Альбін Ґавдзінський (1923−2014)
Човнярі

Чекайте на пост з перекладом

Продовження перекладу до статті ЧОМУ УКРАЇНЦІ СКАРЖАТЬСЯ з американської газети Common Sense, за 15 березня 1962 року.


ЧИ ЦЕ НЕЗАЛЕЖНІСТЬ?
ЧИ ЦЕ СУВЕРЕНІТЕТ?

Українська Радянська делегація в ООН призначається Москвою і підкоряється делегації Радянського Союзу. Просто ляльки. (1) Ось чому тисячі відмовилися вибиратися на батьківщину. (2) Ось чому тисячі втекли, ризикуючи життям та здоров'ям. (3) Ось чому ті, хто знайшли притулок у вільному світі, благають від імені своїх поневолених братів та просять справедливості та свободи.

Проте Посол Арутунян, який очолює Радянське посольство в Оттаві, звинуватив нашого Прем'єр-міністра у його виступі перед етнічними групами в цьому місті. Він, як передає преса, сказав, що висловлювання Діфенбейкера про радянський колоніалізм справили на нього "комічне враження". Він заперечив колоніалізм. О, так, він є вірменом і очолює Радянське посольство в Канаді. Проте чи є Вірменія вільною і незалежною? Він сказав, що Військовий Аташе Посольства є українець, але напишіть в це посольство лист і відповідь завжди надходитиме російською мовою.

Його Високоповажність може продовжувати повторювати, що під червоним прапором немає колоніалізму - світ йому не вірить. Ми заперечуємо його критику виступу пана Діфенбейкера як невідповідну міжнародному кодексу етики. Це не дуже гідно зі сторони посла великої імперії - критикувати главу держави, до якої він призначений. Проте це не дивно - його керівник чинив і гірше.

"Нема колоніалізму за Залізною Завісою"? Чи може хтось бути настільки наївним, щоб вірити в це? Угорці підняли прапор свободи у 1956 році, але їх розтоптали радянські танки. Поляки мали подібну ідею, але мали відмовитися від неї. Східні німці досі б тікали тисячами, якби не "стіна сорому", побудована більшовиками. Навіщо російські дивізії розташовані майже в кожному [соціалістичному] сателіті і в кожній так званій вільній та незалежній державі Радянського Союзу? Щоб захистити цих завоюваних людей від чого? Від свободи?

Українці не єдині, хто підносять свої голоси, благаючи про справедливість та свободу для земель їхніх отців. Ми всі знаємо, що балтійські народи, литовці, поляки, чехи та словаки святкують свої національні свята, і вони також моляться за той день, коли їхня батьківщина буде визволена.

Після закінчення Другої світової війни світовий український рух, спрямований на здобуття від західних демократій співчуття та підтримки на користь української свободи, став помітним. Чи є надія? Чи ми просто намагаємося обдурити самих себе? Чи світ глухий до закликів мільйонів? Я вважаю, що є надія на єдине зусилля всіх поневолених народів. Тому що:

1. Світ і сусіди України знають, що серед поневолених націй Україна є найбільшою за територією, має найбільше населення та є найбагатшою в природних ресурсах.
2. Москва стала великою державою і змогла підкорити інші народи лише після повного завоювання України - царі знали це, і червоні диктатори знають це.
3. Я б хотів повторити, що після більшовицької революції червоні одразу в першу чергу потягнулися до України. Чому б іншим поневоленим народам не працювати разом із українським рухом? Їм нічого боятися вільної Української держави. (1) Українці ніколи не мали територіальних планів щодо своїх сусідів, і (2) їхня історія сповнена демократичними традиціями. Тоді чи не є в інтересах усіх інших поневолених націй підтримувати розпад Радянської Імперії, щоб врешті побачити вільну Україну?

Очевидно, що сила української свободи та демократії набирає великого розмаху. Розв'язання проблеми України пов'язане не тільки із занепадом червоного режиму, але із занепадом Москви як наддержави, і від цієї події залежить остаточна перемога свободи та демократії для всіх націй поза Залізною Завісою. (2/3)

Даль кумедну українську приказку згадав.

19-те століття, до речі, а у Даля українці. Забув члєніна дочекатись, доки той нас придумає.

Ще трохи русореалізму від Даля.

Остання частина перекладу до статті ЧОМУ УКРАЇНЦІ СКАРЖАТЬСЯ з американської газети Common Sense, за 15 березня 1962 року.
Цікава гра: кожного разу, як знаходите паралелі з сьогоденням - мекаєте чарочку


Сьогодні Україна простягає руку до своїх сусідів та звертається до вільного світу з проханням про співчуття та підтримку.

Заключаючи, дозвольте мені сказати, що до нещодавніх років протести та заклики поневолених народів ігнорувалися. Дехто обирав трактувати цю світову проблему як внутрішню справу Кремля. Інші не усвідомлювали червону загрозу і не бачили небезпеки в її розширенні.

Найбільш вражаючим прикладом сьогодні є пан Дін Раск, державний секретар Сполучених Штатів Америки і головний радник Президента, про якого повідомляється, що він просив Палату Представників вилучити ім'я України зі списку поневолених націй на підставі того, що Україна традиційно є частиною Радянського Союзу, тим самим заперечуючи право цих 45 мільйонів на самовизначення та незалежність. Така політика вигідна царям Кремля, які під прикриттям захисту Європи від німецького мілітаризму можуть продовжувати розширювати свою колоніальну імперію. Який же злочин вчиняють деякі люди проти народу з 800-річною історією незалежності та демократії, при цьому виступаючи в ролі покровителів свободи для націй, що тільки-но народилися - оце так парадокс!

Це було найбільш обурливим та знеохочуючим для українців та інших народів: бути списаними, тим часом, як свободу підтримували в інших частинах світу.

Для українців було і залишається надзвичайно обурливим бачити байки про визволення сателітів [варшавського блоку], але при цьому страждати від пригнічування українського визвольного руху на кожному кроці на підставі хибної теорії про те, що Росія та Україна є одним і неділимим, і що Радянський Союз повинен залишатися могутнім для збалансування загрози німецького мілітаризму.

Світ тепер знає, до чого здатна потужна Росія, і прокидається. В цьому пробудженні, я пишаюся тим, що можу сказати, що Канада бере на себе лідерство. Її діячі, її лідери не жаліють слів.

Отже, разом з цим пробудженням прийде співчуття та підтримка для справи України. Словами Високошляхетного Джона Діфенбейкера (тодішній прем'єр міністр Канади) на конференції НАТО в Парижі: "Пригнічення їхньої свободи не триватиме вічно."

Знову трохи Даля. Сучасна російська мова заснована на московському діалекті, яким і розмовляли тільки в межах Москви. Тож коли хтось каже, як в якомусь регіоні України чи навіть росії "завжди розмовляли російською", варто уточнити, як саме стандартна російська, якою ще 200 років тому розмовляли тільки в Москві, потрапила кудись в причорномор'я, наприклад.

Універсал, що проголошує українську державу, 1917.

Константинопольський патріархат у 1683 році (автор)

З часу свого створення Київська митрополія перебувала в складі Константинопольського патріархату. 1448 року від неї відкололася самопроголошена Московська митрополія.

Але вже 1686 року Київська митрополія опинилася в путах Московського патріархату.
MAPSUA

Герб Війська Запорозького на першій сторінці панегірика авторства Касіяна Саковича «Вірш на жалосний погреб зацного рицера Петра Конашевича Сагайдачного»
Київ
1622

Натє, кайфуйте ще від Даля і від різновидів руснявої мови 19 століття. Насправді, досить цікаве чтиво.

Даль знову про схожість новгородського діалекту до української мови.
Тут Даль ще згадує про спростовану пізніше теорію Погодіна про походження українців з Карпат.

Літопис