Нещодавно я сформулював для себе, про який спосіб життя я мрію.

High-Teck Redneck

Мені дуже хочеться жити у закритому заміському поселенні із своїми друзями, хорошим інтернетом, щоб в кожного в шафі була зброя для самозахисту, а в гаражі пікап та всяки штуки для крафту. Як хіпанська комуна, тільки айтішно-рольова)

І городик на трийцять соток, і садочок з вишнями і без отої всьої нездалої спроби держави у соціальні політики.

Заселити вимерше село, хуйнути там стартапів і кавярню з лавандовим рафом, покласти асфальт, щоб було де людям на гіробордах кататись. Без отих усіх "цей дитячий майданчик встановлено за сприяння депутата хуйради Хуйкіна Х.Х,"

І без 100500 церков. Якщо вже і буде, то хай буде одна, але священник має перед тим довести, що він пройшов дьяблу на всіх рівнях складності і знає що таке IDDQD та IDKFA

Мав похвалитись поличкою))

Дуже люблю і поважаю

Unpopular opinion: Рево - гімно

#щоденник

Пройшло пять років, як я нарешті знову приліг в лікарню із своїм діабетом, хоча мав би робити це щорічно (завжди знаходились якісь відмовки, але того разу зірки стали вдало, я нарешті звільнився і сприймаю це більше як ретріт)

Людей купа, всі хворі, втомлені, але не агресивні (що тішить). Є трошки військових, але в них як пощастить. Тіпа, ліжко якого я зайняв, викликали в частину ("виписали" зверху). Сусіди по палаті теж норм.

Норм укриття, чисто (хоча притаманні стаціонару запахи в наявності)

Жеровисько в їдальні прийнятне, прісне, без будь-яких спецій, але за день встигаєш зголодніти достатньо, щоб заходило як діти в школу.

Чілити мені тут наступні десять днів, тож про це можуть з'являтись дописи.

Ходжу по коментарям до каналів знайомих рольовиків і записую в книжечку :))