: загиблі, поранені та сотні затримань

Під час святкування Нового року в Німеччині зафіксовано численні інциденти, пов’язані з використанням піротехніки та нападами на екстрені служби.

Щонайменше дві людини загинули, десятки отримали поранення. У кількох містах поліція, пожежники та медики стали об’єктами цілеспрямованих атак.

БЕРЛІН

У Берліні поліція та служби порятунку працювали в посиленому режимі. На вулицях були задіяні близько 4300 поліцейських і приблизно 1600 пожежників та рятувальників.

За ніч затримано близько 400 осіб, переважно за порушення закону про вибухові речовини та небезпечне використання піротехніки. 21 поліцейський зазнав легких травм, здебільшого акустичного характеру.

Міські лікарні повідомили про 25 тяжко поранених, серед яких вісім дітей.

Зафіксовано важкі травми рук і обличчя, в окремих випадках — ампутації після вибухів. Пожежна служба здійснила майже 1900 виїздів, зокрема 825 — через пожежі; у пікові години екстрені лінії були перевантажені.

Найбільше інцидентів сталося в районах Шенеберг, Кройцберг, Нойкельн і Веддінг, де феєрверки та ракети запускали в бік правоохоронців і перехожих. Водночас у розширених зонах заборони піротехніки в центрі міста новорічна ніч минула помітно спокійніше.

В інших регіонах країни також фіксували серйозні інциденти.

В Білефельді двоє 18-річних загинули внаслідок вибуху саморобної піротехніки. У Гамбурзі близько представників поліції забезпечували порядок; 10 поліцейських отримали поранення, пожежники змушені були працювати під поліцейським захистом.

У Бонні та Лейпцигу повідомляли про атаки на будівлі та екстрені служби. У Мюнхені поліція зафіксувала понад 610 інцидентів, з них понад 75 пов’язані з піротехнікою, а також 85 пожеж.

За попередніми оцінками, в окремих містах рівень інцидентів був нижчим, ніж у попередні роки, однак проблема використання піротехніки в новорічну ніч залишається актуальною.

Підбірка святкування Нового року в Берліні від каналу dasistberlinbitch

🇩🇪Дайджест новин за останні дні


1.🔦Блекаут у Берліні

У південних районах міста з суботнього ранку без електроенергії, опалення та інтернету залишаються близько 45 тисяч домогосподарств і понад 2 тисячі підприємств. Причиною стала пожежа на кабельній конструкції над Тельтов-каналом, яка пошкодила кілька ключових ліній електропостачання.

Поліція розслідує підозру в умисному підпалі та перевіряє автентичність отриманого листа з можливим зізнанням.

Розглядається також версія гібридного саботажу.

За оцінками влади, відновлення може затягнутися на кілька днів.


2.✈️ХСС вимагає повернення більшості сирійців

ХСС наполягає на поверненні більшості сирійських біженців після завершення громадянської війни. У проєкті рішення зазначається, що сирійці з тимчасовим правом перебування після завершення війни більше не матимуть права на захист

Для тих, хто не погодиться на добровільне повернення, пропонується розпочати масштабну депортаційну кампанію з 2026 року, включно з регулярними авіарейсами до Сирії та Афганістану, створенням центрів виїзду та окремого депортаційного терміналу в Мюнхені.

Також ХСС заявляє про необхідність жорсткішого підходу до українських біженців, зокрема щодо чоловіків призовного віку, які, на думку партії, мають брати участь в обороні України.

3.🏦Масштабне пограбування банку в Гельзенкірхен

Поліція оприлюднила нові кадри з камер спостереження після одного з найбільших банківських пограбувань у сучасній історії Німеччини. Зловмисники проникли до відділення Sparkasse Gelsenkirchen через підземний паркінг і, використовуючи спеціальне бурове обладнання, дісталися сховища.

У результаті було зламано близько 95% із 3 250 клієнтських сейфів. Обсяг викрадених коштів і цінностей досі уточнюється, але йдеться про десятки мільйонів євро. Поліція розслідує справу як організований бандитський злочин, отримує сотні підказок, у тому числі з-за кордону, та розшукує чорний Audi RS6 із фальшивими номерними знаками. Затримань наразі немає.

4.💶Безробіття обходиться державі дедалі дорожче

За підрахунками Інституту ринку праці та професійних досліджень, у 2024 році безробіття коштувало Німеччині 76,6 млрд євро — це найвищий показник з 2015 року і на 12,6% більше, ніж роком раніше.
Основну частину витрат становлять соціальні виплати з безробіття та базової допомоги, а також втрати бюджету через недоотримані податки й соціальні внески.

Попри відсутність підвищення базових виплат, у 2025 році очікується подальше зростання фінансового навантаження через збільшення кількості безробітних.

Німецька розвідка роками прослуховував президента США Барака Обаму — Die ZEIT

Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) протягом кількох років перехоплювала телефонні розмови тодішнього президента США Барака Обами.

Йдеться про дзвінки, здійснені на борту президентського літака Air Force One. Дозволу від канцлерки Ангели Меркель на цю операцію не було.

За даними розслідування, німецька розвідка могла перехоплювати переговори через вразливу систему шифрування зв’язку літака.
Використовувалися кілька відомих частот, які регулярно моніторилися. США при цьому не входили до офіційного переліку цільових країн, щодо яких BND мав мандат на розвідку.

Через політичну чутливість матеріали зберігалися в обмеженому колі керівництва служби, в одному примірнику, і після ознайомлення підлягали знищенню. Отримані дані узагальнювалися та використовувалися для аналітичних оцінок, які надходили до Канцлерського відомства. Чи знали про сам факт прослуховування окремі співробітники відомства, невідомо; канцлерка, за наявною інформацією, про це не була поінформована.

Операцію припинили у 2014 році.

Ця історія набуває особливої ваги з огляду на події 2013-го, коли одне з розвідувальних відомств США (NSA) роками стежила за мобільним телефоном Меркель. Тоді канцлерка публічно заявила: «Шпигувати за друзями — це неприпустимо», а в закритих колах порівнювала такі практики з Штазі та застерігала, що неконтрольоване стеження здатне руйнувати держави зсередини.